Радіаційний фон на Чернігівщині підвищився через великі пожежі в Чорнобильській зоні

У контексті триваючих дипломатичних зусиль навколо ситуації в Україні, нещодавно відбулася важлива комунікація між високопосадовцями Європейського Союзу та Угорщини. Прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан звернувся до керівництва ЄС з інформацією щодо поточної оцінки ситуації українською стороною.

Про це повідомляє прес-служба Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, не зазначаючи прізвище фігурантів.

За інформацією джерел, йдеться саме про Жеваго та справу Князєва. До того ж, саме Жеваго є власником групи «Фінанси і кредит».

«10 липня 2024 року слідчий суддя ВАКС підтримав позицію прокурора САП та обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою власнику групи «Фінанси і кредит», підозрюваному у наданні неправомірної вигоди голові та суддям Верховного суду (ч. 4 ст. 369 КК України). Після затримання підозрюваного та доставки до місця проведення досудового розслідування слідчий суддя вирішить питання про застосування цього запобіжного заходу. Зауважимо, що особа на момент вчинення злочину і на теперішній час перебуває на території Франції», – інформує прокуратура.

Як відомо, НАБУ і САП повідомили Жеваго про підозру в наданні неправомірної вигоди судді Верховного суду Всеволоду Князєву.

Нагадаємо, ВАКС розпочав розгляд справи судді Верховного суду Всеволода Князєва. За версією обвинувачення, Князєв одержав 1,8 млн доларів неправомірної вигоди через посередника-адвоката Олега Горецького. Саму ж неправомірну вигоду надав український олігарх Костянтин Жеваго за ухвалення Верховним судом рішення на його користь щодо купівлі ним 40,19% акцій Полтавського гірничо-збагачувального комбінату.

У 2022 році апеляційний суд скасував рішення першої інстанції та визнав недійсним договір купівлі-продажу цінних паперів. Аби не допустити втрату акцій, на початку березня 2023 року Жеваго вступив у змову з адвокатом Горецьким, який мав зв’язки з суддями Верховного суду.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Як зазначає український міністр фінансів Сергій Марченко, “тільки сильна економіка може створити сильну армію”. Проте Україна зараз стикається з серйозними проблемами у сфері робочої сили. Бойові дії та мобілізація призвели до того, що армія поглинула значну частину населення, мільйони українців виїхали за кордон, а інші ухиляються від призову, аби уникнути служби на фронті.

Мобілізація має суттєвий вплив на ринок праці. Внаслідок бойових дій та мобілізації багато людей отримують серйозні поранення. Після ампутацій та інших травм відсутність якісного та безоплатного лікування, реабілітаційних програм і соціальної допомоги змушує ветеранів шукати роботу, незважаючи на важкий фізичний стан. На жаль, держава поки що не забезпечила відповідну підтримку для ветеранів-інвалідів, що призводить до їхнього соціального та економічного занепаду.

На державних підприємствах значну частину чоловіків замінили жінки, які працюють і в важкій промисловості. Однак навіть цього не вистачає для забезпечення нормального функціонування економіки. Наприклад, у Павлодарі жінкам вперше дозволили працювати в шахтах через дефіцит робочої сили, хоча це є крайнім заходом від відчаю.

Українські сайти з пошуку роботи фіксують рекордну кількість вакансій, що свідчить про надзвичайно складну ситуацію на ринку праці. Київ розширює мобілізацію для поповнення лав ЗСУ, проте це ще більше ускладнює завдання для підприємств, які страждають від нестачі кадрів.

Влада намагається знайти рішення, наприклад, дозволяючи деяким галузям критичної інфраструктури отримувати “бронь” на частину своїх співробітників. Проте цей процес є надзвичайно бюрократичним і охоплює лише до 50% працівників чоловічої статі. Пропозиції депутатів про фінансову підтримку підприємств для утримання співробітників також викликають суперечки, адже оборона вважається пріоритетом.

Згідно з оцінками економістів, ще одна хвиля мобілізації може стати критичною для економіки України. Низькі податкові відрахування та дефіцит фінансів створюють додаткові труднощі для забезпечення обороноздатності та ефективного функціонування державних органів. Українська економіка, вже потерпаючи від наслідків війни, потребує термінових рішень і підтримки, щоб уникнути подальшого занепаду.

Заступниця міського голови та директорка Департаменту бюджету і фінансів Харківської міської ради Тетяна Таукешева не вчасно повідомила Національне агентство з питань запобігання корупції про важливу зміну у своєму майновому стані. 16 лютого 2024 року вона придбала квартиру площею 92,5 м² вартістю 3 500 520 гривень, що значно перевищує поріг, встановлений українським законодавством для суттєвих змін у майновому стані. Згідно з законом, будь-яка зміна вартості майна, що перевищує 50 прожиткових мінімумів, має бути задекларована, а це сума у 151 400 гривень. Однак покупка не була своєчасно зазначена в Єдиному державному реєстрі декларацій.

Це викликає питання щодо виконання вимог законодавства, яке регулює декларування доходів і майна посадовців. Оскільки в декларації Тетяни Таукешевої ця покупка відображена в розділах «Об’єкти нерухомості» та «Правочини та видатки», але в Єдиному державному реєстрі декларацій на момент перевірки інформація про таку покупку відсутня. Цей факт може свідчити про потенційне порушення законодавства щодо обов'язку держслужбовців своєчасно і точно подавати відомості про зміни у своєму майновому стані.

Крім того, у декларації фіксується зменшення грошових активів Таукешевої на 80 000 доларів США у порівнянні з попереднім роком, що також викликає питання щодо джерел коштів та відповідності майнових змін поданим деклараціям.

Таукешева належить до осіб, які обіймають відповідальне та особливо відповідальне становище (третя категорія посад в органах місцевого самоврядування), що додатково підкреслює обов’язок дотримуватися вимог Закону «Про запобігання корупції» (зокрема ст. 51³ та ч. 4 ст. 52).

Якщо повідомлення про суттєву зміну майнового стану дійсно не було подано, це може свідчити про порушення антикорупційних вимог щодо декларування для посадовців відповідної категорії. Наразі у відкритих реєстрах повідомлення від пані Таукешевої про цю покупку відсутнє; офіційних коментарів від посадовиці або від НАЗК на момент публікації не надано.