Зеленський висловив критику щодо мирного плану Трампа

2025 рік увійшов до історії столичного самоврядування як період безпрецедентного зростання фінансування депутатських фондів у Київська міська рада. У жовтні обсяг видатків на Програму вирішення соціально-економічних проблем та виконання доручень виборців було збільшено до 1 млрд 800 млн гривень. У перерахунку це становить близько 15 мільйонів гривень на одного депутата, що стало найвищим показником за останні роки.

Водночас масштаб фінансування викликає активні дискусії серед експертів і громадськості. З одного боку, додаткові ресурси дозволяють швидше вирішувати нагальні проблеми, особливо в умовах економічних викликів та воєнного стану. З іншого — зростає потреба в прозорому контролі за розподілом коштів, аби уникнути неефективного використання бюджету та політичних зловживань.

Видатки на депутатські фонди зростають із початку повномасштабного вторгнення. У 2022 році кожен депутат міг спрямувати на допомогу виборцям 1,5 млн грн, у 2023 році — 6 млн грн, у 2024-му — 10 млн грн, а у 2025 році сума зросла до 15 млн грн.

Варто зазначити, що під час ухвалення п’ятирічної програми на 2021–2025 роки у 2020 році на фінальний 2025 рік планували виділити лише 228 млн грн — по 1 млн грн на кожного депутата. Окремо передбачалося 108 млн грн на роботу приймалень. Однак під час ухвалення бюджету на 2025 рік фінансування збільшили вп’ятеро — до 5 млн грн на депутата та 169 млн грн на приймальні.

Восени 2025 року депутати підтримали ще одне підвищення — до 15 млн грн на кожного. За відповідне рішення проголосували 78 обранців, лише троє його не підтримали.

Показово, що 38 із 78 депутатів повністю використали свої фонди на матеріальну допомогу та водночас підтримали розширення програми. Рівень освоєння коштів на кінець звітного періоду становив 94,35%. Невикористаними залишилися лише 126 млн грн.

Син посолки України в Болгарії Олесі Ілащук був арештований у справі про вбивство 21-річного українця у Відні. Це викликало широкий резонанс у медіа, однак сама дипломатка закликала громадськість не політизувати ситуацію і зберігати об’єктивність у висвітленні подій. У коментарі для агентства «Укрінформ» вона підкреслила важливість дотримання принципу презумпції невинуватості, наголошуючи, що будь-яка оцінка інциденту повинна ґрунтуватися лише на офіційних даних і рішеннях суду, а не на припущеннях або чутках.

Ілащук уточнила, що її син є повнолітнім громадянином України, має повну цивільну дієздатність та проходить усі передбачені законом процесуальні дії. Вона також звернула увагу на те, що статус її сина як родича дипломатичного представника не повинен впливати на хід розслідування або судового процесу.

За даними ЗМІ, одним із підозрюваних у справі є 19-річний Богдан Ринжук, син чернівецького бізнесмена Івана Ринжука. У деклараціях Олесі Ілащук він вказаний як син, проте медіа зазначають, що вона є його мачухою.

Нагадаємо, 26 листопада у Відні було виявлено тіло 21-річного українця на задньому сидінні згорілого автомобіля. Загиблий – син заступника Харківського міського голови Сергія Кузьміна. 2 грудня українські правоохоронці затримали двох чоловіків віком 19 та 45 років, яких підозрюють у вбивстві. За повідомленнями, їх не планують екстрадувати до Австрії, натомість Україна звернулася до віденської поліції з проханням про передачу кримінальної справи.

У статті для видання The Wall Street Journal відставний бригадний генерал армії США Марк Т. Кіммітт заявив про необхідність переосмислення нинішньої стратегії оборони в Україні. Він закликав відмовитися від доктрини «активної оборони», яку вважає повторенням помилок часів холодної війни. На думку військового, такий підхід не дає змоги ефективно реагувати на динаміку сучасних бойових дій та створює ризик затягування війни.

Кіммітт нагадав, що доктрина «активної оборони» в минулому призвела до надмірної концентрації сил на утриманні позицій, замість гнучкого маневру та проактивних дій. Він підкреслив, що в умовах сучасної війни Україні потрібна стратегія, яка поєднуватиме мобільність, високотехнологічні засоби ураження та здатність завдавати несподіваних ударів по противнику.

Генерал підкреслює, що рішення про обмеження мають належати виключно українському керівництву — президенту та військовому командуванню — а не бюрократам у Брюсселі чи Вашингтоні. За його словами, кордони не повинні ставати притулком для критично важливих цілей, і якщо Захід прагне перемоги, він має дозволити Україні ізолювати російські сили на передовій і створити умови для наступальних операцій.

У матеріалі також нагадують про дискусії навколо передачі далекобійної зброї. Раніше у публічних заявах згадували про розгляд передачі ракет Tomahawk, і деякі українські військові експерти, зокрема представники резерву Сухопутних військ, вказували, що за наявності таких ракет у межах до 3 тисяч кілометрів під загрозою опинилася б ключова логістика супротивника, склади, аеродроми й польові штаби. Тема дальньої зброї та правил її застосування залишається предметом інтенсивних політичних і військових дискусій між Києвом та його партнерами.