За інформацією наших джерел, фігурант гучної кримінальної справи НАБУ про корупцію Денис Комарницький повертає свій вплив на столицю та викупив у Юлії Тимошенко “франшизу” Батьківщини по 5-ти районах Києва. Також, за інформацією джерла, Денис Комарницький розпочав фінансування передвиборчої кампанії Юлії Тимошенко та кандидатів від Батьківщини на президентських, парламентських і місцевих виборах. Стосовно столиці, за інформацією […]
Керівник державного підприємства «Ліси України» Юрій Болоховець знову на свободі. За даними джерел, 9 вересня 2025 року за нього внесли заставу у розмірі 9,1 млн грн. Це стало можливим після того, як Вищий антикорупційний суд зменшив суму застави одразу у десять разів. Наприкінці липня суд ухвалив рішення взяти Болоховця під варту у справі про незаконне […]Іран активно аналізував військовий конфлікт між Росією та Україною, з метою підготовки своїх збройних сил до сучасних викликів, включаючи потенційне протистояння з США та їхніми союзниками. Це вивчення виходить за межі загальних спостережень і охоплює детальний аналіз тактики, технологій та організації бойових дій, що вже суттєво вплинуло на реформування іранської армії. Дослідження Financial Times, яке ґрунтується на аналізі понад 300 публікацій в іранських військових виданнях, підтверджує цю тенденцію.
Протягом останніх п'яти років військові теоретики та командири Ірану пильно стежили за ходом війни в Україні, сприймаючи її як важливий приклад сучасного військового конфлікту. Особливу увагу вони приділяли використанню безпілотників, технологій штучного інтелекту, кіберопераціям та новим методам ведення бою. Основною темою в цих дослідженнях стала концепція асиметричної війни, що дозволяє слабшій стороні мати перевагу над сильнішим противником завдяки технологічним досягненням та адаптивній тактиці.
Однією з ключових особистостей у цьому процесі є Хоссейн Дадванд, керівник іранського військового училища. Він детально аналізував український досвід, зокрема, стійкість оборонної промисловості, швидкість розгортання виробництв дронів та використання 3D-принтерів для виготовлення доступних безпілотників. Ці пропозиції Дадванд вважає доцільними для інтеграції в іранську військову систему.
У своїх публікаціях він закликав до значних інвестицій у безпілотні технології, створення мобільних бойових формувань і модернізації навчальних програм для військових. Особливу увагу він звернув на впровадження штучного інтелекту у військову сферу, як у прийнятті рішень, так і в системах озброєння.
Ці рекомендації частково втілено у життя. Дадванд підтвердив у публічних коментарях, що Іран переглянув свої навчальні програми, адаптував підручники і змінив підходи до підготовки військ, враховуючи уроки конфлікту в Україні. Він підкреслив, що одним із важливих висновків стало масове використання доступних дронів та інтеграція цифрових технологій у бойові дії.
Аналізуючи війну, іранські військові не обмежувалися лише дослідженням українських тактик, а також звертали увагу на діяльність Росії. Вони вивчали, як українські війська змогли адаптуватись до умов боротьби проти сильнішого ворога, використовуючи дрони, радіоелектронну боротьбу та кіберінструменти.
Цей підхід відображає загальну трансформацію військових конфліктів у світі. Досвід показує, що дешеві технології, зокрема дрони, можуть суттєво змінювати військовий баланс. Наприклад, масове застосування безпілотників у різних регіонах викликає нові виклики для традиційних систем протиповітряної оборони, які часто є набагато дорожчими.
Водночас у матеріалах, що аналізувалися, містяться критичні оцінки стану іранської армії. Командири, серед яких Кіумарас Хейдарі та Абдолалі Пуршасб, визнавали, що країна не готова до нових загроз і підкреслювали потребу в реформуванні військової освіти та оновленні оборонних закупівель з акцентом на новітні технології.
Окремий блок досліджень стосується можливих сценаріїв майбутніх конфліктів, включаючи блокаду Ормузької протоки — стратегічного енергетичного маршруту. Такі сценарії розглядаються як частина асиметричної відповіді на військовий тиск з боку США та їх союзників.
Це все відбувається на фоні ескалації конфлікту між Іраном та Заходом у 2026 році, коли Тегеран відповів на удари США та Ізраїлю серією атак із використанням ракет і дронів, а також спробами заблокувати стратегічні морські шляхи.
Технологічні фактори набувають все більшої ваги у сучасних війнах. Деякі аналітики навіть називають конфлікт навколо Ірану «першою війною штучного інтелекту», в якій цифрові системи суттєво прискорюють процес ухвалення рішень та ведення бойових дій.
Досвід України виявився важливим не лише для Ірану, а й для багатьох інших країн, оскільки українська армія за час війни стала одним із лідерів у впровадженні дронів та доступних технологій, що дозволяють успішно протистояти сильнішим арміям. Цей досвід активно вивчається і реалізується в різних частинах світу.
Таким чином, розслідування Financial Times демонструє, що війна в Україні стала каталізатором змін у військовій сфері. Для Ірану вона стала джерелом важливих уроків, які вже впливають на підготовку військових, розвиток технологій та формування нової військової доктрини. Це підкреслює загальний тренд сучасних конфліктів, де вирішальну роль відіграє не кількість військ, а здатність швидко адаптуватися до нових технологічних реалій.
