Четвер, 16 Липня, 2026

1 листопада: важливі події та традиції

Важливі новини

Таємниця зникнення: 37 тисяч загадкових історій в Україні

Уповноважений Верховної Ради з прав людини, Дмитро Лубінець, висвітлив занепокійливу статистику, яка свідчить про зникнення практично безвісти майже 37 тисяч громадян України. Серед них — діти, цивільні особи та військовослужбовці, але реальна кількість може перевищувати вказану цифру. Особливо шокуючим є те, що близько 1700 зниклих були підтверджені як незаконно утримувані Росією, після перевірки здійсненої Україною, Міжнародним комітетом Червоного Хреста та іншими механізмами.

Знайти точну кількість зниклих стає вкрай складно через ряд обставин, серед яких — контроль російських військ над частинами території України та недостатня доступність даних щодо втрат від обох сторін конфлікту. Згідно з моніторинговою місією ООН з прав людини в Україні на березень 2024 року, підтверджено загибель 10 810 цивільних осіб та поранення 20 556 в результаті дворічного вторгнення Росії на українську територію. Проте, організація висловлює обурення та обурення стосовно можливості, що реальна кількість жертв серед мирного населення може бути значно вищою, ніж офіційно заявлені цифри.

Україна стикається з серйозною проблемою зникнення безвісти майже 37 тисяч громадян, серед яких є і діти, і військовослужбовці. Низька доступність даних та контроль деяких територій російськими військами ускладнюють встановлення точної кількості загиблих та поранених внаслідок конфлікту. Міжнародні організації та місії, такі як ООН, підтверджують необхідність детального дослідження цієї проблеми та наголошують на важливості встановлення точної кількості загиблих серед цивільного населення, щоб з'ясувати істинний розмір гуманітарної трагедії, що відбувається в Україні.

У ЗСУ створять рекрутинг-підрозділи в кожній бригаді

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Згідно з інформацією, нововведення стане важливим етапом у процесі залучення добровольців, оскільки дозволить командирам бригад безпосередньо контролювати процес набірного контингенту та забезпечити ефективну роботу з потенційними військовослужбовцями. Цей підхід дозволить оперативно реагувати на потреби армії в нових кадрах.

Зазначимо, що 1 жовтня 2024 року була внесена зміна до постанови уряду України від 16 травня 2024 року № 560, яка дозволяє командирам військових частин набирати добровольців безпосередньо в свої підрозділи, без звернення до територіальних центрів комплектування. Це змінило структуру рекрутингу, надаючи більше автономії командуванню для прийому нових солдатів.

Раніше в Збройних Силах України вже функціонували рекрутингові центри у різних родах військ, таких як Сухопутні війська, Військово-Морські Сили, Десантно-штурмові війська, Сили спеціальних операцій та територіальна оборона. Вони продовжують свою роботу, вдосконалюючи стратегії рекрутингу та розширюючи свої можливості.

Зі свого боку, заступниця міністра оборони України з питань цифрового розвитку Катерина Чорногоренко повідомила, що за два тижні через сервіс “Резерв+” було подано понад 5 тис. заявок від українців. Серед найпопулярніших вакансій — оператори БПЛА, а також робота в розвідці та штабі. Це підкреслює високий інтерес до служби серед громадян, особливо у таких важливих сферах, як оборона і розвідка.

Таким чином, нові ініціативи Генштабу ЗСУ та зміни в законодавстві зможуть забезпечити більш ефективну мобілізацію та набір необхідних кадрів до лав української армії, що є важливим аспектом для зміцнення обороноздатності країни.

НАБУ розкрило план незаконної забудови держземлі біля Верховної Ради

САП скерувала до суду обвинувальний акт стосовно колишнього керівника Управління справами Апарату Верховної Ради України. Його підозрюють в участі у масштабній земельній схемі, пов’язаній із майном державного підприємства «Державний будівельний комбінат». За даними слідства, у 2020 році народний депутат спільно з посадовцями Держбудкомбінату та керівництва Апарату ВРУ організував фіктивний аукціон. Його метою було передати під […]

Отруєння в ресторані Кацуріна у Львові: кількість госпіталізованих зросла до 70

У Львові зафіксовано масштабний спалах гострої кишкової інфекції, що виник після відвідування ресторану китайської кухні, який належить відомому ресторатору та food-блогеру Міші Кацуріну. За останніми даними, до лікарень потрапили вже 70 людей, з них 9 — діти. Перші повідомлення про отруєння з’явилися 17 липня, коли стало відомо про госпіталізацію 56 осіб. Вже наступного дня Львівський […]

У Запоріжжі ТЦК відправив на службу чоловіка, який сам виховує двох дітей

У Запорізькій області розгорівся конфлікт навколо мобілізації 39-річного Володимира Страхова, який сам виховує семирічних двійнят. Чоловіка забрали на службу, хоча, за словами родичів, він має право на відстрочку як батько-одинак. Сестра мобілізованого Оксана Кірєєва розповіла журналістам, що мати залишила дітей ще тоді, коли їм було лише два роки. Володимир сам займався вихованням малюків, а після […]

1 листопада має особливе значення для багатьох культур і релігій. Цей день насичений різноманітними святами та пам’ятними подіями, що охоплюють релігійні, історичні й побутові аспекти. У католицькому світі 1 листопада відзначають День усіх святих — свято, яке присвячене шануванню всіх святих, як відомих, так і невідомих. Це день, коли віряни моляться за тих, хто досяг святості, але чия пам’ять не увічнена в офіційних календарях.

Для православних віруючих 1 листопада також важливий, адже це день вшанування святих безсрібників Косьми та Даміана, які прославилися своїми чудесами та цілительським даром, надаючи безкоштовну допомогу хворим і нужденним. Ці святі символізують милосердя та благочестя, і їхній приклад служить орієнтиром для віруючих, які прагнуть жити в гармонії з Богом і людьми.

У православній традиції за новим стилем сьогодні згадують святих безсрібників Косьму і Даміана — двох братів-лікарів, яких шанують як чудотворців і покровителів зцілення. Їм моляться про здоров’я, про полегшення хвороб, про благополуччя родини і домашніх тварин. У народному побуті їхній день часто сприймали як «свято лікарів»: було прийнято дякувати тим, хто лікує, і бажати їм удачі в роботі.

У деяких церковних календарях на 1 листопада також припадає вшанування священномученика Іоанна та святої Юліанії, а за старим стилем цього дня згадують пророка Іоїля. Тобто дата має кілька нашарувань — залежно від обрядової традиції.

Свято в УкраїніОкремого державного вихідного 1 листопада в Україні немає, але дата має свій людський вимір через іменинників і постаті, пов’язані з цим днем. Серед народжених цього числа називають поетку Дніпрову Чайку, актора і режисера Федора Стригуна, а також воїнів сучасної російсько-української війни — зокрема Дмитра Коцюбайла («Да Вінчі») та Івана Зубкова. Таким чином, 1 листопада в українському контексті все більше сприймається як день пам’яті про людей, які стали символами культури й спротиву.

Міжнародні та світські святаЄвропа сьогодні згадує день народження Європейського Союзу — річницю того історичного процесу, який привів до створення політичного і економічного об’єднання з єдиним ринком і спільними правилами.

1 листопада також називають Днем вегана. Ідея цього дня — не лише про харчування без м’яса, молока й яєць, а й про етичне ставлення до тварин і відповідальність людини за вплив на довкілля. У багатьох країнах цього дня проводять тематичні лекції та дегустації рослинних страв.

На початку листопада відзначається і Всесвітній день чоловіків. Його сенс — не стільки формальні вітання, скільки увага до здоров’я чоловіків, психологічної стійкості, ролі батьківства та підтримки ветеранів.

Серед менш офіційних, але популярних тематичних дат на 1 листопада — День екології, День бізнес-аналітики, День ароматичних свічок, День нульового меридіана і День догляду за вусами. Вони виникли як професійні або благодійні ініціативи і часто використовуються для інформаційних кампаній.

Народні традиції і прикметиУ народному календарі день Кузьми і Дем’яна вважався межею між «осінніми клопотами» і зимовою підготовкою. До цього часу зазвичай закінчували всі роботи в саду й на городі, завершували консервацію, прибирали інструменти. Жінки брали зерно з нового врожаю, варили каші, пекли пироги: вважалося, що страви із зерна приносять здоров’я на зиму.

Цей день був і про погоду. Якщо 1 листопада йшов перший сніг, чекали ранньої й холодної зими. Якщо ставала відлига — обіцяли теплий листопад. Високі мурашники «прогнозували» швидкі заморозки, а сильна затяжна злива вважалася добрим знаком для врожаю наступного року. Люди уважно дивилися на туман і вологість: мокрий і вітряний день — до сирої, вітряної зими.

Що під забороноюТрадиційні застереження цього дня стосуються передусім поведінки, а не якихось обрядів. Вважалося небажаними сварки, брехня, азартні ігри та зловживання алкоголем — бо це «виносить хворобу й бідність» у дім. Також радили не робити великих покупок і не витрачати гроші без потреби, щоб не накликати фінансові проблеми. Окремо казали, що день невдалий для риболовлі та збору грибів: «землю краще не турбувати — хай відпочиває перед зимою».

Останні новини