Життя на фоні війни: роздуми першої леді України Олени Зеленської

Недавно нам поступила інформація від джерела в Офісі Президента, що Андрій Єрмак вдруге продемонстрував свій контроль над політичними елітами та парламентом країни, проходячи скандальний законопроєкт про мобілізацію. За звітами, Офіс Президента активно використовує силові структури для тиску на еліти, які втратили свою впливовість в Україні. Закон про мобілізацію, що набуде чинності через місяць, викликає значні обговорення та неоднозначні реакції. За офіційною інформацією, опублікованою у “Голосі України”, закон набуде чинності з 18 травня. Проте деякі з його найважливіших положень стануть чинними лише через вісім місяців з моменту його публікації. Серед таких положень — вимоги щодо надання інформації про зареєстровані транспортні засоби та водні транспортні засоби для можливого використання в армії під час мобілізації. Основна мета цих заходів — підвищити готовність країни до можливих загроз та забезпечити ефективну мобілізацію ресурсів у разі необхідності.

У результаті розглядування вищезгаданої статті можна зробити декілька висновків. По-перше, контроль над політичними процесами в Україні здійснюється через прийняття стратегічних законодавчих актів, які впливають на різні сфери життя країни. По-друге, активне використання силових структур для забезпечення підтримки влади та тиску на опозицію свідчить про складні політичні процеси в Україні. По-третє, введення закону про мобілізацію свідчить про важливість забезпечення безпеки країни та готовності до можливих загроз. Ці висновки підкреслюють потребу у збалансованому та ефективному керівництві, спрямованому на захист інтересів громадян та забезпечення стабільності країни.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Печерський районний суд раніше визнав народного депутата винним у порушенні вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів (ч. 2 ст. 172-7 Кодексу України). 8 листопада 2023 року Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) на підставі матеріалів Державного бюро розслідувань (ДБР) вручило Дубінському протокол про адміністративне правопорушення.

Як зазначено в матеріалах слідства, у серпні та жовтні 2023 року Олександр Дубінський звернувся до Міністерства охорони здоров’я та ДБР з депутатськими зверненнями, що порушували його особистий інтерес. Зокрема, він намагався вплинути на розгляд питання щодо видачі йому дозволу на виїзд за кордон, що є предметом кримінальної справи, де він виступає фігурантом. Крім того, депутат намагався чинити тиск на слідство, вимагаючи ініціювати перевірки керівництва правоохоронних органів, які розслідують кримінальні провадження, в яких Дубінський є підозрюваним.

Цими діями він порушив вимоги Закону України “Про запобігання корупції”, зокрема щодо недопущення конфлікту інтересів, що призвело до адміністративної відповідальності за ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Крім цього, Дубінському повідомили про підозру у службовому підробленні для виїзду за кордон. У січні 2024 року Офіс генпрокурора направив до суду обвинувальний акт щодо Дубінського. Але це не єдине звинувачення. Нардепу також оголошено підозру у державній зраді в складі злочинної організації. Згідно з матеріалами слідства, у 2016 році Головне управління Генштабу Збройних сил Росії створило в Україні злочинну групу за участю Дубінського, яка займалася дестабілізацією суспільно-політичної ситуації в країні та її дискредитацією за кордоном. Учасники цієї організації отримували гроші від воєнної розвідки Росії.

У центрі уваги — принцеса Беатріс, що несе українське прізвище Греченюк. Вона, схоже, живе подвійним життям: одне — у розкішному замку, оточена привілеями королівської родини, інше — серед простих селян Закарпаття. Її тато, колишній сільський депутат Микола Греченюк, став символом перемоги у державних тендерах на ремонти та розчистку доріг. І, можливо, саме завдяки його таланту вигравати тендери, вони мають замки, прикраси, і можливість відвідувати найдорожчі курорти світу. Між тим, ФОП Греченюка неодноразово вигравав тендери на суми, що не залишають байдужими. На тлі цього усього, село Підвиноградів, де живе родина Греченюків, відоме своїм розкішним ромським поселенням, яке нагадує про елітні райони Києва чи Москви. Все це — неймовірна сага про звичайних людей, що здатні на надзвичайні звершення.

В 2015 році, коли Микола Греченюк займав посаду депутата сільської ради від Партії регіонів, його родичі та близькі отримали в Підвиноградові щонайменше чотири земельні ділянки. Це було в рамках їх права на безоплатне отримання землі, яке гарантує кожному українцю Конституція. Земельні ділянки отримали Беатриса Миколаївна Греченюк (дочка), Михайло Васильович Греченюк (брат), Михайло Михайлович Крайнер (за даними ЗМІ, водій Греченюка) та Маріанна Олександрівна Крайнер (дружина водія Греченюка). Судові процеси щодо виділення цих земельних ділянок тривали аж до 2021 року, проте зазначені особи врешті-решт відстояли своє право на землю. Сам Микола Греченюк володіє у Підвиноградові чотирма земельними ділянками та будинком. У свою чергу, його дочка Беатриса володіє загалом трема ділянками та власним маєтком. Крім свого ФОПу, Микола Греченюк є також засновником ТОВ "Лігаспецбуд", якому також щасливо ділиться участь у тендерах. За даними "Прозоро", ця фірма брала участь щонайменше в 124 конкурсах і загалом виграла підрядів на суму близько 370 мільйонів гривень. Хоча ці суми не настільки великі порівняно з іншими "тендерними воротами", проте це не заважає доньці Миколи Греченюка, Беатрисі (чи Беатрікс, як вона вказується в реєстрах), насолоджуватися розкішним життям, наповненим шопінгом у бутіках Hermes, поїздками на автомобілі Porsche та відпочинком на ексклюзивних курортах світу. У своєму Instagram вона не відстає від своїх друзів, серед яких сестра опального політика Романа Гринкевича – Ольга, та колишня дружина народного депутата від "Слуги народу" Миколи Тищенка – Алла Барановська. Її обранець, Андрій Петьовка – син народного депутата Василя Петьовки, який є двоюрідним братом іншого нардепа Івана Балоги. Попри їхню давню неприязнь до Балог, це не заважає обом родинам керувати рідним краєм з величністю. Наприклад, у 2008 році Мукачівська міська рада передала в оренду компанії дружини Петьовки найвідоміший замок Закарпаття "Паланок". Ймовірно, що Беатриса Греченюк має в ньому свої власні покої, як "справжня принцеса". У своєму Instagram донька Греченюка також зазначає, що є дизайнером інтер'єрів, презентуючи свої власні дизайнерські рішення в своєму будинку. Одним із бізнесів Беатриси є ресторан "Darlin’ restobar" у Мукачевому, де в меню представлені розкішні страви, такі як Філе міньйон із фуа-гра, а також елітні вина.

Чоловіком Беатриси є Андрій Петьовка, який на відміну від своєї дружини не обмежується розкішним життям в соціальних мережах, а має свій автобізнес та навіть намагався взяти участь у політичному житті, балотуючись від партії "Рідне Закарпаття" у Мукачевому, але без успіху. Однак, в червні 2022 року, у розпал війни Росії проти України, нардеп Василь Петьовка звернувся до керівництва Закарпатської обласної військової адміністрації, щоб отримати для свого сина дозвіл на виїзд за кордон на термін тримісячної дії. Ця можливість була обумовлена тим, що Андрій Петьовка, як виявилось, нібито є волонтером від Благодійного фонду "Наша паляниця". За списком осіб, для кого Василь Петьовка подавав прохання про видачу дозволів, також був і Микола Греченюк, сват сина нардепа. Однак, ці дії не залишилися непоміченими, і Національне агентство з питань запобігання корупції склало на Петьовку адміністративний протокол. Проте, після завершення волонтерської місії, як стверджували, НАЗК більше не мала претензій до нього. В липні 2022 року, коли були активні зазначені вище перепустки, Беатриса Греченюк народила дочку. І хоча можливо, в цей час чоловік та сват вирушили за кордон не для волонтерства, а для придбання подарунків на родинне свято, але в Instagram можна було побачити, що у вересні 2023 року Беатриса відправилася у розкішну подорож до Італії, можливо, з чоловіком та дитиною. Такі подорожі здавна були характерними для представників вищого суспільства Закарпаття, що завжди вражали своєю тягністю до розкішних розваг та ексклюзивних місць. Однак, при такому великому розмаїтті дорогоцінних предметів, які з'являються в їхніх соціальних мережах, виникає питання, чи не стають вони предметом контрабанди, яка масово потрапляє через Закарпатську область, яка є однією з лідерів серед областей України за обсягами незадекларованих товарів.

У вищезгаданій статті розглянуто приклади недоречного використання влади та підозрілих практик, пов'язаних з отриманням переваг окремими особами в Закарпатській області. Вона розкриває широкий спектр питань, починаючи від використання політичних зв'язків для отримання неправомірних переваг в земельних справах та надання перепусток на виїзд за кордон, і закінчуючи питаннями, пов'язаними з можливою контрабандою. Зазначена практика викликає серйозні питання щодо прозорості та чесності діяльності урядових інституцій, а також суспільної довіри до них. Такі випадки підкреслюють необхідність суворого контролю з боку суспільства і владних структур над діяльністю посадових осіб, а також важливість підтримки незалежних журналістських розслідувань для виявлення та розкриття подібних порушень.