Вівторок, 21 Липня, 2026

Знахідка на Подолі: як археологічна експедиція залишила тисячі тіл без перепоховання

Важливі новини

26 вересня: поєднання міжнародних, духовних та народних свят

26 вересня є датою, що об’єднує у собі кілька важливих подій світового, релігійного та народного характеру. Вона нагадує про значення культурного різноманіття, прагнення людства до миру й духовного зростання, а також зберігає традиції, які передавалися з покоління в покоління в Україні.

У цей день у світі відзначають Європейський день мов — свято, яке покликане підкреслити важливість багатомовності, рівності культур та взаємоповаги. Європейський Союз вважає різноманітність мов однією зі своїх найбільших цінностей, а також прагне заохотити молодь до вивчення іноземних мов як інструменту для розвитку та взаєморозуміння між країнами.

В Україні офіційних державних свят цього дня немає, проте саме 26 вересня народилися відомі українці: поет Микита Годованець, правозахисник Євген Пронюк, спортсменка Юлія Ткач і п’ятий президент Петро Порошенко.

Церква у новому календарі цього дня вшановує апостола Іоанна Богослова, одного з найближчих учнів Ісуса Христа. У старому стилі згадують мученика Корнилія Сотника та відзначають оновлення храму Воскресіння Господнього в Єрусалимі.

За народними традиціями 26 вересня вважалося поминальним днем. Люди відвідували кладовища, замовляли панахиди й готували страви з овочів, ділилися їжею з сусідами, вважаючи це добрим знаком. Прикмети підказували, якою буде осінь і зима: якщо граки збиралися у зграї — чекали негоди, а яскраве мерехтіння зірок уночі обіцяло морози.

Серед заборон цього дня — гучні веселощі, весілля, пияцтво, сварки, а також використання гострих предметів і важка фізична робота після полудня. Вважалося, що такі дії можуть накликати біду.

Ахметов у Німеччині спустив на воду суперʼяхту за €500 мільйонів

Рінат Ахметов, попри війну та втрату медіаактивів, поступово посилює свої позиції в ключових секторах української економіки. Його вплив поширюється не лише на енергетику, але й на аграрний сектор, логістику та політичні структури — від парламентських фракцій до окремих міністерств і держагентств. Після згортання медіаімперії Ахметов змінив тактику, ставши головним бенефіціаром енергетичних реформ. Саме через компанії […]

Масштабна підтримка: Петиція за мобілізацію бюджетників отримала 25 тисяч голосів за три дні

Петиція до президента про мобілізацію правоохоронців, держслужбовців та інших працівників бюджетної сфери набрала 25 тисяч голосів лише за 3 дні, що є виразом великого суспільного зацікавлення у вирішенні цього питання. Ініціатор петиції робить пропозицію надати право пріоритетного прийому на роботу в державні, комунальні підприємства та в правоохоронні органи демобілізованим із ЗСУ після початку повномасштабної війни.

Цікаво, що попередня подібна петиція нардепа Дубінського №22/204852-ЕП про мобілізацію депутатів і чиновників набрала необхідні голоси за 87 днів, проте лише за допомогою підтримки великих телеграм-каналів. Навіть після набору необхідної кількості голосів, петиція перебуває на розгляді президента вже 4,5 місяці, що свідчить про складність та актуальність обговорюваного питання.

Зауважимо, що якщо восени 2023 року українці не поспішали підтримувати мобілізацію чиновників, то тепер, навіть з урахуванням необхідності авторизації, подібні петиції набирають голоси за лічені дні, що свідчить про зростання усвідомлення громадянами важливості зазначеного заходу.

У результаті аналізу вищезгаданої статті можна зробити наступні висновки:

• Громадське зацікавлення у мобілізації правоохоронців, держслужбовців та інших працівників бюджетної сфери демонструється високою активністю при підтримці відповідної петиції. За три дні вона набрала значну кількість голосів.

• Важливість зазначеного заходу підтримується історичним контекстом, зокрема, відсутністю високошвидкісного реагування на подібні ініціативи у минулому.

• Складність і довготривалість процесу розгляду схожих петицій на державному рівні підкреслює потребу в удосконаленні механізмів взаємодії громадян та влади.

• Підтримка мобілізації владних структур у контексті безпеки країни відображає нові реалії та високу готовність суспільства до активного впливу на процеси управління.

• Відзначається різке зменшення часу, необхідного для набору голосів за петиції, що свідчить про підвищену свідомість та мобілізованість громадян у вирішенні важливих питань суспільного життя.

У Чернівецькому районі вранці стався землетрус

Сьогодні вранці на території Чернівецької області зафіксували підземні поштовхи. Як повідомив Головний центр спеціального контролю, землетрус стався о 05:15:12 у районі населених пунктів Волока та Грушівка, що в Чернівецькому районі. Магнітуда підземних поштовхів склала 2,3 бала за шкалою Ріхтера, а епіцентр знаходився на глибині 2 км. За класифікацією фахівців, це ледве відчутний землетрус. Такі поштовхи […]

На столичному Подолі виявили незвичну знахідку — понад 10 тонн людських останків у контейнерах. Інформація про це швидко поширилась українськими медіа й викликала чималий резонанс. Однак, як з’ясувалося, йдеться не про злочин, а про археологічну спадщину, яку залишили після себе науковці.

За офіційним поясненням Київського науково-методичного центру з охорони пам’яток та Державного історико-архітектурного заповідника “Стародавній Київ”, знайдені рештки — це людські кістки з розкопок на горі Щекавиці, де колись було старовинне кладовище. Переважно — повні скелети. Усього — понад тисячу останків.

Будівля, біля якої знайшли контейнери, розташована на території заповідника та раніше слугувала базою для Подільської археологічної експедиції Інституту археології НАН України. Представники Інституту підтвердили, що всі кістки вже досліджено і вони не становлять археологічної цінності, тому підлягають перепохованню.

Наразі заповідник очікує погодження Міністерства культури на проведення процедури. В «Стародавньому Києві» зазначають: масштаби знахідки вражаючі, і вони сподіваються на швидку реакцію відповідних органів, аби забезпечити гідне перепоховання.

Ця ситуація привернула увагу не лише через кількість останків, а й через питання етики в археології — чи повинні залишки людей десятиліттями зберігатися у підвалах та контейнерах, і хто несе відповідальність за їхню подальшу долю.

Останні новини