Зеленський заявив про масштабну мобілізацію: скільки військових в Україні готують до служби?

Підкреслено, що Кирило Буданов, як начальник української розвідки, виконав ряд вдалих операцій в тилу противника, за що привернув увагу американських спецслужб. Він був навчений американськими спецслужбами разом з елітним українським підрозділом "2245" для захоплення російських дронів і засобів зв'язку. Ці навчання стали важливим кроком у розвитку нового покоління українських розвідників, які успішно діяли у різних куточках світу, де була присутність російських сил. Дослідження газети "The New York Times" підтверджують, що Буданов був серед них. Навіть після поранення на Донбасі, його навчали й підтримували американські спецслужби. Останнім часом, журналісти The New York Times розповіли про захопливу операцію, під час якої він разом з іншими бійцями підрозділу висадився в Криму, що спричинило серйозне напруження у відносинах між Україною та Росією.

Стаття розкриває вражаючі дії Кирила Буданова, начальника української розвідки, який відзначився успішними операціями в тилу противника. Його участь у навчанні разом з американськими спецслужбами стала важливим кроком у розвитку українських розвідників. Виділяється його роль у висадці в Криму, що спричинила серйозне напруження у відносинах між Україною та Росією. Ці інформаційні джерела, в основі яких лежать інтерв'ю з численними чиновниками та дослідження газети "The New York Times", дозволяють краще зрозуміти важливість співпраці між Україною та американськими партнерами в сфері безпеки.

Російська армія почала активно застосовувати оновлені керовані авіаційні бомби (КАБ) — так звані планерні боєприпаси, оснащені додатковими реактивними двигунами. Таке технічне вдосконалення суттєво збільшує дальність їхнього польоту та ускладнює роботу українських систем протиповітряної оборони, які й без того перебувають під постійним навантаженням через інтенсивні обстріли. Про використання цих модернізованих бомб повідомили Financial Times і низка українських медіа, посилаючись на дані розвідки.

За оцінками фахівців, оновлені радянські зразки КАБ, що раніше скидалися з літаків на відстань до 80 кілометрів, тепер отримують невеликі турбореактивні двигуни, які подовжують траєкторію польоту в кілька разів. Це дозволяє російським літакам здійснювати пуски поза зоною ураження більшості українських зенітних систем, залишаючись у відносній безпеці. Фактично, такі боєприпаси перетворюються на гібрид між крилатою ракетою та керованою авіабомбою.

Експерти називають такі рішення «дешевою заміною крилатих ракет»: вони дають змогу поцілити в енергетичну інфраструктуру й військові об’єкти, але з меншим вантажем бойової частини — близько 250 кг. Одночасно виробництво й застосування таких боєприпасів значно дешевше за стандартні крилаті ракети.

Додавання двигуна дозволяє запускати планерні бомби з безпечнішої відстані — літаки-носії можуть здійснювати пуски значно далі від лінії фронту і морських районів, що ускладнює їх ураження українською ППО. За словами представників ГУР, ворог досі тестує цю зброю в бойових умовах, але вже має перші влучання по Одесі, Миколаєву та Полтавській області.

Водночас у таких рішень є й обмеження: через масу двигуна і конструкційні обмеження корисне навантаження знижується — ефективні бойові частини обмежені приблизно 250 кг. Також частину польоту можна зробити реактивною лише на етапі розгону, далі боєприпас планує до цілі. Незважаючи на це, експерти вказують на ризик масштабного застосування у разі налагодження виробництва.

Українська система ППО вже бореться з багатьма одночасними загрозами — крилаті й балістичні ракети, масовані удари безпілотниками (зокрема іранського виробництва) та тепер — реактивні планери. Рівень перехоплення російських ракет, за аналізом, знизився в останні місяці, що посилює загрозу для цивільної інфраструктури. Одночасно вартість захисту зростає: західні зенітні ракети (наприклад Patriot) набагато дорожчі за одиницю від дешевих реактивних планерів, що створює економічну дисбалансну ситуацію.

Президент України та військове керівництво наголошують на необхідності багатокомпонентної ППО та постачань із-за кордону; тимчасом ворог працює над модернізацією й баллістичних засобів, що робить перехоплення ще складнішим.

— За словами заступника голови української розвідки Вадима Скібіцького, деякі планери вже оснащені реактивними двигунами, що значно збільшило їхню дальність.— Начальник управління комунікацій Повітряних сил Юрій Ігнат зазначав, що характеристики боєприпасів можна «приблизно порівняти» з крилатими ракетами, але поки що їх застосування обмежене — РФ тестує їх «в бойових умовах». Їх, за його словами, можна уражати РЕБ- та зенітними засобами.— Військові експерти застерігають: якщо Росія вийде на масове виробництво таких планерів, це створить тривалу і дешеву загрозу, яку буде важче відбивати економічно і технологічно.

Реактивні планери — це еволюція вже відпрацьованої практики: доопрацювання радянських боєприпасів крилами, наведенням і тепер — реактивними двигунами. Це тимчасово дає Росії можливість завдавати ударів глибоко в тил без значного ризику для своїх літаків. Якщо застосування стане масовим, це поставить нові вимоги до української оборони і західної допомоги.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Через аукціон продали 245 заправок за 695,9 млн грн, 17 млн доларів або ж менш як 70 тисяч доларів за одну заправку, що, за оцінками операторів ринку, вельми недорого.

Ціна покупки на аукціоні виявилася вищою за стартову лише на 0,3%.

Покупцем стала компанія «Макс енерго Ресурс» Ігоря Супруненка, яку ЗМІ називають «маловідомою». На ринку про таку компанію мало хто чув.

Супруненко розповів, що почав займатися імпортом палива після вторгнення РФ, коли ринок перебудувався на поставки з Європи. Стверджує, що працює з партнерами сам, в олігархічні групи не входить.

За його словами, вони купили заправки Коломойського з метою розвитку мережі.

За його словами, в найближчі півроку планується запустити до 60 заправок, потім ще стільки ж.

В останньому різдвяному привітанні до американців Дональд Трамп висловив свої побажання опонентам, яких він назвав бандитами, та закликав їх "гнити в пеклі разом із їхньою Росією/Україною". Ці слова викликали серйозні турбулентності в Україні, оскільки обрання Трампа наступним президентом може мати важливі наслідки для країни.

Зважаючи на складність ситуації, Україну обурює брак допомоги від США, яка має важливе значення для безпеки країни. Обрання лояльного до Трампа спікера у Палаті представників, Майка Джонсона, у 2023 році, стало перешкодою для надання Києву необхідної допомоги.

Існують побоювання, що Трамп може продовжувати блокувати допомогу Україні з політичних міркувань. Його минулі дії, як от призупинення військової допомоги в обмін на розслідування діяльності сина Байдена, свідчать про таку можливість.

З приходом нового президента США на вибори 5 листопада 2024 року, Україні слід уважно стежити за політичними змінами та готуватися до можливих наслідків для своєї безпеки та стабільності.

Розглядаючи політичну обстановку в Сполучених Штатах, слід відзначити величезну популярність Дональда Трампа серед республіканців – понад 77% підтримки в межах партії. Це призвело до того, що більшість конгресменів вважають своє політичне майбутнє нерозривно пов'язаним з його фігурою, і тому не ризикують критикувати експрезидента чи ставити під сумнів його дії. Це має безпосереднє відношення до відтермінування голосування за допомогу Україні.

Однак історія відносин Трампа з Україною досить непередбачувана, як і сам політик. У літі 2016 року стало відомо про кібератаку на Національний комітет демократичної партії США. Хакерам вдалося викрасти електронні листування провідних членів партії, а також можливий компромат на Трампа. Хоча розвідка звинуватила Росію у втручанні в американські вибори, Трамп і його адвокат Руді Джуліані пропонували версію про український слід у цій справі. Важливо зазначити, що саме під час президентства Трампа Сполучені Штати вперше схвалили надання Україні летальної зброї, знявши попередні обмеження, що діяли за попередньої адміністрації.

У 2018 році до України вперше прибули протитанкові ракетні комплекси Javelin. Це важливий крок для країни, оскільки до цього часу США надавали лише нелетальну допомогу, а також транспортні засоби. Саме Дональд Трамп виділив Україні ці озброєння, порівнюючи свою діяльність з попередником, обвинувачуючи обамівську адміністрацію в наданні тільки "подушок і ковдр".

Проте, найяскравіше можливі відносини між Трампом та Україною ілюструє головний політичний скандал 2019 року – імпічмент Дональда Трампа. Замороження виділення допомоги Україні призвело до розслідування та імпічменту, оскільки демократи підозрювали Трампа у тиску на президента Зеленського. Під час розслідування зазначалася телефонна розмова між Трампом та Зеленським, під час якої Трамп закликав українського президента "розібратися" у справі Гантера Байдена.

Хоча імпічмент Трампа не був оголошений через відсутність голосів у Сенаті, наслідком цього стало погіршення відносин між Україною та Трампом. Після цього інциденту Трамп висловлював сумніви у тому, що Росія напала б на Україну, якби він був президентом, та пропонував швидко завершити війну, організувавши переговори між Путіним та Зеленським.

Проте колишній радник Трампа з національної безпеки Джон Болтон вважає, що ці заяви вказують на бажання Трампа змусити Україну до капітуляції перед Росією.

Президент України, Володимир Зеленський, відреагував на заяву експрезидента США, Дональда Трампа, щодо можливості завершити війну Росії проти України за одну добу, назвавши ці твердження небезпечними. Зеленський запросив Трампа відвідати Україну та висловив бажання пояснити йому, що вирішення війни не є таким простим завданням, яке можна виконати за одну добу. Такі заяви Зеленського викликали обурення, особливо в контексті можливого візиту Трампа до України.

Відповідь Трампа на ці пропозиції також викликала зацікавленість. Він висловив повагу до Зеленського, але зазначив, що візит за президентства Байдена може створити конфлікт інтересів. Ці заяви Трампа викликали різні реакції, включаючи пропозицію надавати Україні допомогу в кредит або обмін на корисні копалини, запропоновану сенатором Ліндсі Гремом. Деякі українські експерти підтримують цю ідею, але варто розглядати інші аспекти цієї пропозиції.

Також важливо враховувати, що Трамп у своїй політиці демонстрував транзакційний підхід не лише до України, а й до союзників США у НАТО. Це може відображати бажання Трампа вирішувати міжнародні питання через призму бізнесу та торгівлі.

Однак потрібно пам'ятати, що програш України в цьому конфлікті може мати стратегічні наслідки, зокрема змінити баланс сил у світі та зміцнити позиції головних геополітичних опонентів США, таких як Росія та Китай. Тому вирішення конфлікту в Україні має велике значення для міжнародної безпеки та стабільності.

На нещодавньому мітингу в Південній Кароліні політик висловив звинувачення в адресу Джо Байдена щодо його нерішучості у відношенні до Путіна та питання України. За словами Трампа, керівнику Росії "віддадуть усе, що він хоче, включно з Україною". Експрезидент США навіть назвав це "подарунком" для Путіна. Однак важливо зауважити, що непередбачуваність залишається головною рисою Трампа. Тому його остання риторика не здатна негайно переконати українців у тому, що Київ не стане "подарунком" для Кремлю, якщо Трамп знову стане президентом. Українці залишаються обережними і не переконані, що американська політика під Трампом буде сприяти їхнім інтересам та безпеці.

У статті розглянуто різноманітні аспекти відносин між Україною та екс-президентом США Дональдом Трампом. Аналізуючи його заяви та дії, можна зрозуміти, що під Трампом Україна виявилася в складній ситуації, зокрема, через нерішучість американського лідера щодо питання війни з Росією. Тривала невизначеність стосовно надання допомоги Україні під Трампом створювала невпевненість щодо майбутньої підтримки з боку Сполучених Штатів. Наприкінці статті зазначено, що українське суспільство залишається обережним щодо можливого повернення Трампа на посаду президента і має сумніви стосовно сприятливої для них американської політики під його керівництвом.