Зеленський заявив, що Україна не може повернути свої території військовим шляхом

4 липня 2024 року стало відомо про резонансне розслідування Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) щодо можливих корупційних схем у Державній митній службі. Ця новина викликала значний суспільний резонанс та привернула увагу до питань доброчесності у державних органах.

Шептицькому пред’явлено звинувачення за закінчений замах на підбурювання до хабарництва (статті 15, 27 та 369 Кримінального кодексу України). За даними слідства, влітку 2023 року Шептицький вирішив поставити своїх людей на високі посади в митниці через підкуп тимчасового виконуючого обов’язки голови Держмитслужби. Для цього він залучив Руслана Черкаського, колишнього заступника очільника митниці, звільненого у 2023 році через корупційні скандали, як посередника. Черкаський мав передати пропозицію щодо хабаря на посади у західних областях, зокрема за мільйон доларів за керівництво Львівською митницею.

За словами детективів, Шептицький планував разом із спільником Олегом Гаталяком фінансувати ці призначення та визначати кандидатів, які підходять для різних посад. Гаталяк також мав контролювати та розподіляти хабарі в майбутньому підконтрольному підрозділі митниці, наприклад, плануючи отримувати близько 2 мільйонів доларів щомісяця з Волинської митниці.

Шептицький зустрічався з Черкаським кілька разів для обговорення плану, залучаючи до розмов Гаталяка. Під час цих зустрічей обговорювались не лише вартість посад на різних підрозділах митниці, а й деталі схеми оплати. Наприклад, за призначення на посаду керівника Львівської митниці обговорювалась сума півмільйона доларів, за Чернівецьку – 200 тисяч. Згідно з змістом розмов, це був “перший платіж” за саме призначення, після чого планувалась регулярна виплата з частки незаконних прибутків щомісячно.

Згідно з текстом підозри, план Шептицького зазнав неуспіху через обставини, які не залежали від нього. Проте у списку “підходящих” кандидатур, який Черкаський передав на розгляд очільнику Держмитслужби, особисто відзначено кандидатуру Юрія Герасимова, колишнього голови Харківської митниці, якого справді призначено керівником Чернівецької митниці у січні 2024 року.

Нагадаємо, що Назар Шептицький є пасинком Олександра Рувіна, голови КНДІСЕ – найбільшого та найвпливовішого судово-експертного інституту в Україні. Обидва були героями розслідування Bihus.Info у 2021 році, коли журналісти розкривали сумнівне походження статків родини Рувіна в контексті конфлікту інтересів та скандальних експертиз.

Щодо Назара Шептицького вдалося встановити, що він володів значною кількістю дорогоцінної нерухомості та розкішних автомобілів, які не відповідали його офіційним доходам. Наприклад, серед них був Range Rover, вартістю близько 3,5 мільйона гривень, квартира в ЖК “Французький квартал” приблизно на 150 тисяч доларів, а також квартира у ЖК “Липська вежа” в урядовому кварталі Києва, оренда якої коштувала 8 тисяч доларів на місяць. Протягом декількох років також спостерігалася присутність Шептицького на автомобілях, зареєстрованих на інших осіб, які мали довіреності на його пасинка, Олександра Рувіна. Серед цих автомобілів були Mercedes-Benz G 63 AMG, два Toyota Land Cruiser 200 і Aston Martin DB9. Загальна орієнтовна вартість цих автомобілів становила приблизно 9 мільйонів гривень.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

За словами Кулеби, рішення про запуск рейсів у Львові чи Борисполі може бути реалізоване протягом 45–50 днів після його ухвалення. Однак безпека пасажирів залишається основною умовою, що стримує відновлення польотів.

“Архітектура безпеки передбачає серйозні засоби протиповітряної оборони. На сьогодні їх недостатньо для забезпечення безпеки аеропортів”, — зазначив Кулеба.

Відповідаючи на це запитання, міністр наголосив, що все залежить від ситуації на фронті:

“Фронт — це ключовий чинник для будь-якого розвитку країни, включно з авіасполученням”.

Державна авіаційна служба України розглядає можливість поетапного відкриття повітряного простору, і першим містом, де можуть відновитися рейси, ймовірно стане Львів.

У підніжжі нічного міста, в серпантині світла й тіні, зародилася бурхлива інцидентна сторінка, де переплелися долі цивільних душ та вояків у зеленій маскуючій оболонці. Метушливі кадри, відлунням увійшли в історію, як складний мозаїчний рисунок на шматку реальності, що пройшов через об'єктив камери та зазнав віртуального відтворення у мережі.

У тій нічній атмосфері, на тлі спокусливої морської безодні, плелися неспокійні епізоди, ніби акорди недопізнаної симфонії, де різні голоси лунали у хаотичному злитті. Це був день, коли темрява стала свідком протистояння, коли душі, переплелившись у мить спільної дії, розповіли свої історії та вибухнули емоціями на тлі невизначеності та непередбачуваності.

У камерній панорамі цих подій звучали не лише голоси людей, а й відлуння морських хвиль, які, наче крила пташиного польоту, підносили й уносили з собою таємничість та загадковість цієї нічної битви. Аркадія вбралася у відлуння зітканих історій, де кожен момент звучав новою нотою в мелодії сучасного світу.

І хоча ці події надихають на роздуми, вони також викликають питання щодо сутності і взаєморозуміння суспільства, його прагнень та роздумів. Втім, серед всієї віртуальної метушні та невпорядкованості, важливо пам'ятати про значення розмови, діалогу та злагоди, щоб наші взаємини могли будуватися на основі взаємоповаги та взаєморозуміння.

На відеозаписах видно, як кілька десятків людей зіткнулися, серед яких були і ті, хто мав на собі військову форму. З’явилася інформація в мережі, що в сутичці взяли участь особи, що працюють у місцевому військкоматі.

Однак Одеський обласний територіальний центр та служба безпеки прокоментували подію, наголошуючи, що інформація про участь представників військкомату є неправдивою. Вони заявили, що це фейкова інформація, спрямована на дестабілізацію ситуації в країні. Правоохоронні органи також заперечили наявність військовослужбовців у сутичці між цивільними.

Командування Одеського обласного територіального центру та служби безпеки осудило будь-які прояви насильства і наголосило на важливості єдності та відповідальності в цей непростий для країни час.

Генеральна прокуратура України ініціювала судовий процес із метою повернення державі земельної ділянки площею 14,5 га на вулиці Обухівській у Святошинському районі Києва. За даними правоохоронців, ця земля, що належить Інституту рибного господарства НААН України, використовувалася не за своїм прямим призначенням: замість створення ставків для вирощування риби розпочали підготовчі роботи для житлової забудови. Планувалося реалізувати проєкт через компанію «Акцепт Логистик Груп», яку пов’язують із бізнесвумен Владиславою Молчановою.

Правоохоронці наголошують, що невиконання цільового призначення державної землі завдало потенційних збитків суспільству, оскільки ділянка мала слугувати для розвитку науково-дослідних і виробничих потреб у сфері аквакультури. Натомість її передача під комерційний житловий проєкт ставить під загрозу не лише законність використання землі, а й стратегічні плани розвитку галузі рибного господарства.

Правоохоронці наголошують, що при первинній реєстрації у 2001 році категорія земель водогосподарського призначення не була внесена до кадастру, а у 2009 році інститут уклав договір із «Акцепт Логистик Груп», дозволивши компанії готувати територію під будущє котеджне містечко. За даними прокуратури, ставки на ділянці були засипані, територію вирівняно, а далі землю незаконно віднесли до категорії «землі житлової та громадської забудови», хоча уповноважений орган не приймав рішення про зміну її цільового призначення.

У жовтні прокуратура подала позов і вже домоглася забезпечення позову: суд тимчасово заборонив будь-які будівельні та підготовчі роботи на ділянці площею 14,5 га та передачу обох ділянок третім особам. Це має запобігти повторній реєстрації землі або початку активного будівництва до завершення процесу.

Адвокат і правозахисник Олександр Дядюк наголошує, що інститут не мав права самостійно укладати такі угоди, оскільки розпорядником державних земель у Києві є КМДА, а нині — КМВА. Він зазначив, що у разі перемоги прокуратури наступним кроком стане оскарження договору про забудову. Дядюк намагався долучитися до справи як третя особа від благодійної організації «КЕКЦ», однак суддя Сергій Турчин відмовив. Адвокат стверджує, що «справу хочуть провести тихо», але додає, що у прокуратури є шанси на успіх.

Свої сумніви щодо розгляду справи у першій інстанції він аргументує попередніми рішеннями цього ж судді, зокрема у справі про повернення громаді Києва земель біля озера Вирлиця. Тоді суд першої інстанції також відмовив прокуратурі, але рішення вдалося переграти в апеляційній та касаційній інстанціях.

Передісторія цієї земельної ділянки має понад 20 років. У 2006 році інститут уклав договір участі у забудові з компанією «Нове місто», яка згодом передала свої права «Акцепт Логистик Груп». Компанія отримала дозволи на підготовчі та будівельні роботи ще у 2010–2012 роках, але проєкт так і не реалізували. У 2016 році Нацполіція відкрила кримінальне провадження через можливу незаконну забудову земель водного фонду, але у 2021 році справа була закрита «через відсутність складу злочину». Суди першої та апеляційної інстанцій тоді дійшли висновку, що будівництво не суперечить цільовому призначенню ділянки.

Попри це, новий позов прокуратури ґрунтується на тому, що земельна категорія була змінена неправомірно, а інститут фактично позбавив державу водного фонду, знищивши гідротехнічні споруди, ставки та порушивши умови користування землею. Правоохоронці також зауважують, що водні об’єкти не могли бути приватизовані чи передані в оренду.

ТОВ «Акцепт Логистик Груп» пов’язують із девелоперськими групами «BT INVEST» та «Stolitsa Group», які контролюють значні активи у сфері нерухомості та роздрібної торгівлі. Владислава Молчанова, ключова фігура групи, раніше була співвласницею компанії «Нове місто», першого інвестора забудови на Обухівській. Її бізнес неодноразово фігурував у скандальних земельних історіях, зокрема у справі про 18 га ринку «Столичний», де НАБУ та САП повідомили про підозри за фактом можливої незаконної приватизації землі.

Схожі конфлікти виникають і щодо земель інших наукових установ, зокрема НАН України, чиї ділянки у Голосіївському районі також подаються під забудову приватним компаніям, що викликає судові суперечки та протести громади. Дядюк наголошує, що державні наукові установи фактично перетворилися на операторів із розпорядження землею, а інвестиційні угоди укладаються у непрозорий спосіб, нерідко без конкурсів та без погоджень Кабміну.

Доля ділянки 14,5 га на вул. Обухівській тепер залежить від суду. Якщо прокуратура доведе незаконність зміни цільового призначення та перевищення повноважень інститутом, земля може бути повернута у відання держави.

З початку 18 травня в Україні розпочне свою роботу інноваційний електронний кабінет для військовозобов’язаних громадян. Це нове цифрове середовище надасть можливість швидко та зручно оновити особисті дані протягом 60 днів, зекономивши на це всього 10-15 хвилин прямо у своєму смартфоні. Про це повідомив старший лейтенант Дмитро Лазуткін, прес-секретар Міністерства оборони України. Він підкреслив, що новий застосунок, Резерв+, розроблений з урахуванням потреб користувачів, особливо для тих, хто активно користується смартфонами. Запуск електронного кабінету відкриває широкі можливості для швидкого оновлення даних та сприяє майбутньому рекрутингу. Початковий етап використання застосунку передбачає внесення базової інформації, такої як електронна пошта, номер телефону та адреса проживання. Однак з часом застосунок буде розвиватися, доповнюючись новими опціями, а іноді й надаючи можливості щодо рекрутингу.

Дмитро Лазуткін також наголосив на збільшенні інтересу громадян до військової служби, що проявляється у чергах перед територіальними військкоматами. Зазначивши це, він зауважив, що новий електронний кабінет дозволить військовозобов’язаним оновити дані не лише у військкоматах, але і онлайн, а також у центрах надання адміністративних послуг.

Нещодавно ухвалений закон про мобілізацію, який набирає чинності з 18 травня, передбачає обов’язкове оновлення облікових даних військовозобов’язаними протягом 60 днів. Випускникам загальноосвітніх навчальних закладів та іншим особам, які підпадають під військовий облік, рекомендується вчасно виконати цю процедуру, оскільки порушення правил може призвести до зростання штрафів.

Впровадження електронного кабінету для військовозобов’язаних громадян в Україні є важливим кроком у сучасній цифровій трансформації оборонного сектору. Новий застосунок Резерв+ дозволяє громадянам швидко та зручно оновлювати свої дані, що сприятиме покращенню адміністративних процесів та підвищенню ефективності військового рекрутингу. За допомогою цифрових технологій військовий облік стає більш доступним та зручним для громадян, а також допомагає забезпечити вчасне та точне оновлення даних, що важливо для підтримки оборонної готовності країни. Важливою перевагою електронного кабінету є його можливість спростити процес взаємодії військовозобов’язаних з військовими органами, зменшити бюрократичні бар’єри та сприяти підвищенню довіри до системи обліку.