Жан Беленюк проігнорував Гутцайта

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Він вважає, що до цього часу їм вдасться накопичити достатню кількість ресурсів і «технологічних матеріалів».

«За моєю власною теорією, коли завершиться технічно-еволюційний процес і почнеться процес накопичення технологічних матеріалів, то можливість активно наступати відновиться. За моїми підрахунками це станеться після 2027 року», – заявив екс-головком ЗСУ.

За словами Залужного, на той час армія РФ відмовиться від «агресивного подолання території» і використовуватиме тактику змору.

«Війна штовхає колесо науково-технічного прогресу і воно розкручується. Завдяки появі на полі бою роботів ні росіяни, ні ми не змогли рухатися далі. З’явився якийсь ступор і ця тенденція зберігається і зараз», – сказав Залужний.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Зокрема, Марко Заальфранк, глава відділу торгівлі в континентальній Європі в енергетичній групі Axpo, зазначив, що “цінова різниця недостатньо приваблива, щоб виправдати ризик закачування газу в зону бойових дій.” Цей вислів ілюструє загальну позицію європейських енергетичних компаній, які в умовах військових дій та непередбачуваності ситуації намагаються мінімізувати ризики.

Українські підземні сховища газу традиційно використовувалися європейськими компаніями як надійний спосіб зберігання палива, особливо в осінньо-зимовий період. Однак нинішня ситуація в Україні, пов’язана з війною, призвела до того, що компанії ЄС шукають альтернативні варіанти для зберігання енергоносіїв, навіть якщо це передбачає додаткові витрати.

Для України така тенденція може обернутися суттєвими фінансовими втратами. Доходи від послуг зі зберігання газу були важливим джерелом валюти для країни, особливо на тлі війни та економічної нестабільності. Втрата цих доходів може поглибити економічні проблеми, з якими вже стикається Київ.