Субота, 25 Квітня, 2026

Зміни в стратегії Пентагону щодо дронів після української операції «Павутина»

Важливі новини

Акторка Катерина Кузнецова розійшлася з бойфрендом-росіянином і виїхала з України

Відома українська акторка Катерина Кузнецова оголосила про завершення семирічних стосунків із російським бізнесменом Максимом Апліним. Про це вона повідомила в особистому блозі в Instagram. «Ми з Максом більше не разом. Було класно. Зі словами великої вдячності й, звісно, з повагою йду в новий етап свого життя», — коротко написала акторка, не вдаючись у подробиці причин […]

Скандал у лікарні на Полтавщині: пацієнтів змушували платити за безкоштовні операції

У Полтавській області правоохоронці виявили серйозну фінансову аферу в...

Трагедія в міському парку Берліна: слідство встановлює обставини смерті жінки

У столиці Німеччини правоохоронці розслідують обставини загибелі 40-річної жінки, тіло якої було знайдено в одному з міських парків. Про інцидент повідомили представники берлінської поліції та прокуратури. Інформація про подію з’явилася у німецьких медіа з посиланням на офіційні джерела.

За попередніми даними, страшну знахідку виявили у ранкові години неподалік вулиці Альтенгофер Штрассе. Місце одразу оточили правоохоронці, територію парку тимчасово закрили для відвідувачів. На місці працювали слідчі, криміналісти та судово-медичні експерти, які проводили першочергові процесуальні дії та фіксували можливі докази.

Повідомлення до поліції надійшло близько 3:30 ночі 9 лютого. На місці події затримали 46-річного чоловіка, якого підозрюють у причетності до злочину. За інформацією прокуратури, загибла та підозрюваний були знайомі. Мотиви злочину наразі з’ясовуються.

Німецька поліція не розкривала імена загиблої та підозрюваного, однак посольство України в Берліні підтвердило, що 9 лютого загинула громадянка України. Затриманий підозрюваний також є громадянином України.

Справа перебуває на контролі посольства.

Трамп висунув Пем Бонді на посаду глави Міністерства юстиції США

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

CNN вважає, що у Бонді набагато більше шансів пройти через узгодження Сенату, ніж було у Гетца.

Під час першого терміну Дональда Трампа Бонді вела його захист на процесі про імпічмент після його телефонної розмови із Зеленським у 2019 році.

Під час цієї розмови Трамп, як заявляли демократи, просив Зеленського сприяти розслідуванню корупційних зв’язків сім’ї Байденів в Україні.

Виступаючи в Конгресі Пем Бонді детально описувала зв’язки сина Байдена з Україною. Вона заявляла що його посада в українській газовидобувній компанії Burisma «була частиною корупції» тодішнього віцепрезидента Байдена.

Бонді тоді присвятила Україні півгодинну промову на слуханнях. І як пишуть американські ЗМІ, досить глибоко розбиралася в цьому питанні.

У Херсоні судитимуть колаборанта-пропагандиста

Херсонська обласна прокуратура передала до суду обвинувальний акт щодо місцевого жителя, якого звинувачують у колабораційній діяльності, посяганні на територіальну цілісність України та виправдовуванні збройної агресії Росії. Дії обвинуваченого кваліфіковано за кількома статтями Кримінального кодексу України, зокрема за ч. 6 ст. 111-1 та ч. 2 ст. 436-2. Як встановило слідство, в серпні 2022 року, перебуваючи в […]

Американські збройні сили кардинально переглядають свої підходи до використання безпілотних літальних апаратів, враховуючи досвід, отриманий під час війни в Україні, зокрема внаслідок операції «Павутина», здійсненої 1 червня 2025 року Службою безпеки України. Про це повідомляє видання Defense One, яке детально висвітлює результати масштабних навчань Пентагону, що проходили у 2025 році.

Тренування, що отримали назву «Операція Чистий горизонт», відбулися на авіабазі Еглін у штаті Флорида у вересні 2025 року. Мета цих навчань полягала в максимально точному моделюванні умов сучасного бойового середовища, які виникли внаслідок конфлікту між Росією та Україною, зокрема, зосереджуючись на масованих атаках дронів.

Бригадний генерал Метт Росс, керівник Об’єднаної міжвідомчої оперативної групи 401, зазначив, що український досвід суттєво вплинув на зміну підходів Пентагону до дронової війни. Зокрема, аналіз бойових дій в Україні дав можливість чіткіше визначити пріоритети в розвитку технологій і тактик використання безпілотників.

Під час навчань американські підрозділи відтворювали різноманітні сценарії масованих атак з використанням різних типів дронів — від малих FPV до велику, здатні працювати в умовах активного радіоелектронного придушення. Особливу увагу звертали на сценарії, що передбачали дії безпілотників в умовах глушіння сигналів та обмеженої навігації.

Також під час навчань були випробувані нові технології зв'язку та управління дронами. Наприклад, американські військові використовували безпілотники, що контролювалися через оптоволокно, а також дрони, які функціонували через LTE та мобільні мережі. Генерал Росс навів приклад, коли оператори в Колорадо координували атаки дронів на цілі у Флориді, що продемонструвало нові можливості управління на відстані.

Ці технології використовувалися вперше в такому масштабі під час навчань, навіть попри попередні великі тренування, такі як T-REX в Індіані і FlyTrap у Німеччині. З вересня по грудень 2025 року Міністерство оборони США провело 67 окремих тестувань, пов'язаних із безпілотними системами.

За результатами цих випробувань була створена єдина цифрова система для відстеження дронів, а також міжвидовий інтерфейс, що покращує координацію дій різних військових підрозділів. Це нововведення мусить забезпечити більш ефективне управління під час ймовірних масованих атак дронів у майбутніх конфліктах.

Крім того, Пентагон значно збільшує фінансування розвитку безпілотних технологій. У бюджетному запиті на 2027 рік передбачено 75 мільярдів доларів на інновації в цій сфері, що є одним з найбільших інвестицій в оборонні розробки за останні роки.

Операція «Павутина», під час якої українські сили атакували російські військові аеродроми, стала ключовим джерелом для цих змін. У результаті ударів було уражено 41 літак стратегічної авіації РФ, включаючи Ту-95, Ту-22М3, Ту-160 та літак А-50. Атаки проходили в різних регіонах Росії, включаючи Мурманську, Іркутську, Рязанську та Іванівську області, що робить цю операцію однією з найглибших за історією російських військових інфраструктур.

Логістика «Павутини» також була складною: дрони були сховані в мобільних конструкціях на вантажівках, які відкривалися для запуску дронів впритул до цілей, що забезпечувало їхню маскування. За оцінками експертів, наслідки цієї атаки досі відчуваються на російській стратегічній авіації, оскільки частина втрат досі не була компенсована.

Цей досвід, без сумніву, став важливим фактором, що вплинув на зміни в підходах Пентагону до майбутніх військових конфліктів, де безпілотні системи відіграватимуть важливу роль.

Останні новини