Злата Мітчелл: скандальні фото та реакція мережі на стиль доньки Ольги Фреймут

Сфера виготовлення державних номерних знаків для автомобілів в Україні протягом останніх років зазнала суттєвих змін, які фактично зруйнували принципи відкритої конкуренції. Формально всі закупівлі відбувалися через електронну систему Prozorro, однак на практиці цей механізм часто перетворювався на формальність, що не впливала на реальний вибір постачальника.

За даними учасників ринку та галузевих експертів, участь у тендерах у багатьох випадках носила імітаційний характер. Потенційного переможця визначали заздалегідь, тоді як інші виробники стикалися з бар’єрами ще на етапі подання пропозицій. Одним із найпоширеніших інструментів усунення конкурентів стали дискримінаційні вимоги тендерної документації, які могли відповідати параметрам лише однієї конкретної компанії.

Ключовою фігурою схеми був Юрій Смольянінов, колишній перший заступник керівника ГСЦ МВС. За його часів державні контракти регулярно передавалися ТОВ «СПЕЦЗНАК», незважаючи на невідповідність компанії виробничим стандартам, кадровим ресурсам та обсягам замовлень.

Фінансова звітність компанії свідчить про фіктивність господарської діяльності: у 2024 році дохід склав понад 14,4 млн грн, а чистий прибуток – близько 346 тис. грн. Кількість працівників становила від 13 до 18 осіб, що явно недостатньо для масового виробництва номерних знаків. Рівень зобов’язань компанії залишався мінімальним, що свідчить про транзитний характер фінансових операцій.

Паралельно діяла схема незаконного внесення даних до автоматизованої системи АРМ «Автошкола». Через підконтрольні автошколи та медичні центри в систему вносилися завідомо неправдиві дані про проходження навчання та медичних оглядів кандидатами у водії. Реального навчання та оглядів не проводилося, а документи оформлювали дистанційно. Ця схема використовувалася для відмивання доходів від масової видачі водійських посвідчень за гроші.

Незважаючи на численні докази, правоохоронці тривалий час не вживали заходів. Лише постановою Київського районного суду Полтави від 24 грудня 2025 року Територіальне управління БЕБ у Полтавській області було зобов’язане внести дані до ЄРДР та розпочати досудове розслідування. У рішенні суду зазначено ознаки кримінальних правопорушень.

У схемі переплелися конкретні імена та структури: Юрій Смольянінов як посадова особа ГСЦ МВС, Ігор Грицуник як бенефіціар ТОВ «СПЕЦЗНАК», сама компанія як постійний отримувач контрактів, а також пов’язані автошколи та медичні заклади. Це не поодинокі випадки, а системна схема, де державні процедури використовувалися для перерозподілу коштів і повноважень. Подальше розслідування стане перевіркою здатності держави доводити справи до персональної відповідальності.

Національне антикорупційне бюро (НАБУ) разом з Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою (САП) розкрили довготривалу злочинну діяльність групи, яка протягом трьох років вчиняла крадіжки у Укрзалізниці на загальну суму 11,4 мільйона гривень. Інформацію про це оприлюднила пресслужба НАБУ у понеділок, 26 лютого. За даними слідства, розслідування охоплює період з 2018 по 2021 рік. У 2018 році голова злочинної організації, який на той момент був підприємцем, почав маніпулювати товарами та грошовими потоками Укрзалізниці. За допомогою своїх зв'язків серед представників уряду, він забезпечив призначення членів своєї групи на керівні посади в Укрзалізниці. Протягом 2018-2021 років ці особи маніпулювали тендерами на закупівлю пневматичного інструменту, де підконтрольна групі компанія завдяки спеціальним маніпуляціям завоювала перемогу. Після цього товар поставлявся філіям Укрзалізниці за завищеними цінами, що призвело до переплати на суму 11,4 мільйона гривень. Згодом ці кошти були розподілені серед учасників групи. Підозру у цій справі оголошено дев’яти особам, зокрема двом керівникам групи, шістьом посадовцям Укрзалізниці та бенефіціару приватної компанії. Лідера організації вже затримано, проводяться розслідування щодо інших епізодів їхньої злочинної діяльності.

Розкриття злочинної схеми, яка діяла у межах Укрзалізниці, є важливим кроком у боротьбі з корупцією в Україні. Результати розслідування, проведеного Національним антикорупційним бюро (НАБУ) та Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою (САП), свідчать про систематичні порушення та зловживання в організації державних закупівель. Затримання та оголошення підозр у діях дев'яти осіб, включаючи керівників та посадовців Укрзалізниці, свідчать про серйозний крок у напрямі відновлення законності та прозорості в сфері управління державними фінансами. Виявлення та припинення подібних корупційних схем є важливим завданням для забезпечення ефективного функціонування державних підприємств та збереження довіри громадян до державної влади.

Детективи Національне антикорупційне бюро України спільно з прокурорами Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомили про викриття колишнього виконувача обов’язків начальника одного з Центральних територіальних управлінь Міністерство оборони України. Посадовця підозрюють у вимаганні неправомірної вигоди від столичного забудовника за сприяння у вирішенні службових питань. Це вже друга підозра, оголошена йому антикорупційними органами, що свідчить про системний характер можливих зловживань.

За матеріалами слідства, йдеться про налагоджену схему отримання неправомірної винагороди в обмін на використання службового становища. Посадовець, маючи вплив на процеси погодження та ухвалення рішень у сфері управління майном і земельними ділянками оборонного відомства, міг створювати штучні перешкоди або, навпаки, забезпечувати сприятливі умови для реалізації будівельних проєктів. Саме ці адміністративні важелі, за версією правоохоронців, стали інструментом тиску на представників бізнесу.

Свої «послуги» посадовець оцінив у 1,1 мільйона доларів. Згодом сума, за версією слідства, була зменшена до 690 тисяч доларів. Для початку проведення конкурсної процедури він вимагав надати перший транш у розмірі 100 тисяч доларів.

Правоохоронці вважають, що мова йде про спробу використати службове становище для отримання неправомірної вигоди в особливо великому розмірі під час реалізації проєкту будівництва житла для військових.

У серпні 2025 року НАБУ та САП уже повідомляли цьому ж посадовцю про підозру за схожими обставинами — тоді йшлося про вимагання коштів у іншого забудовника. Таким чином, нинішня справа стала другою у серії кримінальних проваджень, пов’язаних із діяльністю ексчиновника.

Ім’я фігуранта офіційно не розголошується. Слідчі дії тривають. Процесуальні рішення щодо запобіжного заходу та подальшого розгляду справи ухвалюватиме суд.

Антикорупційні органи наголошують, що розслідування у сфері використання бюджетних коштів, зокрема під час реалізації програм забезпечення військових житлом, залишається одним із пріоритетів.