Прокурори Дніпропетровської обласної та окружних прокуратур припинили діяльність 11 кол-центрів, які діяли у Дніпрі під виглядом брокерських компаній та банківських служб безпеки. Про це повідомили в Офісі генерального прокурора. Частина з них працювала за схемою «інвестиційної підтримки», пропонуючи громадянам вкладати гроші у криптовалюту та обіцяючи прибутки від біржових торгів. Інші шахраї представлялися співробітниками банків і […]
Пулинський районний суд Житомирської області призначив три роки і три місяці позбавлення волі місцевому жителю, який повторно ухилився від мобілізації. Про це повідомляє «Главком» з посиланням на матеріали судового реєстру. Згідно з вироком, у липні 2024 року обвинувачений повторно пройшов військово-лікарську комісію, яка визнала його придатним до служби. Йому вручили повістку та визначили місце проходження […]
29 січня за новим церковним календарем православні віряни вшановують святого Лаврентія Києво-Печерського — подвижника, затворника та цілителя, ім’я якого тісно пов’язане з турботою про здоров’я людини. У народі його вважають особливим покровителем зору та тілесного й духовного зцілення, а сам день отримав назву Лаврентіїв і здавна мав особливе значення.
Святий Лаврентій жив у Києво-Печерській лаврі та прославився суворим аскетичним життям, постійною молитвою й милосердям. За церковними переказами, Господь наділив його даром зцілення, і до подвижника зверталися люди з різними хворобами. Найчастіше його ім’я пов’язували з допомогою при недугах очей, а також із захистом від злих сил і пристріту. Віруючі просили святого про збереження зору, фізичне здоров’я та внутрішній спокій.
Разом із Лаврентієм цього дня також згадують перенесення мощей священномученика Ігнатія Богоносця, мучеників Романа, Якова, Філофея, Сильвана, диякона Мокія та інших святих.
За юліанським, або старим стилем, 29 січня вшановують чесні вериги апостола Петра.
У народі Лаврентіїв день вважали непростим і навіть тривожним. Існувало повір’я, що саме в цей період активізується нечиста сила, тому господарі намагалися захистити оселю. Зранку по кутах дому встромляли гілочки чортополоху або інших колючих рослин, які мали оберігати від зла.
День також називали «жіночим». Вважалося, що жінки та дівчата можуть принести в дім удачу і спокій, тому їм радили більше відпочивати й не братися за важку фізичну працю або рукоділля.
Серед добрих традицій — приготування домашньої їжі, зокрема пиріжків із капустою та рибних страв. За прикметами, це сприяє миру, злагоді та взаєморозумінню в родині.
Водночас існували й заборони. Церква закликає утримуватися від брехні, сварок, заздрості, лихослів’я та відмови в допомозі іншим. У народі вірили, що конфлікти, розпочаті цього дня, можуть затягнутися надовго. Також не радили плакати, аби «не проливати сльози весь рік».
Особливу увагу наші предки приділяли погодним прикметам. Вважалося, що дощ 29 січня віщує вологий рік, сильний вітер — часті опади, червонуватий Місяць — негоду. Якщо дрова погано розгоряються або сіно відволожніло — чекали відлиги чи снігу. А морозний день, навпаки, обіцяв спекотний серпень.
