Рада ЄС 13 жовтня ухвалить рішення щодо перегляду тарифних квот для аграрних товарів з України

Президент Словаччини Петер Пеллегріні, прем'єр-міністр Роберт Фіцо та голова Національної ради Ріхард Раші прийняли рішення припинити подальшу військову підтримку України. Це стало результатом нещодавньої зустрічі керівників держави, яка відбулася під час спільного обіду, про що повідомляє словацьке видання Aktuality.

Згідно з інформацією медіа, на зустрічі обговорювали ключові питання зовнішньої політики, зокрема роль Словаччини у конфлікті в Україні. Керівники держави дійшли висновку, що необхідно змінити курс країни щодо надання військової допомоги Україні, зважаючи на зміну політичної ситуації всередині Словаччини та нові внутрішньополітичні виклики.

Президент повідомив журналістам, що Словаччина все ж матиме свого представника на переговорах так званої «коаліції рішучих», однак при цьому Братислава не планує продовжувати військову допомогу Україні і не направлятиме своїх військових.

Крім того, Пеллегріні заявив, що Словаччина не братиме участі у наданні гарантій за позикою Європейського Союзу для України на суму 90 мільярдів євро.

Позиція словацької влади щодо України посилюється і в риториці оборонного відомства. Раніше міністр оборони Словаччини Роберт Каліняк заявив, що Україна, за його словами, ніколи не стане членом НАТО, а також зіткнеться з великими труднощами на шляху до вступу в Європейський Союз.

Каліняк також стверджував, що Україна нібито «мала шанс» завершити війну ще у 2022 році, але не скористалася ним. Ці заяви викликали гостру реакцію з боку українських політиків та експертів, які розцінюють таку позицію як фактичне підігравання російській риториці.

30 січня 2026 року в Україні поєднуються кілька важливих аспектів життя – духовний, професійний і міжнародний. Триває вже 1436-й день повномасштабної війни Росії проти України, а до початку наступного календарного року залишилося 336 днів. Ця дата має глибоке символічне значення: православні вшановують видатних святителів, військові відзначають своє професійне свято, а громадські організації і міжнародні інституції проводять заходи, присвячені миру та ненасильству.

За новим церковним календарем 30 січня православні християни відзначають Собор трьох святителів, відомий також як Трисвяття. У цей день згадують пам’ять Василія Великого, Григорія Богослова та Івана Золотоустого – видатних проповідників і богословів, які вплинули на розвиток християнської думки та духовності. Традиційно віруючі відвідують богослужіння, моляться за мир у світі та за здоров’я близьких, а також прагнуть наслідувати приклад святих у повсякденному житті.

Василій Великий був єпископом Кесарії Каппадокійської, реформував церковний устрій та започаткував традиції східного монашества. Йому також приписують укладання літургії, що звершується й нині.

Григорій Богослов, архієпископ Константинополя, прославився глибокими богословськими працями та проповідями про Святу Трійцю, які стали основою православної догматики.

Іван Золотоустий увійшов в історію як блискучий проповідник і моральний авторитет. За силу й красу слова його назвали Золотоустим.

У храмах цього дня відбуваються урочисті богослужіння, а віряни моляться про мир, злагоду в родині та духовну підтримку.

Також 30 січня в Україні відзначають День спеціаліста військово-соціального управління Збройних сил України. Це фахівці, які відповідають за соціальний захист військовослужбовців, морально-психологічний стан підрозділів та допомогу родинам бійців.

Під час війни їхня робота набула особливої ваги: вони сприяють адаптації військових після бойових дій, допомагають вирішувати правові й побутові питання, підтримують бойовий дух і згуртованість особового складу.

У світі цього дня відзначають Шкільний день ненасильства та миру. Дату обрали на честь дня народження Махатми Ганді — символу мирного спротиву та філософії ненасильства.

У навчальних закладах проводять уроки, дискусії, творчі та волонтерські заходи, покликані формувати культуру толерантності, взаємоповаги й відповідальності.

У народній традиції 30 січня пов’язували з погодними спостереженнями. Вважалося, що низькі хмари віщують морози, птахи, які літають низько, — холод, а туман обіцяє теплу й вологу погоду.

Також існували побутові застереження: не сваритися, не карати дітей і відкласти рукоділля. Натомість радили робити добрі справи, молитися та уникати конфліктів.

Цей день поєднує духовні цінності, професійну вдячність і нагадування про важливість миру — як у родині, так і в суспільстві.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Зокрема, російські пропагандисти стверджують, що стратегічній авіації наказали “видихнути” і знизити інтенсивність атак. Однак, за словами експерта, такий підхід не має під собою реальних підстав. Він підкреслив, що збільшення кількості польотів російських бомбардувальників свідчить про іншу мету — підготовку нових екіпажів до виконання завдань за призначенням.

“Судячи з офіційних повідомлень Міноборони РФ та інтенсивності польотів стратегічної авіації, ніхто не наказував “видихати”. Це може бути підготовка екіпажів до нових бойових завдань”, — заявив Киричевський.

Інформація про те, що російські війська більше не планують масованих ударів по Україні, на думку експерта, не варта уваги. Ці заяви є частиною пропагандистської кампанії, спрямованої на те, щоб змусити Україну сідати за стіл переговорів. “Росія завжди готова до завдання нових ударів, і питання тільки в тому, коли вони отримають політичний дозвіл на це”, — додав Киричевський.

Керівник Центру протидії дезінформації Андрій Коваленко також попередив, що подібні заяви не повинні вводити в оману: вони є лише частиною інформаційних маніпуляцій, що мають на меті зменшити увагу до реальних загроз з боку РФ.