Субота, 18 Квітня, 2026

В Україні оновили правила мобілізації медиків

Важливі новини

На курорті в Перу українець убив та розчленував росіянку

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Після цього він спробував розчленувати тіло, щоб позбутися його. Пара проживала в одному номері.

Поліція приїхала на крики жертви. Чоловік під час затримання поводився неадекватно, дряпався і кусався.

Чоловіком убитої він, судячи з усього, не є, оскільки в соцмережах у росіянки багато фотографій із чоловіком і дочками. Але вони з Кузнєцовим, як стверджується, проживали разом у номері.

У Кузнєцова знайшли курильну трубку. Але поки доказів того, що він вживав місцевий наркотик аяуаску, не виявлено.

Наразі українець заарештований за підозрою у вбивстві.

Зеленський: “Затяжна війна не приносить вигоди ані Україні, ані Росії”

Президент України Володимир Зеленський висловив переконання, що затяжна війна не працює на користь ані Україні, ані Росії. Він заявив, що втрати обох сторін є величезними, і це є однією з найбільших болей для України. Зеленський зазначив, що Росія, у свою чергу, не думає про своїх людей, а більше орієнтується на гроші, які також втрачає. За […]

The post Зеленський: “Затяжна війна не приносить вигоди ані Україні, ані Росії” first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Неїжпапа: наступ з Криму у 2022-му вдався Росії — треба з’ясувати, чому

Командувач Військово-морських сил України віцеадмірал Олексій Неїжпапа заявив, що Росії у 2022 році вдалося розпочати успішний наступ із тимчасово окупованого Криму. В інтерв’ю «Радіо Свобода» він зазначив: хоча ворог атакував з різних напрямків, саме прорив з півдня заслуговує на окрему увагу та аналіз. За словами Неїжпапи, вторгнення з боку Криму не можна вважати винятковим — […]

Військова допомога Україні під загрозою

На конференції "Український експорт. Вікно відкривається?", що відбулася в Києві, було порушено критичне питання для вітчизняної промисловості. Олександр Каленков, очільник об'єднання підприємств "Укрметалургпром", наголосив на необхідності проведення термінових переговорів з Європейським Союзом щодо можливого перегляду термінів впровадження механізму транскордонного вуглецевого регулювання (CBAM) для України, зважаючи на форс-мажорні обставини.

Згідно з інформацією видання, більша частина військової підтримки України на 2025 рік пов’язана з угодою G7 про надання кредитів у розмірі $50 млрд з прибутку від заморожених російських активів. Однак союзники ще обговорюють деталі цієї угоди, і США прагнуть уникнути блокування з боку Угорщини. Якщо сторони не дійдуть до консенсусу, остаточна сума може бути зменшена.

Навіть якщо угода буде досягнута, $50 млрд може виявитися недостатнім для підтримки України на тлі продовження війни. Це може призвести до необхідності розширення фінансування з боку союзників.

Кризова ситуація з грошима серед союзників настає в критичний момент для України. Вона може змусити країну розпочати переговори з позиції слабкості, що викликає побоювання щодо її здатності відбивати нові атаки з боку Кремля.

Сполучені Штати оголосили про надання Україні пакета військової допомоги на суму $7,9 млрд. Також Вашингтон запровадив нові санкції проти Росії, спрямовані на обмеження її можливостей фінансувати війну. Адміністрація Байдена активно працює над планом продовження повноважень щодо допомоги Україні після початку нового фінансового року.

Франківський суд Львова виправдав лікарку за обвинуваченням у вимаганні грошей від військовослужбовця

Франківський районний суд Львова прийняв рішення на користь лікарки Львівської обласної клінічної психіатричної лікарні, звільнивши її від обвинувачення у вимаганні 200 доларів США від військовослужбовця за видачу виписного епікризу. Справу розглядали на основі подій, що сталися між 28 жовтня і 25 листопада 2022 року, коли 23-річний військовий перебував на стаціонарному лікуванні в медичному закладі на вулиці Кульпарківській у Львові.

Як зазначено у матеріалах справи, військовому було встановлено діагноз посттравматичного стресового розладу, пов’язаного з його участю в бойових діях. Під час лікування виникла ситуація, коли військовий повідомив, що лікарка вимагала від нього гроші за виписку епікризу, необхідного для подальшого лікування. Він стверджував, що лікарка запропонувала надати документ лише за умови оплати.

За версією обвинувачення, лікуюча лікарка Орися Гавриш вимагала від пацієнта 200 доларів за видачу епікризу, який був необхідний для підтвердження проходження лікування. У разі відсутності документа військовослужбовець міг бути притягнутий до відповідальності.

Під час судового розгляду лікарка заперечила звинувачення. Вона пояснила, що жодних вимог щодо грошей не висувала, а військовий нібито сам залишив кошти в її кабінеті, коли прийшов за документом. За її словами, розмов про неправомірну вигоду ні з пацієнтом, ні з його родичами не було. Також вона зазначила, що військовий прагнув отримати висновок про непридатність до військової служби.

Суд дійшов висновку, що сторона обвинувачення не довела наявності складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 354 Кримінального кодексу України (вимагання та одержання неправомірної вигоди). У результаті лікарку виправдали.

Водночас у Львівська обласна прокуратура повідомили, що не погоджуються з рішенням суду. Франківська окружна прокуратура вже готує апеляцію, вважаючи, що судовий розгляд був проведений неповно, а висновки не відповідають фактичним обставинам справи.

Оскаржити вирок можна протягом 30 днів з моменту його проголошення.

12 червня 2025 року набув чинності Указ Президента України №397/2025, який змінює правила проходження військової служби для осіб з медичною, фармацевтичною та реабілітаційною освітою. Відтепер таких фахівців не можуть призначати на непрофільні посади у Збройних силах України — лише за добровільною згодою.

Про це повідомило Міністерство охорони здоров’я України.

Згідно з новим указом, мобілізовані громадяни та діючі військовослужбовці, які мають відповідну спеціальну освіту, можуть бути призначені виключно на посади, що передбачають надання медичної, фармацевтичної або реабілітаційної допомоги.

Це стосується:

  • лікарів-спеціалістів (із магістерським ступенем та сертифікатом);

  • фармацевтів-спеціалістів;

  • фахівців зі спеціальностей “Технології медичної діагностики та лікування” (спец. “Протезування-ортезування”), “Терапія та реабілітація”, “Біомедична інженерія”;

  • осіб із післядипломною освітою за напрямами “Ерготерапія”, “Фізична терапія”, “Протезування-ортезування”, “Терапія мови і мовлення”.

Також заборонено призначати таких громадян на посади, що потребують нижчого рівня кваліфікації, ніж той, який вони мають.

Окремим пунктом Указ розширює можливості для фахівців у сфері охорони здоров’я. Тепер не лише лікарі, а й фармацевти можуть бути призначені на офіцерські посади медичної служби. Якщо відповідну військову підготовку вони не проходили раніше — її буде організовано.

Оновлено також перелік спеціальностей, за якими можливе офіцерське призначення у сфері реабілітації. Усі охочі, хто відповідає кваліфікаційним вимогам, зможуть пройти курс військової підготовки.

У Міністерстві охорони здоров’я наголошують: ці зміни мають не лише соціальний, а й практичний характер — фахівці мають працювати там, де вони найбільш ефективні.

“Українські медики та реабілітологи надзвичайно затребувані на фронті, але призначення їх на випадкові посади було поширеним. Цей указ повертає логіку до кадрової політики армії”, — зазначили в МОЗ.

Останні новини