Зеленський: Україна може програти війну, якщо США скоротять допомогу за президентства Трампа

КИЇВ – Незважаючи на заяви президента Володимира Зеленського перед міжнародними партнерами про готовність України до відстоювання в разі отримання необхідної підтримки, українська влада досі не розробила чіткий план щодо призову або вербування багатьох тисяч нових солдатів, що критично важливо для захисту від постійних нападів Росії. Нездатність Зеленського досягти політичного консенсусу стосовно стратегії мобілізації призвела до глибоких розбіжностей українського парламенту та суспільства загалом. Це викликало паніку серед чоловіків військового віку, деякі з яких переховувалися, опасаючись, що їх призовуть до погано оснащеної армії та відправлять на вірну смерть, ураховуючи те, що зовнішня допомога для України залишається в глухому куті у Вашингтоні. Проблема поповнення рядів українських військ стала найбільшим викликом для Зеленського з початку вторгнення в лютому 2022 року. Відсутність чіткої мобілізаційної стратегії та домовленості стосовно кількості потрібних військ вплинула на звільнення Зеленським старшого генерала, але новий головнокомандувач Олександр Сирський поки що не вніс нової ясності. Зменшення чисельності боєздатних військ України є стратегічною кризою, яка стала причиною нещодавнього відступу з міста Авдіївки на сході країни. Цивільні особи бойового віку повинні змиритися з тим, що «нема коли сидіти вдома», – заявив радник Міноборони з питань комплектування Олексій Бежевець.

«Цілком можливо, що росіяни незабаром підуть набагато ближче, якщо їх ніхто не зупинить», – попередив радник Міністра оборони Олексій Бежевець. Повідомивши про те, що крім «браку боєприпасів, зброї, снарядів і так далі, у нас бракує особового складу, це трагедія», – додав він. Після двох років тотальної війни відчуття суспільної невідкладності, яке спонукало до нових військ на полі бою та сприяло першим успіхам України, зникло. Багато солдатів поранені або виснажені.

Протягом цього часу чоловікам віком від 18 до 60 років заборонено залишати країну, а чоловікам від 27 років, за деякими винятками, підлягали призову. Цивільні особи віком від 18 до 27 років можуть записуватися самостійно. Проте, парламент витратив місяці на бурхливі дебати щодо законопроекту, який змінить процес мобілізації та розширить сферу дії законопроекту, зокрема шляхом зниження вікової категорії до 25 років.

У законопроект внесено понад 4 тисячі поправок, і деякі депутати бачать у ньому спробу Зеленського перекласти на парламент відповідальність за непопулярні рішення. «Пора починати дорослу розмову з суспільством і не боятися цього», – наголосила депутат Соломія Бобровська. «Це не 2022 рік, коли емоції взяли верх».

Зеленський тривалий час намагався контролювати публічні повідомлення про воєнний стан, щоб зберегти суспільну мораль. Проте, минулого тижня він вперше публічно оголосив про кількість загиблих українських військових, сказавши, що з лютого 2022 року було вбито 31 000 осіб — число, яке неможливо підтвердити незалежно.

Зеленський також стикається зі зростаючим песимізмом вдома та за кордоном щодо шансів України стримати натиск Росії без допомоги Сполучених Штатів. Спікер Палати представників Майк Джонсон відмовився розглядати законодавчі акти, які передбачають виділення Україні близько 60 мільярдів доларів США.

«Настав час серйозних розмов із суспільством — серйозних і чесних розмов і пояснення, що ми маємо робити без штучної хоробрості», — заявив народний депутат Володимир Ар’єв. Бобровська підтримує запропоновані зміни до законопроекту, які передбачають демобілізацію військовослужбовців, які вже пройшли тривалу службу на передовій. За її словами, «єдиний спосіб повернутися — поранений або вбитий».

Після двох років війни в Україні відчуття невідкладної потреби в нових силах на фронті значно зменшилося. Багато солдатів поранені або виснажені, а загальна мобілізаційна ситуація складна. Парламент провів довгі дебати щодо законопроекту щодо мобілізації, проте його прийняття затягується через велику кількість поправок та політичні протистояння. Президент Зеленський стикається зі зростаючим песимізмом в суспільстві та за кордоном щодо шансів стримати російську агресію без значної допомоги з боку Сполучених Штатів. Щоб вирішити ці проблеми, потрібні серйозні та чесні розмови з громадськістю та доросле відношення до вирішення непопулярних питань.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Український скелетоніст Владислав Гераскевич звернув увагу на поведінку Бубки на своїй сторінці в Instagram. За словами спортсмена, колишній очільник НОК з посмішкою тиснув руку Варфоломєєвій, переможниці багатоборства у художній гімстиці. Гераскевич підкреслив, що Варфоломєєва, хоч і представляла Німеччину на змаганнях, має сумнівну репутацію через свою російську ідентичність і участь у змаганнях в окупованому Криму.

Крім того, Варфоломєва не засуджувала публічно війну проти України та порушила законодавство, з’явившись на світлинах з мапою, що включає окуповані українські регіони до складу РФ. Це викликало ще більше обурення серед українських спортсменів і громадськості.

Гераскевич різко розкритикував Бубку, назвавши його “чортом”, і закликав до виключення колишнього президента НОК з усіх офіційних позицій, а також до позбавлення звання Героя України. Цей інцидент став новим привідом для обговорення стосунків між українськими та російськими спортивними представниками на міжнародній арені.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Ще у 2020 році між урядом та виробниками з відновлюваних джерел енергії (ВДЕ) було підписано меморандум. Угода передбачала добровільне скорочення ставок “зеленого” тарифу, щоб знизити фінансове навантаження на державу. Виробники погодилися отримувати менше, проте сподівалися на стабільні виплати в обумовленому обсязі.

За словами Прокіпа, ця угода передбачала, що частину тарифу — близько 20% — фінансуватиме бюджет. Однак, за словами експерта, ці кошти не були закладені в бюджет, а виплати переклали на НЕК “Укренерго”. Це спричинило значну заборгованість перед виробниками з ВДЕ.

Щоб зменшити борговий тиск, “Укренерго” випустило зелені єврооблігації на суму понад 800 мільйонів доларів. Проте через проблеми з корпоративним управлінням та постійний дефіцит фінансування в жовтні компанія оголосила про технічний дефолт. За словами Прокіпа, це не перший випадок, коли “Укренерго” змушене брати позики для виплат виробникам, тоді як заборгованості перед самою компанією лише накопичуються.

На порядку денному зараз чергове перегляд тарифу на передачу електроенергії. Регулятор пропонує знизити обґрунтований тариф на 25%, хоча законодавство вимагає повного покриття витрат “Укренерго”. Таке скорочення, на думку експертів, ще більше загострить фінансову кризу в компанії.

Зі свого боку, радник прем’єр-міністра України та член Наглядової ради “Укренерго” Юрій Бойко прогнозує збільшення заборгованості за поточний рік ще на 8 мільярдів гривень. Якщо ситуація не зміниться, то заборгованості перед виробниками ВДЕ лише зростатимуть.

Відновлювана енергетика залишається важливою частиною енергетичної безпеки України. Водночас невиконання державою фінансових зобов’язань ставить під загрозу її подальший розвиток. На думку експертів, Україні необхідно терміново впровадити прозорі та довгострокові фінансові механізми для підтримки зеленої енергетики та уникнення дефолту в галузі.