Поліція Києва затримала зловмисника, що напав на дівчину

З віком кожна людина стикається з певними труднощами у запам'ятовуванні: іноді важко згадати ім’я сусідської собаки або назву улюбленого фільму. Це природний процес, який пов’язаний із віковими змінами в організмі, зокрема з функціями мозку. Як пояснюють фахівці, після 30 років мозок поступово починає зменшуватися в розмірах, що призводить до зниження швидкості обробки інформації. Проте, за словами нейропсихолога Еліз Каккапполо, ці зміни зазвичай не повинні викликати серйозного занепокоєння.

Це явище вважається нормальною частиною старіння, і з часом більшість людей можуть помітити, що їм стає складніше згадати деякі деталі, які раніше були очевидними. Наприклад, іноді може бути важко згадати слово або імена знайомих, або відчувається труднощі в запам’ятовуванні нової інформації. Це відбувається через зниження кількості нейронів у мозку і сповільнення передачі нервових імпульсів. Такі симптоми можуть виникати у кожної людини, однак вони зазвичай не свідчать про серйозні проблеми.

За словами експертки, головна відмінність між звичайною забудькуватістю та хворобою — частота й системність проявів. Якщо проблеми з пам’яттю чи орієнтацією починають впливати на повсякденне життя, це вже серйозний сигнал.

Основні ознаки деменції включають:

постійну втрату здатності запам’ятовувати нову інформацію;

труднощі з управлінням фінансами і виконанням абстрактних завдань;

дезорієнтацію навіть у знайомих місцях;

плутанину з часом, порою року чи навіть роком;

проблеми із зором, оцінкою відстаней і кольорів;

неможливість підібрати правильні слова чи завершити речення;

постійну втрату речей без можливості пригадати, де вони можуть бути.

Фахівці наголошують: забути ключі чи ім’я знайомого — це нормально. Але коли симптоми стають системними, людині варто звернутися до лікаря. Своєчасна діагностика допоможе розпочати терапію і зберегти якість життя.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

З офіційної статистики НБУ за останню п’ятирічку зрозуміло, що пік переказів в Україні було досягнуто в передвоєнному 2021 році, а потім люди зменшували відправлення:

– 2019 рік – $11,92 млрд;

– 2020 рік – $11,98 млрд;

– 2021 рік – $14,0 млрд;

– 2022 рік – $12,5 млрд;

– 2023 рік – $11,3 млрд.

Після початку вторгнення в Україну експерти пояснювали таке скорочення здебільшого головним чинником – масовим від’їздом біженців із країни та їхньою адаптацією за кордоном. Багато людей, які ще до війни працювали за кордоном, після початку вторгнення вивезли свої сім’ї в безпечні країни, і їм просто вже нікому було слати гроші. Цей процес посилюється від місяця до місяця, особливо напередодні нинішнього опалювального сезону, який, якщо вірити владі, може виявитися найскладнішим для населення за весь час великої війни. А тому за підсумками 2024 року передбачають надходження в Україну ще менше за $11,3 млрд, зафіксованих у 20203-му.

«Очікую, падіння приватних грошових переказів до $9,6 млрд», – спрогнозував фінансовий аналітик Андрій Шевчишин.

А банкіри розповідають, що українці не тільки менше надсилають переказів, але також і залишають українську банківську систему.

«Спочатку ми спостерігали, що люди, які після початку війни розраховувалися картками за кордоном (виїхали з країни), стали скорочувати свої витрати там – мабуть, економили. Потім з банком стали зв’язуватися з метою закриття рахунків, а під час спілкування з нашими менеджерами, коли їм пропонували нові пакети і вигідніші умови, біженці розповідали, що українські рахунки вже просто не потрібні. Наші люди відкрили рахунки в західних банках. Оскільки звільнилися з підприємств в Україні (від яких отримували гривню на рахунки) і працевлаштувалися на новому місці. Немає сенсу готувати виписки за рахунками в українських банках (вимагають місцеві соцслужби для отримання різних пільг) і взагалі їх тримати – гроші туди більше не капають. Тому їм простіше попрощатися з нашим банком і більше не прив’язуватися до української економіки в принципі. У них тепер нове життя. Таких пояснень отримуємо дедалі більше і більше», – розповіли в одному із системних банків.

У виступі перед парламентом, командувач Об’єднаних сил Збройних Сил України, генерал-полковник Юрій Содоль, звернув увагу на важливу проблему, що стосується недостатньої кількості особового складу в армії. Він підкреслив, що це питання стає критичним для національної безпеки України. Спеціально зазначивши, що військові підрозділи оперативно-стратегічного угруповання "Хортиця", яке він очолює, мають значний дефіцит особового складу, що серйозно обмежує їх можливості на фронті. Відомий військовий лідер пояснив, що багато відділень, які зазвичай складаються з 8-10 бійців, зараз опинилися з лише 2-4 вояками. Це негативно впливає на ефективність оборони, особливо у зв'язку зі зростанням загроз, таких як дрони-камікадзе та FPV-дрони. Командир акцентував увагу на тому, що недостатня кількість бійців у військових підрозділах ускладнює здійснення ефективної оборони на всьому фронті. Він висловив своє занепокоєння тим, що відповідні бригади змушені обороняти значно менші території, ніж це передбачено стандартами. Юрій Содоль закликав депутатів прийняти законопроєкт про мобілізацію, щоб забезпечити необхідну кількість бійців для Збройних Сил та забезпечити ефективний захист країни.

У виступі перед парламентом командувач Об’єднаних сил Збройних Сил України, генерал-полковник Юрій Содоль, викликав увагу до нагальної проблеми недостатньої кількості військовослужбовців у армії. Він підкреслив, що ця проблема серйозно обмежує обороноздатність країни, особливо в контексті зростаючих загроз з боку Російської Федерації. Содоль закликав народних депутатів ухвалити законопроєкт про мобілізацію для забезпечення необхідної кількості бійців для армії та ефективного захисту країни. Це свідчить про необхідність негайних заходів з урядового та законодавчого рівня для зміцнення обороноздатності України та забезпечення національної безпеки в умовах зростаючих загроз зовнішнього ворога.