Субота, 18 Квітня, 2026

Інвестиції в мову: майбутнє української мови до 2030 року

Важливі новини

Тариф на електрику в Україні: як зекономити на платіжці

В Україні тариф на електроенергію становить 4,32 грн за 1 кВт*год. Однак, існує можливість значно зменшити витрати на електроенергію, встановивши двозонний або тризонний лічильник. Двозонний лічильник: економія вночі З встановленням двозонного лічильника споживачі можуть скористатися пільговим нічним тарифом, який складає 2,16 грн за 1 кВт*год — це вдвічі дешевше, ніж денний тариф. Цей тариф застосовується […]

The post Тариф на електрику в Україні: як зекономити на платіжці first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Дощі і спека: синоптики розповіли, якою буде погода в Україні 2 червня

У понеділок, 2 червня, Україну очікує тепла погода з локальними дощами та грозами. Про це повідомляє Укргідрометцентр у своєму офіційному прогнозі. За даними синоптиків, у нічні години опади можливі на Волині, Львівщині та Закарпатті. Вдень дощі з грозами охоплять західні області, а також Житомирську, Вінницьку, місцями Київську та Одеську області, а також Крим. На решті […]

Співачка Настя Каменських відповіла на критику за виступи російською мовою

Настя Каменських вперше прокоментувала хвилю критики, що виникла через її виступи російською мовою на концертах у США. На шоу в Маямі співачка звернулася до глядачів зі сцени:“Неважливо, якого кольору в тебе шкіра. Неважливо, якою мовою ми розмовляємо. Є одна мова, яку розуміє весь світ. Знаєте, що це? Це любов. Найголовніше почуття у світі – любов.” […]

НАБУ готує другу частину “плівок Міндича”: нові записи можуть змінити сприйняття оборонних закупівель

Національне антикорупційне бюро України анонсувало вихід другої частини так званих “плівок Міндича”, наголошуючи, що найбільшу увагу буде приділено закупівлям у Міністерстві оборони. Водночас країна активно обговорює заяви чинного секретаря РНБО та колишнього міністра оборони Рустема Умєрова, який спробував виправдатися перед суспільством. Він стверджує, що будь-які зв’язки з Тимуром Міндичем обмежувалися нібито обговоренням бронежилетів і не переростали у конкретні контракти, а інформацію про його участь у схемах називає наклепом.

Проте аналіз хронології подій показує, що пояснення Умєрова не знімають низки питань. Фактично, суспільство та експерти очікують на повні матеріали НАБУ, аби побачити, чи дійсно контакти з бізнесменом обмежувалися технічними розмовами, чи мова йде про ширшу систему взаємодії, що впливала на державні закупівлі. Оскільки попередні записи вже показали ознаки непрозорих домовленостей і потенційних корупційних ризиків, нова частина плівок може виявитися ще більш резонансною.

Ключовий момент, на який звертають увагу спостерігачі: саме після появи імені Умєрова в медійних розслідуваннях і згадок про нього у контексті “плівок Міндича”, він стрімко залишає посаду міністра оборони. Без публічного скандалу, без гучної політичної грози — тихо, “за кулісами”, як фігура, яку варто прибрати з першої лінії, поки записи не стали надбанням громадськості.

Парадокс у тому, що сьогодні той самий Умєров очолює Раду національної безпеки і оборони — орган, який формально має захищати державу від зовнішніх та внутрішніх загроз. Тобто людина, ім’я якої звучить у контексті можливих корупційних домовленостей в оборонці, отримує один із найчутливіших безпекових постів у країні.

Офіційно йдеться про “зустрічі” та “бронежилети”. Але в реальному оборонному бюджеті, де обертаються сотні мільярдів гривень, бронежилети — лише зручна історія “для публіки”. Справжні гроші, за логікою всього оборонного циклу, крутяться на фортифікаціях.

Саме фортифікаційні проєкти проходили через погоджувальні комісії, де фігурував неформальний вплив Міндича. Саме там виникають імена людей, пов’язаних із лісгоспами та “лісовими” схемами — зокрема, згадують Болоховця та структури, що роками заробляли на державних лісах.

Схема виглядає так: ліс вирубували під приводом оборонних потреб, деревину продавали через посередників утричі дорожче, далі “дерев’яна фортифікація” поверталась у державу вже як дорогий “оборонний продукт”. Військові адміністрації підписували акти, підрядники “будували”, а по факту ні повноцінних ліній оборони, ні якісних фортифікацій на місцях так і не з’являлося. Зате гроші — були, і йшли по знайомому колу.

Найбільший цинізм у тому, що це відбувається у країні, де кожен метр окопу оплачений життям і здоров’ям військових. Міністр оборони в такій реальності мав би бити кулаком по столу за кожну бронеплиту, за кожен метр бетону, за кожен несвоєчасно поставлений блок чи затриманий тендер.

Натомість ми бачимо іншу картину: посадовець, який мав би бути “адвокатом фронту” в кабінетах, сидить поруч із людьми, яких правоохоронці пов’язують із тендерними схемами. Обговорюються “маршрути” закупівель, можливі підряди, а коли стає надто гаряче — валізи, “несподіваний” виліт до Туреччини і м’яке переведення в іншу високу кабінетну якість.

А далі — нова роль, новий статус. Секретар РНБО, реформатор, публічний “обличчя реформ”. І жодної публічної відповіді на питання: що насправді звучить на тих записах, які НАБУ готує до другої публікації, і яку роль у цьому всьому відігравав тодішній міністр оборони.

Коли в історії з “плівками Міндича” вже фігурують енергетики, міністри, радники, а тепер ще й міністр оборони — це не просто окремі скандали. Це симптом того, що політична система живе не за Конституцією, а за негласними правилами людей, які вміють працювати з потоками, контактами й “домовленостями”.

Тут питання вже не в тому, чи буде скандал. Питання в іншому: чи залишився хоч хтось із ключових гравців, хто не фігурує в цих записах, чи не згадується бодай побіжно у контексті схем.

З боку це виглядає, ніби Україна існує в режимі нескінченного кримінального подкасту. Нові серії — це нові “плівки”, нові прізвища, нові подробиці, і все це — за кошти платників податків.

Рустем Умєров може скільки завгодно називати звинувачення наклепом і нагадувати, що формально з багатьох “пропозицій” не виросло жодних контрактів. Але факти, контексти та послідовність рішень вперто тягнуться за ним — від історій з бронежилетами до фортифікацій і тендерів, через які на фронті бракувало того, що мало бути “вчора”.

Якщо друга частина плівок НАБУ справді існує, суспільство має не лише моральне, а й політичне право почути їх повністю. Не вибірково, не “з коментарями спікерів”, а так, як є. Бо в умовах повномасштабної війни питання довіри до системи оборони й безпеки — це питання не рейтингу окремих осіб, а виживання держави.

І доти, доки відповіді на ці запитання дають не суди й інститути, а анонімні джерела й уривки записів, сумнів щодо “чистоти” будь-яких посад продовжуватиме роз’їдати систему зсередини.

Капітальний ремонт Центру реабілітації для осіб з інвалідністю в Києві: договір на 163,37 млн грн та можливі ризики

Центр комплексної реабілітації для осіб з інвалідністю Шевченківського району Києва уклав угоду з ТОВ “Європерспектива” на виконання капітального ремонту будівлі за суму 126,63 млн грн. Загалом, із врахуванням попередніх контрактів, вартість реконструкції має досягти 163,37 млн грн. Оновлення приміщення, яке знаходиться за адресою вулиця Зоологічна, 3, триватиме до кінця 2026 року. Про це повідомляють джерела в ЗМІ.

Це оновлення стало предметом уваги не лише через обсяг фінансування, а й через певні питання, які виникають під час виконання робіт. Ще в грудні 2024 року журналісти виявили завищення вартості будівельних матеріалів у попередніх угодах на суму 36,74 млн грн. Цей момент викликав додаткову увагу до питання ефективності витрачання бюджетних коштів та прозорості тендерних процедур.

Фінансування робіт передбачено з місцевого бюджету: 44,14 млн грн у 2025 році та 82,49 млн грн у 2026-му. Проєкт розробило ТОВ “Проєктія”, експертизу провела філія “Київоблбудекспертиза”. Ціна договору — тверда, вона включає 1,67 млн грн на ризики і 11,99 млн грн на інфляцію.

Теплоізоляція для повітропроводів врахована по 1 489 грн/м² — ринкова ціна 504–881 грн/м² (переплата у 2–3 рази).

Кутовий відбійник — 2 310 грн/м, тоді як на ринку 260–554 грн/м (дорожче у 4–9 разів).

Настінний поручень — 7 331 грн/шт, аналоги коштують 1 200–1 776 грн/шт.

Вогнезахисна фарба — 589 грн/кг замість 438 грн/кг.

Арматура — 46 475 грн/т замість 32 435–34 150 грн/т.

Декоративні екрани для радіаторів — 5 341 грн/шт при ринкових 849–1 090 грн.

Гранітна плитка — 5 904 грн/м² при ринковій ціні 1 104–2 856 грн/м².

Лише за цими позиціями, за оцінками журналістів, можлива переплата перевищує 3 млн грн — це еквівалентно вартості близько 20 дронів DJI Matrice 4T.

Кошторис також містить 5,31 млн грн на приховані двері преміумкласу, 5,24 млн грн на стелі Armstrong та 1,34 млн грн на індивідуальні вітражі. Зарплата будівельників у документі вказана 26 515 грн на місяць — значно нижче реального середнього рівня по Києву (близько 40 000 грн), що може свідчити про приховані виплати через завищення вартості матеріалів.

Підрядника обрали без конкуренції — на тендер не подався жоден інший учасник. Вимоги до потенційних підрядників включали 111 одиниць техніки, попередні підтверджені акти вивозу будівельних відходів, а також роботу без авансу.

Тимчасовий керівник Центру — Іван Ручка, за закупівлі відповідає Наталія Кузуб.ТОВ “Європерспектива” зареєстроване у 2017 році, нинішній власник — Олексій Масалов. Попередній — Олексій Ющенко, очільник релігійної громади та громадської організації. Із 2023 року компанія отримала у Шевченківському районі підрядів на 186,16 млн грн, переважно від того ж замовника.

Кабінет Міністрів України затвердив нову Державну цільову національно-культурну програму, спрямовану на комплексний розвиток та ефективне функціонування української мови як державної у всіх сферах суспільного життя до 2030 року. Це важливий крок у зміцненні мовної політики держави та збереженні культурної ідентичності. Нова програма отримала підтримку через розпорядження Кабінету Міністрів від 15 березня 2024 року № 243-р. На реалізацію програми передбачено близько 7,8 мільярдів гривень, з яких 7,6 мільярдів гривень виділяються з державного бюджету, а 200 мільйонів гривень — з місцевих бюджетів.

Згідно з обґрунтуванням, рішення Конституційного суду України від 14 липня 2021 року вказало на використання Російською Федерацією “мовного питання” як інструменту геополітичної експансії. У документі підкреслено, що загроза українській мові є загрозою національній безпеці та існуванню держави. Факти лінгвоциду, виявлені після вторгнення Російської Федерації в Україну у 2022 році, підкреслюють цю загрозу.

Основними завданнями програми є:

Забезпечення доступності української мови у всіх сферах суспільного життя, включаючи освіту, мас-медіа, культуру та державну службу.Розвиток і підтримка української мови як національного надбання та засобу формування національної свідомості.Захист української мови від негативного впливу зовнішніх чинників, зокрема від пропаганди агресора та інформаційної війни.Стимулювання досліджень та наукових розробок в галузі лінгвістики та мовознавства для підвищення ефективності впровадження мовної політики.Проведення масових інформаційно-просвітницьких заходів для підвищення обізнаності громадян з питань мовної політики та важливості збереження української мови як символу національного єднання.Реалізація цієї програми буде сприяти зміцненню мовної самосвідомості громадян, підвищенню ролі української мови в суспільному житті та збереженню культурного різноманіття України.

Українська мова є одним із ключових складників національної ідентичності та культурного доробку українського народу. Затвердження нової Державної цільової національно-культурної програми, спрямованої на розвиток та зміцнення української мови, є кроком вперед у забезпеченні її захисту та просуванні як важливого елементу національного самовизначення. Виділення значних коштів на підтримку програми свідчить про серйозність намірів української держави щодо розвитку мовної сфери.

Програма передбачає широкий спектр заходів, спрямованих на підтримку та поширення використання української мови у всіх сферах суспільного життя. Особлива увага приділяється захисту мови від негативного впливу зовнішніх чинників та стимулюванню її вивчення та використання серед населення. Підтримка наукових досліджень у галузі мовознавства також є важливим кроком у покращенні мовної політики держави.

Враховуючи сучасні виклики та загрози, пов’язані з мовною сферою, прийняття цієї програми є важливим кроком у зміцненні мовної самосвідомості та культурної ідентичності українського суспільства. Реалізація програми до 2030 року сприятиме збереженню та розвитку української мови як символу національного єднання та різноманіття культурної спадщини України.

Останні новини