3 березня: Всесвітній день дикої природи

Україна утримується від наступу Росії, показуючи максимальну стійкість у найважчий період з початку конфлікту, стверджує The New York Times. Російські сили взяли на себе завдання відновлення контролю над раніше втраченими територіями під час контрнаступу ЗСУ у 2022-2023 роках, здійснивши успішний наступ у суботу, захопивши Авдіївку. Останнє є найбільшим досягненням Росії з часу взяття Бахмута у травні минулого року. За аналізом авторів, Україні не вистачає боєприпасів без відновлення військової допомоги з боку США, щоб протистояти російському наступу. Російська армія розвернула п'ять основних напрямків наступу, що охоплюють міста й села на східній і південній частині фронту в Україні. Втрата Авдіївки, яка має стратегічне значення, дозволить російським силам ефективніше маневрувати. Наприкінці минулого місяця російські війська захопили Мар’їнку, що стало базою для подальших атак на південь. Однак призначення російських сил виявилося складним через велику втрату контролю над цими районами внаслідок активного українського опору.

Українські військові стверджують, що Росія зосередила навколо 40 000 військових у сусідньому районі Маріуполя з метою здійснення атаки з півдня. Водночас, російські солдати у районі Вугледара вважають, що падіння Авдіївки надасть можливість зробити активніші атаки з півночі. Кремль прагне відновити контроль над територіями, втраченими у 2022 році, зосереджуючи увагу на районі Роботиного в Запорізькій області. Російські сили намагаються штурмувати цей район, прагнучи повернути контроль над ключовими територіями. Від Кремлівської сторони спостерігається тиск на відновлення контролю над територіями через активні наступи у різних напрямках. Українські військові вважають, що Росія має намір прорвати оборону біля Часового Яру, щоб отримати контроль над командними висотами та загострити ситуацію у Краматорську. На Бахмутському напрямку діють приблизно 62 тисячі російських військових, і ситуація вимагає постійного моніторингу та реагування на події на місцях.

Українські військові та американське видання The New York Times стверджують, що Росія активізує свої дії на сході України, намагаючись відновити контроль над стратегічними територіями, які втратила у попередні роки. Російські війська зосереджуються у різних напрямках, включаючи південь та північ, де їх очікують інтенсивні бої. Наступ Росії може спричинити загострення конфлікту та загрозу безпеці у регіоні. Українські військові відзначають необхідність посилення оборони та оперативного реагування на зміни на фронті, щоб забезпечити безпеку населення та територіальну цілісність країни.

Генеральний штаб Збройних сил України підтвердив, що в ніч на 19 травня у Севастополі сили оборони України нанесли удар по російському ракетному кораблю "Циклон" проєкту 22800. Початково оголошено про знищення російського морського тральщика "Ковровець", однак подальші розслідування розкрили істину про ціль атаки. "Сили оборони України знищили морський тральщик 'Ковровець'", – повідомлялося у ранковому зведенні Генштабу ЗСУ на 19 травня. Пізніше стало відомо, що цілью був інший корабель – ракетний катер "Циклон", який увійшов до складу російського флоту. Цю інформацію підтвердив Генштаб у заяві 21 травня, додавши, що корабель був поранений у Севастополі.

Офіційно Росія не інформувала про знищення жодного з цих двох кораблів. Проте окупаційний керівник Севастополя Михайло Развожаєв повідомляв про ракетну атаку на Крим, яку, за його словами, змогла відбити протиповітряна оборона. Відомості від Развожаєва свідчать про те, що Севастополь атакували касетними боєприпасами. Цю інформацію підтвердило також міністерство оборони РФ, зазначивши, що для захисту використовувались засоби протиповітряної оборони.

"Циклон" – це ракетний корабель проєкту 22800 (відомий також за шифром "Каракурт"). Цей новий корабель був переданий Військово-Морським Флотом Росії тільки у липні 2023 року. Його технічні характеристики включають водотоннажність у 800 тонн, довжину 65 метрів, ширину 10 метрів і осадку 4 метри. Максимальна швидкість досягає 30 вузлів, а дальність ходу – 2500 миль за швидкості 12 вузлів. Автономність складає 15 діб. На озброєнні судна є установка вертикального пуску ракет "Онікс" і "Калібр-НК", а також модернізована артустановка калібру 76,2 мм АК-176МА та ЗРАК "Палаш".

Експерти вважають, що останні події, пов'язані з знищенням ракетного корабля "Циклон", є істотною перемогою для Українських Збройних Сил. Росія часто використовує такі ракети як "Онікс" та "Калібр" у своїх атаках на Україну. "Циклон" може бути останнім надводним кораблем ракетного класу у складі Чорноморського флоту, хоча залишаються ще підводні човни.

Українські військові експерти стверджують, що знищення такого сучасного ракетного корабля є значним досягненням для Збройних Сил України, порівняно з затопленням тральщика "Ковровець", про що повідомлялося раніше. "Ковровець" – це морський тральщик, який входив до складу Чорноморського флоту рівно 50 років тому.

Він був активно задіяний у різноманітних завданнях, включаючи проведення тралів за кораблями та суднами, розвідувальне та контрольне тралення, прокладання фарватерів у мінних полях та участь у постановці мін у віддалених районах. "Ковровець" мав вражаючу історію служби, включаючи участь у міжнародних операціях та забезпечення безпеки в регіоні Перської затоки під час ірано-іракської війни.

За часів конфлікту у Сирії "Ковровець" також відзначився своєю активною участю у траленні районів берегової зони від мін, що встановлювали бойовики ІДІЛ. Цей тральщик заслужено вважається одним із найефективніших у своєму класі, а його внесок у забезпечення безпеки на морі визнаний багатьма експертами.

В зв'язку з важливістю завдань, які вирішувалися "Ковровцем", його тривале перебування на бойовій службі у дальній морській зоні було високо оцінено військовими та політичними кілами Росії. Цей корабель визнаний символом морської сили та дисципліни, а його екіпаж – прикладом професіоналізму та відданості своїй країні.

Цей корабель також зазнав удару від української атаки. У жовтні 2022 року морські дрони Збройних Сил України атакували тральщик "Іван Голубець" у бухті Севастополя. Міністерство оборони Російської Федерації підтвердило пошкодження корабля. Проте стосовно можливого ураження тральщика "Ковровець" російська влада утримувалася від надання коментарів.

Цей інцидент свідчить про інтенсивність конфлікту в Чорноморському регіоні та високу готовність Українських Збройних Сил до відстоювання своїх позицій. Використання морських дронів у військових операціях підтверджує сучасний підхід до ведення бойових дій і свідчить про високий рівень технологічної розвиненості та бойової підготовленості українських військових.

Пошкодження "Івана Голубця" підкреслює необхідність посилення заходів з безпеки та захисту морських об'єктів в умовах непростої політичної та воєнної ситуації в регіоні. Українська сторона продовжує демонструвати свою готовність до відстоювання своїх територіальних інтересів і захисту вітчизни від будь-яких загроз.

У результаті розглядування вищезгаданої статті можна зробити кілька висновків. По-перше, конфлікт між Україною та Росією продовжує активно розвиватися, зокрема в Чорноморському регіоні. Постійні напади та контратаки з боку обох сторін свідчать про високий рівень напруженості та готовності до військових дій.

По-друге, використання новітніх технологій, таких як морські дрони, відображає сучасні тенденції у веденні війни. Українські Збройні Сили демонструють свою технологічну підготовку та готовність до використання новітніх засобів для захисту своїх територіальних інтересів.

І нарешті, зазначення про пошкодження тральщика "Іван Голубець" та можливе ураження "Ковровця" свідчать про значущість морських операцій у рамках конфлікту та необхідність посилення заходів з безпеки морських об'єктів.

У цілому, стаття підкреслює необхідність посилення міжнародного співробітництва та пошуку мирного вирішення конфлікту між Україною та Росією для забезпечення стабільності та безпеки в регіоні.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Величко наголосив, що для енергетиків це означає необхідність вжиття суттєвіших заходів для балансування енергосистеми. Серед таких заходів — аварійна допомога від операторів суміжних країн. Однак перед тим, як звертатися за зовнішньою допомогою, необхідно максимально використовувати власні ресурси.

«У разі, якщо НЕК «Укренерго» не вдасться витримати баланс енергосистеми, буде застосовано графіки відключень», — додав Величко.

Таким чином, українці повинні бути готові до можливих перебоїв в електропостачанні, якщо енергетики не зможуть забезпечити належний баланс в умовах зниження температури.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Згідно з повідомленнями Нацполіції та Офісу генпрокурора, у липні 2022 року Сорд написав на своїй сторінці, що має змогу придбати п’ять мінометів іноземного виробництва загальною вартістю близько 3,5 мільйонів гривень. Терміновість і важливість збору обґрунтував тим, що вони допоможуть військовим у боях під Ізюмом.

Як з’ясували слідчі Нацполіції, певну частину коштів Сорд залишив собі. Йдеться про щонайменше 350 тисяч гривень, привласнених зі зборів. Про це свідчить рух коштів на його приватних карткових рахунках, до даних якого правоохоронці отримали санкціонований доступ під час розслідування.

Поліцейські виявили зловмисника у Вінниці за місцем його проживання та оголосили йому про підозру за шахрайство, вчинене в умовах воєнного стану.

Влад Сорд (Владислав Гранецький-Стафійчук) – активний учасник Майдану, після його перемоги пішов до добробату, але 2017-го самовільно залишив його і був звинувачений у дезертирстві. У 2018-му офіційно пішов із ЗСУ.

Став відомим після того, як у 2021-му брав участь у мітингу на Банковій на захист Стерненка, що переріс у погром. Сорд тоді розбив вікна Офісу президента й отримав за це домашній арешт.