Субота, 18 Квітня, 2026

ЄС продовжив тимчасовий захист для українців до 2027 року: новий етап співпраці та планування майбутнього

Важливі новини

Вручення повісток військовозобов’язаним: правила та публічність

Під час воєнного стану та загальної мобілізації важливо розуміти процедуру вручення повісток військовозобов'язаним. Згідно з законодавством, повістки можуть бути вручені фактично в будь-якому публічному місці. Однак, документ також може бути принесений до дверей помешкання, оскільки закон не визначає конкретного місця для цього. Адвокат Ростислав Кравець роз’яснив, що важливою умовою є особисте вручення повістки військовозобов'язаному, який має підписатися на отримання. В разі відсутності особистого підпису, дії військових щодо вручення не мають юридичної сили. Додатково варто відзначити, що якщо людина звертається до дому і бачить повістку в дверях, вона може не реагувати, оскільки таке вручення не має юридичної сили. Однак, якщо повістка вручена особисто та підписана, військовозобов'язаний має з'явитися до військкомату і стати на облік, у противному випадку може бути передбачена відповідальність згідно із законом.

У висновку важливо зазначити, що процедура вручення повісток військовозобов'язаним під час воєнного стану та загальної мобілізації має свої чіткі правила. Згідно з українським законодавством, повістки можуть бути вручені в будь-якому публічному місці або принесені до дверей помешкання. Проте важливою умовою є особисте вручення, підписання отримання та наявність печатки та підпису керівника військкомату. Якщо вручення відбулося без особистого підпису військовозобов'язаного, це не має юридичної сили. Отже, військовозобов'язані мають ретельно дотримуватися правил вручення повісток, а також відповідати на них, ставши на облік у військкоматі, щоб уникнути можливих правових наслідків.

Оптимізм українського бізнесу у 2026 році: зростання економіки і прогноз девальвації гривні

У 2026 році українські підприємства виявляють обережний оптимізм у...

Орбан: Україна залишиться «буферною державою» між Заходом і Росією

Згідно з висловлюванням угорського лідера, Україна може опинитися в складній геополітичній ситуації після закінчення воєнних дій. Він припустив, що країна може зіткнутися з труднощами у процесі інтеграції до західних структур, зокрема до Європейського Союзу та НАТО.

Ці коментарі він зробив під час свого візиту до Румунії, де обговорювалися питання безпеки та регіональної політики.

За його словами, «у нас, європейців, недостатньо грошей» для прийому України до Євросоюзу. «ЄС програв війну, і йому доведеться заплатити за це, і ця ціна буде високою», – додав Орбан.

«Європейська політика зазнала краху. Введені санкції завдають шкоди фундаментальним європейським інтересам, підвищують ціни на енергоносії і роблять європейську економіку неконкурентоспроможною», – заявив Орбан.

Він вважає, що у Європи зараз є два шляхи.

«Одним із них є «музей просто неба», за якого континент залишається в підпорядкуванні у США. Інший варіант – стратегічна автономія і, таким чином, вступ у конкурентну боротьбу», – заявив прем’єр Угорщини, якого цитує газета Magyar Nemzet.

Юрист пояснив, коли і як ТЦК скасовує відстрочку від мобілізації

В Україні перевірка підстав для відстрочки від мобілізації триває. Як повідомив юрист Владислав Дерій у матеріалі для порталу «Юристи.UA», територіальні центри комплектування (ТЦК) не лише надають відстрочки, а й регулярно перевіряють законність причин, на підставі яких їх було оформлено. Попри те, що відстрочка продовжується автоматично, вона не є безстроковою — її дію можуть припинити одразу […]

Російські агенти готували удари по Київщині та Рівненщині

Служба безпеки України затримала двох агентів ФСБ, які збирали координати для майбутніх ракетно-дронових атак по Київській та Рівненській областях. Метою були бойові підрозділи, військові шпиталі та місця лікування поранених українських захисників. За інформацією СБУ, затримання відбулося одночасно в двох регіонах — у Києві та Рівному. Обох фігурантів викрили під час спроби зняти військові об’єкти. Один […]

Європейський Союз ухвалив рішення продовжити дію тимчасового захисту для громадян України до березня 2027 року. Це рішення стало важливим сигналом підтримки для мільйонів українців, які знайшли прихисток у країнах ЄС після початку повномасштабної війни. Продовження дії захисту гарантує стабільність та безпеку, а також забезпечує доступ до житла, медицини, освіти та ринку праці, дозволяючи українцям зберігати соціальні зв’язки й інтегруватися у місцеві громади.

Водночас, як зазначають у Міністерстві соціальної політики України, нині розпочинається новий етап співпраці з Європейським Союзом — підготовка до періоду після завершення тимчасового захисту. Йдеться не лише про адміністративні чи правові механізми, а передусім про стратегічне бачення майбутнього українців у Європі та створення умов для їх безпечного повернення або подальшої інтеграції.

За словами Ілони Гавронської, нова фаза співпраці має бути побудована на передбачуваності, справедливості та повазі до вибору кожної людини. Україна разом із європейськими партнерами працює над створенням умов, які дозволять українцям або залишатися у країнах ЄС, або повернутися додому без втрати соціальних гарантій та підтримки.

Заступниця Міністра підкреслила важливу роль українських громад за кордоном, які стають ключовими партнерами у процесі реінтеграції тих, хто вирішить повернутися. Вона представила концепцію Мережі єдності — інфраструктури, що до кінця 2026 року має об’єднати всі країни ЄС. У межах цієї ініціативи Центри єдності та українські організації за кордоном надаватимуть консультаційну, інформаційну та психологічну підтримку під час підготовки до повернення.

«Наш пріоритет – зміцнення спроможності українських громад приймати і підтримувати тих, хто повертається. Програми, розроблені у співпраці з європейськими партнерами, повинні спрямовувати ресурси на розвиток житла, створення робочих місць і посилення соціальної згуртованості», — наголосила Гавронська.

У свою чергу, Ільва Йоганссон окреслила бачення Європейського Союзу: перехід від захисту до партнерства. ЄС прагне не лише допомагати українцям, які вимушено залишили країну, а й підтримувати їхній зв’язок із Батьківщиною, мовою та культурою, готуючи ґрунт для майбутнього відновлення України.

«Ми переходимо від захисту людей, які втікали від війни, до підтримки майбутнього України», — заявила Йоганссон.

Зараз близько 4,3 мільйона українців користуються правом на тимчасовий захист у країнах Євросоюзу. І хоча попереду — складний процес поступового переходу, обидві сторони наголошують: він має бути гуманним, узгодженим і заснованим на принципах єдності, гідності та партнерства.

Останні новини