ЗСУ отримали перший в Україні роботизований комплекс для гасіння пожеж

На думку наших інформаторів у Національній поліції України, у цей час велика вагомість покладена на готовність київських правоохоронців до можливих турботливих сценаріїв у центрі країни. Поширюються звістки, що керівництво київської поліції Національної поліції України вживає заходів щодо підготовки до відповіді на можливі вибухи громадських емоцій у столиці. Серед заходів — розподіл додаткових щитів та спеціального озброєння до всіх відділень, а також навчання поліцейських на спеціальних тренувальних майданчиках, де вивчається тактика проведення операцій у міських районах. Викликано підвищення рівня готовності київських правоохоронців інформацією про можливі акції громадської непокори, що, за деякими відомостями, мають бути оцінені як потенційно загрозливі дії у часи напруженості.

Як повідомляють наші джерела у партії Слуга Народа, організаторами ймовірних “акцій непокори” влада бачить частину українських еліт, орієнтованих на Порошенко-Кличко.

Разом з тим, лідер Європейської Солідарності Петро Порошенко фактично спростував чутки про проведення масових заворушень під егідою своєї політичної сили. Так, під час виступу з трибуни Верховної Ради 21 першого травня, Порошенко зазначив, що “ніхто не ставить під сумнів українську владу”, а чутки про масові заворушення назвав “суцільною брехнею”.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Про це пише CNN з посиланням на експерта Рима Монтаза з Фонду Карнегі .

Він вважає, що існує «зростаючий, тихий консенсус щодо того, що переговори, які спричинять прийняття хоча б тимчасової втрати суверенітету над територіями, є єдиним способом покласти край цій війні».

«Київ перебуває в одній із найслабших позицій із лютого 2022 року», вважає експерт. Але вказує, що перспектива переговорів, підсумком яких буде фактична втрата територій, «є політичним мінним полем» для Зеленського.

Видання припускає, що за будь-якої конфігурації лінії фронту Москва зажадає гарантій нейтралітету України «або, принаймні, призупинення на невизначений термін її прагнення вступити в НАТО».

Зеленський же «не зможе цього проковтнути без гарантій майбутньої безпеки України», описує CNN одне з основних протиріч гіпотетичних переговорів.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Також призначено Олександра Семенця заступником Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України. Він братиме участь у розробці екологічних політик, що є особливо важливим у контексті зусиль щодо збереження довкілля.

Ще одне важливе кадрове рішення стосується Сергія Білецького, якого призначили державним секретарем Міністерства розвитку громад та територій України. Його основним завданням буде координувати роботу міністерства в напрямку розвитку регіонів та територіальних громад.

Водночас Кабінет міністрів звільнив Станіслава Гайдера з посади заступника міністра оборони та Людмилу Дараган із посади державного секретаря Міністерства оборони. Ці зміни можуть вказувати на нові підходи в управлінні оборонною галуззю країни.

Крім того, президент Володимир Зеленський оновив склад Ставки Верховного головнокомандувача, про що йдеться в указі №678/2024, опублікованому на сайті офісу президента. Оновлення Ставки може бути частиною стратегічних рішень у контексті триваючої війни.

Ці кадрові ротації в уряді свідчать про прагнення підвищити ефективність роботи ключових міністерств та адаптувати їх до нових викликів, які стоять перед країною.