10 днів – 11 населених пунктів: як просувається ворог на Донбасі

За даними журналістського розслідування, опублікованого в "Українській правді", виникли припущення про можливий вплив особистих зв'язків Владімірова на процес отримання контрактів у будівельній та оборонній галузях.

За даними журналістів, 37-річний Владіміров офіційно володіє київським рестораном грузинської кухні “Сапераві”, який нібито не приносить прибутку. На початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну він робив знімки у військовій формі. У мобільному застосунку Getcontact його номер зберігається як “Кличко гуманітарка”, “Відкат от тендера”, “Кличко. Цемент” тощо.

Журналісти також зазначають, що Владіміров має дружні стосунки з мером Києва Віталієм Кличком, про що свідчить його активність у соціальних мережах.

У 2023 році, під час війни між Україною і Росією, у Владімірова значно збільшилась кількість нових автомобілів преміумкласу. Зокрема, у червні він придбав спорткар Lamborghini Huracan, а у вересні — позашляховик Range Rover останньої моделі.

За інформацією джерел УП, Владіміров заробляє на державних будівельних підрядах у Києві, використовуючи свої зв’язки з мером столиці. Також він отримує прибуток в оборонній сфері завдяки дружнім стосункам свого батька з Олексієм Петровим, керівником державної компанії-спецекспортера зброї Головного управління розвідки Міноборони України.

Журналісти УП ідентифікували одного з найближчих друзів Владімірова — Дмитра Половка, чия мати володіє компанією (ДСЗ), яка після початку вторгнення РФ почала вигравати багатомільйонні тендери в Києві. За даними з публічних баз, у 2022 році компанія матері Половка отримала приблизно 7 млн гривень за контрактами, у 2023-му — близько 50 млн гривень, а у 2024-му — 50 млн гривень лише за перше півріччя.

Голосування національного відбору на Євробачення виявилося не лише важливим моментом для музичної сцени, але й уроком демократії для України. За словами аналітика Валерія Пекаря, цей процес показав нам неможливість використання "Дії" та подібних застосунків для реалізації критично важливих демократичних процедур. Участь у голосуванні принесла країні усвідомлення неможливості використання таких механізмів для вирішення важливих питань. Зазначається, що 62% українців визнали, що проведення виборів під час війни є неможливим з різних причин, як юридичних, так і технічних, соціальних та безпекових. Одним із виходів з цієї ситуації є перехід до інклюзивного процесу формування публічної політики, який включатиме широкий коло зацікавлених сторін. Це стає важливою умовою в умовах зниження легітимності влади та складностей з проведенням виборів під час конфлікту.

Висновки до цієї статті можуть бути наступними:

• Голосування національного відбору на Євробачення стало своєрідним уроком демократії для України, показавши неможливість використання "Дії" та схожих механізмів для проведення критично важливих демократичних процедур.

• Велика частина українців усвідомлює, що проведення виборів під час війни є неприпустимим з різних причин, що включають юридичні, технічні, соціальні та безпекові аспекти.

• Один із можливих виходів з цієї ситуації — перехід до інклюзивного процесу формування публічної політики, який враховуватиме думку різних зацікавлених сторін та сприятиме підвищенню легітимності влади.

• Важливо зрозуміти, що під час війни нелегітимна влада без довіри та авторитету, що приймає критично важливі рішення зачиненими дверима, не може бути прийнятною для нації.

Вища рада правосуддя ухвалила одностайне рішення про звільнення судді Солом’янського районного суду Києва Андрія Макухи, який фігурував у справах, пов’язаних із подіями Революції Гідності, а також у кримінальному провадженні щодо отримання неправомірної вигоди. Цей крок став фінальним етапом у тривалому процесі, що протягом багатьох років супроводжувався численними спробами уникнення відповідальності та повернення до системи правосуддя.

Після подій 2014 року Макуха привернув увагу громадськості низкою судових рішень, ухвалених щодо учасників протестів. Того ж року правоохоронні органи задокументували факт отримання ним та суддею Оленою Демидовською хабаря, що стало підставою для порушення кримінального провадження та подальших дисциплінарних процедур. Вища рада правосуддя у 2016 році звільнила Макуху за порушення присяги, проте це рішення не стало остаточним — через суд він домігся поновлення та у 2020 році повернувся до здійснення правосуддя.

Навіть повторний розгляд питання про звільнення затягувався. У 2023 році Макуха мобілізувався до лав ЗСУ, що автоматично призупинило розгляд у ВРП. Проте служба в армії виявилася не аргументом його сумлінності, а радше додатковим свідченням невідповідності займаним посадам.

Характеристика від командування стала справжнім шоком: суддю охарактеризували як військовослужбовця, що не дотримується статутів, демонструє нестачу ініціативи, не виконує наказів, губиться у складних ситуаціях та провокує конфлікти. Зазначено також низький рівень фізичної підготовки та незадовільне володіння особистою зброєю. Командування прямо вказало, що Макуха не відповідає займаній посаді.

Окремо зафіксовано неодноразові факти появи у строю в стані алкогольного сп’яніння. Один із найгучніших епізодів — перевірка минулого року, коли суддю виявили п’яним при 2,01 проміле алкоголю, що перевищує допустимі норми у десять разів. Протокол щодо цього правопорушення вже довгий час лежить у Печерському суді без розгляду у судді Константінової.

Після переводу Макухи до Києва військова частина підтвердила, що він може брати участь у засіданнях ВРП онлайн, і розгляд його дисциплінарної справи відновили. Висновок командування і матеріали провадження стали вирішальними: Вища рада правосуддя дійшла висновку, що Макуха не здатен виконувати обов’язки судді.

Так після багаторічних маніпуляцій, поновлень і затягувань один із суддів Майдану все ж таки позбувся мантії.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

До цього, з 2 листопада 2024 року, компанію очолив Федір Горбань, який також займає пост директора «Люмос Плюс». Раніше компанія перебувала під контролем ТОВ «Конкорд Консалтинг», що належить відомому бізнесмену Ігорю Мазепі, а також Юрія Благодира та Галини Симхи. Мазепа володів 58% акцій, Благодир – 32%, а Симха мала 10%.

Бурштиновий кар’єр «Центру «Сонячне ремесло» розташований в Рівненській області, і вже не один рік забезпечує високі показники видобутку. Однак зміни в керівництві та власності компанії можуть призвести до нових стратегічних рішень на ринку бурштину в Україні.

Зазначимо, що Ігор Мазепа та Юрій Благодир, після продажу компанії, зберегли контроль над іншою бурштиновидобувною компанією, що має схожу назву – ТОВ «Сонячне Ремесло» (раніше відоме як ТОВ «Санкамян»). Третім учасником цього товариства є ще один громадянин Китаю – Ванг Чжикай.

Очікується, що найближчими днями буде завершена процедура оновлення даних про кінцевого бенефіціарного власника компанії «Центр «Сонячне ремесло», і нові зміни на ринку можуть суттєво вплинути на подальший розвиток видобутку та продажу бурштину в Україні.