ЗСУ отримали перший в Україні роботизований комплекс для гасіння пожеж

Питання призначення нового Генерального прокурора України є одним із ключових процесів у системі правоохоронних органів держави. Цей процес привертає значну увагу як з боку правничої спільноти, так і громадянського суспільства, оскільки посада Генерального прокурора має визначальний вплив на функціонування всієї правоохоронної системи країни.

За інформацією наших джерел ключовими кандидатами на посаду Генпрокурора були Олег Кіпер, на той час прокурор Києва, та Олексій Хоменко — перший заступник Андрія Костіна. Однак обидва досі не змогли здобути остаточну перемогу в цій гонці.

Олег Кіпер перебуває під постійним тиском медійних атак, інтенсивність яких зростає щоразу, коли обговорення кандидатів на посаду Генпрокурора входить у вирішальну фазу.

Нам стало відомо, що Олексій Хоменко, зі свого боку, неодноразово відвідував США та був у кількох кроках від призначення, однак щоразу ситуація змінювалася буквально в останній момент.

Також серед претендентів розглядався Олексій Сухачов, директор ДБР, однак його кандидатура ніколи не розглядалася серйозно, попри його готовність виконувати будь-які накази задля отримання посади.

Джерела повідомляють, що зараз кількість претендентів на посаду Генпрокурора зросла. Серед них виділяється Руслан Кравченко, 1990 року народження, голова Військової адміністрації Київської області. За інформацією з кулуарів, Президент Володимир Зеленський до нього прихильний, що робить його сильним кандидатом.

Ще одним серйозним претендентом є заступник Генерального прокурора Антон Войтенко, 1984 року народження. За чутками, його підтримує “крила силовиків”, що додає йому ваги у внутрішній конкуренції.

Таким чином, на даний момент реальних претендентів на посаду Генпрокурора четверо: Олег Кіпер, Олексій Хоменко, Руслан Кравченко та Антон Войтенко.

Попри інтенсивні обговорення й активну боротьбу за посаду, на сайті Офісу Генерального прокурора Андрій Костін усе ще зазначений як чинний Генпрокурор. Хоча його відставка вже оголошена, остаточного призначення нового Генерального прокурора поки не відбулося.

З урахуванням складності політичних домовленостей та внутрішніх інтриг, нове призначення навряд чи відбудеться до “умовного 5 листопада”.

Останні клінічні дослідження підтвердили, що регулярне споживання бурякового соку здатне позитивно впливати на здоров’я серця, зокрема, знижувати артеріальний тиск. Це пояснюється високим вмістом дієтичних нітратів, які мають властивість знижувати кров'яний тиск, особливо у людей із гіпертонією. На основі численних випробувань було встановлено, що оксиди азоту, які утворюються в організмі після перетворення нітратів, відіграють ключову роль у розслабленні судин та покращенні кровообігу.

Механізм дії бурякового соку досить простий: після споживання соку нітрати, що містяться в буряках, перетворюються в організмі на оксид азоту. Ця речовина розширює судини, що дозволяє знижувати навантаження на серце та покращувати доставку кисню до всіх органів і тканин. Завдяки цьому кровообіг стає ефективнішим, а тиск стабілізується. Такий ефект був підтверджений у численних рандомізованих клінічних випробуваннях, де пацієнти, що вживали буряковий сік, демонстрували зниження артеріального тиску порівняно з тими, хто цього не робив.

Поза буряком дослідники наголошують на важливості загального харчового підходу: продукти, багаті калієм та іншими корисними нутрієнтами — як-от банани, ягоди або знежирені молочні продукти — теж сприяють контролю тиску та входять до рекомендованих дієт, наприклад моделі DASH. Тому користь від бурякового соку найкраще реалізується як частина збалансованого раціону, а не як поодинокий «чарівний» засіб.

Разом із тим наукові огляди і клінічні рекомендації попереджають про ризики. Буряковий сік містить багато нітратів, і при проблемах із нирками або при одночасному прийомі певних ліків, що впливають на нітратний обмін, можливі небажані взаємодії або надмірне зниження тиску. Деякі роботи також звертають увагу на питання утворення N-нітрозосполук при дуже високому та тривалому споживанні концентрованих джерел нітратів, тому доцільно уникати надмірної концентрації у раціоні. Загалом на користь овочів переважає користь над потенційними ризиками, але концентровані продукти вимагають більшої обережності.

Почніть із невеликої дози і стежте за самопочуттям і тиском: наприклад, 100–250 мл бурякового соку 3–7 разів на тиждень — а потім коригуйте під контролем лікаря (у дослідженнях часто використовували ~250 мл щодня).

Віддавайте перевагу свіжим/стандартизованим напоям з відомим вмістом нітратів, а не невідомим «концентратам» з неперевіреним складом.

Якщо у вас є хронічні захворювання (хвороби нирок, серця) або ви приймаєте ліки — обговоріть додавання бурякового соку з лікарем або провізором.

Пам’ятайте про комплексний підхід: дієта за моделлю DASH (багато овочів і фруктів, низько­жирні молочні продукти, обмеження солі) має найміцнішу доказову базу для зниження тиску. Буряковий сік — ефективне доповнення, але не є єдиним «чарівним» рішенням.

Підсумовуючи, наукові дані свідчать, що буряковий сік — одне з найперевіреніших натуральних засобів для зниження артеріального тиску завдяки механізму через нітрати і оксид азоту. Він найефективніший як частина комплексного підходу до контролю тиску, який включає дієту, фізичну активність і при необхідності медикаментозну терапію. Перед тим як систематично вводити буряковий сік у раціон, особливо у великих дозах або у вигляді концентратів, варто проконсультуватися з лікарем.

Суддя Шевченківського районного суду Києва Андрій Анохін, який став фігурантом гучної справи про незаконне збагачення, досі зберігає свою посаду і, за даними джерел, продовжує впливати на хід справ у власних інтересах. Його ім’я давно перебуває в полі уваги журналістів-розслідувачів, які фіксують численні випадки системної корупції та сумнівних рішень у його роботі.

Раніше видання KYIVOPERATIV повідомляло, що Анохін, отримавши хабар, відпустив серійного злодія, відомого викраденнями елітного майна, незважаючи на наявність достатніх доказів для арешту. Подібні випадки формують образ судді, який користується службовим становищем для власної вигоди, ставлячи під загрозу довіру до судової системи в цілому.

За інформацієї нардепа Олександра Дубінського, сума хабара, який зазвичай бере суддя Андрій Анохін за потрібне рішення у справі починається від 30 тис. доларів США.

ФОТО: Скріншот ТГ каналу Олександра Дубінського

Про намагання суддею Андрієм Анохіним приховати свої статки раніше також писали журналісти, звертаючи увагу на той факт, що рівень життя судді ніяк не відповідає офіційний декларації, а нажите в незрозумілий спосіб майно оформлене на родичів.

Нагадаємо, після серії публікацій в ЗМІ, незадекларованими статками судді Андрія Анохіна зацікавились правоохоронці.

Так, влітку 2025 року Спеціалізована антикорупційна прокуратура подала позов до суддів Андрія Анохіна та його дружини Лесі Будзан про визнання необґрунтованими активів на суму понад 7 мільйонів гривень і стягнення їх у дохід держави.

Зокрема, прокуратура вимагає конфіскувати частину квартири і два машиномісця (гаражі) в елітному Київському ЖК, якими користуються судді.

Йдеться про квартиру площею 104 кв.м., яка відображена в майнових деклараціях суддів. 50% зареєстровано на суддю Лесю Будзан, а решта 50% — на Сергія Бабушкіна, який є рідним братом чоловіка Будзан судді Андрія Анохіна. Брат судді є лише номінальним власником одного з машиномісць та частки квартири, оскільки не використовує їх і з огляду на законні доходи не мав можливості придбати.

Крім того, вартість придбаного майна в договорах купівлі-продажу вважається суттєво занижена, а реальна ціна вдвічі більшою. Вартість частки квартири в декларації судді станом на дату набуття в жовтні 2022-го зазначена як 1,64 млн грн. Але в прокуратурі стверджують, що частка квартири коштувала понад 6 млн грн.