Зеленський: Європейські країни можуть припинити соціальні виплати українським біженцям

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Подоляк наголосив, що політичний примус має дати чіткий сигнал, що кожна країна має право обирати свій шлях та альянси. Однак найбільш обговорюваним аспектом є військовий примус, який передбачає перенесення війни на територію Росії. За словами радника, удари по російських регіонах, таких як Курська область, а також інші прикордонні та глибокі російські території, мають не лише військове значення, а й глибокий соціальний вплив на населення Росії.

Військові операції на території РФ мають на меті знищення ключової інфраструктури: складів, виробництв, логістичних центрів. Це посилює економічний примус, оскільки Росія вже стикається з серйозним дефіцитом боєприпасів і озброєнь. Подоляк наголошує, що виснаження російських ресурсів очевидне, особливо через те, що Кремль змушений звертатися по допомогу до таких країн, як Північна Корея та Іран.

Радник також наголосив на важливості дипломатичного примусу. Він вказав на те, що Росія витрачає величезні кошти на війну, що впливає на її економіку і ресурси. Разом з тим, подальші військові удари вглиб російської території можуть спричинити зміну настроїв серед росіян, що матиме серйозні наслідки для стабільності Кремля. За словами Подоляка, такі атаки можуть викликати соціальні протести, що послабить владу Путіна.

Одним з ключових аспектів стратегії України є використання західної зброї дальнього радіусу дії для ударів по важливих військових об’єктах на території Росії. Подоляк стверджує, що це значно прискорило б хід війни та зупинило б активність російських військ. Удари по критичній інфраструктурі, таких як транспортні вузли, можуть серйозно вплинути на бойові спроможності Росії і змусити її до перемовин.

Законопроєкт №11090, прийнятий Верховною Радою України у першому читанні, є мандрівкою вперед у напрямку здорового способу життя для українського суспільства. Підвищення акцизного податку на тютюнові вироби — це не лише фінансовий захід, а й важлива стратегічна дія у боротьбі зі шкідливою залежністю від куріння. Цей законопроєкт створює потужний інструмент для зменшення споживання тютюнових виробів серед населення та зниження впливу тютюнопаління на громадське здоров'я.

Підвищення акцизу на тютюнові вироби відображає глибоке розуміння державними органами важливості проблеми тютюнопаління та його наслідків для громадського здоров'я. Це також сприяє збільшенню доходу державного бюджету, який може бути використаний для розвитку програм охорони здоров'я та соціальної підтримки для тих, хто бореться зі шкідливими звичками.

Крім того, прийняття цього законопроєкту створює позитивний сигнал у суспільстві про важливість здорового способу життя та відповідального ставлення до свого та оточуючого здоров'я. Це може спонукати громадян до відмови від шкідливих звичок та сприяти формуванню здорової культури серед населення.

Загалом, підвищення акцизного податку на тютюнові вироби є стратегічним кроком, який демонструє готовність українського законодавства та суспільства діяти на користь громадського здоров'я та благополуччя.

Це рішення є частиною ширшої стратегії уряду щодо зміцнення здоров’я нації та збільшення надходжень до державного бюджету.

Про це повідомив нардеп Ярослав Железняк.

“За основу – 249 голосів”, – повідомив він.

Нардеп пояснив, що за законопроєктом акциз на цигарки привʼязують до євро, а не до гривні. У 2025-му році він зросте на +23%, а потім 2016-2028 буде по +5%.

“У цьому році збільшення буде тільки у випадку девальвації”, – додав Железняк.

Реалізація законопроєкту матиме наслідком збільшення доходів бюджету коштом додаткових надходжень акцизного податку з тютюнових виробів у 2025 році у сумі близько 612 млн грн, у 2026 році – 5 млрд грн, у 2027 році – 9,3 млрд грн, у 2028 році – 13,8 млрд грн.