Четвер, 16 Квітня, 2026

25 лютого в Україні: свята, пам’ять і народні традиції

Важливі новини

У мулі Каховського водосховища знайшли небезпечні метали

На дні колишнього Каховського водосховища науковці виявили залишки небезпечних речовин, серед яких — важкі метали, здатні негативно впливати на довкілля. Про це повідомляє The Guardian із посиланням на дослідження, опубліковане в журналі Science. Попри те, що нині ця територія вкрилася густою зеленню, ґрунт тут не такий безпечний, як може здаватися. Експерти з’ясували: протягом десятиліть пил […]

Святий Полікарп Смирнський — Воїн Христової Віри та Свідок Апостольської Традиції

Сьогодні вшановуємо пам’ять святого священномученика Полікарпа Смирнського, єпископа Смирни, одного з найзначніших і найвпливовіших отців ранньої Церкви. Його життя та діяльність стали символом незламної віри та мужності у боротьбі за істинне християнство. Народившись близько 69 року, Полікарп був учнем апостола Іоанна Богослова, що надавало йому неперевершену духовну глибину та безпосереднє з'єднання з апостольським вченням. Це робило його важливою фігурою в історії Церкви та справжнім носієм традицій, що передавалися від самих апостолів.

З ранніх років Полікарп показав себе як ревний захисник християнської віри, що не боїться виступати проти єресей та відступництва. Він не тільки активно поширював Євангеліє, але й боровся за правильне тлумачення святих писань, пропагуючи необхідність збереження чистоти християнської доктрини. У своєму посланні до филип’ян він закликав до стійкості в вірі, збереження братської любові та моральних цінностей, які повинні бути основою кожної християнської громади.

Близько 155 року, під час гонінь на християн, святого заарештували. Йому запропонували зректися віри, однак він відмовився, промовивши слова, що стали символом відданості:«Вісімдесят і шість років я служу Йому, і Він не зробив мені жодного зла. Як можу зневажити мого Царя і Спасителя?»

Після цього Полікарпа стратили. Його мученицька смерть стала одним із перших докладно описаних свідчень християнського мучеництва.

Також 23 лютого розпочинається Великий піст — найтриваліший і найсуворіший період духовної підготовки у християнській традиції. Він встановлений на спомин про сорокаденний піст Ісус Христос в пустелі.

Протягом 40 днів віряни утримуються від м’яса, молочних продуктів і яєць, приділяють більше уваги молитві, покаянню та добрим справам. Головна мета посту — духовне очищення, внутрішнє оновлення та підготовка до святкування Воскресіння Христового.

Цього ж дня у світі відзначають Всесвітній день взаєморозуміння і миру. Його ініціатором став Пол Гарріс — засновник Rotary International. Метою свята є популяризація діалогу, толерантності та міжнародної співпраці.

У різних країнах проходять конференції, освітні заходи та волонтерські акції, покликані зміцнити взаємоповагу та культуру миру.

23 лютого також відзначають День гри в теніс. Свято покликане популяризувати активний спосіб життя та один із найдинамічніших видів спорту. Сучасний теніс сформувався у Велика Британія у XIX столітті, а сьогодні входить до програми Олімпійські ігри та найпрестижніших світових турнірів.

23 лютого 1893 року німецький інженер Рудольф Дізель отримав патент на дизельний двигун. Його розробка базується на принципі самозаймання палива від високого тиску без використання свічок запалювання.

Цей винахід став проривом у розвитку транспорту та промисловості. Сьогодні дизельні двигуни широко застосовуються у вантажному транспорті, залізничній галузі, судноплавстві та сільському господарстві.

Через 25 років південь України може залишитися без води

Україна вже сьогодні стикається з дефіцитом води, і ситуація, за прогнозами експертів, лише погіршуватиметься. Економіст-географ Іван Савчук, асоційований дослідник Лабораторії «Географія міст» у Парижі, попереджає: упродовж наступних 25 років південь України може залишитися без достатнього водозабезпечення. Це не лише екологічна проблема, а й критичне питання для енергетичної безпеки держави. Зміни клімату та посухи впливають на […]

Стратегія російських атак на енергосистему України: еволюція та наслідки

Російська стратегія ударів по енергетичній інфраструктурі України пройшла еволюцію. Замість широкомасштабних атак, які були характерні для періоду 2022-2023 років, тепер противник використовує високоточні ракетні удари, спрямовані на електростанції, що розташовані у менш захищених регіонах. Хоча наслідки цих атак можуть здаватися менш масштабними, вони призводять до значних збитків, які перевищують минулі. Про це повідомляють українські офіційні особи.

За даними Financial Times, деякі електростанції, ймовірно, не зможуть бути відновлені до наступної зими. Протягом періоду з 22 по 29 років, російські сили атакували сім теплових електростанцій та дві гідроелектростанції. Однак енергетичні об'єкти в Києві залишаються непорушеними, оскільки столиця обладнана однією з найсильніших систем протиповітряної оборони. За даними, деякі електростанції, зокрема на Харківщині, зазнали майже повного зруйнування.

Максим Тимченко, генеральний директор ДТЕК, пояснив, що під час російських атак їх група втратила близько 80% виробництва, п'ять теплових електростанцій були змушені припинити роботу. Головною метою залишається відновлення якнайбільшої кількості пошкоджених об'єктів до початку холодів. Передбачено план відновлення не менше як половини пошкоджених енергоблоків у випадку відсутності подальших атак.

Відзначаючи зміни в російській тактиці, керівник відділу комунікацій “Укренерго” Марія Цатурян повідомила, що вже не відбуваються масовані атаки по всій країні, як це було у 2023 році. Замість цього, РФ націлює ракети на електростанції в окремих регіонах з метою повного їх знищення, оскільки їх відновлення вкрай складне за короткий період часу.

Цатурян пояснила, що росіяни атакують п'ять-шість енергетичних об'єктів у одному регіоні, застосовуючи таку ж кількість ракет, яку вони використовували при масованих ударах в 2022-2023 роках. Великі електростанції, які потребують тривалого часу на відновлення, важко захистити. Інша відмінність від попередніх атак полягає в тому, що РФ розпочала застосовувати високоточні балістичні ракети. За словами голови парламентського комітету України з енергетики та комунальних послуг Андрія Геруса, під час останньої атаки на вугільну електростанцію росіяни використали ракети вартістю 100 мільйонів доларів.

Представник української військової розвідки Андрій Черняк розкрив додаткові деталі щодо використання росіянами безпілотників для атак на енергетичні об'єкти, зокрема, на трансформатори, з метою зниження витрат. Він зазначив, що ракети, які використовує РФ у своїх атаках, були виготовлені недавно, і за оцінками військових аналітиків, у росіян може залишитися лише на одну-дві такі атаки.

Раніше голова правління Національної енергетичної компанії "Укренерго" Володимир Кудрицький висловив переконання, що для запобігання тяжким наслідкам російських атак, Україні необхідно будувати сотні малих електростанцій по всій території. Проте важливо зауважити, що це не повинно негативно вплинути на тарифи для населення. Спрямованість на створення децентралізованих енергетичних рішень може стати не лише відповіддю на небезпеку російських атак, а й зробити енергопостачання більш надійним та стійким у майбутньому.

У результаті аналізу вищезгаданої статті можна зробити наступні висновки:

• Російська стратегія ударів на енергетичну інфраструктуру України пройшла еволюцію: замість широкомасштабних атак застосовуються високоточні ракетні удари на менш захищені об'єкти, що призводить до значних збитків.

• Використання безпілотників та новітніх ракетних систем Росією свідчить про постійне удосконалення її військово-технічного потенціалу.

• Україні необхідно активно працювати над створенням децентралізованих енергетичних систем, таких як малі електростанції, що дозволить знизити ризик для енергетичної безпеки країни.

• Важливо забезпечити, щоб будівництво нових енергетичних об'єктів не мало негативного впливу на тарифи для населення, а зробити їх ефективними та стійкими у довгостроковій перспективі.

На Буковині чоловік помер у ТЦК під час проходження ВЛК

У територіальному центрі комплектування (ТЦК) Чернівецької області помер 32-річний чоловік, якого раніше розшукували за ухилення від мобілізації. Інцидент стався під час проходження ним військово-лікарської комісії (ВЛК). На Буковині обласний ТЦК та СП запросив для уточнення військово-облікової інформації місцевого жителя, але під час проходження військово-лікарської комісії 32-річний чоловфік знепритомнів і згодом помер. Поліція з’ясовує обставини інциденту та […]

The post На Буковині чоловік помер у ТЦК під час проходження ВЛК first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

25 лютого в Україні є особливо насиченим днем, адже він поєднує кілька важливих подій національного та міжнародного значення. Цього дня відзначають День інженерно-авіаційної служби Збройних сил України, присвячений військовим фахівцям, які забезпечують справність і надійність авіаційної техніки, безпеку польотів та ефективність бойових завдань. Свято підкреслює роль інженерів у підтримці обороноздатності країни та вдячність за їхню щоденну самовіддану працю.

Крім військової тематики, 25 лютого вшановують пам’ять видатної української поетеси, чия творчість залишила глибокий слід у літературі. Цей день також присвячений міжнародній ініціативі проти булінгу — особливій увазі до проблеми цькування в школах, серед молоді та у цифровому середовищі. Такі заходи допомагають формувати культуру взаємоповаги й соціальної відповідальності серед дітей та дорослих.

Цього ж дня народилася видатна українська поетеса Леся Українка. У річницю її народження в суспільстві неодноразово лунали пропозиції запровадити День української жінки. Відповідний законопроєкт з’являвся у Верховній Раді, однак наразі офіційного статусу це свято не має і відзначається неформально.

У світі 25 лютого проходить День рожевої сорочки — міжнародна акція на підтримку жертв булінгу. Її започаткували учні однієї з канадських шкіл після випадку цькування однокласника через одяг. Відтоді рожевий колір став символом солідарності з тими, хто постраждав від знущань, і нагадуванням про неприпустимість агресії.

Серед інших міжнародних дат — День безкорисливої допомоги іншим, День кохлеарних імплантів, День горіхів у шоколаді та навіть День револьвера.

За церковним календарем 25 лютого вшановують святителя Тарасія, патріарха Константинопольського. У вірян цього дня також відзначаються іменини Тараса. Традиційно святому моляться про підтримку для сиріт і вдів, зцілення від тяжких недуг та позбавлення від смутку.

У народному календарі цей день вважався сприятливим для медичних процедур та лікування. Вірили, що розпочате 25 лютого оздоровлення буде особливо ефективним. Селяни наприкінці зими готувалися до посівного сезону — перевіряли інвентар, висаджували розсаду, загартовували насіння на морозі. Рибалки ж вважали дату вдалою для улову.

Існують і прикмети, пов’язані з погодою. Відлига віщує багатий улов риби, зоряне небо обіцяє прохолодний березень, а сонячний день — теплий початок весни. Якщо ж починає активно танути сніг і скресає крига, у квітні можливі повені.

Водночас народні вірування застерігають від жадібності та скупості — вважається, що відмова допомогти іншому може обернутися власними труднощами. Також не радять здійснювати великі покупки: за прикметами, придбані цього дня речі служитимуть недовго. Небажано й спати вдень, аби уникнути головного болю.

Таким чином, 25 лютого поєднує військові, культурні, міжнародні та духовні події, залишаючись важливою датою як для держави, так і для суспільства.

Останні новини