Зловмисники, плануючи втечу за кордон, зазнали непередбаченого кінця: затримка поліцією на Вінниччині

12 жовтня в Україні очікується суттєве потепління, яке принесе поліпшення погодних умов. Після кількох дощових і прохолодних днів температура повітря підвищиться, а опади стануть менш інтенсивними. На більшій частині території країни не буде дощів, а замість цього можна очікувати сонячні прояснення. В західних областях неділя буде хмарною, але з періодичними проясненнями. Локальні дощі пройдуть лише на окремих територіях. Температура вдень коливатиметься в межах +11…+13 °C, а на Закарпатті, завдяки більшому впливу теплих повітряних мас, температура підвищиться до +16 °C.

Північні регіони України також звільняться від дощів. Вдень тут буде хмарно з проясненнями, а температура повітря досягне +11…+14 °C. У центральних та східних областях також варто очікувати поліпшення погодних умов: зменшення кількості опадів і підвищення температури до комфортних значень.

На сході також мінлива хмарність із проясненнями і без істотних опадів; температури складуть близько +13…+15 °C. Центральна частина матиме хмарну погоду з перемінними проясненнями, +11…+13 °C вдень. На півдні місцями пройдуть невеликі дощі, повітря прогріється до +14…+16 °C.

Загалом погода відповідатиме типовому осінньому фоні — без сильних похолодань або екстремальних явищ, проте в регіонах із місцевими опадами варто мати під рукою дощовик або парасольку.

Голова Офісу президента Андрій Єрмак рішуче відреагував на інцидент, що стався у Дніпрі за участю народного депутата Миколи Тищенка та колишнього військового. Єрмак засудив поведінку Тищенка, назвавши її ганебною та такою, що не відповідає високим стандартам, яких мають дотримуватися представники влади.

Єрмак наголосив на важливості відповідального ставлення до своїх обов'язків усіх державних службовців, особливо в умовах війни, коли кожен вчинок має значення для суспільства та держави. Голова Офісу президента підкреслив, що поведінка, яка принижує гідність людей, особливо тих, хто захищав країну, є неприпустимою.

Цей інцидент викликав широкий резонанс у суспільстві, викликавши обурення серед громадян і представників різних політичних сил. Багато хто висловив підтримку ексвійськовому, вказуючи на важливість поваги та шанобливого ставлення до всіх, хто служив і захищав Україну.

Єрмак закликав до проведення об'єктивного розслідування інциденту та наголосив на необхідності прийняття відповідних заходів для запобігання подібним ситуаціям у майбутньому. Він зазначив, що представники влади повинні служити прикладом для громадян, демонструючи високу культуру поведінки та повагу до кожної людини.

Цей випадок став черговим нагадуванням про те, що влада не повинна бути відірвана від народу, а навпаки, повинна підтримувати й захищати його інтереси. Повага до громадян, зокрема до тих, хто захищає країну, є основою довіри та підтримки державних інституцій.

Андрій Єрмак також наголосив на важливості збереження єдності та солідарності у суспільстві, особливо у складний для країни час. Він закликав усіх представників влади пам'ятати про свої обов'язки перед народом і діяти виключно в інтересах країни та її громадян.

Про це Єрмак написав у Telegram.

“Подивився відеозапис конфлікту народного депутата Тищенка та військового. Тут нема навіть про що говорити. Поведінка народного депутата – абсолютно ганебна. Їй немає виправдань. Правоохоронним органам точно є на що реагувати”, – зазначив глава ОП.

Єрмак також зазначив, що справді давно знає Тищенка та хрестив його сина, але це було багато років тому.

“Я давно вже не сприймаю його вчинки і не розумію їх. Тому не підтримую з ним жодних стосунків. Якщо хтось забув, що кожен повинен нести за свої неадекватні дії відповідальність, незалежно від посад чи прізвищ, раджу про це згадати. Така поведінка Тищенка несумісна зі статусом народного депутата”, – сказав Єрмак.

Нагадаємо, що у Дніпрі 20 червня група невідомих напала на колишнього бійця спеціального підрозділу Kraken Дмитра “Сина” Павлова, коли той гуляв із дитиною. На відео видно, що до цього причетна охорона народного депутата Миколи Тищенка, з яким Павлов посперечався. Пізніше виявилося, що 20 червня Тищенко приїхав до Дніпра з групою осіб у військовій формі та здійснив рейд по “офісах”, які здебільшого організовані криміналом та функціонують під кришуванням високопосадовців української влади.

Результати недавнього опитування Інституту дослідження громадської думки (INSA), яке було проведене на замовлення німецького видання Bild, виявили цікаві та суперечливі настрої серед населення Німеччини щодо підтримки українських біженців. Згідно з даними дослідження, дві третини опитаних (66%) не вважають, що всі українські біженці повинні отримувати соціальну допомогу Bürgergeld, яку отримують німці. Тільки 17% респондентів висловили підтримку універсальним виплатам для українців, що, з одного боку, підкреслює певну невизначеність у ставленні німців до питання соціальних витрат на біженців.

Однією з основних тем цього опитування стала також позиція громадян Німеччини щодо можливого повернення українських чоловіків призовного віку. Згідно з результатами, 62% респондентів вважають, що чоловіки цього віку повинні повернутися в Україну для участі у бойових діях або для виконання своїх зобов'язань перед державою. Лише 18% висловилися проти такого повернення, а ще 8% не змогли визначитися зі своєю позицією. Це показує, що на тлі тривалої війни та постійних загроз, багато хто в Німеччині вважає, що мужність і відповідальність чоловіків за свою країну повинні переважати над їхнім правом на тимчасовий захист у Німеччині.

Щороку близько 700 тис. українців у Німеччині сумарно отримують приблизно 6,3 млрд євро соціальної допомоги, і лише кожен третій українець має роботу. Саме на цьому тлі в Німечині тривають дискусії про підхід до виплат новоприбулим.

У проєкті федерального бюджету Німеччини на 2026 рік передбачено заощадити близько 1,5 млрд євро — частково за рахунок зміни підходу до виплат для нових біженців із України: замість Bürgergeld планують надавати менші виплати для прохачів притулку. Цей крок вже викликав політичні суперечки і суспільні дебати.

Опитування INSA демонструє, що питання соцпідтримки біженців і демографічно чутливих категорій (наприклад, чоловіків призовного віку) лишається одним із болючих у німецькому суспільстві. Публічні дискусії, бюджетні рішення та імплементація нових правил найближчим часом визначатимуть, чи зміняться соціальні практики та які саме механізми підтримки оберуть у Берліні.

У своєму інтерв'ю для PBS президент Володимир Зеленський відкрив небезпеку, що загрожує Україні через критичний дефіцит ракет для протиповітряної оборони, що спричинив нанесення повітряної атаки з боку Росії та призвів до зруйнування Трипільської теплової електростанції. За словами Зеленського, українські сили зуміли збити лише сім з 11 ракет, що були випущені російськими військами, проте чотири інші доклали свою частку до знищення електростанції, адже ракет вже було витрачено всі. Президент також підкреслив, що Україна стикається з обмеженнями у отриманні безпосередньої підтримки, оскільки це може викликати втручання країн НАТО у конфлікт. Він навів Ізраїль як приклад країни, яка не є членом Північноатлантичного альянсу, але отримала підтримку від союзників НАТО під час своїх конфліктів. Зеленський закликав міжнародне співтовариство враховувати цей приклад та підкреслив важливість надання допомоги Україні без втручання країн НАТО у війну.

Зеленський у своєму інтерв'ю зробив важливий акцент на критичному стані протиповітряної оборони України через нестачу ракет та наслідках цього для енергетичної безпеки країни. Він підкреслив необхідність міжнародної підтримки, виключаючи пряме втручання країн НАТО у конфлікт, та навів приклад Ізраїлю, який отримав допомогу від НАТО в подібній ситуації. Це свідчить про потребу в уважному розгляді міжнародних відносин та допомоги Україні в умовах російської агресії.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Гетьман наголосив, що нещодавні атаки з використанням іранських дронів-камікадзе “Шахед” і менших партій ракет є частиною підготовки до масованого удару. Це спроба Росії перевірити ефективність української протиповітряної оборони та виснажити її ресурси.

“Вони готують новий масований ракетний удар, який може статися незабаром. Тому громадянам не слід ігнорувати повітряні тривоги, оскільки загроза є реальною,” — попередив експерт.

Згідно з даними української розвідки (ГУР МО), Росія накопичила до півтори сотні ракет різних типів, і це може означати, що атака буде подібною до серпневих нальотів. Гетьман підкреслив:

“Ми побачимо сотні російських ракет у небі.”

Попри загрозу, він закликав не панікувати та довіряти силам української протиповітряної оборони, зокрема системам F-16 та іншим засобам захисту, які готуються до відбиття цієї атаки.

Дата можливої атаки поки що невідома, але Гетьман припускає, що вона може статися до 12 жовтня, оскільки саме тоді відбудеться чергове засідання у форматі “Рамштайн”, де буде обговорюватися військова підтримка України.

Будьте пильними, але не панікуйте — радить експерт, додаючи, що успішність атаки залежатиме не лише від кількості випущених ракет, але й від готовності українських сил оборони.