ЗСУ знайшли альтернативу супутниковій системі Маска для обстрілу об’єктів у Криму

Українська Верховна Рада вчора прийняла важливий законопроєкт №11084, який відомий як "клуб білого бізнесу". Цей законопроєкт отримав значну увагу громадськості через важливу поправку, залишену у тексті. Відповідно до цієї поправки, уряд зобов'язаний надати підприємствам з особливого переліку можливість додатково забронювати до 25% своїх працівників, які мають військовий обов'язок. Ця ініціатива призначена для підтримки військових зобов'язань та забезпечення їхнього розміщення на роботі під час виконання службових обов'язків.

Цю інформацію підтверджує порівняльна таблиця на сторінці законопроєкту. Ініціатором закону є голова Комітету Верховної Ради з фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев від партії “Слуга народу”. Закон передбачає створення окремого переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства, які отримають певні переваги в податковому адмініструванні під час воєнного стану.

Поправка №391, що передбачала додаткове бронювання співробітників, спочатку не знайшла підтримки серед депутатів, але пізніше стало відомо, що це була помилка, і вона залишилася в тексті законопроєкту під номером №392.

Згідно з урахованою поправкою Данила Гетманцева, уряд рекомендує зміни до Порядку бронювання військовозобов’язаних для компаній, що входять до переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства, а саме до 25% їх працівників.

Законопроєкт про “клуб білого бізнесу” також підтримав голова Комітету Данило Гетманцев, який зазначив необхідність створення цього переліку для забезпечення ефективного податкового адміністрування.

З 18 травня в Україні набрав чинності новий закон про мобілізацію, який має велике значення для національної безпеки та обороноздатності країни. Згідно з цим законом, всі військовозобов’язані громадяни зобов’язані оновити свої облікові дані протягом 60 днів, до 16 липня. Це важлива процедура, яка дозволить уряду точно визначити кількість та розподіл військових ресурсів для ефективного захисту країни.

Зміни в законодавстві стосуються всіх громадян, які мають військовий обов’язок перед державою. Це можуть бути молоді люди, які досягли військової вікової категорії, або вже пройшли службу у Збройних Силах України. Забезпечення актуальних облікових даних є важливим кроком для забезпечення безпеки кожного громадянина та всієї країни в цілому.

Не виконання цього обов’язку може мати серйозні наслідки для військовозобов’язаних осіб. Вони можуть підпасти під відповідальність згідно з чинним законодавством, включаючи штрафні санкції чи інші адміністративні заходи. Тому важливо вчасно оновлювати свої облікові дані та дотримуватися всіх вимог закону про мобілізацію.

Застосування нового закону спрямоване на посилення обороноздатності країни та забезпечення належного рівня безпеки для всіх громадян. Це ще один крок до зміцнення національного оборонного потенціалу та відповіді на сучасні виклики та загрози. Від кожного громадянина залежить успішне впровадження цього закону, адже лише разом ми зможемо забезпечити міцність та стабільність нашої держави.

Юрист з військового права, молодший лейтенант запасу Володимир Романчук, зазначив, що громадяни, які не виконають цей обов’язок, можуть бути притягнуті до відповідальності.

Відповідно до законодавства, усі громадяни віком від 18 до 60 років повинні оновлювати свої дані. Однак, не всі з них повинні проходити військово-лікарську комісію. Якщо громадянин виключений з військового обліку, пройшов комісію менше року тому, або оновлює дані через додаток “Резерв+”, де комісія не потрібна, процедура займає лише 15-20 хвилин.

Володимир Романчук пояснив, що у деяких випадках це може зайняти кілька днів, особливо якщо частина особової справи ще не цифровізована в територіальних центрах комплектування.

Закон також передбачає відповідальність за неоновлення даних протягом двох місяців, що може бути розглянуто як порушення правил військового обліку згідно зі статтею 210-1 Кодексу про адміністративні правопорушення. Передбачені штрафи для фізичних осіб, однак, за словами юриста, найбільше ризикують бути притягнуті до відповідальності ті, хто відмовляється від оновлення даних після виклику до територіального центру комплектування.

Недавня публічна заява прем'єра стала каталізатором дискусій, центром яких опинилася Вороновська. Її професійна діяльність та зв'язок з очільником уряду раптово опинилися під пильною увагою громадськості.

На Вороновську звернули увагу опоненти польського прем’єра, зокрема представники партії “Право і справедливість”, а також їхні прихильники.

У соцмережах почали з’являтися пости, що ставали під сумнів кваліфікацію Крістіни Вороновської, оскільки до сейму вона працювала в салоні краси.

Також їй закидають зв’язки з Росією через батька, який служив у радянській армії, і далеку родину в РФ.

В офісі Дональда Туска всі звинувачення відкидають. Сама Крістіна Вороновська скандал довкола свого імені не коментувала.

Автор фото,fakt.pl

Історію про таємничу асистентку Туска, а також її фото винесли на перші шпальти кілька польських таблоїдів. Видання Fakt питає, ким є “янголятко Туска”, а Gazeta Polska пише про “косметологиню з російськими зв’язками”.

Розповідаємо, що відомо про Крістіну Вороновську.

Чи має достатню кваліфікацію для роботи у парламенті людина, яка спеціалізується на бровах? Такі питання до польського прем’єра ставлять користувачі Х (колишній Twitter).

Інформація про помічницю Крістіну Вороновську є на сайті Сейму у розділі про Туска.

Там же вказано, що до роботи у польському парламенті вона працювала у салоні краси “Dream of beauty” у Варшаві.

Автор фото,dreamofbeauty.pl

На скрінах з сайту салону можна прочитати, що Вороновська займалась косметологією і “була закохана в анатомію шкіри”. Спеціалізація Вороновської – косметологічні процедури в області очей та брів.

Інформацію про Вороновську вже з сайту видалили. Але на спільних фото вона ще є.

Журналісти знайшли цей салон у Варшаві, але там відмовилися давати коментарі.

Вороновська з травня 2024 року є помічницею депутата Дональда Туска. Саме депутата, а не прем’єра. Адже до того, як він став прем’єром, Туска обрали до Сейму.

Крістіні Вороновській 34 роки. Вона народилася у Польщі у 1989 році. Її батько служив у радянській армії.

Пізніше її родина переїхала до України. Тут вона закінчила університет, але невідомо, який саме. Деякий час жила в Україні, працювала у банківській сфері. З 2018 року переїхала до Польщі.

Судячи з цитат з її інстанраму, Вороновська писала, що є українкою – #ukrainiangirl, а також називала себе полькою. Зараз акаунт Вороновської, що мав 70 тис. підписників, заблокований.

Крім роботи у салоні краси, на сайті парламенту також зазначено, що вона працювала в офісі партії “Громадянська платформа”.

Але схоже, що саме робота у сфері краси найбільше збурила користувачів соцмереж.

“Однією з двох помічниць прем’єр-міністра Дональда Туска є українка Крістіна Вороновська…І в цьому не було б нічого дивного, якби не той факт, що ця помічниця роками працювала… в салоні краси “Dream of beauty” у варшавському районі Мокотув”, – пишуть у Х.

Окрім того, опоненти Туска наголошують на тому факті, що робота екскосметологині збіглася у часі зі зниженням податків на косметологичні послуги у Польщі.

Кілька коментаторів у Х з правими поглядами звернули увагу, що Крістіна Вороновська народилася у 1989 році у польському селі Мендзижече, неподалік якого була радянська військова база. Її батько був військовим.

“Що її батьки там (у військовій базі – Ред.) робили?”, – запитує в Х журналіст-розслідувач Марчін Добскі.

“Там (поблизу Мендзижече- Ред.) дислокувалися радянські війська зв’язку. Цілком ймовірно, що ваша помічниця — донька офіцера. Офіцер ГРУ – тобто російської розвідки”, – віртуально запитав Туска у Х журналіст Марчін Торц.

Також у соцмережах писали про нібито її родичів в Росії. Ці повідомлення не отримали підтвердження і зводилися до спільного месиджу – у Туска є помічниця, яка пов’язана з Росією.

Скандалом довкола Вороновської активно користаються опозиційні політики, опоненти Туска, пише видання Wiadomosci. Новини про Вороновську опубілкувала загальнонаціональна польська щоденна газета Rzeczpospolita і популярний тижневик Wprost.

Автор фото,dreamofbeauty.pl

“Косметологиня з російськими контактами” – такий заголовок винесла на першу шпальту Gazeta Polska.

А ще у Х жартома пишуть, що Вороновська насправді є агентом СБУ в офісі Туска.

Багато повідомлень польських коментаторів, присвяченій Вороновській, супроводжувалися її відвертими фото з інстаграму.

Також у соцмережах поширюють фото з її інстаграму з запитанням, звідки у косметологині сумка Louis Vuitton за 10 тис. злотих (100 тис. грн).

“Хто вам сказав, що сумка справжня, а не підробка?”, – пишуть у відповідь інші користувачі.

Правоохоронці запевняють, що після того, як Дональд Туск став прем’єром у грудні минулого року, людей з його оточення перевірили. Зокрема і Крістіну Вороновську.

Ця перевірка дуже ретельна, розповів Яцек Добжинський, речник Міністерства внутрішніх справ.

Зі спростуванням інформації щодо Вороновської був змушений виступати і керівник канцелярії прем’єр-міністра Польщі Ян Грабець.

Він також запевнив, що жінку перед прийомом на роботу до Сейму перевірили спецслужби. Політик каже, що Вороновська не має доступу до жодних конфіденційних даних. Зараз у Сеймі вона а організовує роботу парламентаріїв.

Автор фото,PA

“Крістіна працює з нами у “Громадянській Платформі” з 2022 року. Її взяли на посаду секретаря, коли ми шукали нових людей для розширення офісу перед виборчими кампаніями”, – розповів Грабець у коментарі виданню Wirtualna Polska.

За його словами, вона закінчила економічний факультет в Україні та працювала там у банківській сфері. У Польщі не змогла знайти роботу за фахом, тому влаштувалась у салон краси.

У 2022 році, відгукнувшись на оголошення, вона прийшла працювати до “Громадянської платформи”.

“Керівник нашого офісу Моніка Кшепковська вирішила, що Крістіна має потенціал, що вона добре розмовляє польською, бо має польське походження, і що варто дати їй шанс”, – пригадує Грабець.

Він додає, що Вороновська швидко звикла до партійної роботи. Згодом почала керувати одним із секретаріатів і успішно організовувала зустрічі для депутатів.

За словами керівника канцелярії прем’єра, Вороновська дуже гарно працювала і на початку цього року, коли створювали парламентський офіс Туска, її рекомендували для роботи у Сеймі.

Ян Грабець розповідає, що особисто рекомендував Вороновську. Вона працює помічницею депутата за контрактом.

Керівник канцелярії прем’єра підтвердив, що Крістіна Вороновська народилася в Польщі, оскільки її батько служив там як солдат радянської армії. Після проголошення незалежності України батько Вороновської вступив до української армії. Зараз він є військовим пенсіонером. Працює в охороні.

Як повідомляє Грабець, Вороновська виросла в Україні, але її дідусь й бабуся мають польське коріння. У жінки є далека родина в Росії, але, всупереч твердженням інтернет-користувачів, це не її сестра.

Ще одне звинувачення на адресу помічниці Туска стосувалося її роботи в індустрії краси. Жінка входила до фонду “Beauty Razem”, який боровся за зниження ПДВ на косметологічні послуги.

Праві оглядачі стверджували, що саме Вороновська лобіювала в офісі прем’єра рішення уряду щодо зниження податків.

Однак обіцянку знизити податки озвучили ще раніше – у передвиборчій програмі Туска восени 2023 року.

Крім того, представники галузі стверджують, що Крістіна Вороновська не мала відношення до переговорів з урядом щодо зниження ПДВ.

“Помічниця Дональда Туска не брала участі у переговорах щодо 8% ПДВ від імені Beauty Razem”, – наголошується в заяві фонду, яку цитує видання Wprost.

Урядовий інформаційний центр також заперечив участь помічниці Вороновської в галузевих консультаціях.

Протягом тижня скандал довкола помічниці Туска не стихає. Подробиці її життя продовжують смакувати таблоїди. Це, на думку оглядачів, спричинює значну шкоду іміджу польського прем’єра.

Українку Крістіну Вороновську слід вилучити з оточення прем’єр-міністра, кажуть офіцери секретних служб, опитані виданням Rzeczpospolita .

“У Польщі достатньо людей з такими ж компетенціями, працевлаштування яких не призводить до таких серйозних іміджевих наслідків”, – вважає Ґжегож Малецький, колишній голова Управління зовнішньої розвідки.