Європарламент запрошує Володимира Зеленського на важливі саміти: що це означає для України?

Президент України Володимир Зеленський висловив своє розчарування у рішенні президента США Джо Байдена не взяти участі в мирному саміті у Швейцарії. Ця звістка викликала хвилю обурення та здивування серед громадськості, адже спільна участь у таких заходах може стати важливим кроком у розв'язанні глобальних проблем та зміцненні міжнародного співробітництва.

Зеленський підкреслив, що участь країн-лідерів у міжнародних самітах сприяє обговоренню актуальних питань світового масштабу та пошуку спільних шляхів їх вирішення. Відсутність представника США на такій важливій події може порушити баланс і знизити ефективність обговорень.

Також у промові Зеленського відзначили, що співпраця між Україною та Сполученими Штатами має велике значення для забезпечення стабільності та безпеки у регіоні. Обидва президенти раніше висловлювали намір поглибити співпрацю між країнами, тому рішення Байдена викликає певне занепокоєння щодо майбутнього відносин.

Зеленський закликав до подальшої дипломатичної діалогу та спільних зусиль для зміцнення міжнародного порядку та миру. Він висловив надію, що обидва лідери зможуть знайти компроміс та продовжити спільну роботу над вирішенням глобальних викликів.

За словами Зеленського, це рішення можна назвати “не дуже сильним”.

«Я б дуже хотів, щоб особисто президент Бадйен був присутній на саміті миру. За всієї поваги, рішення не бути присутнім я вважаю не дуже сильним. Я вважаю, що президент Байден потрібен саміту миру і потрібен іншим лідерам, які дивляться на реакцію США”, – сказав президент у Брюсселі.

Він зазначив, що все ще не знає, хто представлятиме Штати на саміті.

Нагадаємо, Байден пропустить саміт заради передвиборчого збору коштів у Голлівуді з американськими зірками шоу-бізу.

У Києві виникла серйозна ситуація навколо торговельно-офісного комплексу Gulliver. Напередодні передачі майна консорціуму банків, “Ощадбанк” зафіксував серйозні пошкодження критично важливого обладнання та систем життєзабезпечення комплексу. За даними банку, відбулося штучне блокування систем енергопостачання, що спричинило аварійне відключення резервних механізмів. Внаслідок цього зупинилися системи безпеки, а також були знищені або відсутні ключові вузли IT- та інженерної інфраструктури.

Через пошкодження інженерних систем припинили роботу водопостачання та каналізаційні мережі, постраждали кабельні комунікації та системи оповіщення, що створило загрозу безпеці відвідувачів і працівників комплексу. Фахівці банку підкреслюють, що відновлення повноцінної роботи всіх служб потребує термінових технічних заходів та значних фінансових витрат.

У свою чергу, ТОВ “Три О”, яке раніше управляло Gulliver, заперечує будь-які звинувачення. У компанії стверджують, що всі зупинки роботи систем були ініційовані банком після незаконного обмеження доступу до комплексу для представників “Три О” та орендарів. За словами попереднього управителя, аварій чи техногенних загроз під їхнім керівництвом не було, а будь-які заяви банку про навмисне пошкодження є неправдивими та незаконними.

Конфлікт має історичне підґрунтя: ТОВ “Три О” пов’язують із колишнім власником ТРЦ/БЦ Віктором Поліщуком, який не повернув банкам кредити на будівництво комплексу та не сплатив податки на суму 146 млн грн.

В Україні виявлено, що значна частина лікарняних листів видається без належних підстав. За результатами державних перевірок, майже кожен четвертий лікарняний виявився необґрунтованим. Такі дані наводяться у пояснювальній записці до постанови Кабінету Міністрів, ухваленої 17 грудня 2025 року. Відповідні матеріали були оприлюднені на платформі «ЕП» і викликали широке обговорення в медичних та юридичних колах, повідомляє «Хвиля».

Згідно з проведеними перевірками, у першому півріччі 2025 року було проаналізовано понад 4,2 тисячі лікарняних листів. Результати виявили тривожну тенденцію: 22,8% з них були визнані необґрунтованими, що означає, що фактично кожен п’ятий лікарняний був виданий без достатніх підстав. Це може свідчити про зловживання системою або недостатню перевірку медичних документів на етапі їх оформлення.

Моніторинг електронного реєстру лікарняних свідчить про стійку тенденцію до зростання кількості порушень. Якщо у 2021 році частка необґрунтованих лікарняних становила лише 2,4%, то у 2023 році цей показник зріс до 16,5%. У 2024 році він досяг уже 18,2%, а у 2025 році продовжив зростати.

Загалом у 2024 році в Україні було перевірено 5 931 лікарняний лист, а в період із січня по червень 2025 року — 4 225. Попри меншу кількість перевірок, частка виявлених порушень залишається високою, що, за оцінками уряду, свідчить про системну проблему.

На тлі цих даних Міністерство соціальної політики ініціювало зміни до порядку контролю за лікарняними. Зокрема, пропонується надати представникам Пенсійного фонду право перевіряти обґрунтованість листків непрацездатності без використання електронної системи охорони здоров’я. У пояснювальній записці зазначається, що Національна служба здоров’я наразі не має технічних можливостей для проведення таких перевірок, а відповідні витрати не закладені в бюджет.

Урядовці визнають, що масштабні зловживання з лікарняними створюють додаткове фінансове навантаження на систему соціального страхування та потребують посилення контролю. Запропоновані зміни мають стати одним із кроків для зменшення кількості фіктивних лікарняних і зловживань у цій сфері.