Зміни у вартості проїзду на Київській кільцевій електричці

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Цей крок є важливим етапом у процесі відновлення контролю над територією, що знаходиться під загрозою окупації, адже більшість сіл та селищ Нововасилівської громади знаходяться під російським контролем з початку повномасштабного вторгнення.

Одним із важливих моментів цього указу стало призначення Володимира Задираки на посаду голови Нововасилівської селищної військової адміністрації. Розпорядження №120/2024-рп від 5 листопада визначає його нову роль в управлінні територією, яка потребує відновлення та підтримки в умовах військового часу. Задирака буде координувати зусилля з відновлення інфраструктури, соціальних послуг і загального порядку на підконтрольній території.

Головне завдання нової військової адміністрації — це забезпечення стабільності на звільненій території та організація всіх необхідних заходів для відновлення нормального функціонування громади, що перебуває під постійною загрозою з боку ворога.

Призначення Задираки підкреслює серйозність намірів уряду щодо належного управління територією, яка майже весь час з початку війни залишається в умовах окупації. Залишається завдання не тільки забезпечити безпеку, а й налагодити взаємодію з громадянами, які повертаються після відступу окупантів.

Згідно з указом, Генеральному штабу Збройних Сил України та Запорізькій обласній військовій адміністрації доручено вжити всі необхідні заходи для успішного утворення та функціонування військової адміністрації. Це включає логістичні, адміністративні та соціальні заходи, що дозволять відновити правовий порядок, а також сприяти поверненню внутрішньо переміщених осіб і забезпеченню їхнього безпечного життя на відновленій території.

До складу Нововасилівської селищної територіальної громади входять два селища та вісімнадцять сіл. Важливо відзначити, що ці населені пункти майже з початку війни перебувають під російською окупацією, що значно ускладнює процес відновлення і нормалізації життя. Відновлення контролю над ними стане важливим кроком не тільки для відновлення інфраструктури, а й для відновлення моральної підтримки населення.

Ключові елементи військового обліку:

“Цей спротив не лише затримав ворога, але й унеможливив масштабний наступ на Покровськ, адже противник не зміг швидко перегрупуватися і зосередити сили для такої операції”, – сказав Мусієнко в ефірі телемарафону.

Українські військові, утримуючи оборону Селидового, фактично провели стримувальну операцію, виснажуючи сили ворога. Завдяки цьому Покровськ отримав додатковий час для підготовки до можливого наступу.

Проте Мусієнко попереджає, що якщо Селидове буде втрачено, це відкриє перед окупантами нові можливості для наступу на Покровськ із південного флангу та покращить їхні позиції для обстрілів на цьому напрямку. У такому разі наступний удар може загрожувати й місту Курахове, що стане новою ціллю для російських сил.

На Курахівському напрямку ворог уже активізувався: “Російські підрозділи тиснуть з північно-східного напрямку, намагаючись вирівняти лінію фронту для подальшого просування”, – зазначив Мусієнко. На його думку, у найближчі тижні можна очікувати на битву за Курахове, яка може стати черговим важким випробуванням для українських сил. Російська армія вже зосереджує там свої ресурси, маючи намір завдати значного удару.

Таким чином, оборона Селидового є вирішальним етапом у загальній оборонній стратегії України на сході. Вона не лише стримує агресора на Покровському напрямку, але й дозволяє підготувати нові оборонні рубежі, що посилить українські позиції перед наступними викликами.

Антикорупційні органи ініціювали перевірку фінансових активів та способу життя Руслана Кандибора, колишнього директора Департаменту транспортної інфраструктури Київської міської державної адміністрації (КМДА). Цей процес включає ретельний моніторинг походження майна, банківських рахунків та готівкових заощаджень не лише самого посадовця, а й членів його родини, зокрема дружини Ольги Кандибор та доньки Дарини Кандибор. Крім того, у рамках перевірки будуть проаналізовані фінансові зв’язки інших близьких родичів, пов’язаних із екс-чиновником.

Захід було розпочато у вересні 2025 року, одразу після того, як Кандибора було звільнено з посади за «згодою сторін». Слідчі органи мають на меті з’ясувати, чи відповідають доходи і активи родини екс-чиновника його офіційним доходам і чи не були вони отримані шляхом корупційних чи незаконних схем. Особливу увагу приділяють можливим фінансовим зв’язкам, які могли б свідчити про порушення законодавства в умовах конфлікту інтересів.

Руслан Кандибор очолював Департамент транспортної інфраструктури КМДА з серпня 2021 року. У липні 2025 року йому оголосили підозру за ч. 2 ст. 367 Кримінального кодексу (службова недбалість, що спричинила тяжкі наслідки) у зв’язку з аварійною ситуацією в київському метрополітені взимку 2023 року. За версією слідства, Кандибор та підпорядковані йому структури проігнорували загрозу руйнування тунелю на «синій» гілці метро (ділянка між станціями «Деміївська» – «Либідська»), що призвело до зупинки руху, багатомісячного обмеження роботи лінії і збитків бюджету столиці більш як на 164 млн грн. Сам Кандибор свою провину заперечує і називає претензії маніпулятивними, стверджуючи, що причини аварійного стану — у проєктних помилках ще часів будівництва.

Після оголошення підозри суд відсторонив Кандибора від посади і відправив під нічний домашній арешт. Прокуратура наполягала на цілодобовому арешті з електронним браслетом і заявила, що оскаржуватиме м’якіший запобіжний захід. У вересні 2025 року мер Києва Віталій Кличко підписав розпорядження про звільнення Кандибора з КМДА «за згодою сторін».

Попри офіційні доходи, задекларовані Кандибором, питання виникли саме до рівня життя його сім’ї. Річна зарплата посадовця становила близько 1,15 млн грн (у середньому приблизно 96 тис. грн на місяць), однак родина, за наявними даними, володіє кількома квартирами, земельними ділянками на Львівщині, тримає значні суми готівкою — понад 70 тисяч доларів США і 25 тисяч євро — та має великий автопарк.

У переліку автівок фігурують одразу кілька ретро-автомобілів і два сучасні Mercedes-Benz. Один із них — Mercedes-Benz GLC 300 2018 року випуску, придбаний у 2024 році, тобто вже під час повномасштабної війни. Саме такі активи — рухоме майно, що оформлене на членів сім’ї або пов’язаних осіб — зараз і цікавлять антикорупційні органи, оскільки вони можуть бути ознакою так званого «непояснюваного збагачення» (коли стиль життя не відповідає офіційним доходам). Цей блок перевірки стосується не лише самого Кандибора, а й дружини та доньки, які, за версією слідства, могли виступати номінальними власниками.

Детективи вимагають від банків повні виписки щодо руху коштів по рахунках усіх членів сім’ї та родичів Кандибора, щоб відстежити перекази, великі готівкові внесення, купівлю нерухомості й автомобілів, а також можливі конвертаційні операції. Такі запити стандартні для перевірок активів місцевих чиновників, але в цьому випадку масштаби запиту явно виходять за межі однієї лише зарплатної картки ексчиновника — перевіряють фактично весь сімейний контур.

Розслідування рівня життя Кандибора має одразу два виміри. Перший — публічний: ідеться про чиновника, якого вже підозрюють у службовій недбалості, що коштувала місту сотні мільйонів гривень і паралізувала одну з ключових гілок метро Києва. Другий — системний: це тест на те, чи готові антикорупційні органи копати не лише «технічну вину» за аварію, а й можливе незаконне збагачення, що могло накопичуватися роками, поки він працював у департаменті.

Тепер слідчі намагаються встановити, чи не є майно родини Кандибора, включно з нерухомістю, готівкою і дорогими авто, прихованими активами, сформованими за рахунок зловживання службовим становищем. Якщо цю невідповідність буде доведено, наступним кроком може стати не лише справа про недбалість, а й окремі підозри щодо незаконного збагачення або декларування недостовірних відомостей.

Нещодавній інцидент на пункті пропуску «Рава-Руська – Хребене» вкотре привернув увагу до проблеми незаконного переміщення готівкових коштів через кордон. Пасажирка автобуса намагалася вивезти 20 600 доларів США без належного декларування, що вдвічі перевищує встановлений ліміт у 10 000 євро. У результаті правоохоронці склали протокол за ч. 2 ст. 471 Митного кодексу України.

Подібні випадки стають все частішими та свідчать про масштабні порушення, які не обмежуються поодинокими ситуаціями. З початку повномасштабного вторгнення кількість спроб незаконного вивезення валюти з України вимірюється сотнями. Проте до суду доходить лише невелика частина справ, що робить контроль за фінансовими потоками особливо складним.

Після змін у законодавстві 16 червня 2022 року штраф за недекларування перестав бути символічним. Якщо раніше він становив лише 1 700 грн незалежно від суми, то зараз громадяни зобов’язані сплачувати 20% від перевищення дозволеного ліміту. Конфіскацію валюти при цьому скасовано.

За офіційними даними Державної митної служби, лише за перші шість місяців 2022 року було складено 424 протоколи за недекларування валюти. Найбільше порушень зафіксовано у січні та лютому (169 і 147 відповідно), тоді як після початку повномасштабного вторгнення їхня кількість різко впала.

З 2022 по 2025 рік до суду дійшли лише 16 справ щодо недекларування валютних коштів. Загальна сума незадекларованої валюти, зафіксована в цих рішеннях, становить понад 5,4 млн доларів США та 1,1 млн євро.

Рекордсменом вважають Василя Мустецу — батька колишнього заступника Генпрокурора Ігоря Мустеци. У березні 2022 року він намагався вивезти понад 1,1 млн доларів і 100 тис. євро. Суд зрештою закрив справу через пропуск строків.

На другому місці — юрист і громадський діяч Костянтин Бєдовий, якого у березні 2022 року зловили на спробі вивезти понад 590 тис. доларів і 47 тис. євро. Суд обмежився мінімальним штрафом.

А от у випадку Марії Трифонової, відомої як цивільна дружина ексзаступника голови Держмитслужби Руслана Черкаського, суди стали на бік митниці. За спроби вивезення 500 тис. і 150 тис. доларів у двох епізодах вона отримала штрафи на сотні тисяч гривень.

Втім, більшість порушень залишаються поза публічним простором, адже якщо порушник визнає провину і сплачує штраф, справа не потрапляє до суду. У такий спосіб реальні масштаби “сірого” витоку валюти залишаються невідомими.

Наступним кроком у дослідженні теми стане аналіз статистики сусідніх країн — Польщі, Румунії та Угорщини — щодо сум, які українці декларують при в’їзді. Саме там, імовірно, відображено реальні обсяги капіталу, що залишає Україну.