12 січня: день, у якому поєдналися духовна пам’ять, історичні уроки та сучасні традиції

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Один із представників українських силових структур в інтерв’ю журналу порівняв обмеження, накладені на комунікацію з Зеленським, з його перебуванням у “сауні”, натякаючи на те, що в умовах війни він отримує вкрай підібрані, оптимістичні дані, які не відображають всієї тяжкості ситуації на передовій.

«Справа навіть не в тому, що його (Зеленського) тримають у теплій ванні. Його тримають у сауні», — сказало джерело The Economist, підкреслюючи, що президенту та громадськості не дозволяють знати всю правду про складну ситуацію на фронті, щоб уникнути розладу в тилу.

Ці заяви супроводжуються інформацією про плани російських військ почати новий наступ у Запорізькій області, яку раніше повідомляли джерела в Головному управлінні розвідки України (ГУР). Це ставить під сумнів здатність української армії своєчасно відреагувати на нові загрози, оскільки засоби зв’язку та обміну інформацією між військовими та вищим керівництвом виглядають значно більш обмеженими, ніж вважалося раніше.

Очевидно, що бажання не викликати паніку серед населення є важливим фактором для військових стратегій, однак це також ставить під питання рівень довіри до інформації, яку отримує не лише президент, але й весь український народ. Подібні інсайди свідчать про складність ситуації на фронті, де ризик перебільшення або заниження даних може мати непередбачувані наслідки для майбутніх бойових операцій.

В Україні у найближчій перспективі може відбутися перегляд вартості житлово-комунальних послуг. Перші оновлені цифри у платіжках здатні з’явитися вже на початку літа. Про це повідомив Андрій Жупанин, наголосивши, що питання коригування тарифів поступово переходить із площини обговорень у практичну фазу.

За словами народного депутата, підвищення тарифів на водопостачання фактично стає неминучим через економічні чинники. Йдеться про зростання витрат на електроенергію для насосних станцій, подорожчання реагентів для очищення води, а також необхідність модернізації зношених мереж. Багато водоканалів працюють у складних фінансових умовах, що ускладнює підтримання стабільної якості послуг без перегляду їхньої вартості.

Жупанин пояснює, що українська влада перебуває під тиском міжнародних партнерів, які наполягають на приведенні тарифів до економічно обґрунтованого рівня. За його словами, це є однією з умов подальшої фінансової підтримки.

Найбільш складна ситуація спостерігається у невеликих громадах, де місцеві водоканали працюють зі збитками. У деяких населених пунктах Чернігівської, Рівненської та Львівської областей уже повідомили про намір підвищити тарифи на воду.

У Національному банку України також зазначають, що після завершення опалювального сезону питання коригування тарифів стане актуальним. Регулятор вказує, що енергетична система потребує значних фінансових ресурсів для відновлення після масштабних пошкоджень.

У звіті НБУ наголошується, що тривале утримання тарифів на заниженому рівні створює дисбаланси в енергетиці. Водночас різке підвищення може посилити інфляційний тиск та збільшити потребу у видатках на субсидії.

Наразі чинні тарифи залишаються незмінними. Вартість газу зафіксована на рівні 7,96 грн за кубометр до квітня 2026 року, електроенергія коштує 4,32 грн за кВт-год. Однак механізми стримування цін на тепло та воду поступово втрачають ефективність через бюджетні обмеження.

Експерти прогнозують, що владі доведеться шукати баланс між вимогами міжнародних кредиторів та можливостями населення оплачувати рахунки. Літо 2026 року може стати періодом непростих рішень у сфері тарифної політики.

Ця інформація викликала значний інтерес у суспільстві та експертному середовищі, оскільки вона дозволяє краще зрозуміти масштаби та структуру системи військового обліку та мобілізації в Україні.

Вона розкритикувала заяви про те, що Кабмін буде підвищувати податки для того, щоб знайти додаткові 500 млрд для армії, оскільки вважає, що армії не потрібні нові «бригади-зомбі». Крім того, за її словами, у ЗСУ числяться тисячі «мертвих душ».

«Абсурдність ситуації з плануванням полягає в тому, що ніхто в Міноборони і Кабміні не намагається оцінити, чи правильно, чи доцільно ЗСУ подали свою потребу, і чи варто, наприклад, створювати нові небоєздатні «бригади-зомбі» замість поповнення та посилення наявних підрозділів, збільшення штабів і тримати в армії непридатних», – написала Безугла.

«Створення однієї такої бригади коштує мінімум 20 млрд грн. Немає жодного фахівця в уряді, який би оцінював доцільність нескінченного бажання головкому ЗСУ та його Генштабу перетворити всю країну на піхоту. Тисячі «мертвих душ» в армії теж ніким не оцінюються. Тільки штат ТЦК і СП майже сто тисяч (!) осіб», – пише Безугла.