Субота, 18 Квітня, 2026

Зростання попиту на іноземну робочу силу в Україні: нові перспективи та виклики

Важливі новини

Борг українців перед МФО перевищив 24 мільярди гривень

У першому кварталі 2025 року українці оформили понад 2,17 мільйона договорів мікропозик на загальну суму 12,72 млрд грн. Попри незначне зменшення середньої суми кредиту, загальна заборгованість перед мікрофінансовими організаціями (МФО) зросла до рекордних 24,28 мільярда гривень. Темпи кредитування зростають: кількість нових договорів у січні-березні 2025 року збільшилася на 8% у порівнянні з аналогічним періодом минулого […]

Нотаріус у Києві незаконно зареєструвала право власності на уявні будинки

Приватний нотаріус у Києві стала фігуранткою кримінальної справи після того, як за допомогою підроблених документів зареєструвала право власності на неіснуючі будинки, що дозволило новим “власникам” привласнити земельні ділянки комунальної власності. Оперативники Департаменту внутрішньої безпеки та слідчі поліції Києва викрили нотаріуса у зловживанні своїми повноваженнями. Жінка, яка була державним реєстратором-приватним нотаріусом, на підставі підроблених документів провела […]

The post Нотаріус у Києві незаконно зареєструвала право власності на уявні будинки first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Масштабні зловживання бюджетними коштами: у Києві розпочато розслідування щодо посадовців та підрядників

Київська міська прокуратура оголосила підозри чотирнадцятьом особам, серед яких дванадцять посадовців комунальних підприємств і районних адміністрацій, а також два керівники підрядних організацій. Усі вони підозрюються у здійсненні масштабних фінансових зловживань, що призвели до значних збитків для бюджету столиці — близько 73 мільйони гривень. Розслідування вказує на те, що ці зловживання були результатом не лише службової недбалості, а й свідомої розтрати коштів на різноманітні потреби.

Зловживання охоплюють широкий спектр сфер діяльності, починаючи від закупівлі електроенергії та дорожньої солі, і закінчуючи ремонтом техніки, парків, а також забезпеченням шкіл необхідним обладнанням. За інформацією слідства, посадовці використали свої повноваження для отримання незаконних вигод через маніпуляції з бюджетними витратами, що в результаті призвели до значних фінансових втрат.

Серед підозрюваних — начальниця управління КП «Київпастранс», через недбалість якої за електроенергію переплатили понад 47 мільйонів гривень, та колишній гендиректор «Київзеленбуду», якого разом з колегами підозрюють у розтраті 4,8 мільйона гривень під час ліквідації амброзії.

Крім того, директор Департаменту муніципальної безпеки КМДА не проконтролював закупівлю спецтранспорту, що призвело до переплати майже 11 мільйонів. Підозри отримали також керівники комунальних підприємств Солом’янського, Подільського та Голосіївського районів, причетні до завищення цін на сіль, стовпчики та ремонтні роботи.

Окремо розслідуються факти розтрати у «Київмедспецтранс», де посадовці разом із підрядниками заволоділи коштами, призначеними для закупівлі запчастин до машин швидкої допомоги. Також слідство встановило збитки у понад 700 тисяч гривень під час капітального ремонту сонячної електростанції у Святошинському психоневрологічному інтернаті.

Дії підозрюваних кваліфіковано за статтями 191 (привласнення, розтрата або заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем), 366 (службове підроблення) та 367 (службова недбалість) Кримінального кодексу України.

Розслідування триває, а правоохоронці наголошують: викриті схеми свідчать про системність корупції в комунальному секторі столиці, яку роками прикривали під виглядом «звичайних закупівель».

“Океан Ельзи: Спостереження шторму” — кадри, що знімають завісу приватності Святослава Вакарчука

В інтернеті з’явився документальний фільм «Океан Ельзи: Спостереження шторму», який майже одразу став предметом активних дискусій у соцмережах. Стрічка привертає увагу не лише історією культового гурту, а й несподіваними особистими штрихами до портрета його фронтмена. Попри багаторічне прагнення Святослава Вакарчука відокремлювати сцену від приватного життя, нові епізоди демонструють: частина важливих для нього моментів уперше опинилася в об’єктиві камери.

Один із найемоційніших фрагментів фільму присвячений родині музиканта. Глядачі бачать не концертні зали й не репетиційні студії, а звичайну відеорозмову — Вакарчук спілкується зі своїми дітьми, сином Іваном та донькою Соломією. Камера фіксує екран смартфона, на якому відбувається теплий, стриманий діалог без пафосу та публічних жестів. У цих кадрах артист постає спокійним і зосередженим, уважним до кожного слова, що звучить по той бік екрана.

«Ваня, я тебе дуже люблю. І тебе, і Соломійку. Як тільки тато зможе, тато вже скоро до вас приїде. Я вас обіймаю, цілую. Гарно там будьте, слухайтеся чемно Олю і маму. Все, скоро побачимось», — каже артист, всміхаючись у камеру.

Епізод став одним із найбільш обговорюваних у мережі — не лише через фільм, а й тому, що глядачі вперше побачили, яким Вакарчук є поза сценою та поза політичними чи суспільними ролями. Для багатьох він постав не фронтменом гурту, а просто батьком, який підтримує своїх дітей на відстані.

«Спостереження шторму», схоже, відкриває значно більше, ніж історію культового гурту. Стрічка пропонує наблизитися до людини, яку українці знають майже 30 років, але водночас — знають лише частково. І саме ці фрагменти особистого спілкування роблять документальний фільм не просто музичною історією, а дуже приватним щоденником у часи війни.

В українських СІЗО майже не лишилось вільних VIP-камер

Станом на травень 2025 року в слідчих ізоляторах України функціонують 83 платні камери з покращеними умовами на загальну кількість 201 місце. Як повідомив заступник міністра юстиції Євген Пікалов, наразі 93% таких камер зайнято — тобто система працює майже на повну потужність. Ініціатива платних камер була запроваджена Міністерством юстиції кілька років тому як експеримент. Її мета […]

В Україні спостерігається значне збільшення попиту на іноземних працівників. Як зазначив співзасновник HRD-club Дмитро Дегтяр, місцеві компанії все активніше запрошують трудових мігрантів для вирішення кадрових проблем у різних галузях економіки. Однією з головних причин цього є відчутний дефіцит робочої сили, який спостерігається в певних секторах, зокрема, на виробництві, транспорті та у сфері обслуговування. Іноземці зазвичай працевлаштовуються на посади різноробочих, водіїв, зварювальників, а також у логістиці, що є особливо актуальним для розвитку інфраструктури та постачання товарів.

Збільшення кількості іноземних робітників також відповідає на попит у таких галузях, як сільське господарство, будівництво та IT-сектор. Працівники з таких країн, як Індія, Пакистан, Молдова, а також з деяких країн Африки, займають низку ключових посад, що дозволяє українським компаніям забезпечити безперебійний процес виробництва та надання послуг.

«Нас очікує цей потік. Він не буде масовий, але він вже є», — зазначив Дегтяр, підкресливши, що бізнес починає адаптуватися до нових реалій ринку праці.

Водночас процес офіційного оформлення іноземних працівників залишається складним і тривалим. У середньому отримання всіх необхідних дозволів займає близько шести місяців, що створює додаткові труднощі для компаній, які потребують швидкого заповнення вакансій.

Експерт також нагадує, що навіть після відкриття кордонів не всі трудові мігранти готові їхати в Україну — частину з них стримують питання безпеки та нестабільна економічна ситуація. Водночас європейські країни намагаються утримати українських біженців, пропонуючи їм вигідні умови проживання та роботи.

Останні новини