Зерно на 80 млн грн заарештовано в Одеському порту через ухилення від сплати податків

Міністерство оборони України оголосило про запуск принципово нової цифрової системи управління процесами мобілізації та проходження служби. Йдеться про механізм під назвою «Чекін мобілізованого», який має об’єднати всі ключові етапи взаємодії військовослужбовця з державою в єдиний електронний контур. Рішення презентував керівник Головного управління інформаційних технологій Міноборони Олег Берестовий під час Digital Defence Forum у Києві, наголосивши на необхідності сучасних інструментів контролю в умовах повномасштабної війни.

Основною метою впровадження нової системи є зменшення кількості випадків самовільного залишення військових частин, проблема яких загострилася з початком активних бойових дій. За задумом розробників, цифровізація дозволить зробити облік мобілізованих прозорішим, а взаємодію між військовими, командирами та державними органами — більш оперативною та керованою. Фактично йдеться про перехід від паперових процедур до постійного електронного супроводу служби.

Уся інформація збиратиметься у систему «Оберіг», яка синхронізуватиметься з іншими цифровими базами оборонного сектору. Фактично кожен крок мобілізованого відображатиметься у режимі реального часу, створюючи прозорий цифровий слід для командування.

На наступних етапах Міноборони планує запровадити повний електронний супровід мобілізованого — від моменту направлення на медкомісію до прибуття у військову частину та подальшої служби. Йдеться про цифровізацію медичної документації, формування електронних списків для відправки у навчальні центри, автоматичну передачу інформації між системами «Оберіг» та «Імпульс», а також фіксацію прибуття до частини та подальших переміщень.

За словами Берестового, така модель генерації та аналітики даних дозволить оперативно виявляти підозрілі відхилення у переміщеннях і своєчасно реагувати на ризики СЗЧ. На його думку, це переведе контроль за військовими із суб’єктивної площини в об’єктивну — на основі інформації, а не припущень.

Разом із тим ініціатива вже викликає дискусії. Експерти визнають високий рівень диджиталізації, але зауважують: цифровий контроль потребуватиме значного збільшення штату аналітиків та операторів, які здатні працювати з потоками даних у режимі реального часу. Крім того, суспільство очікує пояснень щодо того, яким буде механізм захисту персональних даних, хто матиме доступ до інформації та як саме відбуватиметься моніторинг.

По суті, Міноборони формує систему тотального цифрового спостереження за мобілізованими, яка охоплюватиме весь їхній шлях у секторі оборони — від першої взаємодії з військкоматом до служби у частині. У відомстві вважають це необхідним кроком для зменшення випадків самовільного залишення частини, тоді як суспільна реакція свідчитиме про те, чи буде новий механізм сприйнято як ефективний інструмент контролю, чи як ризик для приватності та прав військовослужбовців.

У Святошинському районі багато хто говорить про те, що реальна система управління давно відійшла від законних рамок і поступово перетворилася на мережу неофіційних впливів. Попри те, що державні органи формально виконують свої функції, місцеві жителі та окремі працівники установ описують існування тіньової групи, яка вибудувала власну модель контролю — з поборами, залякуваннями та ручним керуванням ключовими процесами.

У цих розповідях однією з центральних фігур постає прокурор Рустам Талібов — персона, яку в середовищі критиків пов’язують із впливовими представниками місцевої неформальної вертикалі. Низка співрозмовників загальнодержавних і столичних видань характеризує його насамперед як виконавця чужої волі, що діє в інтересах сильніших гравців, а не в межах стандартної прокурорської функції. Замість того щоб займатися захистом інтересів держави, забезпеченням законності та протидією правопорушенням, Талібова описують як людину, чия діяльність спрямована на утримання й зміцнення чужого впливу.

Основним оператором поборів виступає посередник «Рафаелович». Щомісяця він об’їжджає ринки, кафе, автомийки, парковки, малі бізнеси й збирає данину — від 15 до 30 тисяч гривень з кожної точки. Талібов контролює надходження, отримує свою частку — близько 10% — і забезпечує тишу всередині прокуратури. Він також виконує роль «інформатора» — передає наверх будь-яку внутрішню комунікацію, зливає колег, моніторить, хто і скільки зібрав, і хто намагається вийти з гри.

Паралельно він координує інші джерела доходів — нелегальні ігрові автомати, точки з продажу алкоголю й сигарет, кіоски та вуличні розвали. Щомісяця це приносить близько 300 тисяч гривень. Столько ж знімає зі своєї частини схеми заступник начальника Святошинського управління поліції Олександр Беззубенко. Дует працює синхронно, перетворивши район на приватний комерційний сектор.

В окрему статтю бюджету тіньовиків входять парковки та гаражні кооперативи. Схема тиску — стандартна: анулювання договорів, погрози перевірками, тиск через земельні питання, штучні акти. За «спокійну роботу» підприємцям висувають рахунок у 50–100 тисяч гривень. Відмова платити призводить до швидко сфабрикованих кримінальних справ, автоматичних підозр та арештів майна. Після цього власність часто переходить у «потрібні» руки.

Формально — прокурор. Фактично — обслуговуючий персонал тіньової ОЗГ, яка розрослась прямо всередині державного органу. Поки такі Талібови працюють у системі, закон у Святошинському районі залишається декорацією, а економіка — джерелом стабільного доходу для кількох людей, що давно підмінили державу власними тарифами.

Україна стоїть перед серйозними викликами, адже обвал гривні та загроза гіперінфляції стають реальністю через жахливий дефіцит у державному бюджеті. Нестача фінансової підтримки від міжнародних партнерів може досягати 10-15 мільярдів доларів наступного року, а прихований додатковий дефіцит поточного року оцінюється в 300-400 мільярдів гривень без урахування додаткової мобілізації. При цьому гривня вже почала девальвуватися – на минулому тижні офіційний курс Національного банку зрос на 32 копійки. Якщо в понеділок, 25 березня, національна валюта становила 38,90 гривень за долар, то вже в неділю, 31 березня, цей показник зрос до 39,22 гривень за долар. Експерти прогнозують подальше погіршення ситуації з гривнею. Наприклад, агентство S&P Global Ratings вказує, що навіть при отриманні зовнішньої допомоги українській владі доведеться девальвувати гривню до рівня 49,32 гривень за долар. "Хоча ми передбачаємо, що міжнародна підтримка України залишиться міцною, ми відзначаємо ризики для її стабільного забезпечення. Внутрішньополітичні труднощі у США сповільнили затвердження Конгресом військової та фінансової допомоги Україні на цей рік. Уряд України розраховує отримати усього $38 мільярдів від усіх донорів у 2024 році, включаючи близько $8 мільярдів грантів від США. Наш базовий сценарій передбачає повне використання цих коштів у поточному році. Проте при недостатньому фінансуванні зі сторони США можливі наслідки, які можна контролювати, оскільки дефіцит можна покрити за рахунок інших донорів та внутрішніх запозичень. Однак після 2024 року існує ризик зменшення зовнішньої підтримки України через напружений графік виборів у ключових донорських країнах та можливу переоцінку вартості подальшої допомоги Україні", – повідомляє агентство S&P Global Ratings. В кінцевому підсумку, при незмінній ситуації з західним фінансуванням українська влада змушена буде піти на підвищення податків, депреціацію гривні або запуск друкарського верстата та масштабну емісію гривні для збільшення надходжень до бюджету.

Висновки з вищезгаданої статті дуже важливі для України. Ситуація з фінансовим станом країни є серйозною, існує ризик гіперінфляції та обвалу національної валюти через великий дефіцит у державному бюджеті. Неотримання достатньої фінансової допомоги від міжнародних партнерів може ще більше ускладнити ситуацію. Уряд України має зробити все можливе для забезпечення стабільності економіки та залучення необхідних ресурсів для фінансування бюджетних потреб. Додаткові заходи, такі як підвищення податків чи зменшення витрат, можуть бути необхідними для уникнення економічної кризи. Також важливо підтримувати співпрацю з міжнародними партнерами та забезпечувати стабільність в умовах геополітичних турбулентностей, щоб забезпечити необхідну фінансову підтримку для подальшого розвитку України.