Реконструкція Інституту серця: зростання вартості, сумніви у прозорості та можливі наслідки для державного бюджету

У рамках проєкту "PEACE in Ukraine" Світовим банком надано другий транш безповоротного фінансування у розмірі 760 мільйонів доларів до державного бюджету України. Ця сума включає гранти від урядів Японії та Норвегії у розмірі 465 та 295 мільйонів доларів відповідно. Отримані кошти призначені для часткової компенсації видатків держбюджету, які не стосуються безпеки та оборони. Зокрема, ці фінанси спрямовані на пенсійні виплати, виплати працівникам Державної служби з надзвичайних ситуацій (ДСНС) та оплату праці педагогів.

Президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн висловила бажання розглянути використання прибутку від заморожених російських активів на користь закупівлі військового обладнання для України. "Настав час розпочати розмову про використання прибутків від заморожених російських активів для спільної закупівлі військового обладнання для України", – зазначила вона. "Це буде сильним символом та принесе значну користь, зробивши Україну та всю Європу безпечнішим місцем для проживання", – додала фон дер Ляєн.

Україна отримала важливий другий транш фінансування від Світового банку у розмірі 760 мільйонів доларів у рамках проєкту "PEACE in Ukraine". Ці кошти спрямовані на підтримку соціальних секторів, зокрема, пенсійних виплат, оплату праці працівників Державної служби з надзвичайних ситуацій та педагогів. Також президент Європейської комісії висловила ініціативу використання прибутку від заморожених російських активів на закупівлю військового обладнання для зміцнення безпеки України та Європи. Ці кроки сприятимуть зростанню стабільності та забезпечать безпеку не лише в Україні, а й у всьому регіоні.

Міжнародна наукова спільнота досягла значного прориву у боротьбі з раком молочної залози, представивши нові результати масштабного дослідження OlympiA. У ході дослідження було встановлено, що препарат олапаріб, застосований на ранніх стадіях хвороби, може значно знизити ймовірність рецидиву раку та його метастазування. Результати, отримані вченими після двох з половиною років спостережень, дали оптимістичні прогнози для жінок, які вже пройшли хіміотерапію.

Під час дослідження було залучено групу пацієнток, що вже отримали стандартне лікування, і їм було призначено олапаріб як додаткову терапію. Серед жінок, які приймали цей препарат, 85,9% не мали рецидиву раку, що значно перевищує результат тих, хто отримував плацебо (77,1%). Це відкриття є важливим кроком до покращення прогнозів для пацієнток з ранніми стадіями захворювання.

Ще один важливий результат — зменшення ймовірності поширення хвороби на інші органи. У групі, що приймала олапаріб, 87,5% пацієнток залишилися живими без метастазів, тоді як серед тих, хто отримував плацебо, таких було 80,4%. Це свідчить про зниження ризику віддаленого метастазування на 43%.

Олапаріб є інгібітором ферменту PARB, який бере участь у відновленні ракових клітин. Раніше його застосовували лише для лікування пізніх стадій онкозахворювань. Проте нові результати доводять, що препарат може бути ефективним і на початкових етапах — як цільова терапія для пацієнток зі спадковими мутаціями BRCA1 або BRCA2.

Голова дослідницького комітету OlympiA, професор Ендрю Тутті, наголосив, що жінки з такими генетичними мутаціями часто стикаються з агресивними формами раку грудей у молодому віці. Раніше для них не існувало спеціально розробленого лікування, здатного зменшити ризик рецидиву. «Олапаріб став першими цільовими ліками, які довели свою ефективність при спадкових мутаціях і раку молочної залози на ранній стадії. Це справжній прорив», — зазначив учений.

Результати дослідження можуть змінити підхід до лікування мільйонів жінок у світі, адже препарат дає нову надію на довге та здорове життя після діагнозу.

4 липня 2024 року стало відомо про резонансне розслідування Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) щодо можливих корупційних схем у Державній митній службі. Ця новина викликала значний суспільний резонанс та привернула увагу до питань доброчесності у державних органах.

Шептицькому пред’явлено звинувачення за закінчений замах на підбурювання до хабарництва (статті 15, 27 та 369 Кримінального кодексу України). За даними слідства, влітку 2023 року Шептицький вирішив поставити своїх людей на високі посади в митниці через підкуп тимчасового виконуючого обов’язки голови Держмитслужби. Для цього він залучив Руслана Черкаського, колишнього заступника очільника митниці, звільненого у 2023 році через корупційні скандали, як посередника. Черкаський мав передати пропозицію щодо хабаря на посади у західних областях, зокрема за мільйон доларів за керівництво Львівською митницею.

За словами детективів, Шептицький планував разом із спільником Олегом Гаталяком фінансувати ці призначення та визначати кандидатів, які підходять для різних посад. Гаталяк також мав контролювати та розподіляти хабарі в майбутньому підконтрольному підрозділі митниці, наприклад, плануючи отримувати близько 2 мільйонів доларів щомісяця з Волинської митниці.

Шептицький зустрічався з Черкаським кілька разів для обговорення плану, залучаючи до розмов Гаталяка. Під час цих зустрічей обговорювались не лише вартість посад на різних підрозділах митниці, а й деталі схеми оплати. Наприклад, за призначення на посаду керівника Львівської митниці обговорювалась сума півмільйона доларів, за Чернівецьку – 200 тисяч. Згідно з змістом розмов, це був “перший платіж” за саме призначення, після чого планувалась регулярна виплата з частки незаконних прибутків щомісячно.

Згідно з текстом підозри, план Шептицького зазнав неуспіху через обставини, які не залежали від нього. Проте у списку “підходящих” кандидатур, який Черкаський передав на розгляд очільнику Держмитслужби, особисто відзначено кандидатуру Юрія Герасимова, колишнього голови Харківської митниці, якого справді призначено керівником Чернівецької митниці у січні 2024 року.

Нагадаємо, що Назар Шептицький є пасинком Олександра Рувіна, голови КНДІСЕ – найбільшого та найвпливовішого судово-експертного інституту в Україні. Обидва були героями розслідування Bihus.Info у 2021 році, коли журналісти розкривали сумнівне походження статків родини Рувіна в контексті конфлікту інтересів та скандальних експертиз.

Щодо Назара Шептицького вдалося встановити, що він володів значною кількістю дорогоцінної нерухомості та розкішних автомобілів, які не відповідали його офіційним доходам. Наприклад, серед них був Range Rover, вартістю близько 3,5 мільйона гривень, квартира в ЖК “Французький квартал” приблизно на 150 тисяч доларів, а також квартира у ЖК “Липська вежа” в урядовому кварталі Києва, оренда якої коштувала 8 тисяч доларів на місяць. Протягом декількох років також спостерігалася присутність Шептицького на автомобілях, зареєстрованих на інших осіб, які мали довіреності на його пасинка, Олександра Рувіна. Серед цих автомобілів були Mercedes-Benz G 63 AMG, два Toyota Land Cruiser 200 і Aston Martin DB9. Загальна орієнтовна вартість цих автомобілів становила приблизно 9 мільйонів гривень.