ЗСУ вимушені використовувати списані снаряди

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Келлог, генерал-лейтенант у відставці, має значний досвід у сфері національної безпеки. Він неодноразово заявляв про необхідність швидкого вирішення військових конфліктів через переговори та відомий своїм прагматичним підходом до розв’язання міжнародних криз.

Келлог, як ми вже писали, відомий тим, що пропонує завершення війни по лінії фронту через примус Києва і Москви до переговорів, а також зняття з порядку денного на найближчий час питання вступу України до НАТО.

І висунення Келлога вказує на те, що саме в цьому напрямку мислить і сам Трамп.

Звісно, до моменту інавгурації залишається ще майже два місяці, і за цей час може багато всього статися. І позиція Трампа також може змінитися. Тим більше, що в самій Республіканській партії є чимало прихильників іншого підходу – продовжувати підтримку України в тому самому режимі або навіть її збільшити, а не схиляти Київ до якнайшвидшого завершення війни.

Однак час, що минув з моменту виборів у США, показує, що прихильників цієї точки зору Трамп від себе якраз віддаляє. Наприклад, він прямо заявив, що колишнього держсекретаря Майка Помпео, одного з представників «партії війни» серед республіканців, на якого робила особливу ставку Банкова, в його команді не буде. Не виправдалися й очікування, які мали місце в Києві, що спецпосланцем по Україні призначать соратника Помпео Хука.

Як бачимо, наразі Трамп висуває на ключові посади, від яких так чи інакше залежатиме політика щодо України, прихильників якнайшвидшого припинення війни.

І це створює непросту дилему для української влади, яку вибрати стратегію, якщо, за підсумком, Трамп запропонує саме такий варіант, завершення війни на лінії фронту і мораторій на вступ України в НАТО.

Сьогодні ексміністр закордонних справ Кулеба заявив, що Зеленський не погодиться завершити війну по лінії фронту, фактично залишивши Росії захоплені нею території, навіть якщо США погрожуватимуть припинити допомогу, що, за оцінкою ексміністра, може призвести до обвалу фронту, про що раніше говорив і президент України.

Однак таке трактування виглядає дивно. За логікою Кулеби, виходить, що у Зеленського віддадуть перевагу «обваленню фронту», що призведе до ще більшої втрати територій, а не варіанту завершення війни за лінією фронту, за якого втрати території будуть значно меншими, ніж у разі продовження війни за умов зупинки американської допомоги.

Не зовсім зрозуміло, навіщо українській владі так чинити – з урахуванням того, що населення, судячи з останніх опитувань, дедалі сильніше схиляється до переговорів і навіть територіальних поступок заради зупинки війни. І навряд чи кинеться «зносити» президента, якщо він такий варіант затвердить.

Крім того, якщо Трамп дійсно поставить питання руба – або переговори із зупинкою війни, або припинення допомоги, – простір для маневру в Зеленського може стати зовсім невеликим, адже за відсутності американської допомоги умови завершення війни для Києва стануть набагато гіршими, ніж припинення вогню по лінії фронту.

Тому далеко не факт, що Зеленський жорстко піде у відмову, а не погодиться з пропозицією Трампа.

Щоправда, ще важливе питання – чи погодиться з цією пропозицією Кремль, офіційно заявлені умови закінчення війни якого, як і офіційні українські умови, не мають на увазі завершення війни по лінії фронту. Путін, нагадаємо, вимагає передання йому всієї території чотирьох областей України – Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської.

Утім, яка конкретно буде реакція Кремля на пропозицію Трампа про завершення війни, якщо вона надійде, залежатиме від багатьох чинників. Зокрема й від позиції партнерів РФ із країн Глобального півдня, більшість із них підтримують якнайшвидше завершення війни, а також від ситуації на полі бою до моменту інавгурації президента США.

Останній момент, природно, впливатиме і на позицію Києва.

Сполучені Штати ухвалили рішення розширити підтримку України, передавши розвідувальну інформацію, яка може бути використана для здійснення далекобійних ударів по стратегічних об’єктах на території Росії. Йдеться передусім про нафтопереробні заводи, трубопроводи та електростанції — критичні інфраструктурні вузли, що забезпечують Кремль стабільними доходами та підтримують військову машину агресора. Про цей крок першою повідомила американська газета The Wall Street Journal, наголосивши на його стратегічному значенні.

За інформацією видання, це рішення означає фактичний перегляд попередньої політики Вашингтона, який раніше утримувався від надання таких даних через ризики ескалації. Тепер же акценти зміщуються: Україна отримує можливість завдавати більш точних і ефективних ударів по цілях, які безпосередньо впливають на фінансові та енергетичні ресурси Росії. Це не лише послаблює економіку країни-агресора, а й зменшує її здатність фінансувати війну проти України.

У поєднанні з потенційною передачею довгохідних крилатих ракет (у матеріалах згадують Tomahawk і подібні системи) дали Збройним силам України можливість вражати об’єкти глибоко в європейській частині РФ. Американські джерела зазначають, що це поки що частина зваженого підходу, який обговорюється на рівні розвідувальних і оборонних відомств.

Мета таких дій — відрізати або істотно зменшити ключові джерела доходів Росії, які фінансують війну проти України, зокрема експорт нафти та газу. Одночасно США нібито ставлять вимогу до союзників посилити координацію обміну розвідданими, щоб уникнути розривів у інформаційному забезпеченні та підвищити ефективність ударів.

Реакція Москви та подальші кроки альянсу залишаються невизначеними. У низці публікацій російські офіційні особи вже відкидали ймовірність радикальної зміни ситуації на полі бою через постачання певних систем, але водночас попереджали про серйозні наслідки у разі прямої військової допомоги, яка дозволяє завдавати ударів по території РФ. Заходи США, якщо вони будуть реалізовані, означатимуть новий етап ескалації допомоги Києву, що вимагатиме від європейських і американських партнерів ретельної координації та юридичних оцінок ризиків.

Заступниця Міністра соціальної політики з питань європейської інтеграції Ілона Гавронська представила стратегічне бачення України щодо повернення та подальшої реінтеграції громадян під час Міжнародного діалогу з питань міграції 2025, організованого Міжнародною організацією з міграції. Виступаючи в межах панелі «Rethinking Return and Reintegration Programming in Europe and Central Asia», вона окреслила основні принципи державної політики, спрямованої на створення справедливої, прозорої та передбачуваної системи підтримки українців, які ухвалюватимуть рішення про повернення додому.

Гавронська наголосила, що завершення режиму тимчасового захисту в країнах ЄС повинно проходити поступово та виважено, щоб уникнути різкого тиску на громадян і забезпечити їм можливість приймати рішення усвідомлено. Вона підкреслила важливість збереження права кожного українця самостійно визначати своє майбутнє, отримуючи при цьому всю необхідну інформацію щодо умов повернення, доступних соціальних послуг та державних програм підтримки.

Другим ключовим напрямком є посилення спроможності громад. Україна разом із європейськими партнерами напрацьовує підхід, що спрямовує ресурси на розвиток місцевих послуг, соціальну згуртованість та інтеграцію громадян.

Особливу увагу приділено підтримці вразливих груп — людей з інвалідністю, літніх осіб та сімей з дітьми. За словами Гавронської, важливо не лише допомогти українцям ухвалити поінформоване рішення про повернення, а й забезпечити умови для відновлення життя з гідністю та відчуттям належності.

Заступниця Міністра також наголосила на трьох принципах, які мають визначати процес повернення: єдність, гідність та партнерство. Єдність означає підтримку зв’язку українців із Батьківщиною та Європою, гідність — визнання активної участі громадян у житті країн, що їх прийняли, а партнерство — тісну координацію України та ЄС.

Наразі Україна розгортає Мережу єдності в Іспанії та Німеччині, щоб спростити повернення громадян із ЄС. За оцінками Мінсоцполітики, близько 4,7 млн українців перебувають у країнах ЄС у статусі тимчасового захисту, який діятиме до 4 березня 2027 року.

Американські дослідники презентували результати масштабного спостереження, яке виявило несподіваний позитивний ефект вакцини від COVID-19 для дітей, що мають атопічний дерматит. Дані були оприлюднені під час щорічної конференції Американського коледжу алергії, астми та імунології (ACAAI-2025) в Орландо, де науковці представили докази того, що щеплені діти з цим хронічним шкірним захворюванням демонструють нижчий рівень супутніх інфекційних та алергічних патологій.

Автори дослідження зазначили, що вакциновані учасники рідше хворіли на сезонні респіраторні інфекції та мали меншу схильність до загострень інших алергічних станів, включно з ринітом і бронхіальною гіперреактивністю. За їхніми словами, такий ефект може бути пов’язаний із загальним посиленням імунної відповіді після вакцинації, яка стабілізує роботу імунної системи дітей із хронічними дерматологічними проблемами.

У дослідженні брали участь понад 11 500 дітей віком до 17 років. Половина отримала щеплення від COVID-19, а половина — ні. Вчені виключили дітей із тяжкими супутніми захворюваннями або перенесеною коронавірусною інфекцією.

Результати показали, що серед вакцинованих дітей спостерігалося менше випадків бронхіту, отиту, пневмонії, шкірних інфекцій та інфекцій верхніх дихальних шляхів. Також знизився ризик астми, контактного дерматиту, алергічного риніту та харчової анафілаксії.

Керівник дослідження доктор Чжибо Ян зазначив, що вакцинація від COVID-19 не лише зміцнює імунітет, а й може знизити ризик прогресування атопічних і алергічних захворювань у дітей з екземою, покращуючи їхню якість життя.

Ці відкриття підкреслюють важливість вакцинації не лише як захисту від COVID-19, а й як додаткової підтримки імунної системи дітей, схильних до алергій та інфекцій.