Зміна влади у США: як прихід Дональда Трампа впливає на українські еліти

Адвокат Української православної церкви Роберт Амстердам нещодавно привернув увагу громадськості звітом обсягом понад 250 сторінок, в якому представлені докази нападів на УПЦ, на її храми та священицьке духовенство. У своєму емоційному відеозверненні він закликав уряд України відмовитися від розгляду законопроекту 8371, який спрямований на заборону діяльності УПЦ.

"Цей законопроект — це не лише прояв мови ненависті", — наголосив Амстердам. "Напади на вірян, їхня вигнання зі святилищ, обмеження доступу до місць молитви — це абсолютно неприпустимо. Я закликаю уряд припинити цей подальший розділ нашого суспільства та перестати підбурювати братів проти братів".

Додатково, Амстердам зауважив, що УПЦ не має жодного пов'язання з Московським патріархатом. "Наша Церква не підтримує і відкидає ідеологію «русского мира». Ми будуємо Божий мир", — підкреслив він, цитуючи висловлення Блаженнішого митрополита Київського Онуфрія.

Заклик до підтримки України також був частиною виступу Амстердама. "Підтримка України — це критично важлива не лише для самої України, а й для міжнародної спільноти, включаючи США. Ми не можемо підводити людей на кожному кроці. Чи буде довіра до США після подій у Кабулі і тепер у Києві?", — риторично запитав він у своєму повідомленні в соцмережі.

• Роберт Амстердам, як адвокат Української православної церкви, публічно виступив із звітом, що містить докази нападів на УПЦ, на її церкви та священиків.

• Він закликав уряд України відмовитися від розгляду законопроекту 8371, який має на меті заборону діяльності УПЦ, назвавши його проявом мови ненависті.

• Амстердам підкреслив, що УПЦ не має пов'язаності з Московським патріархатом та відкидає ідеологію "русского мира".

• Він також закликав до підтримки України з боку міжнародної спільноти, наголошуючи на важливості утримання довіри до країни в умовах глобальних подій, що відбуваються.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Останнім часом шанувальники пари помітили, що вони перестали з’являтися разом на публіці і не публікували спільних фото, що породило чутки про розрив. Врешті-решт, Микита підтвердив, що їхні стосунки дійсно завершилися.

Артист не розкрив конкретних причин їхнього розставання, проте натякнув, що вони втратили зв’язок один з одним. “В сенсах, що шукали, щастя заблукало, втратили, на жаль, себе. От я колись так подумав. Напевно, це буде відповідь”, – поділився ALEKSEEV.

Особисті проблеми Микити

Артист також зізнався, що йому буває складно у стосунках через власні емоційні труднощі. Микита розповів, що він не є аб’юзером, але має проблеми з різкими перепадами настрою, що може впливати на стосунки. Він зізнався, що іноді закривається у собі, навіть від найближчих людей, і це ускладнює взаємодію.

“У мене настрій дуже стрибає. Буває так, що я просто замикаюсь в собі дуже сильно і взагалі нікого не пускаю. Навіть, найближчу людину, яка біля мене і хоче допомогти. Для людей, які біля тебе, це дуже важко. Іноді буває настільки сумно, що важко вийти з цього стану”, – зізнався Микита.

Попри завершення стосунків, шанувальники співака продовжують підтримувати його та сподіваються, що він зможе подолати особисті труднощі та знайти щастя у майбутньому.

Відомо, що Вищий антикорупційний суд вирішив питання щодо екс-посадовця Міноборони Олександра Лієва, якого підозрювали у причетності до схеми з махінаціями під час закупівлі боєприпасів для Збройних Сил України на суму майже півтора мільярда гривень. За словами адвоката Назара Кульчицького, суд вирішив змінити запобіжний захід Лієву з утримання під вартою на особисте зобов'язання. Він був направлений в СІЗО, проте не залишився там довго, оскільки термін тримання під вартою закінчився 8 квітня, і він був відпущений додому ще 9 квітня. На жаль, Лієв не повернувся до в'язниці, коли ВАКС скасував рішення щодо його звільнення, і тепер він залишився без запобіжного заходу. Суддя Ярослав Шкодін зазначив, що САП не зміг знайти достатні докази для підтвердження підозри про розкрадання, що послужило підставою для рішення суду. Таким чином, поки що питання щодо вини Лієва залишається відкритим, а судді вирішили не розглядати клопотання про зміну запобіжного заходу за згодою обвинувачення.

У вищезгаданій статті розкривається складна ситуація щодо екс-посадовця Міноборони Олександра Лієва, якого підозрювали у зловживанні владою та причетності до махінацій з бюджетними коштами на закупівлю боєприпасів для Збройних Сил України. Незважаючи на підозри та аргументи прокуратури, суд не підтримав клопотання щодо тримання Лієва під вартою та вирішив відпустити його під особисте зобов'язання. Проте після скасування рішення щодо звільнення Лієва з СІЗО, він не повернувся, а таким чином залишився без запобіжного заходу. Вирішення суду залежить від достатнього обґрунтування обвинувачення, а також від наявності доказів щодо злочину, тож подальші кроки у цій справі можуть бути визначені результатами подальшого розслідування.

За результатами судового розгляду, військовослужбовця визнано винним у вчиненні умисного вбивства цивільної особи та засуджено до 9 років позбавлення волі. Ця справа викликала широкий резонанс та дискусії в суспільстві щодо відповідальності військових у складних умовах служби.

За версією слідства ситуація була така: солдат ніс службу в сірій зоні та проживав в одному з будинків села. У цей будинок на прохання командира взводу прибув місцевий житель напідпитку для проведення ремонтних робіт, він забивав вікна та двері в будинку. Після ремонту селянин почав розповідати солдату про те, що підтримує Росію і не поважає ЗСУ.

Як стверджується в матеріалах справи, солдат зробив двічі постріли в повітря з автомата АК-74, щоб налякати селянина і змусити піти. Однак, той продовжив говорити. Після чого солдат застрелив чоловіка прямим пострілом у голову.

«Солдат, діючи умисно, переслідуючи умисел, спрямований на умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їхні наслідки та бажаючи їх, з мотивів особистих неприязних відносин,…. здійснив постріл з короткої дистанції в голову персони», – йдеться в матеріалах справи. У підсумку суд визнав солдата винним в умисному вбивстві цивільної особи, і засудив до 9 років тюремного ув’язнення.