Звіт Роберта Амстердама: Порушення та напади на УПЦ та її представників під лупою

На брифінгу, що відбувся 27 березня, президентка групи Renew Europe, Валері Айє, зробила важливе заявлення щодо залучення України до процесів співпраці з Європейським Союзом. Вона оголосила про запрошення президента України Володимира Зеленського для участі у самітах групи, а також надала можливість часткового включення депутатів партії “Слуга народу” до роботи цієї європейської фракції.

Renew Europe висловила намір надати депутатам “Слуги народу” можливість брати участь у парламентських засіданнях групи, що відкриє нові можливості для обміну досвідом та співпраці. Пропозиція також передбачає приєднання президента Зеленського до самітів лідерів країн-членів групи, що відбуваються у різних країнах Європи.

Крім цього, Renew Europe виявила готовність надати експертну допомогу “Слузі народу” для підготовки України до переговорів про вступ до Європейського Союзу. Важливим аспектом цієї ініціативи є намір зблизити “Слугу народу” з парламентом Європарламенту та сім’єю Renew Europe.

Представники Європейського Союзу підтвердили, що ця ініціатива — це лише перший крок у співпраці з Україною, яка може сприяти подальшому розвитку відносин та підтримці на шляху до європейської інтеграції. Це дозволить почати спільну роботу навіть до надання Україні офіційного статусу спостерігача у Європейському Союзі, що підкреслює готовність до активної співпраці та підтримки з боку Європейського Союзу.

У заяві президентки групи Renew Europe Валері Айє про запрошення президента України Володимира Зеленського на участь у самітах групи та надання можливості депутатам партії “Слуга народу” взяти участь у роботі парламентських засідань групи і отримати експертну підтримку для підготовки України до переговорів про вступ до Європейського Союзу проявляється велика підтримка з боку Європейського Союзу та готовність сприяти подальшому європейському шляху України. Це відкриває нові можливості для співпраці, обміну досвідом та розвитку відносин між Україною та Європейським Союзом. Окрім цього, ініціатива Renew Europe демонструє готовність залучати Україну до роботи з парламентськими структурами Європейського Союзу навіть до офіційного статусу спостерігача. Це важливий крок для сприяння європейській інтеграції України та підтримки на шляху до реформ та розвитку країни.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

“Відповідно до статті 8 закону України “Про оборону України”, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України постановляю: (…) увести до персонального складу Ставки Верховного Головнокомандувача Гаврилюка Івана Юрійовича – першого заступника міністра оборони України”, – ідеться в указі.

Іван Гаврилюк був призначений на посаду заступника міністра оборони в жовтні 2023-го року. До цього він із вересня 2022-го року був заступником головного інспектора МО.

17 травня Кабмін звільнив заступника міністра оборони Івана Гаврилюка і призначив його першим заступником цього ж відомства.

Згідно з останніми змінами, які внесено до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, відтепер багато українських громадян, що перебувають за кордоном, стикаються з новими вимогами щодо повернення до Батьківщини. Постанова Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року під номером 563 встановлює, що особи, які перебувають за межами країни протягом тривалого періоду, повинні повернутися на територію України до 16 червня цього року.

Ці нові правила зачіпають широке коло громадян, які мають українське громадянство та проживають за кордоном більше трьох місяців. Вони зобов'язані повернутися на батьківщину протягом 30 днів з моменту набуття чинності постанови та здійснити реєстрацію у відповідних територіальних центрах комплектування до визначеної дати.

Ця ініціатива визначає, що українці, які перебувають за кордоном, несуть ті ж самі обов'язки перед державою, що й ті, що залишилися на території України. Таким чином, вони також зобов'язані зареєструватися у військових органах для подальшого ведення військового обліку.

Застосування цих нових норм призведе до того, що більшість українських чоловіків, що проживають за кордоном, будуть змушені повернутися до країни, щоб виконати встановлені законом вимоги.

Ті, хто планує виїхати за кордон у майбутньому, вже не будуть зніматися з військового обліку.

Консульства допомагатимуть військовозобов’язаним українцям повернутися на батьківщину, а також інформуватимуть від імені територіальних центрів комплектування призовників віком від 18 до 25 років, які перебувають на консульському обліку.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Тому існують великі ризики перебоїв із постачанням хліба в магазини, особливо в регіонах.

За словами президента Всеукраїнської асоціації пекарів і голови компанії “Київ Хліб” Юрія Дученка, ще з весни почали розганятися ціни на борошно. У підсумку вони підвищилися вже на 50%. Якщо у квітні пекарі купували борошно по 10 гривень за кілограм, то зараз змушені платити вже по 15 гривень. Очікується, що восени цінники на борошно злетять до 16 тисяч.

Крім того, борошномелам у липні масово відключали електроенергію, тож вони були змушені працювати на генераторах, що сильно вдарило по собівартості продукції.

“Борошняна” частка в собівартості хліба простих рецептур, за оцінками Дученка, сягає 40%.

Але, крім борошна, дорожчають й інші складові (цукор, соняшникова олія, пакувальні матеріали тощо). Скажімо, за сировинною групою (крім борошна) зростання цін від початку року перевищило 20%.

Водночас хліб у червні, за даними Держстату, зріс у ціні лише на 1,1%.

“Більшість основних виробників хліба і в червні, і в липні спрацювали в мінус або, в кращому разі, в нуль”, – каже Дученко.

Державного регулювання цін на хліб в Україні вже немає. Але, як розповіли “Стране” на одному з хлібозаводів, є вимога роздрібних мереж – підвищувати цінники не більше ніж на 5% на місяць.

Тому ставити вищі цінники хлібопекарі просто не можуть.

При цьому, за розрахунками Дученка, з урахуванням збільшених витрат хліб уже найближчим часом має подорожчати на 15-20%.

“Крім борошна, є ще безліч інших чинників, які впливають на собівартість. У нас зросли витрати на персонал, оскільки багатьох чоловіків мобілізують, доводиться підвищувати зарплати. Дорожчає також логістика. Ми ж, виходить, навіть не на крок, а на кілька кроків відстаємо від реалій ринку. Тому заганяємо себе в мінуси. Так триває з місяця в місяць, і перекривати касові розриви вже просто нічим. Альтернативи такі, що вже до вересня буде нічим розраховуватися з постачальниками і платити людям зарплати”, – розповідає керівник одного з регіональних хлібозаводів.

При цьому хліб в Україні залишається локальним продуктом. Тобто, якщо в місті зупиниться хлібозавод, почнуться перебої з хлібом і в місцевому роздробі, і в сусідніх селах.

“Ситуація на сьогодні така, що питання навіть не в тому, за скільки буде хліб, а в тому, чи буде він узагалі”, – каже керівник хлібозаводу.

Він також розповів, що багато замовників, особливо державних, не розраховуються вчасно за поставлений хліб. Зокрема, за постачання для армії заборгованість може сягати 4 місяців.