Звіт Роберта Амстердама: Докази нападів на УПЦ та її представників

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Аварія сталася о 07:45 ранку. Автобус “ЛАЗ Лайнер” перевозив 19 дітей та 4 дорослих з селища Любар Житомирської області до села Микуличин Івано-Франківської області. За попередніми даними, водій автобуса не впорався з керуванням, що призвело до перекидання транспортного засобу.

На момент аварії в автобусі перебувало 23 особи: 19 дітей, двоє дорослих, які супроводжували групу, та два водії. Одна 12-річна дівчинка та один дорослий загинули на місці, кількість травмованих та характер їхніх травм наразі уточнюється. Усі потерпілі були доставлені до лікарні для надання медичної допомоги.

На місці події працює слідчо-оперативна група відділу розслідування злочинів у сфері транспорту ГУНП в Хмельницькій області. Тривають слідчі дії, включаючи огляд місця ДТП та документування наслідків аварії. Вирішується питання про внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за частиною 3 статті 286 Кримінального кодексу України, що передбачає відповідальність за порушення правил безпеки дорожнього руху, що призвели до тяжких наслідків.

В Україні тривають скандальні випадки, пов'язані з діяльністю Територіальних Центрів Комплектування (ТЦК) та їхніми методами мобілізації. Не знімається напруга навколо цих проблем: чоловіків продовжують "пакувати" просто на вулицях, а це стає причиною нових скандалів. За цими інцидентами стоять історії неймовірного збагачення окремих осіб під час воєнних дій. У зв'язку з критикою з боку Збройних Сил України (ЗСУ), яка стверджує, що до них ставляться як до ворогів, експерти висувають пропозиції щодо необхідних змін у системі мобілізації.

У різних куточках країни громадяни продовжують фіксувати на відео інциденти, коли працівники ТЦК застосовують силу для "пакування" чоловіків у бусики прямо на вулицях. Такі ситуації навіть призвели до спроб самогубства. Не рідкі й сутички між військкомами та військовозобов'язаними, що виливаються у бійки та навіть напади зі зброєю. Наприклад, недавно в Одесі представники ТЦК відмовили чоловікові у виїзді у зону АТО, вказавши на неправильність його документів, а в Львові влаштували цілу погоню за військовозобов'язаним. Однак виявляється, що подібні інциденти не завжди мають об'єктивне підґрунтя: у деяких випадках виявляється, що документи були в порядку, але просто необгрунтовано відмовляли у виїзді.

Ці ситуації народжують серйозні обговорення у суспільстві, підкреслюючи невідповідність дій ТЦК нормам та правам громадян. Зокрема, в Інтернеті активно обговорюються випадки з примусовим завданням травм та психологічного тиску на військовозобов'язаних. Це піднімає питання про необхідність реформування системи мобілізації та вдосконалення механізмів контролю за діяльністю ТЦК. Збільшення відкритості та прозорості в роботі цих центрів може допомогти попередити подібні інциденти та підвищити довіру громадян до військових структур.

Такі випадки, як затримання громадян без належних підстав чи примусове втягування їх у військову службу, свідчать про необхідність термінових заходів з удосконалення системи мобілізації та забезпечення поваги до прав людини у контексті воєнного конфлікту.

У готелі Виноградова, що розташований неподалік від угорського кордону, прикордонники затримали чоловіка під підозрою у намаганні нелегально залишити країну. Після затримки він був переданий працівникам військкомату. Відмовившись проходити Воєнно-медичну комісію (ВВК), чоловіка доставили до Хустського ТЦК. За його словами, працівники центру жорстоко побили його, що спонукало його намагатися скоїти самогубство, наковтавшись транквілізаторів і розрізавши вени. Наразі чоловік перебуває в лікарні, а гучною справою зацікавилися військова прокуратура та поліція.

Ця історія стала одним із останніх випадків скандальної діяльності ТЦК. Ще одним визначним інцидентом стало викрадення волонтера Кирила Тарана у Львові. Його дружина Віолетта розмістила відео в Мережі, на якому видно, як люди у формі силою затримують волонтера посеред вулиці і заганяють в бус. Вона стверджувала, що під час затримання працівники ТЦК пошкодили одяг Кирила, а також розбили його окуляри та телефон. Дружина також зазначила, що жодних повісток чоловікові не вручали. Наступного ранку після затримання Кирила без проходження ВВК його відвезли на полігон у Рівному. Після гучного розголосу справи волонтера відпустили, але це не завершило історію.

Львівський обласний ТЦК повідомив, що порушено кримінальну справу проти Тарана через неявку на проходження ВЛК 20 березня. У військкоматі заявили, що чоловік не повідомив поважних причин для своєї неявки. У свою чергу, волонтер запевнив, що це – фейк. Він зазначив, що 19 березня його адвокат надіслав поштою заяву до військкомату з проханням вважати його неявку поважною, приклавши медичні висновки лікаря щодо його хвороби.

• Скандальні випадки, пов'язані з діяльністю Територіальних Центрів Комплектування (ТЦК) в Україні, вимагають негайних заходів для запобігання порушенням прав громадян та забезпечення їхньої безпеки під час мобілізації.

• Виявлені випадки примусових дій проти військовозобов'язаних, включаючи фізичне насильство та психологічний тиск, свідчать про потребу у реформуванні системи мобілізації та підвищенні відкритості та прозорості в роботі ТЦК.

• Невідповідність дій працівників ТЦК законодавству та нормам міжнародних стандартів, а також зловживання владою, є серйозними проблемами, які потребують відповідальної реакції від владних структур.

• Подібні випадки, як викрадення волонтера Кирила Тарана у Львові, підкреслюють необхідність ретельного контролю за діяльністю ТЦК та захисту прав громадян на кожному етапі мобілізаційного процесу.

• Важливо забезпечити ефективний механізм розслідування подібних інцидентів та вжити необхідних заходів для притягнення винних осіб до відповідальності перед законом.

Професорка Ірина Фаріон, відома своєю великою вагою в наукових та освітянських колах, вновила свою посаду в Львівській політехніці. Ця радісна новина була оголошена кафедрою української мови Національного університету "Львівська політехніка", що є яскравим свідченням високого довіри та визнання з боку університетського співтовариства. Ірина Фаріон відома своєю пристрасністю до вивчення та пропаганди української мови та культури, а також своїм професійним підходом до наукової діяльності. Її повернення до академічного середовища Львівської політехніки сприятиме подальшому розвитку освіти та науки в Україні, збагачуючи її культурний і інтелектуальний потенціал.

У їхньому повідомленні звучить вітання для Фаріон: “Щиро вітаємо пристрасну мовознавчиню, віддану націоналістку та відважну Ірину Фаріон з її поверненням до нашої катедральної родини! Зичимо вкотре: від книги – до книги, від мети – до мети, від перемоги – до перемоги!”.

Варто згадати, що Фаріон програла судовий спір про поновлення на посаді професора кафедри української мови Інституту гуманітарних та соціальних наук Національного університету “Львівська політехніка”. Суд вважає неприпустимими прояви нетерпимості до військовослужбовців.

Відзначається, що Фаріон не має прямого зв’язку з військовою службою, і тому питання мови вирішується військовослужбовцями і їхніми керівниками самостійно.

Після звільнення Фаріон з посади в львівському виші, Служба безпеки України розпочала кримінальне провадження через її висловлювання та публікації. Проте пізніше суд вирішив поновити Ірину Фаріон на посаді і стягнути з користю для неї заробітну плату за період вимушеної відсутності – у розмірі 123 тис. 927 гривень.