Понеділок, 1 Грудня, 2025

20 місяців боротьби: історія Максима Буткевича, правозахисника та колишнього журналіста ВВС

Важливі новини

Енергетична криза: чому Україну загрожує серйозний дефіцит палива і як це вплине на країну

Інформація, що надійшла від нашого інформатора з Офісу Президента, свідчить про потенційну загрозу серйозного дефіциту палива в Україні, яка може виникнути внаслідок повітряних ударів на паливні сховища та блокування кордонів. Щоб запобігти різкому зростанню цін та дефіциту, Офіс Президента вже наказав Кабінету Міністрів розробити альтернативний план забезпечення країни паливом.

Нещодавні події, такі як відновлення податків, атаки на нафтобази та блокування кордонів, призвели до значного зростання дефіциту палива та цін. Нинішня блокада польського кордону ще більше ускладнила ситуацію, спонукуючи постачальників скрапленого газу знаходити альтернативні маршрути, що призвело до подальшого підвищення цін. Повернення податків лише загострило ситуацію.

З урахуванням ембарго на російську нафту в Європі, ситуація може ще більше погіршитися, а ціни на паливо продовжуватимуть зростати. Недостатній обсяг палива може негативно вплинути на посівну кампанію та призвести до нового зростання цін на продукти через брак робочої сили та невдалий посів. У цей непевний час важливо знаходити ефективні шляхи вирішення цієї проблеми та розробляти стратегії для мінімізації наслідків на економіку та життя громадян.

Висновки з цієї статті вказують на те, що Україна стикається з серйозною загрозою дефіциту палива, яка може мати серйозні наслідки для економіки та життя громадян. Повітряні удари на паливні сховища та блокування кордонів викликали зростання цін на пальне та спричинили значний дефіцит на ринку. Блокада польського кордону стала додатковим фактором, який ускладнив постачання скрапленого газу та підвищив ціни.

Повернення податків, атаки на нафтобази та ембарго на російську нафту ще більше загострили ситуацію. Нинішній дефіцит палива може вплинути на проведення посівної кампанії та призвести до подальшого підвищення цін на продукти через брак робочої сили та нестачу ресурсів для сільського господарства.

Для забезпечення стабільності економіки та життя громадян України необхідно швидко приймати заходи для забезпечення доступу до палива та розробляти стратегії для подолання цієї складної ситуації.

Кому доведеться платити за “зайві метри” нерухомості?

З 2025 року в Україні власники житлової нерухомості, площа якої перевищує встановлені законом норми, зобов’язані сплатити податок. Цей податок стосується як квартир, так і будинків чи інших типів житла. Хто має сплачувати? Податок поширюється на власників: квартир площею понад 60 кв. м; будинків площею понад 120 кв. м; об’єктів житла сумарною площею понад 180 кв. […]

The post Кому доведеться платити за “зайві метри” нерухомості? first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Адвокат-шпигун отримав вирок: зливав дані про волонтерів та коригував удари

15 років позбавлення волі з повною конфіскацією майна — такий вирок виніс суд адвокату з Київщини, який збирав секретну інформацію на користь російських спецслужб. Як повідомляє Служба безпеки України, зрадник не просто передавав дані ворогу, а й створив цілу агентурну мережу на території кількох українських міст. Слідство встановило, що діяч, який за фахом мав би […]

Нове оподаткування для заробітків через цифрові платформи в Україні з 2025 року

З 2025 року українці, які отримують дохід через цифрові платформи, такі як таксі, доставка, оренда нерухомості або транспорту, а також продаж товарів онлайн, повинні бути готові до змін у податковому законодавстві. Законопроєкт №14025 передбачає важливі зміни, спрямовані на інтеграцію української податкової системи з міжнародними стандартами обміну даними про доходи. Це стане важливим кроком у забезпеченні прозорості та ефективності фінансових взаємодій в Україні, а також узгодженості з європейськими вимогами.

Основна мета нових правил — забезпечити оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи, що включають широкий спектр діяльності. Зокрема, це стосується оренди нерухомості (як житлової, так і нежитлової), надання паркувальних місць, а також оренди транспортних засобів. Крім того, під оподаткування потрапляє продаж товарів через онлайн-майданчики та надання особистих послуг, що здійснюються через інтернет-платформи. Згідно з новим законодавством, навіть незначні доходи, отримані таким чином, повинні будуть декларуватись і підлягати обов'язковому оподаткуванню.

За чинним законодавством фізичні особи повинні відкривати ФОП або сплачувати податок з усього доходу за ставкою 18% плюс 5% військового збору. Новий законопроєкт пропонує знизити податки до 5% та спростити процес оподаткування: платіжна платформа зможе автоматично обчислювати та перераховувати податок, звільняючи фізичну особу від подання податкових декларацій.

Пільги поширюватимуться на резидентів, які досягли 18 років, мають рахунок для здійснення звітних операцій, не продають підакцизні товари, не використовують найману працю та не є самозайнятими. Максимальний обсяг доходу для спрощеного оподаткування протягом року не може перевищувати 834 мінімальні зарплати, встановлені законом на 1 січня звітного року.

Фізичні особи, які протягом року здійснили не більше трьох продажів через одну платформу на суму до 2 000 євро, звільняються від сплати податків. Експерти зазначають, що законопроєкт №14025 спростить роботу тисяч українців, зменшить податковий тиск та забезпечить легальний облік доходів відповідно до міжнародних зобов’язань України перед МВФ та норм ЄС.

СБУ ефективно проводить свої спецоперації на території Росії

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Про це повідомляє Financial Times.

Сьогодні СБУ перебуває у постійній конкуренції з Головним управлінням розвідки Міноборони. Колись СБУ була здебільшого зосереджена на внутрішніх справах, але після вторгнення Росії в Україну в 2014 році вона почала активно діяти на окупованій території та всередині Росії. В 2022 році ця тенденція посилилася.

Серед головних здобутків СБУ у війні проти Росії FT згадує підрив Кримського мосту у 2022 році та нейтралізацію російського Чорноморського флоту морськими дронами цієї спецслужби. Але СБУ також виконує і операції з ліквідації ворогів України.

У коментарі FT співробітник української розвідки зазначив, що саме СБУ ліквідувала кількох сепаратистських лідерів в окупованих частинах Донецької і Луганської областей у період з 2014 по 2021 рік. Але українські агенти діють також і в Росії, влаштовуючи диверсії та навіть вбивства.

“ФСБ дуже добре розслідує те, що вже сталося, але не дуже добре збирає розвіддані про те, що буде. Це інший набір навичок. Для цього агентство має бути дуже хорошим агентством зі збору інформації, тобто має існувати довіра, хороший обмін інформацією — чого ви не бачите серед російських агентств”, – сказав старший науковий співробітник Центру аналізу європейської політики Андрій Солдатов.

Частково ефективність СБУ пояснюється її величезним розміром, за іронією долі результатом її радянської спадщини. Маючи понад 30 000 співробітників і ще більше позаштатних оперативників, СБУ майже така ж велика, як і ФБР з його 35 000 агентами. Це більш ніж у сім разів більше, ніж служба внутрішньої безпеки Великобританії MI5, і більш ніж у чотири рази більше, ніж ізраїльський Моссад.

“[СБУ] має величезну силу — дехто б сказав, що занадто велику”, — сказав FT один західний дипломат.

Дипломат сказав, що протягом багатьох років агентство критикували за відсутність серйозних реформ, до яких закликали партнери України – США, ЄС та інші члени G7. Але під час війни з Росією ці західні країни відклали в бік свої скарги та зміцнили зв’язки та обмін розвідданими. Особливо тісні зв’язки СБУ налагодила з ЦРУ, яке інвестувало мільйони доларів у програми навчання українських агентів.

Практично щомісяця у заголовки новин потрапляють гучні вбивства високопоставлених російських військових чи колаборантів, які виконують агенти СБУ або ГУР. Юрій Котєнок, російський військовий репортер, писав, що українські спецслужби “почуваються повністю безкарними щодо Росії”.

“Те, що ворог майже відверто цим вихваляється, досить симптоматично”, – додав він.

Вранці 17 грудня в Москві був ліквідований начальник Військ радіаційної, хімічної та біологічної безпеки ЗС РФ Ігор Кирилов. Раніше СБУ називала його відповідальним за воєнні злочини росіян, пов’язані із застосуванням на фронті хімічної зброї. Кирилов загинув, виходячи з під’їзду власного будинку, поруч із яким була закладена вибухівка.

Кількома днями раніше у підмосковному місті Котельники був ліквідований керівник відділу програмного забезпечення конструкторського бюро “Марс” Михайло Шатський. Він займався модернізацією російських крилатих ракет X-59 до рівня X-69. Його ліквідацію приписують агентам ГУР.

Десятого березня цього року виповнюється рік з дня винесення вироку українському правозахиснику Максиму Буткевичу. Після присудження йому 13 років позбавлення волі, протягом останніх 20 місяців колишній журналіст ВВС перебуває у полоні в Росії. Останній візит адвоката та отримана інформація від батьків Буткевича до колонії суворого режиму №2 в окупованій Луганщині надихнули трохи оптимізму. Йому нарешті дозволили листування, але лише в межах Росії. Листи від друзів вже відправлені, але їх доставка може зайняти деякий час. Максим повідомив, що не отримав передачі від української сторони, яку планувалося передати військовополоненим напередодні новорічних свят. На жаль, разом з цією передачею Буткевич не отримав також листа від своїх батьків. Навіть після надходження посилки, російська сторона не підтвердила її вручення полоненим. Щодо умов у колонії, Буткевичу дозволили користуватися бібліотекою, що раніше було заборонено. Його зовнішній вигляд покращився, а харчування, за словами матері, теж мало б стати кращим. Наступного місяця, 13 березня, у Верховному суді Москви розглядатимуть касаційну скаргу на справу Буткевича. Батьки знову підтримують надію на зустріч з сином і надіються на його обмін. “Наша головна мета – дочекатися звільнення Максима. Ми не втрачаємо надію на його повернення”, – підкреслює Євгенія Буткевич.

Максим Буткевич вирішив долучитися до фронту на початку повномасштабного вторгнення у 2022 році, незважаючи на відсутність військового досвіду, крім навчання на військовій кафедрі, де отримав філософську освіту. У червні 2022 року він потрапив у полон разом із своїм підрозділом у районі захоплених росіянами пунктів Золоте і Гірське Луганської області. Після цього російські ЗМІ розпочали масштабну кампанію дезінформації, називаючи його “переконаним фашистом” та “головним підривником режимів” у Казахстані та Білорусі. Десятки російських сайтів поширювали фейкові новини, де його класифікували як “бойовика”, “нациста”, “пропагандиста” і “русофоба”, приписуючи йому навіть розпалювання громадянської війни. Також його називали “британським шпигуном” через його минулу роботу на BBC.

Максим Буткевич є відомим правозахисником в Україні, який протягом десятиліть адвокатував права людей та допомагав сотням мігрантів. У його біографії значиться робота в українській службі ВВС у Лондоні, викладання у Києво-Могилянській академії та робота в ООН.

Колеги та друзі описують Максима Буткевича як пацифіста та захисника мігрантів, який публічно засуджував різноманітні форми нетерпимості та фашизму. Майже 15 років свого життя він присвятив боротьбі за права людини. Максим був членом правління українського відділення Amnesty International та співзасновником організації “Без кордонів”, яка активно виступає проти ксенофобії та расизму в Україні, а також надає допомогу переселенцям. Він відзначився в боротьбі за визволення в’язнів Кремля, зокрема режисера Олега Сенцова.

“Максим боровся проти дискримінації, ворожніх висловлювань та виступав за те, щоб Україна не виганяла людей до країн, де їм загрожувала небезпека. Він допомагав їм знайти притулок тут”, – розповідає Володимир Яворський, юрист з Центру громадянських свобод, друг Максима.

Згідно з версією російських слідчих, у червні 2022 року Максим вистрілив із протитанкового гранатомета по під’їзду житлового будинку у Сєвєродонецьку, де, за їх словами, були двоє людей. Проте, за словами його матері, його підрозділ ніколи не перебував у Сєвєродонецьку, а воював біля Золотого й Гірського. У серпні 2023 року суд у Москві підтвердив вирок правозахиснику. Після цього Максим на три місяці зник у російській каральній системі, і ні рідні, ні адвокати не знали його місцезнаходження. Виявилося, що його перевели до колонії №2 на окупованій Луганщині у місті Боково-Хрустальне (Вахрушеве). Amnesty International називає вирок Максиму Буткевичу “помстою російської влади за його правозахисну діяльність”, а зізнання, яке він, за їхніми словами, зробив, – вимушеним.

У результаті дослідження статті про Максима Буткевича виявлено, що він є видатним правозахисником та активістом, який протягом багатьох років боровся за права людини та публічно виступав проти нетерпимості та фашизму. Його діяльність включала участь у роботі Amnesty International та співзаснування організації “Без кордонів”, яка надавала допомогу переселенцям та боролася з ксенофобією та расизмом.

Проте, за версією російських слідчих, йому було пред’явлено обвинувачення у вистрілі з протитанкового гранатомета по житловому будинку у Сєвєродонецьку, що викликало смерть двох осіб. Однак згідно з відомостями його матері та інших джерел, його підрозділ не перебував у зазначеному місті.

Після вироку у Москві Максима Буткевича зник на три місяці, а потім виявилось, що його перевели до колонії №2 на окупованій Луганщині. Amnesty International та інші правозахисні організації вважають вирок Максиму неправомірним і спрямованим на помсту за його правозахисну діяльність.

Отже, справа Максима Буткевича є ще одним прикладом порушення прав людини та правозахисної діяльності у Росії, і необхідно продовжувати міжнародний тиск на владу цієї країни для його звільнення та захисту прав і свобод усіх громадян.

Останні новини