Зіткнення з медіа: Гуменюк покидає посаду речника Сил оборони Півдня

У п’ятницю, 17 травня, Президент України Володимир Зеленський підписав законопроект, який має потенціал перетворити динаміку військової служби в країні. Цей закон дозволяє засудженим особам на добровільній основі вступати до складу армії. Йдеться про історичний крок, який відкриває можливості для певних категорій засуджених та ув'язнених в Україні, а саме тих, хто має бажання та здатності вступити на службу в умовах воєнного стану.

Згідно зі змістом закону, засудженим, які згодяться вступити на військову службу, надається можливість умовно-дострокового звільнення від відбування покарання. Проте це рішення не є автоматичним, адже вирішує його суд. Така ініціатива вимагає ретельного розгляду кожного випадку, зокрема з урахуванням характеру злочину та психологічного стану засудженого.

Міністерство оборони вже розробило плани залучення мобілізованих ув'язнених до спеціальних військових підрозділів. Крім того, кандидати повинні успішно пройти військово-лікарську комісію та мати підтримку командування. Відомо, що не всі засуджені будуть придатні для цієї форми служби, оскільки існують обмеження, які виключають участь у мобілізації за певними категоріями злочинів, такими як загроза національній безпеці або умисне вбивство з особливою жорстокістю.

Станом на 15 травня 2024 року в Україні перебуває 27 471 засуджений, серед яких 1538 жінок. За даними опитування, проведеного у квітні, приблизно 4,5 тисячі засуджених виявили бажання вступити до армії в обмін на умовно-дострокове звільнення. Раніше, голова Міністерства юстиції, Денис Малюська, зазначав, що в Україні може бути від 10 до 20 тисяч засуджених, яких можна мобілізувати на військову службу за контрактом. Цей закон створює нові можливості для реабілітації засуджених та водночас посилює обороноздатність країни, використовуючи їх потенціал у важливій справі захисту національної безпеки.

У результаті підписання законопроекту Президентом України Володимиром Зеленським відкривається нова можливість для засуджених осіб добровільно приєднатися до армії, отримати умовно-дострокове звільнення від відбування покарання та зробити вагомий внесок у захист національної безпеки країни. Закон передбачає ретельний відбір кандидатів та урахування характеру їхніх злочинів, що є важливим кроком у забезпеченні безпеки військових підрозділів. Згідно зі статистикою, значна кількість засуджених виявила бажання вступити до армії, що свідчить про високий рівень зацікавленості та підтримки цієї ініціативи серед населення. Таким чином, цей закон не лише сприятиме соціальній реабілітації засуджених осіб, але й покращить обороноздатність країни, залучаючи їх досвід та потенціал у справі захисту національних інтересів.

Експертний аналіз військових можливостей на майбутні тижні: куди націлені дії РФ і їхні можливі наслідки

Висловлювання військового аналітика Костянтина Машовця щодо Харкова та Києва можуть виглядати здивувально, але аналіз показує, що дії Російської Федерації, ймовірно, будуть спрямовані на Краматорськ-Слов’янськ та Курахово-Вугледар. У контексті літньо-осінньої кампанії 2024 року, варто розглядати можливі сценарії дій противника, враховуючи об’єктивні фактори та стратегічні міркування.

Аналізуючи можливі дії РФ, важливо врахувати, що командування противника діє відповідно до стратегічних цілей та обставин. Відмова від такого розуміння може призвести до неправильних висновків щодо їхніх дій. Наразі, два найбільш ймовірні операційні напрямки — це ліквідація Кураховсько-Вугледарського виступу Збройних Сил України та вторгнення в район Харкова.

Ліквідація виступу потребує від РФ вирішення кількох завдань, зокрема, продвинутися до району Курахова та зосередити наступальні сили. Цей напрямок може мати як позитивні, так і негативні наслідки, але враховуючи стратегічне значення об’єктів, його важко ігнорувати.

На даному етапі можна спостерігати, що противник вже активно працює над вирішенням поставлених перед ним завдань. Зокрема, 8-та Збройна Військова Армія, разом із силами 1-го Армійського Корпусу, 20-ою та 150-ою мотострілецькими дивізіями, при підтримці 155-ої окремої бригади морської піхоти та 39-ої окремої мотострілецької бригади, які входять до складу 68-го Армійського Корпусу, настійно намагається прорватися в напрямку Мар’їнка – Георгіївка (загалом до Курахова) та значно зменшити плацдарм Збройних Сил України з півночі (через Побєду, вздовж дороги Мар’їнка – Вугледар) і в напрямку Новомихайлівка – Костянтинівка. Мета таких дій зрозуміла — вимушити українські війська відступити ЗА дорогу Мар’їнка – Вугледар на всій її протяжності.

Проте, на мою думку, не викликає сумнівів те, що в разі досягнення противником цих цілей (особливо, щодо прориву у район Курахова), російське командування очевидно розглядатиме можливості для проведення "глибокої" операції, наприклад, через район селища Успенівка. Причому, активні дії саме на цьому напрямку для противника мають велике значення.

Таке "нависання" плацдарму ЗСУ над комунікаціями у напрямках Донецьк – Маріуполь та Донецьк – Волноваха (з можливістю нанесення ударів на міста Маріуполь та Волноваха) значно ускладнює йому ситуацію. Тому для противника надзвичайно важливо проводити активні наступальні дії саме на цьому напрямку. У цьому відношенні, з точки зору оперативного розгортання наступальних угрупувань, цей напрямок виявляється досить зручним, хоча, звичайно, його важко приховати через відкриту місцевість. Однак наявність зручних комунікацій для маневрування по фронту та перегрупувань, а також для підвозу матеріально-технічних ресурсів, включаючи морський шлях через порти Маріуполя та Бердянська, дозволяє противнику ефективно діяти на цьому напрямку.

Слід зауважити, що противник має можливість провести процес оперативного розгортання своїх наступальних угрупувань на даному напрямку, використовуючи першу лінію свого головного рубежу оборони, який простягається від Новопетріківки до Волновахи, а також від Волновахи до Олександрівки. Однак, існує значна складність у транспортуванні необхідних матеріально-технічних ресурсів, оскільки залізнична мережа обмежена, а автотранспорт є основним засобом перевезення. Крім того, зазначається, що існуюча залізнична мережа також піддається можливості ударів противника дальнобойними засобами. Основними вузловими пунктами матеріально-технічного забезпечення противника на цьому напрямку є Докучаєвськ, Волноваха, Старобешево, район Петрівського в місті Донецьку та Єгорівка.

У цьому контексті, для виконання завдання виходу на рубіж Дачне – Шахтарське, противнику, можливо, доведеться створити додаткові угрупування поряд з уже розгорнутими військами 8-ї та 29-ї Збройних Військових Армій, з призначеними силами та засобами. Враховуючи досвід минулих операцій російського командування, ймовірно, буде необхідно створити приблизно по одному угрупуванню загальновійськової армії на кожному напрямку. Однак, на сьогоднішній день, існують два можливих шляхи для досягнення цієї мети.

Особисто я вважаю, що перший варіант є більш реалістичним порівняно з другим, особливо з урахуванням фактора часу. Перший варіант набагато коротший та ефективніший, дозволяючи залучити менший обсяг сил та засобів, порівняно з другим, що в свою чергу дозволяє ефективно використовувати стратегічні резерви, хоча й не в повному обсязі.

У висновках до цієї статті можна зазначити, що на сучасному етапі конфлікту в Україні важливо усвідомлювати потенційні дії противника та його стратегічні цілі. Аналізуючи можливі напрямки руху військ Російської Федерації, необхідно враховувати їхні можливості та обмеження, такі як складності у транспортуванні та піддача залізнична мережа можливості ударів противника.

Крім того, важливо звертати увагу на можливі стратегічні маневри та розгортання додаткових угрупувань військ для досягнення поставлених цілей. Враховуючи досвід минулих операцій противника, необхідно розглядати реалістичні варіанти та шляхи досягнення мети, з особливим акцентом на оптимальне використання часу та ресурсів.

Отже, ретельний аналіз та стратегічне мислення допоможуть ефективно реагувати на потенційні загрози та забезпечити безпеку країни у військовому контексті.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Ніхто не поінформував про можливе вторгнення в Курську область російського диктатора володимира путіна, хоча розвідка знала про це за два тижні. Про це повідомляє Bloomberg.

За словами людини, близької до кремля, командувач російської армії валерій герасимів і високопосадовці, мабуть, проігнорували попередження розвідки про те, що “українські солдати” збираються біля кордону із західною Курською областю Росії, за два тижні до початку наступу, і ніхто не поінформував президента володимира путіна.

Як пише Bloomberg, оборонні сили всередині Росії були захоплені зненацька і не чинили первісного опору наступу.

Джерело повідомляє, що герасимів навряд чи буде відсторонено з посади в короткостроковій перспективі, але терпіння кремля щодо його дій у війні закінчується.

Bloomberg зазначає, що представник кремля дмитрій пісків не відповів на прохання прокоментувати ситуацію.

Контекстросія оголосила надзвичайний стан у Курській області, оскільки вона бореться третій день, щоб відобразити вторгнення, яке, за словами Герасімова, склало нібито близько 1000 українських солдатів за підтримки танків та бронетехніки.

Він повідомив путіну на телевізійній зустрічі в середу, що росія розгорнула війська, авіаудари та артилерію, щоб спробувати зупинити наступ.

Російський диктатор путін через добу відреагував на події в області курсу і звинуватив Україну в масштабній провокації.

Прес-секретар Білого дому Карін Жан П’єр підтвердила, що США не було попереджено про операцію в Курській області перед її проведенням. Однак адміністрація США планує звернутися до України для отримання детальної інформації про мету та характер прориву.