Зеленський вимагає розробити законопроект щодо ліквідації МСЕК до кінця року

Життя ведучого Володимира Остапчука знову опинилося під прицілом громадської уваги після чергового конфлікту, який розгорівся у телеграм-каналі його дружини Катерини. Жінка різко висловилася про тих, хто свідомо вибудовує стосунки з одруженими чоловіками, що стало приводом для масштабної дискусії серед користувачів мережі. Однією з активних учасниць суперечки стала користувачка на ім’я Олеся, яка заявила, що роман Катерини та Володимира нібито розпочався ще до офіційного розлучення ведучого з колишньою дружиною, Христиною Горняк.

Олеся стверджує, що пара відзначає річницю стосунків саме 4 жовтня — у день, коли Остапчук оформив розлучення. За її словами, після знайомства з Катериною ведучий неодноразово літав до Відня, де на той час перебувала Горняк, що лише підживило чутки про таємний початок стосунків. Версії учасників конфлікту кардинально розходяться: Катерина заперечує будь-які неправомірні дії та наголошує на чесності власних намірів, тоді як Олеся та деякі користувачі мережі переконані в протилежному.

Катерина наполягає, що їхнє спілкування з Володимиром почалося у серпні 2022 року, а позов про розірвання шлюбу був поданий у вересні. «Коли ми познайомилися з чоловіком, він уже жив сам і подав документи на розлучення», — заявила вона, фактично визнаючи перетин дат, але підкреслюючи, що шлюб на той момент існував лише юридично.

Історія збурила мережу насамперед через чутливу тему межі між формальним і фактичним розривом стосунків, яка не вперше стає джерелом публічних претензій у житті шоумена. Сторони надали кожна свою версію подій; остаточні висновки, схоже, залишаються на розсуд аудиторії.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Київ:

Львів:

Одеса:

Харків та Дніпро:

Сімферополь:

Буковель:

У суботу більшість регіонів, особливо південні та східні області, ще відчують тепло: місцями температура підніметься до +16°. Проте вже з неділі почнеться поступове похолодання, особливо на заході та півночі.

На гірськолижних курортах України – у Буковелі, Трускавці, Сваляві – очікується прохолодна, але переважно суха погода. У Трускавці можливий сніг, що створить атмосферу зимових свят.

Український гідрометеорологічний центр оприлюднив детальний прогноз погоди, який обіцяє досить стабільну атмосферну ситуацію в найближчі дні. Синоптики повідомляють, що цього тижня жителям України навряд чи варто очікувати сніговий покрив, що є досить характерним для зимового періоду.

Шабунін заявив, що кошти, які Кабінет Міністрів України (за поданням міністра оборони Рустема Умєрова) вилучив із контрактів, підготовлених АОЗ, були передані Державній прикордонній службі, яка, за його словами, переплачує за боєприпаси.

“Прикордонники отримали ці гроші авансом у 100%, переплативши щонайменше 90 мільйонів євро за 152-мм снаряди. Міноборони могло б виправдовуватися тим, що в польських постачальників умови кращі, але це не відповідає дійсності. Наприклад, у контрактах АОЗ передбачено лише 50% передоплати, тоді як прикордонники сплачують повну суму авансом. Крім того, терміни поставок за контрактами АОЗ були вигіднішими”, — заявив Шабунін.

Міноборони пояснило, що перенаправлення коштів було викликане ризиком невикористання бюджету АОЗ до кінця року. За даними міністерства, станом на кінець листопада на рахунках АОЗ залишалося 102 млрд грн, із яких 45 млрд грн — невикористані зобов’язання, а 57 млрд грн — кошти, які мали бути сплачені за виконаними контрактами.

Шабунін спростував ці пояснення, зазначивши, що більшість цих коштів були зарезервовані для оплати вже укладених контрактів, а не вільними для перенаправлення.

“45 млрд грн на рахунках АОЗ були 25 листопада. Наступного дня сума скоротилася до 23 млрд грн через сплату за контрактами. А решта 57 млрд грн — це кошти, які агенція мала заплатити за постачання в грудні”, — уточнив він.

За словами Шабуніна, Держприкордонслужба здійснює закупівлі на менш вигідних умовах, ніж АОЗ. На одній лише закупівлі 152-мм снарядів, за даними ЦПК, переплата становить близько 90 млн євро.

“Ці кошти залишалися на рахунках АОЗ, оскільки агенція платила постачальникам не більше 50% авансу, завершуючи розрахунок лише після поставки. Натомість прикордонники авансом сплачують польським постачальникам повну суму”, — заявив голова ЦПК.

Нагадаємо, Міністерство оборони України розпочало розслідування причин нештатного спрацювання 120-міліметрових мінометних мін, що були поставлені до війська.

Тимур Ткаченко, начальник Київської міської військової адміністрації, виступив із різкою публічною критикою на адресу мерії столиці під керівництвом Віталія Кличка, звинувативши її у саботажі реформ і збереженні корупційних схем, які впливають на столичні ярмарки. За словами Ткаченка, через місяць після того, як мер Кличко дав доручення навести порядок на цих ярмарках, результатів немає, що свідчить про відсутність реальної політичної волі для змін. Начальник КМВА зазначив, що затягування процесу пов’язане з наявністю "чорних схем", які заважають реальним змінам.

Згідно з Ткаченком, саме через ці непереборні зв’язки та інтереси старої влади в мерії, які сприяють збереженню корупції, столичні ярмарки не змогли стати прикладом прозорості та порядку. Військовий адміністративний керівник підкреслив, що в умовах війни подібні дії є справжньою зрадою громаді, адже відволікають ресурси та увагу від більш критичних питань — захисту міської інфраструктури.

Йдеться про директора департаменту промисловості КМДА Володимира Костікова. За словами Ткаченка, саме він мав вибудувати прозору систему роботи ярмарків «за дорученням мера». Але цього не сталося.

«Минув місяць, а результату нуль. Чому? Бо за цією “затримкою” стоять прізвища, гроші й старі зв’язки. Я неодноразово давав доручення. І вони ігноруються. Як мої, так і Кличка, до речі», — заявив Ткаченко.

Начальник КМВА підкреслив, що ситуація для нього не просто про адміністративну інертність. На його думку, це політичний саботаж на користь старих потоків.

«Коли чиновники саботують зміни навіть під час війни — це не бездіяльність, а зрада громади», — сказав він.

Ткаченко також натякнув на спосіб життя тих, кого він звинувачує. За його словами, чиновники пояснюють затримки браком часу і грошей, але паралельно знаходять ресурси «на банкети» і навіть дозволяють собі гуляти в робочий час. І це, каже він, відбувається тоді, коли місто публічно скаржиться, що в бюджеті не вистачає коштів на критичні речі — зокрема, на захист інфраструктури.

«А потім ми говоримо, що в міста недостатньо коштів на захист критичної інфраструктури. Ну так їх і не буде, якщо так працювати», — резюмував він.

Ці слова доповнюють більш широку лінію публічних звинувачень, які останніми тижнями Ткаченко озвучує на адресу команди Кличка. Він неодноразово говорив, що підзвітні меру департаменти навмисно зривали рішення, пов’язані з безпекою міста, починаючи від встановлення мобільних укриттів і закінчуючи організацією елементарних правил цивільного захисту. Зокрема, Ткаченко стверджував, що окремі посадовці мерії блокує розгортання системи мобільних укриттів, перекладаючи відповідальність на районні адміністрації, які не мають достатньої компетенції для складних закупівель.

Паралельно він публічно атакує Кличка за розподіл грошей міста. На думку Ткаченка, бюджетні пріоритети Києва викривлені: замість того, щоб в першу чергу фінансувати укриття й протиповітряний захист, кошти йдуть на іміджеві для мера проєкти на кшталт Подільсько-Воскресенського мосту. Сам міст він назвав «символом не розвитку, а особистої корупції», нагадавши про багаторічне будівництво та вартість у 18 мільярдів гривень. Він звинуватив мера у тому, що той «відкривав міст тричі» і водночас перекладав провалені напрямки безпеки на інших.

Це протистояння вже давно вийшло за рамки внутрішніх службових нарад. Воно стало публічним політичним протистоянням за контроль над Києвом. Кличко звинувачує КМВА в узурпації повноважень і спробі «розбалансувати владу в столиці», натякаючи, що Банкова через військову адміністрацію хоче перехопити політичний контроль над містом. Натомість Ткаченко публічно говорить про саботаж безпекових рішень, «старі схеми» і нецільове використання грошей міської громади.

На тлі війни й ударів по енергетичній інфраструктурі столиці це протистояння стає фактором безпеки. Ткаченко прямо заявляє: якщо міські департаменти й далі гальмуватимуть зміни, відповідальність за наслідки обстрілів — від відсутніх укриттів до виведеної з ладу інфраструктури — має лежати не тільки на російських ракетах, а й на тих, хто в Києві блокує рішення.