Середа, 10 Червня, 2026

В Україні відкривається новий центр штучного інтелекту для військових потреб

Важливі новини

Олександр Усик після завершення кар’єри мріє розвивати український бокс

Абсолютний чемпіон світу у суперважкій вазі за версіями WBC, WBO, WBA та IBO Олександр Усик заявив, що не полишить спорт навіть після завершення кар’єри у професійному боксі. В інтерв’ю виданню Mirror українець поділився своїми планами на майбутнє. «Навіть коли моя кар’єра добіжить кінця, я все одно залишуся в боксі та тренуватимуся. Мені потрібно підтримувати себе […]

Екс-поліцейського підозрюють у володінні нерухомістю на понад 33 мільйони гривень

Колишньому заступнику начальника поліції Кіровоградської області Сергію Бухинніку повідомлено про підозру у незаконному збагаченні. Про це повідомило Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК). За інформацією НАЗК, у 2022–2023 роках Бухиннік став фактичним власником значного обсягу нерухомості та автомобілів загальною вартістю понад 33 мільйони гривень. Серед придбаного — 17 квартир у центрі Львова, 4 квартири […]

Небезпека від Росії: Чи загрожує нова наступальна акція на Київ?

Теза про "русский город Киев" стала заголовною темою у російських медіа, проте наразі не спостерігається концентрації сил та створення ударних угруповань для можливого нового походу на Київ. Експерти зазначають, що формування таких угруповань у Білорусі або російських областях буде помітним для розвідки. Російській армії вже не вдасться досягти оперативної раптовості, яка була в лютому 2022 року, коли російські десантно-штурмові колони швидко дійшли до передмість Києва.

У лютому 2022 року російські батальйонно-тактичні групи рушили на Київ з кількох напрямків, але основними ударними силами були угруповання, що пройшли через Чорнобильську зону та з боку Дніпра. Проте росіяни не змогли здійснити десант у Гостомелі або в аеропорту у Василькові.

Аналіз британського Королівського інституту досліджень оборони та безпеки показує, що головним напрямом була "північна вісь" з метою оточення та захоплення Києва. Російські сили були розділені на дві групи, одна з Білорусі та інша з російської території. Обидві групи мали важливі завдання для забезпечення успішного наступу.

Усі ці фактори свідчать про те, що хоча загроза атаки на Київ залишається, але підготовка до неї може бути ускладненою і менш ефективною порівняно з минулим.

Невизначеність у цифрах, пов'язана з чисельністю та озброєнням російських батальйонно-тактичних груп (БТГр), пояснюється різноманітністю їх складу та зброєю. За даними RUSI, росіяни мали намір виконати всі свої основні бойові завдання протягом десяти днів вторгнення, а після цього здійснити зачистку ЗСУ та "націоналістичних підрозділів". Планувалося, що анексія України мала завершитися до серпня 2022 року.

Навіть з урахуванням успіхів на півдні України, де російські війська швидко виступили до Криму та оточили Маріуполь, всі плани росіян з першого наступу на Київ зірвало протистояння ЗСУ. Ефективні дії українських маневрених піхотних підрозділів, розвідки та артилерії, а також протиповітряна оборона допомогли українським силам відстояти місто та відновити координовану оборонну діяльність.

За аналізом Генштабу ЗСУ, невдалі спроби російських військ продовжувалися до 19 березня, після чого вони перейшли до оборони та почали окопуватись. Контрнаступ українських сил дозволив визволити територію Київщини від залишків російських військ до квітня.

Хоча амбіції Росії захопити Київ періодично згадуються у російських медіа та серед політиків, підготовки до нового походу зараз не спостерігається, зазначають військові. Командувач оперативно-стратегічного угрупування ЗСУ "Північ" Сергій Наєв відзначав відсутність збільшення сил противника у січні, що підтверджується відсутністю накопичення ворожих сил у Київському напрямку.

Інформація про кількість російських військових біля півночі України та біля українського кордону з Білоруссю залишається невизначеною, але говориться про наявність угруповань розміром близько 20 тисяч військових. Попри це, офіційних повідомлень про збільшення кількості російських сил на "київському" напрямку не надходило. Голова ГУР МО Кирило Буданов висловив сумніви у планах російської армії знову атакувати Київ, вказавши на відсутність підтвердження таких замірів.

Незважаючи на це, всі опитані військові експерти визнають, що можливий новий наступ на Київ. Роман Погорілий зазначає, що загроза може виникнути з будь-якого напрямку, але шлях через Білорусь є найбільш коротким. Однак зараз немає даних про глибоку підготовку російських сил до атаки на Київ.

Тарас Чмут зазначив, що загроза повторного наступу на Київ зросла в останні місяці, і підкреслив, що Україна готується до можливого наступу. Він підкреслив, що війна має свої власні закономірності, і відзначив, що рік буде складним.

Зокрема, існують чіткі сигнали, які можуть свідчити про підготовку нового наступу на Київ з Білорусі або найближчих до міста областей Росії. Ці індикатори були помічені й у лютому 2022 року, але тоді їх інтерпретували як елементи політичного тиску з боку Москви.

Під час розгортання російських сил можна очікувати деяких ознак, що свідчать про це. Військові експерти зазначають, що таке розгортання може стати відомим принаймні за місяць до початку реальних дій, оскільки великі переміщення військ не можна приховати в умовах супутникового спостереження. Проте російське командування може імітувати наступ на Київ, щоб відволікти увагу від інших напрямків.

Важливо пам'ятати, що реальний наступ на Київ буде відрізнятися від дій диверсійних груп, які постійно активні на півночі України, але не завжди відображаються в інформаційних зведеннях. Це може бути лише загальновійськова операція з великою кількістю російських військових.

Одним із основних індикаторів нового наступу на Київ може стати нова хвиля відкритої мобілізації в РФ. Проте аналітики зауважують, що це залежатиме від стратегії, обраної російським військово-політичним керівництвом. Якщо їхня мета полягає у збереженні контролю над захопленими територіями, то мобілізація може бути прихованою. В іншому випадку, якщо росіяни готуються до нових дій, то це може бути відображено в оголошенні масштабної мобілізації.

Варто також враховувати можливість, що після президентських виборів у РФ 15-17 березня може відбутися нова хвиля мобілізації росіян. Такі можливості розглядає рекрут легіону "Свобода Росії" та колишній адвокат Олексій Барановський.

Логіка тут проста: після березневої "електоральної процедури", яку Кремль перетворює фактично на референдум підтримки війни, руки Путіна будуть остаточно розв’язані. Це не лише стосується України, а й життя самого населення Росії. Після того, як 80% віддали свою підтримку Путіну, він отримує вільну руку для втручання.

Путін може вважати, що його армія вже настільки підготовлена, що зможе повторити марш на Київ за три дні. Однак результат буде тим самим, а можливо, ще катастрофічнішим для Кремля. Українські сили готові відбити новий наступ на Київ, а легіон "Свобода Росії" приєднається до оборони згідно з поставленими завданнями.

Для повторного наступу на Київ росіянам потрібно буде зосередити десятки тисяч бійців і величезну кількість техніки. Ураховуючи підготовку української армії на півночі, це означає значно більше угруповання сил. Зрозуміло, що тепер без "оперативної раптовості" вже неможливо очікувати стрімкого просування російських колон на БМД і БМП углиб Київщини на десятки кілометрів за день, як це було під час попередніх атак. Однак це не означає, що загроза для Києва зникає.

Тема може стати актуальною в будь-який момент. Потенційними напрямками нового великого наступу можуть бути інші міста або об'єкти, такі як Харків, Хмельницька чи Рівненська атомна електростанція. Важливо зрозуміти, що війна торкнеться всіх, і від неї не відійти. А ті, хто відмовиться воювати за амбіції Путіна в складі армії окупації, можуть опинитися в набагато більш складному положенні.

У висновку слід зазначити, що стаття розкриває потенційні загрози з боку Росії та можливі сценарії подальшого розвитку ситуації в Україні. Зокрема, обговорюється можливість нового наступу на Київ з боку російських військ та вказується на підготовку України до цього варіанту розвитку подій. Зазначається, що деякі російські експерти вважають, що результати майбутніх президентських виборів у Росії можуть вплинути на ситуацію в Україні. Також стаття підкреслює важливість готовності України до можливого наступу та необхідність уважного моніторингу рухів російських військ.

Зловмисник з Кременця збирав гроші для поранених, але витрачав на себе

Кременецький районний суд засудив до 10 років позбавлення волі 38-річного жителя Кременеччини Павла Оболончика, який у соцмережах організував фейкові збори нібито на лікування поранених військових. Вирок винесено 10 липня 2025 року. За версією слідства, у 2022 році чоловік вирішив заробляти шахрайством: створював у Facebook пости зі зворушливими фото бійців ЗСУ та фальшивими медичними документами, закликаючи […]

Футбол і великі гроші: як спортивна індустрія стає майданчиком для фінансових схем

Український футбол усе частіше розглядається не лише як змагання на полі, а й як сфера з потужними фінансовими потоками, контроль над якими залишається обмеженим. За інформацією, оприлюдненою проєктом НОН-СТОП, значну роль у цьому відіграють спонсорські угоди з гемблінг-компаніями та букмекерськими структурами. Саме через такі контракти в обіг потрапляють великі суми коштів, які рухаються в умовах послабленого податкового та фінансового нагляду.

Аналітики зазначають, що співпраця футбольних клубів із гральним бізнесом створює складні фінансові конструкції, де реальні обсяги доходів і витрат важко відстежити. Частина платежів може маскуватися під маркетингові послуги, рекламу або консалтингову підтримку, що ускладнює перевірку їхнього реального призначення. У результаті футбольна сфера поступово перетворюється на зручний інструмент для оптимізації податків і виведення коштів.

Ключові елементи фінансової схеми контролюються кінцевим бенефіціаром Ігорем Суркісом, який формує архітектуру клубу і керує рухом коштів. Вплив на арбітражні та дисциплінарні органи через Андрія Шевченка та відсутність регуляторного контролю з боку Міністерства молоді та спорту створюють стійке адміністративне прикриття.

Через підконтрольні юридичні особи з ознаками фіктивності оформлюються договори без реального економічного змісту, а частина коштів виводиться за кордон. Трансферна політика клубу дозволяє занижувати податкову базу, фіксуючи вартість прав на футболістів на неринкових рівнях і амортизуючи їх протягом терміну контрактів.

Фінансові потоки проходять через банки «А-Банк», «Укргазбанк» і «Таскомбанк», де операції з великими сумами здійснюються без належної перевірки. Контроль над арбітражними органами та дисциплінарними комісіями дозволяє уникати санкцій за порушення регламенту.

Також існують ознаки можливого впливу на результати матчів, включно з витоками інсайдерської інформації та узгодженням результатів. Колишні гравці публічно повідомляли про тиск з боку функціонерів і практику маніпуляцій під час матчів.

За викладеними фактами ініційовані звернення до уповноважених органів із вимогою провести комплексну перевірку фінансово-господарської діяльності ФК «Динамо» Київ. Факти вказують на системний ризик для бюджету, конкурентного середовища у футболі та фінансової безпеки країни.

В Україні розпочинається реалізація проекту зі створення центру штучного інтелекту під назвою “А1”, який зосередиться на впровадженні AI-технологій у сфері оборони. Цю ініціативу підтримує Міністерство оборони України, яке планує залучити до співпраці українських науковців, військових фахівців та міжнародних партнерів для розробки інноваційних технологій, що можуть бути використані на фронті.

Згідно з інформацією відомства, основною метою нового центру стане підвищення ефективності діяльності Сил оборони в різних умовах — як на суші, так і в повітрі, а також в інформаційній сфері, зокрема, через активне використання штучного інтелекту.

Центр “А1” планується як платформа для співпраці військових експертів, інженерів та міжнародних спеціалістів, які працюватимуть над розробкою технологічних рішень для сучасного поля бою. Серед основних напрямів діяльності центру виділяються:

1. Аналіз бойових даних та прогнозування дій супротивника.

2. Розробка автономних систем, у тому числі безпілотників і роботизованих комплексів, які можуть діяти без GPS та в умовах електронної боротьби.

3. Автоматизація внутрішніх процесів в армії, зокрема в сферах закупівель, фінансів і кадрового обліку.

4. Створення нових технологій озброєння з використанням рішень штучного інтелекту.

У Міноборони України підкреслюють, що реалізація цього проекту не обмежується лише бойовими технологіями, але також передбачає оптимізацію управлінських механізмів в оборонному секторі. Це, у свою чергу, має на меті підвищення загальної ефективності системи.

Особливо важливо, що створення центру відбувається за підтримки уряду Великої Британії, що передбачає обмін досвідом в галузі військових технологій та розробку інновацій на основі реальних бойових даних. Раніше Кабінет Міністрів України ухвалив рішення, яке дозволяє використовувати дані з бойового досвіду для навчання моделей штучного інтелекту, що активно впроваджуються у безпілотних системах, що значно пришвидшить їхній розвиток.

Запуск центру “А1” є частиною масштабної стратегії цифрової трансформації Збройних сил України, яка включає впровадження сучасних управлінських, аналітичних та автоматизованих технологій у всі основні процеси. Експерти відзначають, що AI у військовій галузі стає світовим трендом, оскільки такі технології вже активно використовуються для аналізу розвідданих, навігації безпілотників і покращення планування військових операцій.

В умовах інтенсивних бойових дій в Україні впровадження таких рішень є особливо актуальним, оскільки це дозволить швидше реагувати на зміни в бойовій ситуації. Очікується, що центр “А1” стане важливим майданчиком для об’єднання зусиль державних структур, приватних технологічних компаній та міжнародних партнерів, що сприятиме швидшій розробці і масштабуванню нових рішень у Збройних силах.

У Міноборони акцентують увагу на тому, що ключовим пріоритетом залишається забезпечення технологічної переваги України у війні, зокрема завдяки використанню штучного інтелекту та автоматизованих систем. Таким чином, створення центру “А1” є важливим кроком у процесі цифровізації української армії та інтеграції сучасних AI-рішень у систему національної безпеки.

Останні новини