Понеділок, 31 Серпня, 2026

Швеція передала Україні репліку бойової хоругви гетьмана Богдана Хмельницького

Важливі новини

У ІІІ кварталі 2024 року ще 200 тисяч українців покинули країну

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

У ІІІ кварталі 2024 року ще 200 тисяч українців покинули країну через літні проблеми з електроенергією та негативні очікування щодо опалювального сезону. Про це йдеться в останньому у 2024 році інфляційному звіті Нацбанку.

«За даними ООН, кількість українських мігрантів упродовж ІІІ кварталу зросла майже на 200 тис., зростання тривало й на початку ІV кварталу – до майже 6,8 млн осіб станом на середину жовтня 2024 року. Ризики подальшого посилення міграційного відпливу залишаються значними», – зазначається у звіті. А також говорить про триваючий негативний вплив міграційного чинника на ринок праці.

У цьому ж звіті Нацбанк спрогнозував зростання попиту населення на готівкову іноземну валюту. При цьому визнав девальвацію гривні в ІІІ кварталі на 3,2%. На 8 листопада офіційний курс НБУ становив 41,36 грн/$, а міжбанківський курс цього тижня досягав 41,54 грн/$, але відкочувався до 41,3 грн/$. Сьогодні середній готівковий курс долара на продажу в банків становить 41,63 грн/$, а максимальний – 41,80 грн/$.

Але нацбанківські аналітики кажуть, що роблять усе для стабілізації ситуації на валютному ринку – а саме, збільшили в ІІІ кварталі 2024-го валютні продажі НБУ на міжбанку з $8,3 млрд (ІІ кв.) до $9,2 млрд.

«Серед ключових чинників, що визначали попит на валюту, залишалися високі видатки бюджету з урахуванням значних обсягів міжнародної допомоги. Вплив на валютний ринок мало і сезонне та ситуативне коливання попиту та пропозиції валюти з боку виробників агропродукції. В умовах слабкого світового попиту знизилися надходження від експорту залізних руд, що було компенсовано нарощуванням поставок металургії на тлі поступового відновлення феросплавної галузі. Водночас попит на валюту дещо збільшився через значну потребу в закупівлях енергообладнання та е/е з огляду на складну ситуацію в енергосистемі та зростання імпорту пального в очікуванні підвищення податків. Активізація літнього відпочинку та пожвавлення міграції зумовило вищі витрати українців за кордоном», – ідеться в інфляційному звіті.

А ще уточнюється, що Україна щорічно планує витрачати на закупівлі електроенергії в Європі $1 млрд.

За підсумками 2024 року Україна розраховує отримати зовнішньої допомоги на $41,5 млрд, а у 2025-му – $38,4 млрд, що призводитиме до скорочення золотовалютних резервів НБУ: – до 41 млрд – до кінця 2025 року; – до 35 млрд – до кінця 2026 року.

Хоча регулятор обіцяє навіть у таких умовах підтримувати валютний ринок і курс гривні, не уточнюючи, щоправда, прогноз цього курсу.

Нацбанк також перерахував економічні ризики України, які генеруватиме війна:

1. Додаткові бюджетні потреби, насамперед для підтримки обороноздатності.

2. Можливе додаткове підвищення податків, що залежно від параметрів може посилювати ціновий тиск.

3. Подальше пошкодження інфраструктури, насамперед енергетичної та портової, що обмежуватиме економічну активність і тиснутиме на ціни.

4. Поглиблення негативних міграційних тенденцій та подальше збільшення дефіциту робочої сили на внутрішньому ринку праці.

За підсумками 2024 року Нацбанк спрогнозував інфляцію на рівні 9,7%, а його голова Андрій Пишний додав у своєму коментарі у Facebook, що на початку 2025 року вона може перевищити 10% у річному обчисленні.

«Найближчими місяцями ціновий тиск зберігатиметься через меншу, ніж торік, пропозицію окремих продуктів харчування, розширення сукупного попиту внаслідок значних бюджетних видатків, подальше загострення диспропорцій на ринку праці та дефіцит е/е під час опалювального сезону», – йдеться в інфляційному звіті НБУ.

Найсухіша зима за 7 років: як засуха вплине на зерновий ринок України

За останні сім сезонів Україна зіткнулася з найнижчим рівнем вологості ґрунту, що створює серйозні ризики для врожаю 2025 року. Як повідомляє Reuters, протягом листопада-січня випало лише 79,6 мм опадів, тоді як середній багаторічний показник становить 117 мм. Через брак опадів більшість українських полів залишалася без зволоження під час осінньої сівби. Фермери, змушені садити насіння в […]

The post Найсухіша зима за 7 років: як засуха вплине на зерновий ринок України first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Подорожчання зарядки електромобілів ставить під сумнів їхню економічну доцільність

Стрімке підвищення тарифів на заряджання електромобілів в Україні дедалі сильніше впливає на настрої власників екологічного транспорту. Те, що ще нещодавно вважалося беззаперечною фінансовою перевагою електрокарів, нині поступово втрачає привабливість. Частина автовласників серйозно розмірковує над продажем своїх машин, адже різниця у витратах між електромобілем та автомобілем із двигуном внутрішнього згоряння помітно скорочується.

Фахівці автомобільного ринку звертають увагу на те, що подібні рішення можуть виявитися невигідними в довгостроковій перспективі. Український сегмент електрокарів перебуває у стані нестабільності: ціни коливаються, а попит стає менш прогнозованим. У такій ситуації поспішний продаж може призвести до фінансових втрат, особливо якщо ринок різко змінить напрямок уже найближчими місяцями.

Аналітик Інституту досліджень авторинку Остап Новицький зазначає, що масовий вихід власників електрокарів на вторинний ринок може мати зворотний ефект. На тлі загальної затовареності це створює ризик різкого падіння цін через надлишок пропозиції. Водночас скорочення попиту на зарядку може змусити операторів станцій переглянути тарифи в бік зниження, аби утримати клієнтів.

Окремою проблемою експерти називають можливе згортання інфраструктури. За оцінками Інституту досліджень авторинку, існує ризик скорочення кількості зарядних станцій, особливо на міжміських маршрутах, якщо нинішній рівень тарифів призведе до падіння споживання.

Президент Асоціації ринку електромобілів України Вадим Ігнатов вважає, що ситуація не є критичною і має тимчасовий характер. За його словами, навесні очікується покращення балансу на ринку електроенергії завдяки зростанню гідрогенерації та активнішій роботі сонячних електростанцій. Це може дати змогу операторам знизити темпи зростання тарифів.

На думку експерта, ціна на зарядку електрокарів зросте не вдвічі, а лише на кілька гривень за кіловат-годину, що збереже економічну доцільність експлуатації електротранспорту порівняно з автомобілями з двигунами внутрішнього згоряння.

В Інституті досліджень авторинку також наголошують, що нинішні труднощі не означають завершення епохи електромобілів. Український ринок уже переживав серйозні цінові та інфраструктурні шоки, пов’язані як із пальним, так і з електроенергією. За нинішніх умов продаж електрокара часто є складним і невигідним, адже попит сповільнився, а пропозиція значно перевищує його.

Ключовою перевагою для власників електромобілів залишаються можливості домашньої зарядки, а також використання швидкісних портів, які дозволяють повністю зарядити батарею за кілька годин. Саме ці фактори, на думку експертів, і надалі визначатимуть доцільність володіння електрокаром в умовах нестабільного тарифного середовища.

Ведучий Джеджула розповів про свою нову дружину

Відомий український телеведучий Андрій Джеджула поділився радісною новиною — у нього народилась третя дитина. 22 червня шоумен повідомив, що став батьком доньки на ім’я Емілія. Водночас він зазначив, що не поспішає розкривати особу матері дитини, однак згодом поділився деякими подробицями свого особистого життя. В інтерв’ю OBOZ.UA Джеджула вперше підтвердив, що офіційно одружився з новою обраницею. […]

Зеленський підкреслив важливість завершення війни в переговорах із Путіним

Президент України Володимир Зеленський висловив готовність до реальних переговорів...

Нещодавно Україна отримала репліку хоругви, що належала гетьману Богдану Хмельницькому, від шведської сторони. Цей артефакт, що є важливим символом козацької держави XVII століття, був переданий в рамках ініціативи, спрямованої на відновлення історичної пам’яті та повернення культурної спадщини України. Про це стало відомо від Міністерства закордонних справ України.

Передача відбулася за участю Андрія Сибіги, міністра закордонних справ України, та його шведської колеги Марії Стенергард. Сибіга зазначив, що угода про створення та передачу репліки була досягнута минулого року під час зустрічі в Ужгороді. Він подякував Стенергард за реалізацію домовленостей, підкресливши важливість повернення цього артефакту українській культурі.

МЗС України акцентувало, що даний захід є частиною ширшої стратегії держави, націленої на відновлення та повернення історичних цінностей. У відомстві також відзначили, що така діяльність відповідає політиці президента Володимира Зеленського щодо збереження національної спадщини.

Бойова хоругва Хмельницького відігравала значну роль у козацькому війську XVII століття, будучи не лише військовим прапором, але й символом державності та влади. Вона супроводжувала гетьманів під час важливих військових кампаній та дипломатичних місій, будучи об’єднуючим символом для козаків.

Варто зазначити, що початок історії цієї хоругви пов’язаний з Битвою під Берестечком, важливою подією Національно-визвольної війни під проводом Хмельницького. Після поразки козацького війська значна частина військових реліквій була втрачена або захоплена, і оригінальна хоругва згодом потрапила до Швеції як військовий трофей з Північної війни. Цей артефакт зберігався у шведських архівах та колекціях на протязі багатьох десятиліть.

Новостворена репліка базується на проведених історичних дослідженнях, архівних матеріалах та описах оригіналу. Представники МЗС підкреслили, що це не просто копія, а важливий символ, що відображає традиції української державності та військових звичаїв.

Передача хоругви стала ще одним кроком до зміцнення культурних зв’язків між Україною та Швецією. Останнім часом Швеція активно підтримує Україну не тільки в гуманітарній та військовій сферах, але й у питаннях захисту культурної спадщини.

У контексті триваючої війни з Росією, питання збереження історичної пам’яті та культурної ідентичності отримали особливу актуальність. Українська влада постійно підкреслює необхідність повернення втрачених реліквій, зокрема тих, які були втрачені внаслідок воєн або окупацій.

За останні роки Україна активізувала співпрацю з міжнародними партнерами у сфері реституції культурних цінностей та історичних артефактів. Повернення таких символів має не лише історичне значення, але й важливе суспільне та політичне значення, особливо в умовах сучасної боротьби за національну ідентичність. Таким чином, репліка хоругви Хмельницького, отримана від Швеції, буде невід’ємною частиною українського культурного простору, нагадуючи про багаторічну історію боротьби України за незалежність.

Останні новини