На Чернігівщині прокурор підмінив важливі докази газетами

У матеріалі, що з'явився у виданні Politico, надано інформацію щодо можливих ракетних ударів по місту Харкову. Це місто вважається головною метою для атак з боку Росії на даний момент. Проте варто відзначити, що жодних заяв про підготовку до наступу на Харків від керівника Офісу Президента України Андрія Єрмака не звучало. Прес-секретарка Єрмака, Дар'я Зарівна, заявила, що газета опублікувала цитати від імені голови ОП, які відображали думки щодо можливого наступу на Харків. Однак ці ж тези виносяться на початок інтерв'ю з Єрмаком у Politico, де впливовий керівник адміністрації Зеленського заявляє, що республіканці мають підсилити свої дії через очікуваний великий удар з боку Росії по Харкову у травні або червні. Поточні цитати в статті залишилися без змін. Такі висловлення від імені Єрмака викликали суперечливі реакції в Україні, оскільки інші чиновники недавно активно спростовували можливість наступу Російської Федерації на Харків.

З вищезгаданої статті можна зробити декілька висновків:

• Роль Харкова в конфлікті між Україною та Росією знову стала актуальною, вважаючи його потенційною головною метою для можливих атак з боку РФ.

• Виникла суперечка між інформацією, наданою у матеріалі Politico та ствердженнями прес-секретарки Єрмака, що заперечують можливий наступ на Харків.

• Заяви Єрмака, викладені у статті, викликали змішані реакції в Україні, оскільки інші чиновники вже публічно спростовували можливість наступу на Харків з боку Росії.

• Цікаво, яким буде подальший розвиток ситуації навколо Харкова, і як це вплине на стратегію оборони України та міжнародну політику.

Російська стратегія ударів по енергетичній інфраструктурі України пройшла еволюцію. Замість широкомасштабних атак, які були характерні для періоду 2022-2023 років, тепер противник використовує високоточні ракетні удари, спрямовані на електростанції, що розташовані у менш захищених регіонах. Хоча наслідки цих атак можуть здаватися менш масштабними, вони призводять до значних збитків, які перевищують минулі. Про це повідомляють українські офіційні особи.

За даними Financial Times, деякі електростанції, ймовірно, не зможуть бути відновлені до наступної зими. Протягом періоду з 22 по 29 років, російські сили атакували сім теплових електростанцій та дві гідроелектростанції. Однак енергетичні об'єкти в Києві залишаються непорушеними, оскільки столиця обладнана однією з найсильніших систем протиповітряної оборони. За даними, деякі електростанції, зокрема на Харківщині, зазнали майже повного зруйнування.

Максим Тимченко, генеральний директор ДТЕК, пояснив, що під час російських атак їх група втратила близько 80% виробництва, п'ять теплових електростанцій були змушені припинити роботу. Головною метою залишається відновлення якнайбільшої кількості пошкоджених об'єктів до початку холодів. Передбачено план відновлення не менше як половини пошкоджених енергоблоків у випадку відсутності подальших атак.

Відзначаючи зміни в російській тактиці, керівник відділу комунікацій “Укренерго” Марія Цатурян повідомила, що вже не відбуваються масовані атаки по всій країні, як це було у 2023 році. Замість цього, РФ націлює ракети на електростанції в окремих регіонах з метою повного їх знищення, оскільки їх відновлення вкрай складне за короткий період часу.

Цатурян пояснила, що росіяни атакують п'ять-шість енергетичних об'єктів у одному регіоні, застосовуючи таку ж кількість ракет, яку вони використовували при масованих ударах в 2022-2023 роках. Великі електростанції, які потребують тривалого часу на відновлення, важко захистити. Інша відмінність від попередніх атак полягає в тому, що РФ розпочала застосовувати високоточні балістичні ракети. За словами голови парламентського комітету України з енергетики та комунальних послуг Андрія Геруса, під час останньої атаки на вугільну електростанцію росіяни використали ракети вартістю 100 мільйонів доларів.

Представник української військової розвідки Андрій Черняк розкрив додаткові деталі щодо використання росіянами безпілотників для атак на енергетичні об'єкти, зокрема, на трансформатори, з метою зниження витрат. Він зазначив, що ракети, які використовує РФ у своїх атаках, були виготовлені недавно, і за оцінками військових аналітиків, у росіян може залишитися лише на одну-дві такі атаки.

Раніше голова правління Національної енергетичної компанії "Укренерго" Володимир Кудрицький висловив переконання, що для запобігання тяжким наслідкам російських атак, Україні необхідно будувати сотні малих електростанцій по всій території. Проте важливо зауважити, що це не повинно негативно вплинути на тарифи для населення. Спрямованість на створення децентралізованих енергетичних рішень може стати не лише відповіддю на небезпеку російських атак, а й зробити енергопостачання більш надійним та стійким у майбутньому.

У результаті аналізу вищезгаданої статті можна зробити наступні висновки:

• Російська стратегія ударів на енергетичну інфраструктуру України пройшла еволюцію: замість широкомасштабних атак застосовуються високоточні ракетні удари на менш захищені об'єкти, що призводить до значних збитків.

• Використання безпілотників та новітніх ракетних систем Росією свідчить про постійне удосконалення її військово-технічного потенціалу.

• Україні необхідно активно працювати над створенням децентралізованих енергетичних систем, таких як малі електростанції, що дозволить знизити ризик для енергетичної безпеки країни.

• Важливо забезпечити, щоб будівництво нових енергетичних об'єктів не мало негативного впливу на тарифи для населення, а зробити їх ефективними та стійкими у довгостроковій перспективі.

Колишня начальниця одного з відділів Головного управління Державної податкової служби в Запорізькій області опинилася під слідством через приховування значних активів і спробу незаконно залишити Україну. Про виявлені порушення повідомило Державне бюро розслідувань, оприлюднивши деталі справи, що привернула увагу суспільства.

Слідчі встановили, що під час повномасштабної війни посадовиця придбала нерухомість за кордоном — у Болгарії, на одному з популярних морських курортів. У 2024 році вона оформила на свою неповнолітню доньку апартаменти площею понад 100 квадратних метрів, вартість яких становила майже 4 мільйони гривень. Ця угода стала ключовою ланкою в подальших подіях, адже саме її жінка намагалася приховати під час подання декларації після звільнення з податкової служби.

Слідчі ДБР встановили, що одразу після звільнення ексчиновниця планувала виїхати з України. Працівники Бюро знали про її намір і запобігли втечі.

Жінці повідомили про підозру за ч. 1 ст. 366-2 Кримінального кодексу — умисне внесення недостовірних відомостей до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави чи місцевого самоврядування.

Досудове розслідування триває. За інформацією ДБР, перевіряються дані щодо іншої нерухомості за кордоном, яка може бути оформлена на близьких родичів чиновниці та оцінюватися у мільйони гривень.

У Костянтинівці правоохоронці встановили обставини резонансної справи, у якій 58-річну місцеву жительку підозрюють у тому, що вона протягом 18 років зберігала тіло власної померлої доньки у квартирі. За даними прокуратури Донецької області, під час слідства з’ясувалося, що жінка впродовж багатьох років проявляла жорстокість щодо дітей і не забезпечувала їм навіть мінімальних умов для існування.

Слідчі встановили, що сім’я проживала у занедбаному помешканні, де не було електрики, опалення, води та елементарних санітарних можливостей. Помилка у догляді за дітьми була системною: умови в квартирі становили загрозу для їхнього життя та здоров’я. У таких нелюдських обставинах мати жила разом із двома доньками, одна з яких багато років тому померла, а тіло залишалося у житлі без поховання.

Старша донька померла у грудні 2006 року у віці 22 років. Мати вирішила не повідомляти про смерть ні медиків, ні правоохоронців, а залишила тіло у квартирі, час від часу обмиваючи та переодягаючи його. Молодшій доньці підозрювана говорила, що сестра лише спить, і забороняла розповідати про подію, змушуючи дитину спати поруч із тілом.

Лише у 2025 році, після переїзду до іншого міста, молодша донька розповіла адвокатам про страшну подію. Під час обшуку у квартирі матері правоохоронці виявили муміфіковані останки, які пролежали там близько 18 років.

Жінку підозрюють у злісному невиконанні обов’язків щодо догляду за дитиною, що призвело до тяжких наслідків, та у нарузі над тілом померлої особи (ст. 166, ч. 1 ст. 297 КК України). Підозрювану направлять на психіатричну експертизу для встановлення її психічного стану.