25 лютого в Україні: свята, пам’ять і народні традиції

У Києві було повідомлено про підозру керівнику одного з підрозділів КП «Київтеплокомуненерго» у зв'язку з інцидентом, що стався 2 січня на проспекті Лобановського. Під час прориву труби центрального опалення на тротуарі утворилася неогороджена яма з окропом, що призвело до серйозних травм. Внаслідок цього 16-річна дівчина отримала опіки, що потребують медичного втручання та тривалого лікування.

За попередніми даними слідства, прорив трубопроводу стався через неналежне обслуговування і відсутність відповідних заходів безпеки на місці аварії. У момент інциденту яма, яка утворилася внаслідок витоку гарячої води, не була обгороджена, що створило небезпечні умови для пішоходів. За словами потерпілої, вона не мала змоги уникнути контакту з окропом через те, що місце пошкодження не було позначено попереджувальними знаками чи огороджено.

За нормативними документами, місце аварії повинно бути обладнане надійною огорожею, попереджувальними знаками та при необхідності аварійним освітленням. Проте керівник робіт не забезпечив своєчасного огородження всієї небезпечної ділянки, що й стало причиною тяжких травм для неповнолітньої.

Дівчину у стані медикаментозної коми доправили на лікування до Німеччини. Досудове розслідування триває, встановлюються інші особи, чия бездіяльність могла призвести до травмування потерпілої.

Державне некомерційне підприємство «Інститут серця Міністерства охорони здоров’я України» оголосило масштабний проєкт реконструкції будівлі «А», попередня вартість якого становить 1,32 млрд грн. Процес закупівлі привернув увагу експертів і громадськості, адже на торгах упевнено виривається вперед компанія ТОВ «Будівельна Індустрія Кантріінвестбуд» із пропозицією на рівні 1,05 млрд грн. Попри формальне зниження вартості, участь цієї фірми породила низку запитань, оскільки саме вона розробляла проєкт реконструкції і мала повний доступ до детальних кошторисів, що створює ризики нерівних умов для інших потенційних учасників.

Фахівці, які здійснили незалежну експертну оцінку поданого кошторису, виявили значні відхилення від середньоринкових цін на базові матеріали. Зокрема, арматура, металопластикові вікна, теплоізоляційні плити та керамічна плитка на відкритому ринку коштують на 21–40% дешевше, ніж зазначено у документації. Такі розбіжності свідчать про можливе завищення витрат, яке може вплинути на кінцеву вартість робіт навіть після знижених тендерних пропозицій.

Тендерні умови були складними та вибірковими: учасники мали надати детальну технічну документацію на десятках сторінок, підтвердження постачання від виробника, чинний договір на вивезення будівельних відходів та п’ять сертифікатів ISO. Дешевшого конкурента – «Укрбуд-Проєкт-Реконструкція» – відхилили через формальні невідповідності.

ТОВ «Будівельна Індустрія Кантріінвестбуд» зареєстроване у 2020 році та належить Юрію Ромашко. Компанія отримала державних підрядів на 1,37 млрд грн, більшість без конкурентних торгів, включно з підрядами на будівництво захисних споруд на атомних станціях. Підряди «Кантріінвестбуду» фігурували у «плівках Міндіча» – записах НАБУ про відкатні схеми при закупівлях «Енергоатому».

Реконструкція будівлі «А» Інституту серця передбачає створення відділення інноваційної кардіонейрореабілітації та інтенсивної терапії до кінця 2027 року. Очолює Інститут Борис Тодуров, уповноважена особа з закупівель – Аліна Сухомлин.

У війні на українській землі палкий бій триває, а вирішено та закінчено ще мало. Де шукати найбільш запеклих сутичок та яка важлива військова техніка стане визначальною для обох сторін? Розглядаємо прогнози бойових дій та описуємо загальний хід подій у російсько-українській війні на наступні місяці.

Авіація РФ повернулася на передову як серйозний фактор на полі бою. Це не лише дії Су-24 та Су-34 біля Харкова чи на кордоні Сумщини, але й скидання чавунних бомб "Грачами" Су-25 в районі Часів Яр — прямо на лінії фронту. Хоча часто російські бомбардування не завжди точні, більшість їх досягає майже мішаної мети. Війська РФ обмежені не лише кількістю літаків, але й кількістю корегованих бомб. Запобігти загрозі від російської авіації буде важко, навіть якщо в ЗСУ з'являться перші F-16. Російські пілоти мають більше льотного досвіду, досвідченіші наземні служби та більше злітно-посадкових смуг на території Європейської частини РФ. Крім того, є літаки ДРЛС (дальнього радіолокаційного стеження), які можуть координувати дії повітряної сили РФ. Хоча Україна збила декілька з них, але ці літаки можуть продовжити виконувати завдання після ремонту.

Швидка реакція на російську авіацію майже неможлива, оскільки ескадрильї західних літаків будуть прибувати поступово, а пілоти проходять тривалу підготовку. Проте, використання цих літаків у бойових діях також буде поступовим. Але вони матимуть перевагу завдяки інтегрованим шоломним прицілам та бортовим радарам. F-16 значно превосходять за технічними характеристиками Міг-29, якими зараз озброєні Повітряні сили ЗСУ.

Загроза з повітря лишається і від російських дронів-розвідників Supercam та Zala, які часто діють в тилу ЗСУ біля третьої лінії оборони. Вони мають нові оптичні системи та працюють на оптичному каналі, щоб уникнути підкарантину електронної боротьби. Вони використовуються для наведення балістичних ракет, таких як "Іскандери", а також для дальніх ударів, таких як "Ланцети" по літаках на аеродромах. Останнім часом кількість атак на український тил помітно зросла.

Цей аналіз показує, що війна в Україні ще далеко від завершення, а бойові дії та стратегічні вибори обох сторін будуть вирішувати подальший хід конфлікту.

Над українськими територіями триває безперервний натиск — атаки приземлених об'єктів, мостів та шляхопроводів, що нагадують місця розташування військ. Російські сили періодично наносять удари по цим об'єктах, створюючи загрозу для рятувальників ДСНС. Україна використовує свій пострадянський арсенал протиповітряної оборони, такий як ЗРК "Оса", "Стріла" та комплекси "Тунгуска", з успіхом протистоячи різноманітним дронам у цій війні. Однак запаси ракет, які були надані Україні ще за часів СРСР, поступово вичерпуються. Також закінчуються запаси засобів ППО, таких як "Стінгери", після невпинних атак крилатими ракетами і розвідувальними дронами.

Навіть США звертаються до "зворотного інжинірингу" та відновлення списаних систем ПЗРК, щоб збільшити запаси, доки нове виробництво не досягне запланованого рівня. З браком засобів ППО все більше російських дронів проникає в тил ЗСУ і здатні наносити точні удари та використовувати балістику. Західна допомога продовжується, незважаючи на політичні труднощі. США підтримують Україну, навіть у світлі внутрішньополітичних конфліктів. Тому, ймовірно, питання про американську допомогу вирішиться, можливо, через кредит з можливістю списання чи іншими механізмами.

Паралельно на Заході укладаються контракти на боєприпаси, в Німеччині відновлюється виробництво "розумних мін", а завод з виробництва снарядів калібру 35х228 мм для "Гепардів" очікується досягнення планової потужності у середині 2024 року. Також продовжується робота з локалізації виробництва "Байрактарів" в Україні. Ці безпілотники, що успішно використовувалися під час конфлікту, зараз модернізуються, щоб стати ще ефективнішими в різних областях. Також триває робота над "коаліцією дронів", яка передбачає надсилання Україні сотень дронів-камікадзе та розвідувальних апаратів з Франції, Німеччини, Великої Британії та інших країн.

Європейський континент активно розширює виробництво пускових установок для системи ПЗРК PATRIOT, і це неабияко вплине на потреби та кадровий ресурс українських військ. Окрім того, країни Європи, що входять до НАТО, збираються придбати значну кількість ракет PAC-2 GEM-T з можливістю застосування проти балістичних цілей, оснащених неконтактним підривником. Також в межах співпраці з країнами ЄС можливе отримання Україною значної кількості 155-мм боєприпасів, що стане важливим доповненням до арсеналу.

Зараз у Європі виробництво 155-мм снарядів проводять чотири країни: Велика Британія (BAE Systems), Німеччина (Rheinmetall), Франція (Nexter) та Фінляндія разом з Норвегією (Nammo). Видобуття та обсяги зростають, що свідчить про готовність європейської промисловості підтримувати Україну. Останні пакети допомоги від Німеччини, зокрема, передбачають постачання 130 модернізованих до версії "1А3" БМП Marder та кількох сотень дронів для підсилення ЗСУ.

У той же час, російська сторона продовжує мобілізувати свої ресурси. Заводи колишніх західних компаній у Росії виробляють порох, а хлібозаводи переобладнуються під виробництво дронів. Хоча можуть бути дефекти та зриви термінів, проте російські військові все одно отримують нову техніку й озброєння. Це вказує на тенденції у війні. Російські солдати оснащуються цифровими раціями, сучасними аптечками та бронежилетами з керамічними пластинами. Видно прогрес у порівнянні з тим, що було раніше. У таких умовах Україні необхідно постійно розвиватися та адаптуватися, щоб зберегти своє місце у конфлікті. Здатність до мобілізації та ведення тотальної війни може виявитися критичною для майбутнього країни.

Європейський континент активно розширює виробництво пускових установок для системи ПЗРК PATRIOT, і це неабияко вплине на потреби та кадровий ресурс українських військ. Окрім того, країни Європи, що входять до НАТО, збираються придбати значну кількість ракет PAC-2 GEM-T з можливістю застосування проти балістичних цілей, оснащених неконтактним підривником. Також в межах співпраці з країнами ЄС можливе отримання Україною значної кількості 155-мм боєприпасів, що стане важливим доповненням до арсеналу.

Зараз у Європі виробництво 155-мм снарядів проводять чотири країни: Велика Британія (BAE Systems), Німеччина (Rheinmetall), Франція (Nexter) та Фінляндія разом з Норвегією (Nammo). Видобуття та обсяги зростають, що свідчить про готовність європейської промисловості підтримувати Україну. Останні пакети допомоги від Німеччини, зокрема, передбачають постачання 130 модернізованих до версії "1А3" БМП Marder та кількох сотень дронів для підсилення ЗСУ.

У той же час, російська сторона продовжує мобілізувати свої ресурси. Заводи колишніх західних компаній у Росії виробляють порох, а хлібозаводи переобладнуються під виробництво дронів. Хоча можуть бути дефекти та зриви термінів, проте російські військові все одно отримують нову техніку й озброєння. Це вказує на тенденції у війні. Російські солдати оснащуються цифровими раціями, сучасними аптечками та бронежилетами з керамічними пластинами. Видно прогрес у порівнянні з тим, що було раніше. У таких умовах Україні необхідно постійно розвиватися та адаптуватися, щоб зберегти своє місце у конфлікті. Здатність до мобілізації та ведення тотальної війни може виявитися критичною для майбутнього країни.

Європейський континент активно розширює виробництво пускових установок для системи ПЗРК PATRIOT, і це неабияко вплине на потреби та кадровий ресурс українських військ. Окрім того, країни Європи, що входять до НАТО, збираються придбати значну кількість ракет PAC-2 GEM-T з можливістю застосування проти балістичних цілей, оснащених неконтактним підривником. Також в межах співпраці з країнами ЄС можливе отримання Україною значної кількості 155-мм боєприпасів, що стане важливим доповненням до арсеналу.

Зараз у Європі виробництво 155-мм снарядів проводять чотири країни: Велика Британія (BAE Systems), Німеччина (Rheinmetall), Франція (Nexter) та Фінляндія разом з Норвегією (Nammo). Видобуття та обсяги зростають, що свідчить про готовність європейської промисловості підтримувати Україну. Останні пакети допомоги від Німеччини, зокрема, передбачають постачання 130 модернізованих до версії "1А3" БМП Marder та кількох сотень дронів для підсилення ЗСУ.

У той же час, російська сторона продовжує мобілізувати свої ресурси. Заводи колишніх західних компаній у Росії виробляють порох, а хлібозаводи переобладнуються під виробництво дронів. Хоча можуть бути дефекти та зриви термінів, проте російські військові все одно отримують нову техніку й озброєння. Це вказує на тенденції у війні. Російські солдати оснащуються цифровими раціями, сучасними аптечками та бронежилетами з керамічними пластинами. Видно прогрес у порівнянні з тим, що було раніше. У таких умовах Україні необхідно постійно розвиватися та адаптуватися, щоб зберегти своє місце у конфлікті. Здатність до мобілізації та ведення тотальної війни може виявитися критичною для майбутнього країни.

Судячи з усього, Москва готується до тривалої кампанії, імовірно, російським військам не вистачить техніки навіть до кінця року (зважаючи на обмежену кількість бронетехніки та нестандартні машини, які вони зараз використовують через нестачу штатної техніки). Проте Кремль очевидно вирішив піти до кінця у цьому конфлікті. Росіяни готові витратити всі свої ресурси на наступні роки, щоб здобути контроль над якомога більшою частиною українських територій. Таким чином, війна ще далеко не закінчена, і перед українським народом стоять великі випробування цього літа.

У висновку можна сказати, що конфлікт між Україною та Росією відомий своєю складністю та тривалістю. Російська агресія продовжується, і Москва вкладає значні ресурси у ведення цієї війни. Незважаючи на обмежену кількість техніки та можливі обмеження до кінця року, Кремль зріштований до досягнення своїх цілей в Україні. Для українського народу перед нами стоять складні випробування, і потрібно бути готовими до тривалої та напруженої ситуації.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Як повідомили в Італійській федерації футболу, Андрій Шевченко був номінований у категорії “Іноземні футболісти” та отримав свою нагороду на урочистій церемонії в Коверчано.

Також до Зали слави увійшли із італійський футболіст, колишній тренер “Роми” Даніеле Де Россі, тренер збірної Італії Лучано Спаллетті, Ар’єдо Брайдом, Роберто Бонінсеньєм, Валентиною Джачінті, Агостіно Ді Бартоломеєм, Вінченцо Д’Аміко та Манліо Скопіньо. На церемонії Шевченко зачитав свого листа, якого адресував Італії та “Мілану”. “Це лист від української дитини, яка мріяла потрапити до тебе.

Наша перша зустріч відбулася по телевізору, і я відразу ж закохався в тебе. Я побачив Мальдіні, Барезі, Марадону, Платіні, Ван Бастена, Баджо, Віаллі та завмер, як завмирають перед найбільшими творами мистецтва. Я бачив пристрасть людей, майже релігію. Я бачив повні стадіони з історією. Моя перша поїздка за кордон у дитинстві була в Італію, спершу до Риму, а потім до Агрополі на турнір. Мене відразу вразило все в людях, особливо щедрість. Мені було добре тут і я подумав:

Я маю повернутися сюди будь-що-будь”. Так і сталося. Дорогий “Мілан”, спасибі тобі за те, що повірив у мене. Ти одразу ж, з першого дня, дав мені відчути себе членом своєї сім’ї. Ми багато виграли разом, і я познайомився з незвичайними людьми, особливо з сім’єю Берлусконі, Адріано Галліані, Арієдо Брайдою, сім’єю Мальдіні. Міланістами стають з першого дня і назавжди

Шевченко зазначив, що “увійти до Зали слави італійського футболу — величезний привілей, і за це я дякую всім моїм партнерам по “Мілану”, керівникам клубу і його вболівальникам”.

Коверчано, де я перебуваю сьогодні, — це не тільки батьківщина Італії, воно відоме всюди. Звідси вийшли всі найвидатніші тренери, і я хотів би сказати вам, хлопцям зі збірної Італії, одну річ: італійський футбол люблять у всьому світі. Захищайте його і шануйте. Нарешті, я хотів би сказати спасибі всій Італії за те, що вона підтримала Україну в найскладніший момент нашої історії. Те, що для інших є нормою, для нас — надія. Надія на те, що ми все ще тут, кожен день і назавжди. Італія, я люблю тебе

Андрій Шевченко розпочинав футбольну кар’єру у київському “Динамо”, за яке дебютував 8 листопада 1994 року, вийшовши на заміну в матчі проти донецького “Шахтаря”. З “Динамо” Шевченко 5 разів ставав чемпіоном України та тричі вигравав Кубок України.

Влітку 1999 року італійський “Мілан” заплатив за Андрія 25 млн доларів. 29 серпня 1999 дебютував у Серії “А” в матчі проти “Лечче”, а у першому ж сезоні став найкращим бомбардиром Серії “А”, забивши 24 м’ячі в 32 іграх чемпіонату. Загалом Шевченко виступав за “Мілан” з 1999 по 2006 рік, де завоював медалі чемпіонату Італії, Кубка Італії, а також переміг у Лізі Чемпіонів. У 2004 році Шевченко отримав Золотий м’яч.

У 2006 році Шевченко перебрався до англійського “Челсі” за 30,8 млн англійських фунтів. Цей трансфер англійські вболівальники називали одним із провальніших. Не зумівши закріпитися у складі “пенсіонерів”, Шевченко на рік повернуся до “Мілану” в оренду. 32-річний гравець не зміг вибороти місця у стартовому складі і більшість ігрового часу проводив у матчах Кубка УЄФА, Кубка Італії, або після виходів на заміну у поєдинках Серії “А”.

Загалом у 322 матчах за “Мілан” Шевченко забив 175 голів та віддав 45 результативних передач. У серпні 2009 року стало відомо, що Шевченко повертається до київського “Динамо”, де провів три роки, і в 2012 році після домашнього Євро-2012 завершив кар’єру футболіста.

З 2016 по 2021 рік Шевченко очолював збірну України, з якою пробився до 1/4 Євро-2020. Після завершення кар’єри у збірній, Шевченко очолив італійський “Дженоа”, де пропрацював лише рік, і був звільнений через погані результати. У січні 2024 року Андрія Шевченка обрали новим президентом Української асоціації футболу. За відповідне рішення проголосували делегати на позачерговому Конгресі УАФ.