П’ятниця, 16 Січня, 2026

2 вересня: свято сьогодні, українські традиції, народні прикмети

Важливі новини

Адміністрація Трампа погрожує згорнути допомогу Україні

Адміністрація Дональда Трампа, яка готує основу для можливої нової зовнішньополітичної доктрини, висунула жорсткий ультиматум Офісу Президента України. Як повідомило наше джерело в ОП, США вимагають погодження формату тимчасового перемир’я вже цього тижня, інакше буде згорнуто частину діючих програм підтримки України, а Вашингтон остаточно вийде з процесу врегулювання конфлікту. Ключовий сигнал у відповідь на позицію Києва […]

Історія будівлі на вулиці Короленка, 33: від початків до сучасності

Історія будівлі на вулиці Короленка, 33 (колишня Володимирська) розпочинається у 1912 році, коли Київська губернська земська управа вирішила збудувати нове представницьке офісне приміщення. Враховуючи важливість цього проєкту, було організовано конкурс серед архітекторів, який виграв один із найвідоміших зодчих того часу — Володимир Щуко. Архітектурне рішення, яке він запропонував, стало символом епохи та поєднувало кілька архітектурних стилів, що разом створювали неповторний вигляд будівлі.

Проєкт Щуко містив симетричний фасад, елементи барокового стилю та витончену мансарду, доповнену двоярусною баштою, яка нагадувала знамениті київські колокольні. Вражаюча конструкція мала не лише естетичну, але й практичну цінність, адже будівля була спроектована як важливий адміністративний центр. Перший камінь у фундамент поклала Ольга Столипіна, вдова відомого реформатора Петра Столипіна, а другий — сам прем'єр-міністр Російської імперії Володимир Коковцов.

Після 1934 року будівля стала резиденцією головних органів влади УРСР. Тут розміщувалися ЦК КП(б)У та ЦК комсомолу, а згодом – органи держбезпеки. Під час німецької окупації приміщення використовували гестапівці. У його стінах перебували радянські підпільники, українські патріоти та відомі дисиденти, серед яких Василь Стус, Олена Теліга, Іван Світличний.

Не менш цікава й доля Сергія Корольова: юний майбутній конструктор космічних кораблів отримав тут у 1924 році документи, які дозволили йому продовжити навчання в Київському політехнічному інституті та зробили перший крок до видатної кар’єри.

Таким чином, будівля на Короленка, 33 стала свідком ключових подій історії Києва – від земських управ до профспілок, від радянських репресій до боротьби дисидентів, залишаючись значущим культурним та історичним об’єктом столиці.

Ірина Кудашова: життя поза екранами, особисті випробування та роль у “Каховському об’єкті”

Акторка Ірина Кудашова, відома за своїми ролями у вітчизняних фільмах та серіалах, поділилася зворушливими та особистими деталями свого життя поза екранами. У відвертому інтерв'ю вона розповіла про переживання, які випали на її долю після того, як її рідний дім у Чернігові зазнав серйозних пошкоджень через ракетний обстріл. Це подія стала для неї важким випробуванням, адже квартира, в якій вона проживала, була сильно пошкоджена, і довелося багато чого переосмислити та відновлювати.

Ірина також не оминула теми особистого життя. Вона зізналася, що нещодавно розійшлася зі своїм бойфрендом, який був старший за неї на десять років. Це рішення далося їй нелегко, але, за її словами, у стосунках вони стали рухатися в різних напрямках, що й призвело до розриву. Акторка підкреслила, що для неї важливо зберігати внутрішній баланс, і іноді для цього потрібно приймати складні рішення.

Ірина також розповіла про свою кар’єру під час війни. Вона зазначила, що українські проекти продовжують зніматися, хоча гонорари зараз значно менші, ніж до війни. Для неї важливіше можливість працювати та займатися улюбленою професією, ніж фінансовий аспект. Акторка, родом із Чернігова, наразі живе в Києві на орендованій квартирі і забезпечує себе завдяки акторству та блогерству, включно з рекламними контрактами.

Минулого року під час ворожого обстрілу постраждала батьківська квартира Ірини в Чернігові: вибито всі вікна, балкон зазнав значних руйнувань. Родина подала заявку на державну допомогу для відновлення житла, але наразі відновлювальні роботи не ведуться. Акторка пояснила, що справа не у виплатах від держави, а в тому, що мама і бабуся перебувають за кордоном і поки не можуть повернутися.

Щодо особистого життя, Ірина зізналася, що розійшлася зі своїм хлопцем, який був на десять років старший. Розрив відбувся за обопільною згодою, оскільки вони зрозуміли, що дуже різні, і далі будувати стосунки складно. Попри це, вони залишилися друзями, а серце акторки наразі вільне.

Фільм “Каховський об’єкт” від творців “Конотопської відьми” розповідає про жінок із надзвичайними силами, які борються з містичними загрозами. Події відбуваються в наш час: після підриву ГЕС українські військові знаходять закинутий радянський бункер, де проводили жорстокі експерименти, і стикаються з напівживими трупами радянських солдатів – зомбі. Режисером фільму став Олексій Тараненко, а в картині знялися Марина Кошкіна, Володимир Ращук, Олександр Яцентюк, Ірина Кудашова, Михайло Дзюба та інші.

Антикорупційний суд дозволив депутату Лабазюку поїздку до Молдови під час розслідування справи про хабарництво

Вищий антикорупційний суд України ухвалив рішення дозволити народному депутату Сергію Лабазюку, якого підозрюють у хабарництві, тимчасово виїхати за кордон. Депутат звернувся з клопотанням про поїздку до Молдови для участі у переговорах, присвячених розвитку тваринництва та бджільництва. Лабазюк аргументував необхідність своєї присутності у делегації з п’яти народних депутатів саме досвідом у профільній сфері та компетенцією у відповідних галузях.

Суд врахував позицію парламентаря і задовольнив клопотання, встановивши, що депутат може перебувати в Молдові з початку грудня протягом одного тижня. У разі порушення зобов’язання щодо повернення в Україну передбачено стягнення застави у розмірі 40 мільйонів гривень, що є забезпечувальним заходом у межах розслідування кримінальної справи.

Для довідки, заставу за Лабазюка було внесено буквально за кілька годин, тому ця сума для нього та його оточення не вважається значною.

Нардепа з групи «За майбутнє» підозрюють у спробі дати хабар віцепрем’єру Олександру Кубракову та голові Держвідновлення Мустафі Найєму. Розслідування триває, і тимчасова поїздка до Молдови не впливає на правовий статус депутата.

Як швидкість споживання їжі впливає на вагу: висновки вчених

Від розміру порції та швидкості, з якою людина їсть, безпосередньо залежить, чи з’їсть вона більше, ніж потрібно організму. До такого висновку дійшли науковці з Університету штату Пенсільванія, які досліджували харчові звички дорослих різного віку. Як проводили експеримент У дослідженні взяли участь 44 чоловіки та жінки віком від 18 до 68 років. Близько двох третин учасників […]

Дата 2 вересня має особливе значення як для українців, так і для всього світу. Вона поєднує релігійні, народні та історичні традиції, а також сучасні професійні свята.

Свята в Україні

В Україні цього дня відзначають День міста Одеси – одного з найкрасивіших і найстаріших центрів країни, розташованого на березі Чорного моря. Містяни традиційно святкують концертом, культурними подіями та ярмарками. Утім, в умовах війни організатори закликають мешканців і гостей не ігнорувати сигнали повітряної тривоги.

Крім того, 2 вересня вшановують представників важливої професії – День нотаріату. У цей день вітають нотаріусів, їхніх помічників та працівників архівів. Без їхньої роботи неможливе укладення багатьох угод і захист прав громадян.

Серед відомих українських іменинників цього дня – поет і філолог Іван Вагилевич, письменник Володимир Левицький, художник Богдан Сорока та актор Остап Ступка.

Церковне свято

Православні християни сьогодні вшановують священномученика Маманта, якого вважають захисником домашніх тварин. Йому моляться про здоров’я худоби й добробут у господарстві. Також Церква згадує засновників Києво-Печерської лаври – преподобних Феодосія та Антонія.

Світові події

2 вересня – знаменна дата для всього світу: річниця закінчення Другої світової війни. Саме цього дня у 1945 році на борту американського лінкора «Міссурі» була підписана капітуляція Японії, що завершило найкровопролитніший конфлікт ХХ століття.

Серед відомих особистостей, які народилися цього дня – лауреат Нобелівської премії з хімії Фредерік Содді, британський політик Кір Стармер, актор Кіану Рівз, боксер Леннокс Льюїс і тенісист Джиммі Коннорс.

Народні прикмети

Наші предки уважно стежили за природними ознаками цього дня:

  • лелеки чи лебеді летять великими зграями – до короткого «бабиного літа»;

  • грім 2 вересня віщує пізню зиму;

  • великі коренеплоди – до холодного грудня;

  • низькі хмари – до дощу.

У народі день присвячували турботі про худобу: кіз і овець частували свіжим кормом і випасали на кращих луках. На полях збирали жито та овес, у городах – картоплю. Молодь у цей день часто влаштовувала весілля.

Заборони

У день пам’яті святого Маманта заборонено жорстоко ставитися до тварин чи примушувати їх до тяжкої роботи. Також вважалося, що не можна нарікати на проблеми – це лише притягне нові труднощі.

Останні новини