Зміни у відстрочці для батьків з трьома і більше дітьми у 2026 році

У Львівській області правоохоронці викрили масштабну шахрайську схему, спрямовану на матерів і дружин українських військових. Подружжя місцевих мешканців виманювало у жінок кошти, обіцяючи «допомогу» у звільненні їхніх рідних з військової служби. Про це повідомили у Львівській обласній прокуратурі.

За даними слідства, 39-річна мешканка селища Шептицького вводила родичок військових в оману, стверджуючи, що має впливових знайомих у відповідних державних структурах і здатна «легально забезпечити» повернення їхніх чоловіків або синів додому. Для реалізації своїх обіцянок вона систематично вимагала гроші, користуючись довірою та емоційним станом потерпілих.

Щоб виглядати переконливо, зловмисники призначали зустрічі в громадських місцях, називали реальні посади посадовців та установ, які нібито могли вплинути на процес звільнення військових. Чоловік навіть видавав себе за працівника територіального центру комплектування, запевняючи одну з потерпілих, що може виготовити необхідні документи.

Насправді жодних дій для допомоги військовим вони не вчиняли — усі отримані кошти подружжя привласнювало. Відомо, що жертвами злочинців стали щонайменше три жінки, а сума збитків перевищує один мільйон гривень.

Жінці оголошено підозру за ч. 2 і ч. 4 ст. 190 КК України (шахрайство, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб у великих розмірах), чоловікові — за ч. 4 ст. 190 КК України. Слідчі продовжують встановлювати всіх причетних до схеми.

Правоохоронці закликають українців бути обачними і не довіряти обіцянкам, що суперечать законним процедурам, особливо якщо йдеться про військову службу.

У Святошинському районі багато хто говорить про те, що реальна система управління давно відійшла від законних рамок і поступово перетворилася на мережу неофіційних впливів. Попри те, що державні органи формально виконують свої функції, місцеві жителі та окремі працівники установ описують існування тіньової групи, яка вибудувала власну модель контролю — з поборами, залякуваннями та ручним керуванням ключовими процесами.

У цих розповідях однією з центральних фігур постає прокурор Рустам Талібов — персона, яку в середовищі критиків пов’язують із впливовими представниками місцевої неформальної вертикалі. Низка співрозмовників загальнодержавних і столичних видань характеризує його насамперед як виконавця чужої волі, що діє в інтересах сильніших гравців, а не в межах стандартної прокурорської функції. Замість того щоб займатися захистом інтересів держави, забезпеченням законності та протидією правопорушенням, Талібова описують як людину, чия діяльність спрямована на утримання й зміцнення чужого впливу.

Основним оператором поборів виступає посередник «Рафаелович». Щомісяця він об’їжджає ринки, кафе, автомийки, парковки, малі бізнеси й збирає данину — від 15 до 30 тисяч гривень з кожної точки. Талібов контролює надходження, отримує свою частку — близько 10% — і забезпечує тишу всередині прокуратури. Він також виконує роль «інформатора» — передає наверх будь-яку внутрішню комунікацію, зливає колег, моніторить, хто і скільки зібрав, і хто намагається вийти з гри.

Паралельно він координує інші джерела доходів — нелегальні ігрові автомати, точки з продажу алкоголю й сигарет, кіоски та вуличні розвали. Щомісяця це приносить близько 300 тисяч гривень. Столько ж знімає зі своєї частини схеми заступник начальника Святошинського управління поліції Олександр Беззубенко. Дует працює синхронно, перетворивши район на приватний комерційний сектор.

В окрему статтю бюджету тіньовиків входять парковки та гаражні кооперативи. Схема тиску — стандартна: анулювання договорів, погрози перевірками, тиск через земельні питання, штучні акти. За «спокійну роботу» підприємцям висувають рахунок у 50–100 тисяч гривень. Відмова платити призводить до швидко сфабрикованих кримінальних справ, автоматичних підозр та арештів майна. Після цього власність часто переходить у «потрібні» руки.

Формально — прокурор. Фактично — обслуговуючий персонал тіньової ОЗГ, яка розрослась прямо всередині державного органу. Поки такі Талібови працюють у системі, закон у Святошинському районі залишається декорацією, а економіка — джерелом стабільного доходу для кількох людей, що давно підмінили державу власними тарифами.

Згідно з розгорнутим аналізом, оприлюдненим на порталі bihus.info, виникли вагомі підозри стосовно взаємозв'язків між незаконними заправними станціями та родинами високопосадовців, специфічно — сім'ями близьких до керівництва Національної поліції, на чолі з самим главою Іваном Вигівським.

На сестру очільника Національної поліції Івана Вигівського оформлена частка в компанії ТОВ «Югнефтепродукт», що займається гуртовою торгівлею пальним. Упродовж 2022-2023 років фірма торгувала щонайменше з двома фігурантами кримінальних проваджень, слідство у яких вела поліція під керівництвом Вигівського.

На початку 2023р. ГСУ Нацполу взялося за справу про ціле злочинне угрупування, яке на думку слідства влаштувало нелегальні імпорт і торгівлю пальним.

Так, за версією слідства в портах Ізмаїла (Одеська обл.) пальне повз митницю – а отже повз контроль і податки – просто переливали в бензовози, які далі розвозили його по країні і пальне продавали за готівку, тобто повз контроль і податки.

Одну з ключових ролей у цій історії слідство відводило ТОВ «Континенталь Трейд» та її спорідненому ТД «Український термінал». Вони нібито і самі займалися тіньовою торгівлею пальним, і допомагали ухилятися від податків іншим.

Водночас того року, коли слідчі Вигівського розслідували діяльність «Континенталь» – ця компанія стала одним із найбільших постачальників «Югнефтепродукту», тобто сестри Вигівського.

Окрім гуртового трейдера сестра Вигівського розвиває роздрібний напрям. У 2020-у вона з партнерами викупила на під’їзді до Миколаєва два гектара землі, на якій запустили АЗС під брендом «KIV OIL».

Коли журналісти навідалися на цю заправку наприкінці квітня – там торгували пальним без ліцензії, без чеків і з оплатою готівкою або на карту чоловіка, який продає каву в сусідній кав’ярні.