Вівторок, 21 Липня, 2026

Жорсткий сигнал з Давоса: Зеленський розкритикував нерішучість Європи перед російською загрозою

Важливі новини

США планують ввести нові мита на товари з країн Європи та Америки

Адміністрація президента США Дональда Трампа готує впровадження нових торговельних...

Колишній керівник державного спецекспортера підозрюється у відмиванні грошей на суму понад $46 млн

Правоохоронці викрили колишнього керівника одного з державних спецекспортерів, який за допомогою фіктивних агентських послуг відмивав мільйони доларів через міжнародні рахунки. Злочин був виявлений в межах розслідування заволодіння коштами концерну “Укроборонпром”, що призвело до формування численних підозр і кримінальних проваджень. Згідно з інформацією, яку надали Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП), підозрюваний […]

The post Колишній керівник державного спецекспортера підозрюється у відмиванні грошей на суму понад $46 млн first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Неочікувана Запоріжжя: Іван Федоров та його Рахунок у Російському Банку

Розслідування журналістів нашого видання розкрило, що Іван Федоров, керівник Запорізької обласної адміністрації, утримує картковий рахунок у російському АТ "МОСКОМБАНК", про що не було зазначено у його деклараціях. Цікавим виявився вибір саме цієї банківської установи в Російській Федерації. "МОСКОМБАНК" — це відносно маловідома фінансова установа з центральним офісом біля Кремля. Хоча, з іншого боку, цей банк має лише 4 банкомати, і про його кінцевих бенефіціарів відомо мало. За нашими джерелами, рідний дядько Івана Федорова колись працював у силових структурах РФ, а пізніше, після виходу на пенсію, став працювати у службі безпеки одного з російських банків. Це може пояснити вибір Федорова саме цього банку для відкриття рахунку.

Не менш цікавими є поїздки Федорова до різних країн, зокрема до Росії, а також до тимчасово окупованої території АР Крим. За даними Держприкордонної служби, з 2014 по 2019 роки Іван Федоров перетнув кордон з Кримом 13 разів, тричі відвідав Москву та двічі — Мінськ. Така "географія" відвідувань виглядає досить дивно для українського посадовця.

Також варто звернути увагу на часті поїздки Федорова до Стамбула, що є традиційним місцем зустрічі російських спецслужбовців зі своїми агентами. За період з 2007 по 2022 роки ми зафіксували 16 таких поїздок Федорова до Стамбула.

У висновку слід зазначити, що виявлення карткового рахунку у російському банку у керівника Запорізької обласної адміністрації, Івана Федорова, підносить ряд серйозних питань та сумнівів щодо його зв'язків та діяльності. Не лише факт відкриття рахунку, а й зв'язки з російськими структурами та тимчасово окупованою територією, а також поїздки до місць, де здійснюються зустрічі російських спецслужб, створюють серйозні обгрунтовані підстави для перевірки Федорова з боку відповідних українських правоохоронних органів. Такі дії посадовця, як відкриття рахунку в російському банку та активні поїздки до зазначених локацій, можуть бути оцінені як потенційно загрозливі для національної безпеки України. Тому, вирішення цього питання вимагає уваги та дієвих заходів з боку відповідних українських владних структур.

Битва за ГСУ: як кулуарне протистояння в Нацполіції переросло у війну за мільйонні потоки

У Національній поліції України загострюється непублічне, але вкрай жорстке протистояння за контроль над Головним слідчим управлінням. За інформацією джерел, ця боротьба вже давно вийшла за межі кадрових перестановок і перетворилася на серйозне суперництво за доступ до фінансових ресурсів, які можуть сягати кількох мільйонів доларів щомісяця. Протилежні табори мають власне політичне прикриття, силові важелі та довгострокові плани впливу на ключові процеси в правоохоронній системі.

З одного боку протистояння опинився голова Національної поліції Іван Вигівський. Його стратегія зрозуміла: встановити повний управлінський контроль над ГСУ через призначення лояльного керівника. Йдеться про Дмитра Шумейка, якого вважають людиною з орбіти Вигівського, здатною гарантувати стабільність вертикалі управління та передбачуваність рішень у резонансних провадженнях. Для чинного керівника Нацполіції ГСУ є ключовим інструментом впливу як на внутрішні процеси в системі, так і на взаємодію з іншими силовими структурами.

Як повідомляють співрозмовники, причина конфлікту проста: Цуцкірідзе не підпорядковується Вигівському. Він контролює, які справи ГСУ отримує, які гальмує та які «монетизує» для Офісу. Щомісяця через його лінію формується фінансовий план для Банкової на 3 млн доларів, а все, що понад цю суму, залишається «на руках».

За словами джерел, Цуцкірідзе не грає власну гру — він технічний керівник, пов’язаний із рішеннями ОП. Навіть особисті деталі, як-от історія про його дружину Поліну, у системі розглядають як внутрішній мем. Водночас Вигівський блокує передачу найбільш прибуткових справ до ГСУ, залишаючи їх на рівні областей, де кошти можна контролювати без участі Офісу Президента.

Амбіції Вигівського ширші — він прагне повного контролю над ГСУ. Призначення Шумейка на керівну посаду дасть йому можливість напряму управляти резонансними провадженнями та отримувати частину фінансового потоку.

Експерти зазначають, що нинішня боротьба за ГСУ — це не питання реформи чи ефективності правоохоронних органів. Це конфлікт двох вертикалей впливу, де кримінальні справи перетворюються на товар, а посади — на інвестиції.

На сьогодні вирішується, хто стане фактичним господарем кримінальної юстиції в Україні — Офіс Президента через Цуцкірідзе чи Вигівський із Шумейком. Держава поки що не коментує цю внутрішню боротьбу.

Новий очільник «Моссаду» з Білорусі викликав інтерес у Москві

Генерал-майор Роман Гофман, колишній військовий секретар прем'єр-міністра Ізраїлю Біньяміна...

Виступ президента України Володимира Зеленського на Всесвітньому економічному форумі в Давосі став одним із найпринциповіших і найгостріших за весь період повномасштабної війни. У своїй промові глава держави публічно вказав на слабкість і нерішучість Європи, яка, попри численні декларації про солідарність з Україною, досі не продемонструвала готовності діяти швидко та системно у відповідь на російську агресію.

Президент нагадав, що ще рік тому з тієї ж трибуни закликав європейські країни зробити висновки з війни в Україні та навчитися самостійно захищати власну безпеку. За його словами, за цей час Європа так і не здійснила якісного переходу від гучних заяв до реальних рішень, які могли б суттєво змінити баланс сил і стримати подальшу експансію Росії. Зеленський підкреслив, що небезпека не зникла, а навпаки — лише зростає, і зволікання має свою ціну.

Окремо Зеленський зупинився на темі допомоги Україні. Він заявив, що значна частина підтримки з боку європейських країн надходила із запізненням і в обсягах, які не відповідали масштабам загрози. На його думку, жорстка риторика щодо Росії, санкцій і безпеки часто не підкріплювалася реальними діями.

Президент підкреслив, що новий світовий порядок неможливо побудувати лише деклараціями та обіцянками, якщо вони не підкріплені конкретними рішеннями.

Одним із найгостріших моментів промови стало порівняння дій Європи з політикою Сполучених Штатів. Зеленський звернув увагу на те, що американська адміністрація змогла завдати удару по російських фінансових потоках, зокрема по так званому тіньовому флоту, тоді як російська нафта продовжує транспортуватися поблизу європейських берегів.

Він також зазначив, що міжнародна система правосуддя демонструє вибірковість: деякі авторитарні лідери притягуються до відповідальності, тоді як російський президент досі уникає будь-яких реальних наслідків.

На тлі дискусій про роль США в системі європейської безпеки Зеленський поставив під сумнів здатність Європи діяти автономно. За його словами, Альянс значною мірою тримається на припущенні, що Сполучені Штати завжди гарантуватимуть захист.

Президент прямо поставив запитання: що буде, якщо ця впевненість виявиться хибною?

Критики зауважують, що така риторика може здатися невдячною з огляду на масштабну допомогу, яку Європа надала Україні з 2022 року. Однак аналітики зазначають: після років постійних закликів і необхідності буквально виборювати підтримку, слова Зеленського виглядають не як докір, а як констатація реальності.

Президент також нагадав про довоєнні обіцянки щодо членства України в ЄС і НАТО. Частина з них, за його словами, була відкладена, а частина — фактично заморожена, попри заяви про підтримку «стільки, скільки буде потрібно».

Його промова в Давосі стала не спробою образити союзників, а жорстким сигналом небезпеки самозаспокоєння. За оцінкою оглядачів, це була спроба змусити Європу подивитися на війну не як на віддалену кризу, а як на безпосередній виклик власній безпеці.

Останні новини