ЄС підготував новий пакет безпекових гарантій для України

Колишній начальник відділу Херсонської обласної прокуратури Олексій Кудь, якого раніше пов’язували з розслідуванням у справі про хабар за «кришування» наркобізнесу, має намір влаштуватися на роботу до Національного антикорупційного бюро України (НАБУ). Ця новина викликала широкий резонанс, адже саме у цей час питання довіри до антикорупційних органів стоїть дуже гостро.

У своїй декларації Кудь вказав кілька об'єктів нерухомості, серед яких квартира в Херсоні, орендоване житло в Миколаєві та земельну ділянку на Миколаївщині. Минулого року він також став власником автомобіля Volvo XC60 2011 року випуску. За час роботи в Херсонській обласній прокуратурі його доходи склали 1,41 млн гривень, а також він задекларував 25 тис. доларів готівкою. Його дружина, Катерина, в свою чергу, має 6,5 тис. євро в готівці.

Кудь раніше очолював відділ процесуального керівництва при здійсненні досудового розслідування територіальними органами поліції та забезпеченні підтримання публічного обвинувачення. Інформація про його звільнення з’явилася 31 липня; тоді ж стало відомо, що під час слідчих дій у нього були виявлені гроші, проте публічних даних про його затримання не було.

Наприкінці липня співробітники центрального апарату ДБР разом із СБУ провели спецоперацію на території Херсонської та Миколаївської областей. За даними слідства, під час операції задокументували злочинну діяльність працівників правоохоронних органів і провели шість обшуків у співробітників управління стратегічних розслідувань ГУНП у Херсонській області, слідчого управління ГУНП та обласної прокуратури.

Слідство кваліфікує групу як організовану, яка діяла тривалий час. Під час обшуків правоохоронці шукали гроші, що нібито були частиною хабара. Серед осіб, у котрих проводилися обшуки, — начальник відділу слідчого управління ГУНП Чермен Теймуразов; за заявою слідства, у нього грошей не виявили, але він фігурує в матеріалах телефонних перехоплень і інших негласних розшукових дій. Затриманими в межах операції стали Ахметов, Палієнко та Нікітенко. Також відомо про обшук у оперуповноваженого ДСР НПУ в Херсонській області Максима Шевченка.

Містечко Гоща на Рівненщині, яке налічує близько п’яти тисяч жителів, є яскравим прикладом наслідків демографічної кризи, що охоплює Україну. Сумна статистика та факти свідчать про глибокі зміни в структурі населення, де зменшення кількості молодих людей та еміграція стали серйозними викликами для місцевих громад. Особливо яскраво ці процеси проявляються в освіті та соціальних установах.

Одним із таких сумних прикладів є сусіднє село Садове, де ще кілька років тому функціонувала школа, яка навчала понад двісті дітей. Тепер же, після кількох років невпинного зменшення кількості учнів, ця школа була змушена закритися. Сьогодні в навчальному закладі залишилося лише дев’ятеро учнів, що стало вирішальним фактором для її закриття. Про це розповів голова селищної ради Гощі Микола, який зазначив, що через таку ситуацію довелося прийняти непопулярне, але необхідне рішення.

За даними Інституту демографії Національної академії наук України, до початку повномасштабної війни в Україні проживало 42 мільйони людей, а сьогодні — менше 36 мільйонів, включно з мешканцями тимчасово окупованих територій. Прогнози свідчать, що до 2051 року населення країни може скоротитися до 25 мільйонів.

Причинами зниження чисельності населення є високий рівень смертності, низька народжуваність та еміграція. Середня тривалість життя чоловіків у 2024 році знизилася до 57,3 року, жінок — до 70,9. Молодь та особливо молоді жінки виїжджають за кордон, що поглиблює проблему народжуваності.

Уряд у 2024 році ухвалив демографічну стратегію до 2040 року. Документ передбачає дефіцит 4,5 мільйона працівників у найближче десятиліття та робить ставку на стримування еміграції, повернення українців із-за кордону, розвиток інфраструктури, покращення житлових умов та можливе залучення іммігрантів. За оптимістичним сценарієм, населення України може зрости до 34 мільйонів до 2040 року, а за поточної динаміки — зменшитися до 29 мільйонів.

У Гощі кількість першокласників зменшується, а близько 10% випускників шкіл виїжджають за кордон. Пологове відділення місцевої лікарні втратило державне фінансування у 2023 році через низьку кількість пологів. Населення міста тримається завдяки переїзду мешканців із навколишніх сіл, але молоді люди часто відкладають народження дітей через війну та економічну нестабільність.

У комунальному підприємстві «Київтеплоенерго» детально пояснили механізм формування рахунків за опалення і роз’яснили, як на обсяги нарахувань впливають тимчасові перебої з електропостачанням. Головним критерієм визначення спожитого тепла залишається температура зовнішнього повітря. Це означає, що навіть у разі вимушених відключень електроенергії загальні показники теплопостачання майже не змінюються, адже нарахування базуються на температурних показниках, а не на тривалості роботи опалювальної системи.

Для квартир із встановленими будинковими лічильниками тепла діє принцип оплати за фактичне споживання. Мешканці сплачують лише за ті гігакалорії, які зафіксовані приладами обліку, що забезпечує точність нарахувань і виключає будь-які «середні» або умовні розрахунки. У разі відключень електроенергії система продовжує відслідковувати тепло, і оплата формується на основі реального обсягу наданих послуг.

У будинках без лічильників нарахування здійснюються з урахуванням фактичних періодів подачі тепла та відсутності електроенергії. Водночас у «Київтеплоенерго» зазначають, що самі по собі відключення світла суттєво не зменшують загальні обсяги споживання тепла. Пояснюється це фізикою процесу: під час чотиригодинної відсутності електроенергії батареї та вода у внутрішньобудинковій системі охолоджуються, температура теплоносія знижується майже вдвічі. Після відновлення електропостачання будинок починає інтенсивно «добирати» тепло, щоб повернути систему до початкових параметрів. Через це економія або відсутня, або є мінімальною.

Для будинків, де технічно неможливо встановити лічильники тепла, вартість опалення розраховується на основі теплового навантаження з урахуванням фактичної кількості годин постачання теплової енергії та середньомісячної температури зовнішнього повітря. В умовах аварійних відключень електроенергії при нарахуваннях враховуються власні дані підприємства про перерви в роботі теплоджерел, інформація від управителів будинків та дані оператора електромереж.

Окремо в «Київтеплоенерго» пояснили ситуацію з будинками, що мають незалежну систему опалення з теплообмінником, де централізований теплоносій не змішується з внутрішньобудинковим. У таких будівлях плата за тепло нараховується на основі даних оператора системи розподілу електроенергії. У столиці таких об’єктів близько п’ятдесяти. Мешканці або управителі цих будинків можуть ініціювати коригування нарахувань, подавши звернення з підтвердними даними щодо кількості годин відсутності електроенергії та схеми теплопостачання.

У підприємстві нагадують, що нарахування за опалення здійснюються за єдиною для всієї країни методикою розподілу обсягів спожитих комунальних послуг. При цьому тарифи на опалення для населення залишаються на рівні минулого року.

Роз’яснення прозвучали на тлі складної ситуації в енергетиці. Минулого тижня українська енергосистема зазнала одного з найсерйозніших навантажень із часів масштабного блекауту 2022 року. Після комбінованих атак по енергетичній інфраструктурі на фоні морозів система працювала на межі можливостей. Уряд уже спрямовує додаткові кошти на мобільну генерацію для регіонів із критичною потребою та очікує на посилення міжнародної підтримки для відновлення енергосистеми.