Четвер, 14 Травня, 2026

Заява Мендель про Донбас викликала шквал критики: Офіс президента рішуче заперечив

Важливі новини

Директор «Юакарго» оштрафований на 1,4 мільйона гривень за фальшиві сертифікати

У Любомлі, Волинської області, місцевий суд ухвалив рішення щодо...

Інвестиції в мову: майбутнє української мови до 2030 року

Кабінет Міністрів України затвердив нову Державну цільову національно-культурну програму, спрямовану на комплексний розвиток та ефективне функціонування української мови як державної у всіх сферах суспільного життя до 2030 року. Це важливий крок у зміцненні мовної політики держави та збереженні культурної ідентичності. Нова програма отримала підтримку через розпорядження Кабінету Міністрів від 15 березня 2024 року № 243-р. На реалізацію програми передбачено близько 7,8 мільярдів гривень, з яких 7,6 мільярдів гривень виділяються з державного бюджету, а 200 мільйонів гривень — з місцевих бюджетів.

Згідно з обґрунтуванням, рішення Конституційного суду України від 14 липня 2021 року вказало на використання Російською Федерацією "мовного питання" як інструменту геополітичної експансії. У документі підкреслено, що загроза українській мові є загрозою національній безпеці та існуванню держави. Факти лінгвоциду, виявлені після вторгнення Російської Федерації в Україну у 2022 році, підкреслюють цю загрозу.

Основними завданнями програми є:

Забезпечення доступності української мови у всіх сферах суспільного життя, включаючи освіту, мас-медіа, культуру та державну службу.Розвиток і підтримка української мови як національного надбання та засобу формування національної свідомості.Захист української мови від негативного впливу зовнішніх чинників, зокрема від пропаганди агресора та інформаційної війни.Стимулювання досліджень та наукових розробок в галузі лінгвістики та мовознавства для підвищення ефективності впровадження мовної політики.Проведення масових інформаційно-просвітницьких заходів для підвищення обізнаності громадян з питань мовної політики та важливості збереження української мови як символу національного єднання.Реалізація цієї програми буде сприяти зміцненню мовної самосвідомості громадян, підвищенню ролі української мови в суспільному житті та збереженню культурного різноманіття України.

Українська мова є одним із ключових складників національної ідентичності та культурного доробку українського народу. Затвердження нової Державної цільової національно-культурної програми, спрямованої на розвиток та зміцнення української мови, є кроком вперед у забезпеченні її захисту та просуванні як важливого елементу національного самовизначення. Виділення значних коштів на підтримку програми свідчить про серйозність намірів української держави щодо розвитку мовної сфери.

Програма передбачає широкий спектр заходів, спрямованих на підтримку та поширення використання української мови у всіх сферах суспільного життя. Особлива увага приділяється захисту мови від негативного впливу зовнішніх чинників та стимулюванню її вивчення та використання серед населення. Підтримка наукових досліджень у галузі мовознавства також є важливим кроком у покращенні мовної політики держави.

Враховуючи сучасні виклики та загрози, пов'язані з мовною сферою, прийняття цієї програми є важливим кроком у зміцненні мовної самосвідомості та культурної ідентичності українського суспільства. Реалізація програми до 2030 року сприятиме збереженню та розвитку української мови як символу національного єднання та різноманіття культурної спадщини України.

США підтримали ініціативу Європейської комісії щодо використання заморожених російських активів для допомоги Україні

США висловили повну підтримку пропозиції Європейської комісії, яка передбачає можливість використання частини заморожених російських суверенних активів для фінансової допомоги Україні та тиску на Кремль. Йдеться про механізм, який дозволить задіяти до 185 мільярдів євро із загальної суми заморожених російських активів, що перебувають в Європі після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році. За інформацією агентства Reuters, цей крок передбачає використання коштів без їх формальної конфіскації, що означає збереження юридичного статусу активів, але з можливістю їхнього розподілу через спеціально створену структуру.

Ідея полягає в тому, щоб частину заблокованих активів направити на відновлення України, що сильно постраждала від російської агресії, а також на підтримку її обороноздатності та економічної стабільності. Окрім цього, ініціатива передбачає використання цих фінансових ресурсів як інструмент тиску на Кремль, що має змусити Росію піти на переговори та зупинити військову агресію проти суверенної держави.

Однак план наразі гальмується через заперечення низки держав, зокрема Бельгії — саме там зосереджена більша частина цих активів (через інфраструктуру розрахунків та зберігання фінансових інструментів). За повідомленнями, бельгійська влада вимагає «чітких і надійних гарантій» перед тим, як погодитися на використання активів. Крім того, останні інциденти з виявленням дронів над бельгійськими аеропортами і військовими об’єктами підштовхнули Берлін і Брюссель до обережності — Німеччина прямо пов’язує ці інциденти з тиском у дискусії про російські активи. Кремль заперечує причетність до випадків із дронами та попереджає про «болючу відповідь» у разі вилучення своїх коштів.

У Вашингтоні, за інформацією Reuters, підтвердили — Америка «абсолютно підтримує» кроки ЄС щодо можливості використання заморожених активів як інструменту тиску на Кремль та допомоги Україні. Джерела в США наголошують, що це узгоджується з політикою посилення економічних заходів проти Москви.

Паралельно з обговоренням механізму використання заморожених активів США продовжують посилювати санкційний тиск на російський енергетичний сектор: наприкінці жовтня американська адміністрація ввела обмеження проти великих нафтових компаній РФ, серед яких — Rosneft і Lukoil. Це рішення має на меті скоротити фінансові можливості Кремля для ведення війни та примусити його до переговорів. Reuters відзначає, що економічні заходи доповнюються можливими подальшими заходами та ретельним моніторингом наслідків санкцій.

Летальні випадки серед дітей: кір набирає обертів в Україні

Україна знову опинилася перед загрозою великого спалаху кору — надзвичайно заразного вірусного захворювання, яке регулярно повертається хвилями кожні 5–6 років. Проте цього разу статистика вражає: лише за перші три місяці 2025 року в країні зафіксовано 472 випадки кору, що у 20,5 раза більше, ніж за аналогічний період 2024 року. Тоді зростання було у 6,6 раза […]

Сонце, пісок і море: що робити, аби смартфон не зламався у відпустці

У літній відпустці важко уявити себе без смартфона, однак саме в цей час він найбільше ризикує зламатися. Сонце, вода та пісок можуть стати справжніми ворогами вашого гаджета, попереджає Express. Головне правило — не залишати телефон під прямими сонячними променями. Перегрів здатен призвести не лише до збоїв у роботі, а й до повного виходу пристрою з […]

Юлія Мендель, колишня прессекретарка президента України, опинилася в епіцентрі політичного скандалу через свої висловлювання про нібито готовність Володимира Зеленського «віддати Донбас» Росії навесні 2022 року для завершення війни. Ці заяви були зроблені в інтерв’ю американському журналісту Такеру Карлсону, який відомий своїми антиукраїнськими поглядами та критикою західної підтримки України. Реакція Офісу президента була різкою: представники ОП спростували слова Мендель, підкресливши, що вона не була учасницею переговорів і в її висловлюваннях не було нічого серйозного.

Мендель стверджує, що інформація про готовність української делегації до значних поступок виникла від неназваних джерел, котрі нібито представляли Україну на переговорах у Стамбулі в 2022 році. Вона зазначила, що за її словами, Київ погодився практично на всі вимоги Росії, а Зеленський нібито особисто дав згоду на відмову від Донбасу. Але жодних документів або доказів своїх слів вона не надала.

Офіс президента відреагував на ці заяви жорстко, заявивши, що Мендель не брала участі у переговорах і не мала впливу на прийняття рішень. В ОП також поставили під сумнів її адекватність, зазначивши, що коментувати те, що вона могла почути від невідомих осіб, є несерйозним.

Цікаво, що інтерв’ю з Мендель вийшло на платформі Такера Карлсона, що викликало особливу реакцію в Україні. Карлсон не раз критикував підтримку України з боку США та висловлював погляди, які перегукуються з російською пропагандою. Частина експертів вважає, що слова Мендель можуть бути використані російськими медіа для просування наративу про «готовність України до капітуляції».

Тематика переговорів у Стамбулі залишається однією з найбільш таємничих і спірних в українській політиці. Після невдачі російського наступу на Київ у 2022 році відбувалася серія переговорів за посередництва Туреччини. Хоча російські представники не раз стверджували, що Україна була близька до підписання угоди, офіційний Київ стверджував, що умови, які висувала Росія, були неприйнятними і загрожували суверенітету держави.

Володимир Зеленський неодноразово запевняв, що Україна не погодиться на здачу своїх територій. Київ також зазначив, що після виявлення масових злочинів російських військових в Україні, переговори у тому форматі втрачають сенс.

На фоні скандалу знову згадали й інші резонансні заяви Мендель після її роботи в Офісі президента. Вона раніше говорила про «магічні практики» Андрія Єрмака та інші неоднозначні теми, але також не надала жодних доказів.

Політологи акцентують на тому, що ця ситуація має не лише локальне значення, адже на Заході все більше говорять про можливі нові переговори між Україною та Росією. Тема компромісів знову стає актуальною, тож будь-які заяви про готовність України до територіальних поступок моментально стають частиною міжнародної дискусії.

Офіційна позиція України залишається незмінною: ніяких територіальних поступок не буде, і мирні переговори можливі лише за умови поваги до суверенітету та територіальної цілісності держави. Скандал навколо заяв Мендель ще більше загострив ситуацію навколо можливих переговорів з Росією, особливо на тлі все частіших закликів з Європи та США до пошуку дипломатичних шляхів для закінчення війни. В Україні ж наголошують, що будь-які спроби нав’язати сценарій поступок Кремлю є абсолютно неприйнятними.

Останні новини