Вівторок, 2 Червня, 2026

Жорсткий сигнал з Давоса: Зеленський розкритикував нерішучість Європи перед російською загрозою

Важливі новини

Конкурс навколо літієвого родовища “Ділянка Добра”: держава могла отримати більшу частку прибутку

Україна потенційно могла розраховувати на суттєвіші надходження від розробки літієвого родовища «Ділянка Добра» у Кіровоградській області, однак результати конкурсного відбору виявилися менш вигідними для держави. За оцінками компанії Critical Metals Corp., запропонована нею модель передбачала до 15% прибуткової продукції на користь держави, проте перевагу отримала інша заявка з помітно нижчими економічними показниками.

У компанії зазначили, що брали участь у конкурсі на укладення Угоди про розподіл продукції та подали фінансово привабливу пропозицію, яка, на їхню думку, могла забезпечити більші бюджетні надходження у середньо- та довгостроковій перспективі. Водночас за підсумками процедури переможцем було визначено іншого учасника, а сама логіка вибору викликала запитання з боку учасників ринку.

Проєкт European Lithium Ukraine передбачав створення повністю інтегрованого виробничого ланцюга — від геологічного вивчення до видобутку, збагачення та переробки літію з виробництвом гідроксиду та карбонату літію. Загальний обсяг інвестицій, заявлений компанією, складав понад 1,5 мільярда доларів США. З них 12,3 млн доларів планувалося спрямувати на геологічне вивчення, а ще близько 1,5 млрд доларів — на створення видобувного та переробного комплексу.

Фінансування проєкту передбачалося за рахунок власних коштів компанії, залучення капіталу через розміщення акцій Critical Metals Corp. на біржі NASDAQ, а також кредитів міжнародних фінансових установ.

Ключовою відмінністю пропозиції European Lithium Ukraine була модель розподілу прибуткової продукції. У разі, якщо фактичні витрати інвестора перевищували б 70% загального обсягу продукції, частка держави становила б 4%. Однак у разі зменшення компенсаційної частки інвестора держава могла б отримувати від 8% до 15% прибуткової продукції залежно від ринкових цін на літій.

За оцінками компанії, за такого сценарію держава могла б отримувати від 16 млн до 277 млн доларів США щороку, враховуючи як частку у прибутковій продукції, так і податок на прибуток інвестора.

Втім, переможцем конкурсу було обрано американську компанію Dobra Lithium Holdings JV, LLC. Про це 12 січня заявила прем’єр-міністр Юлія Свириденко. За її словами, проєкт передбачає мінімальний обсяг капітальних інвестицій у 179 млн доларів, з яких 12 млн підуть на додаткову геологорозвідку та аудит запасів, а 167 млн — на організацію видобутку та збагачення.

Міністр економіки Олексій Соболев повідомив, що акціонерами Dobra Lithium Holdings JV є міжнародні структури TechMet та The Rock Holdings. Серед ключових інвесторів TechMet — Міжнародна фінансова корпорація розвитку США, Суверенний фонд Катару та Mercuria Clean Energy Investments. Бенефіціаром The Rock Holdings є американський бізнесмен і філантроп Рональд Лаудер.

За словами заступника міністра економіки Єгора Перелигіна, частка держави у прибутковій продукції за пропозицією компанії-переможця, імовірно, становитиме не менше 4% або близько 6% залежно від структури компенсаційної продукції.

Таким чином, за підсумками конкурсу держава погодилась на модель із мінімальною гарантованою часткою, відмовившись від сценарію, який потенційно міг забезпечити значно більші бюджетні надходження у разі сприятливої кон’юнктури ринку літію.

Співачка Олена Тополя зізналася, скільки витрачає щомісяця на життя в Києві

Відома українська співачка Олена Тополя відверто зізналася, яку суму щомісяця витрачає її родина для комфортного життя у столиці. У розмові з блогеркою Ангеліною Пичик артистка пояснила, що головна стаття витрат — забезпечення трьох дітей, які відвідують садок, школу та додаткові заняття. «Мені потрібно багато. У нас велика родина, у нас троє дітей, які ходять у […]

Шлях до відновлення стосунків: Сергій Середа розповів про труднощі в шлюбі з MamaRika

Відомий український гуморист Сергій Середа, чоловік співачки MamaRika, поділився з журналістами видання OBOZ.UA важливими подробицями про кризу у їхніх стосунках та шляхи, якими пара пройшла, щоб знову знайти гармонію. Минулого року подружжя відверто заявляло про труднощі в шлюбі, і тепер Сергій підтвердив, що процес відновлення близькості між ними був довгим і потребував значних зусиль з обох сторін.

За словами гумориста, переломний момент настав приблизно рік тому, коли вони усвідомили важливість роботи над стосунками. Почали «коригувати певні моменти» та вчитися спільно долати труднощі, які виникають у кожному партнерстві. Сергій зазначив, що це не означає повної відсутності конфліктів, але зараз кожна суперечка не призводить до глибоких розривів, а, навпаки, допомагає краще розуміти одне одного і рухатися вперед.

Гуморист додав, що у них і досі трапляються сварки, інколи з погрозами про розлучення, але це частина нормальних стосунків і не означає кінець. «Чи проскакують у суперечках погрози про розлучення? Так, кожна друга сварка без цього не обходиться. Але тільки я знаю, де лежить наше свідоцтво про шлюб», — зазначив Сергій і підкреслив, що продовжує любити дружину.

Середа також пригадав моменти початку їхніх стосунків: він розповів, як відчув, що Настя стане його дружиною вже після знайомства, і навіть на одному з перших побачень пообіцяв їй це. У пару вони разом понад десять років, з них у шлюбі — п’ять. Вони виховують сина Давіда, якому зараз чотири роки.

Дмитро Назаренко і його мільярдні махінації з бюджетом Київщини

Програма "Захист України" розроблена для учнів 10-11 класів і має на меті формування у підлітків комплексного розуміння питань національної безпеки, громадянської відповідальності та особистої готовності до дій у надзвичайних ситуаціях. Вона включає теоретичні та практичні компоненти, які охоплюють широкий спектр тем.

Назаренко розпочав свою діяльність на посаді ще при Олександрі Горгані і продовжував працювати з наступними очільниками області: Олександром Терещуком, Михайлом Бно-Айріаном, Олексієм Чернишовим, Василем Володіним, Олександром Павлюком та Олексієм Кулебою. Протягом цих років Назаренко став фігурою, навколо якої з’явилося безліч питань.

Особливий інтерес у ЗМІ викликала інформація про ймовірні зв’язки Назаренка з Андрієм Куковенком, директором ТОВ «АМК Рем-Буд». За даними джерел, Назаренко є кумом Куковенка, а його компанія регулярно вигравала тендери на ремонт, будівництво та обслуговування доріг і інфраструктурних об’єктів. В результаті, ТОВ «АМК Рем-Буд» освоїло понад мільярд бюджетних гривень.

Ще однією важливою фігурою є Руслан Ничик, начальник служби автомобільних доріг Київщини, який, за даними журналістів, є спільним другом Куковенка і Назаренка. Ця тріада викликала підозри в корупційних схемах та непрозорих процедурах вибору підрядників.

Дмитро Назаренко також підозрюється у зв’язках з компанією «Нідком», яка отримала значні замовлення на ремонт медичних установ Київщини, заробивши близько 250 мільйонів гривень. Це породило підозри в можливих корупційних схемах, де Назаренко міг отримувати значні відкатки.

Особливу увагу привернула скандальна закупівля весною 2023 року, коли КОВА витратила 40 мільйонів гривень на сумнівні медичні закупівлі, включаючи томограф вартістю 44,5 мільйона гривень. Цю закупівлю, як стверджують джерела, затверджували на найвищому рівні в КОВА, зокрема за участю Назаренка.

Незважаючи на те, що Дмитро Назаренко завершив свою кар’єру на посту першого заступника голови КОВА, його діяльність залишила чимало питань і підозр. Ймовірно, ще не раз буде чутися про його спроби повернутися до влади, аби продовжити корупційні практики, що вже стали частиною його репутації.

Як боротися з вісцеральним жиром: поради від учених

З віком організм зазнає безлічі змін – уповільнюється обмін речовин, змінюється гормональний фон, а збереження ваги в межах норми стає складнішим завданням. Після 50 років особливо важливо уважно ставитися до раціону, фізичної активності та режиму дня. Американське видання EatThis зібрало найдієвіші звички, які допомагають боротися з надмірним жиром, зокрема в області живота. Ось що справді […]

Виступ президента України Володимира Зеленського на Всесвітньому економічному форумі в Давосі став одним із найпринциповіших і найгостріших за весь період повномасштабної війни. У своїй промові глава держави публічно вказав на слабкість і нерішучість Європи, яка, попри численні декларації про солідарність з Україною, досі не продемонструвала готовності діяти швидко та системно у відповідь на російську агресію.

Президент нагадав, що ще рік тому з тієї ж трибуни закликав європейські країни зробити висновки з війни в Україні та навчитися самостійно захищати власну безпеку. За його словами, за цей час Європа так і не здійснила якісного переходу від гучних заяв до реальних рішень, які могли б суттєво змінити баланс сил і стримати подальшу експансію Росії. Зеленський підкреслив, що небезпека не зникла, а навпаки — лише зростає, і зволікання має свою ціну.

Окремо Зеленський зупинився на темі допомоги Україні. Він заявив, що значна частина підтримки з боку європейських країн надходила із запізненням і в обсягах, які не відповідали масштабам загрози. На його думку, жорстка риторика щодо Росії, санкцій і безпеки часто не підкріплювалася реальними діями.

Президент підкреслив, що новий світовий порядок неможливо побудувати лише деклараціями та обіцянками, якщо вони не підкріплені конкретними рішеннями.

Одним із найгостріших моментів промови стало порівняння дій Європи з політикою Сполучених Штатів. Зеленський звернув увагу на те, що американська адміністрація змогла завдати удару по російських фінансових потоках, зокрема по так званому тіньовому флоту, тоді як російська нафта продовжує транспортуватися поблизу європейських берегів.

Він також зазначив, що міжнародна система правосуддя демонструє вибірковість: деякі авторитарні лідери притягуються до відповідальності, тоді як російський президент досі уникає будь-яких реальних наслідків.

На тлі дискусій про роль США в системі європейської безпеки Зеленський поставив під сумнів здатність Європи діяти автономно. За його словами, Альянс значною мірою тримається на припущенні, що Сполучені Штати завжди гарантуватимуть захист.

Президент прямо поставив запитання: що буде, якщо ця впевненість виявиться хибною?

Критики зауважують, що така риторика може здатися невдячною з огляду на масштабну допомогу, яку Європа надала Україні з 2022 року. Однак аналітики зазначають: після років постійних закликів і необхідності буквально виборювати підтримку, слова Зеленського виглядають не як докір, а як констатація реальності.

Президент також нагадав про довоєнні обіцянки щодо членства України в ЄС і НАТО. Частина з них, за його словами, була відкладена, а частина — фактично заморожена, попри заяви про підтримку «стільки, скільки буде потрібно».

Його промова в Давосі стала не спробою образити союзників, а жорстким сигналом небезпеки самозаспокоєння. За оцінкою оглядачів, це була спроба змусити Європу подивитися на війну не як на віддалену кризу, а як на безпосередній виклик власній безпеці.

Останні новини