Понеділок, 31 Серпня, 2026

Іран вивчає досвід війни в Україні для модернізації власних збройних сил

Важливі новини

Зростання тарифів у мобільного оператора lifecell

З 2 квітня український оператор мобільного зв’язку lifecell планує...

Податкова наклала рекордну кількість штрафів на ФОПів: що стоїть за цією тенденцією

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Як повідомляє Опендатабот, у результаті фактичних перевірок накладено ще 8 983 штрафні санкції, що стало рекордним показником за останні п’ять років. Загалом, кількість рішень про накладання штрафів виросла, що свідчить про посилення контролю над обігом підакцизних товарів та дотриманням трудового законодавства серед підприємців.

При цьому середня сума штрафу у 2024 році зменшилась майже в 2,5 рази порівняно з 2021 роком, досягнувши рівня 14 700 гривень. Це вказує на те, що хоча перевірки стали більш регулярними, державні органи стали обережнішими у нарахуванні санкцій.

Для порівняння, у 2020-2021 роках у середньому ухвалювалося близько 5800 рішень на рік, а загальна сума штрафів досягала 210 мільйонів гривень. Минулого року кількість рішень залишалася стабільною, однак сума штрафів зменшилася в 1,5 рази.

Камеральні перевірки, що проводяться податковою службою, ґрунтуються на даних, зазначених у податкових деклараціях, і спрямовані на виявлення помилок у звітності, завищення або заниження податків. Такий підхід дозволяє фахівцям виявляти порушення ще на етапі подачі документів, не здійснюючи фізичної перевірки підприємця.

Варто зазначити, що найбільша кількість камеральних перевірок за останні п’ять років була проведена в 2020 році – 33 882 перевірки. Однак у 2021 році їхня кількість зменшилася майже вдвічі, але сума штрафів зросла на 1,6 рази, досягнувши 14,57 млн грн.

Загалом, у 2023 році податкова служба зафіксувала найбільшу суму узгоджених штрафів за результатами камеральних перевірок, яка склала 21,96 млн грн – на 1,5 рази більше, ніж у 2021 році.

Ющенко підкорив TikTok

Віктор Ющенко, колишній президент України, несподівано здобув популярність у соціальній мережі TikTok завдяки своїй участі у відео, яке стало вірусним. Це відео, де Віктор Ющенко виконав одну з центральних ролей, набрало понад 2,3 мільйона переглядів всього за два дні. Його несподіване виявлення в ролі актора стало приємним сюрпризом для його шанувальників, а також привернуло увагу нових аудиторій, які цікавляться курйозами відомих особистостей.

Це відео стало яскравим прикладом того, як відомі особистості можуть змішувати свою публічну імідж з елементами гумору та несподіваності, щоб спілкуватися з аудиторією в новий, неочікуваний спосіб. Для багатьох глядачів цей епізод став справжнім відкриттям, підкреслюючи актуальність та гнучкість використання сучасних медійних платформ для комунікації та взаємодії з громадськістю.

У коротенькому комедійному відео блогер на ім’я Артем негативно відповідає на пропозицію дівчини, яка знаходиться за кадром, скуштувати меду. Відеоролик з’явився у сервісі TikTok 17 червня.

Після цих слів у кадрі з’являється Віктор Ющенко, який, згідно з титрів, виконує роль батька дівчини.

“Козаче, ти шо, з дуба впав”, — каже він й робить жест рукою, нібито дає потиличник.

Після цього усі герої задоволено посміхаються.

Коротеньке жартівливе відео за два дні встигло набрати понад 2,3 млн переглядів, зібрати 213 тис. вподобайок, 72 тис. поширень та майже 2,5 тис. коментарів.

Нагадаємо, влітку 2022 року Віктор Ющенко вирішив передати ЗСУ мед, який збирали на батьківщині Тараса Шевченка у селі Моринці Черкаської області та рідному селі Степана Бандери Старий Угринів Івано-Франківської області.

Куба спростувала звинувачення США про загрозу національній безпеці

Кубинська влада відреагувала на заяви Сполучених Штатів, які стверджують,...

Резонансна закупівля дерев у Харкові: мільйони з бюджету на озеленення в непростий час

Закупівля декоративних дерев у Харкові стала предметом активного обговорення серед громадськості та експертів через значні кошти, спрямовані з міського бюджету. Комунальне підприємство «Харківзеленбуд» уклало договір на придбання чотирьох сосен загальною вартістю 3,8 мільйона гривень. Такий крок викликав подив, адже йдеться про період воєнного стану, коли більшість видатків місцевих бюджетів асоціюються з безпекою, відновленням інфраструктури та соціальною підтримкою населення.

Згідно з оприлюдненими умовами контракту, три дерева були придбані за ціною 973 тисячі гривень кожне, ще одна сосна коштувала 876,5 тисячі гривень. При цьому зазначені суми подані без урахування податку на додану вартість, що фактично збільшує загальну фінансову нагрузку. Окремо в документах фігурують витрати на супутні роботи — майже 1,5 мільйона гривень спрямували на благоустрій порівняно невеликої території, де планувалося висадження дерев.

Підрядником за договором від 26 серпня стало товариство з обмеженою відповідальністю «Кузнецов ландшафтна студія», яке за цим контрактом має отримати майже 10 мільйонів гривень за поставку рослин. Водночас участь у закупівлі брала інша компанія — ТОВ «Голландські троянди», яка подала значно дешевшу пропозицію. За її умовами аналогічні дерева коштували від 150 до 400 тисяч гривень із ПДВ. Проте замовник відхилив цю пропозицію та обрав дорожчого постачальника.

Додаткові питання виникли після порівняння закупівельних цін із відкритими комерційними прайсами самого постачальника. У відкритому каталозі «Кузнецов ландшафтної студії» найвища ціна на сосни становить близько 247 тисяч гривень, тоді як дерева з аналогічними характеристиками оцінюються у межах 140–248 тисяч гривень. Таким чином, місто заплатило за окремі дерева у кілька разів більше, ніж їхня заявлена роздрібна вартість.

Крім фінансового аспекту, сумніви викликає і відповідність дерев заявленому виду. Замість справжніх італійських сосен Пінія, які не пристосовані до клімату Харківської області, у місті фактично висадили звичайні або кримські сосни, яким за допомогою стрижки надали характерну «парасолькову» форму. Це означає, що надалі місто буде змушене регулярно фінансувати догляд за деревами, аби вони зберігали декоративний вигляд.

У результаті громада Харкова не лише переплатила мільйони гривень за озеленення, а й отримала імітацію елітного благоустрою, яка потребуватиме додаткових витрат у майбутньому. Закупівля вже привернула увагу громадськості та стала черговим прикладом сумнівного використання бюджетних коштів у комунальному секторі.

Іран активно аналізував військовий конфлікт між Росією та Україною, з метою підготовки своїх збройних сил до сучасних викликів, включаючи потенційне протистояння з США та їхніми союзниками. Це вивчення виходить за межі загальних спостережень і охоплює детальний аналіз тактики, технологій та організації бойових дій, що вже суттєво вплинуло на реформування іранської армії. Дослідження Financial Times, яке ґрунтується на аналізі понад 300 публікацій в іранських військових виданнях, підтверджує цю тенденцію.

Протягом останніх п'яти років військові теоретики та командири Ірану пильно стежили за ходом війни в Україні, сприймаючи її як важливий приклад сучасного військового конфлікту. Особливу увагу вони приділяли використанню безпілотників, технологій штучного інтелекту, кіберопераціям та новим методам ведення бою. Основною темою в цих дослідженнях стала концепція асиметричної війни, що дозволяє слабшій стороні мати перевагу над сильнішим противником завдяки технологічним досягненням та адаптивній тактиці.

Однією з ключових особистостей у цьому процесі є Хоссейн Дадванд, керівник іранського військового училища. Він детально аналізував український досвід, зокрема, стійкість оборонної промисловості, швидкість розгортання виробництв дронів та використання 3D-принтерів для виготовлення доступних безпілотників. Ці пропозиції Дадванд вважає доцільними для інтеграції в іранську військову систему.

У своїх публікаціях він закликав до значних інвестицій у безпілотні технології, створення мобільних бойових формувань і модернізації навчальних програм для військових. Особливу увагу він звернув на впровадження штучного інтелекту у військову сферу, як у прийнятті рішень, так і в системах озброєння.

Ці рекомендації частково втілено у життя. Дадванд підтвердив у публічних коментарях, що Іран переглянув свої навчальні програми, адаптував підручники і змінив підходи до підготовки військ, враховуючи уроки конфлікту в Україні. Він підкреслив, що одним із важливих висновків стало масове використання доступних дронів та інтеграція цифрових технологій у бойові дії.

Аналізуючи війну, іранські військові не обмежувалися лише дослідженням українських тактик, а також звертали увагу на діяльність Росії. Вони вивчали, як українські війська змогли адаптуватись до умов боротьби проти сильнішого ворога, використовуючи дрони, радіоелектронну боротьбу та кіберінструменти.

Цей підхід відображає загальну трансформацію військових конфліктів у світі. Досвід показує, що дешеві технології, зокрема дрони, можуть суттєво змінювати військовий баланс. Наприклад, масове застосування безпілотників у різних регіонах викликає нові виклики для традиційних систем протиповітряної оборони, які часто є набагато дорожчими.

Водночас у матеріалах, що аналізувалися, містяться критичні оцінки стану іранської армії. Командири, серед яких Кіумарас Хейдарі та Абдолалі Пуршасб, визнавали, що країна не готова до нових загроз і підкреслювали потребу в реформуванні військової освіти та оновленні оборонних закупівель з акцентом на новітні технології.

Окремий блок досліджень стосується можливих сценаріїв майбутніх конфліктів, включаючи блокаду Ормузької протоки — стратегічного енергетичного маршруту. Такі сценарії розглядаються як частина асиметричної відповіді на військовий тиск з боку США та їх союзників.

Це все відбувається на фоні ескалації конфлікту між Іраном та Заходом у 2026 році, коли Тегеран відповів на удари США та Ізраїлю серією атак із використанням ракет і дронів, а також спробами заблокувати стратегічні морські шляхи.

Технологічні фактори набувають все більшої ваги у сучасних війнах. Деякі аналітики навіть називають конфлікт навколо Ірану «першою війною штучного інтелекту», в якій цифрові системи суттєво прискорюють процес ухвалення рішень та ведення бойових дій.

Досвід України виявився важливим не лише для Ірану, а й для багатьох інших країн, оскільки українська армія за час війни стала одним із лідерів у впровадженні дронів та доступних технологій, що дозволяють успішно протистояти сильнішим арміям. Цей досвід активно вивчається і реалізується в різних частинах світу.

Таким чином, розслідування Financial Times демонструє, що війна в Україні стала каталізатором змін у військовій сфері. Для Ірану вона стала джерелом важливих уроків, які вже впливають на підготовку військових, розвиток технологій та формування нової військової доктрини. Це підкреслює загальний тренд сучасних конфліктів, де вирішальну роль відіграє не кількість військ, а здатність швидко адаптуватися до нових технологічних реалій.

Останні новини