Українські спецслужби зупинили виробництво сировини для ядерної зброї у Липецьку

Чоловіків, які скоїли напад на патрульних у Вінницькій області, при цьому в результаті загинув один поліцейський, а інший був поранений, затримали в Одеській області. Про це інформував голова Національної поліції України Іван Вигівський. Нападники, виявлені як батько та син, військовослужбовці 52 та 26 років відповідно, уродженці Вінницької області, переховувалися на території Одеської області, де їх і затримали співробітники спецпідрозділу КОРД. Поліцейський, який загинув, захищаючи свого напарника, встиг вистрілити та поранити зловмисників. Оманливі мотиви нападу та обставини інциденту встановлюються поліцією. Речниця Нацполіції Олена Бережна розповіла, що нападники переховувалися у закинутій будівлі та намагалися втекти за кордон, маючи при собі бойові гранати. Слідчі розпочали кримінальне провадження за статтею – вбивство або замах на вбивство правоохоронця під час виконання службових обов’язків, за якою передбачено довічне позбавлення волі.

У соцмережах з'явилося відео з камер спостереження на автозаправній станції, яке реєструє момент, коли нападники, одягнені в зелено-оливковий одяг, що схожий на той, що носять українські військові, здійснюють напад. Автомобіль, на якому вони пересувалися, також мав оливковий колір. Згідно з джерелом в поліції, записи, які були опубліковані в мережі, відображають події відповідно до реальності, і на них видно підозрюваних осіб, які, здається, були одягнені у військову форму. Однак підтвердженням того, що вони є військовослужбовцями Збройних Сил України, наразі ще не надійшло, але ця інформація перевіряється.

Автомобіль підозрюваних був зупинений серед ночі для звичайної перевірки поліцією. Проте, під час цієї перевірки вони відкрили вогонь на поліцейських. Міністр внутрішніх справ, Ігор Клименко, наголосив, що немає виправдання для такого злочину, незалежно від статусу чи мотивів нападників. Інцидент підкреслив важливість безпеки для поліцейських.

У мережі також з'явилося відео з натільної камери одного з поліцейських, що показує спокійну розмову між поліцейськими та особами, які потім напали на них. За даними ЗМІ, серед можливих нападників є батько та син, уродженці Вінниччини Валерій і Віталій Васілаке. Офіс генерального прокурора заявив, що перевіряються інформація щодо їх зв'язку зі злочином, включаючи двох військовослужбовців. На відеозапису один з нападників заявляє, що він та його батько служили в 28-й окремій механізованій бригаді ЗСУ, але військове командування стверджує, що вони вже понад рік не є членами цієї бригади.

Після розгортання подій командування Сухопутних військ підтвердило, що підозрювані дійсно є військовослужбовцями однієї з військових частин цього роду військ. У своєму заявленні командування обіцяє активно сприяти розслідуванню цієї трагедії. "Винні у цьому злочині повинні бути покарані найсуворіше", – наголошено у пресслужбі.

Поліція повідомила, що загиблий під час нічного нападу поліцейський — це 20-річний Максим Зарецький. Він був рядовим поліцейським і служив інспектором сектору реагування патрульної поліції відділу поліції №1 (Бершадь) Гайсинського райуправління. "Максиму було всього 20 років. Він навчався у Національній академії внутрішніх справ з 2021 року і протягом півтора року віддано виконував свої службові обов'язки у секторі реагування патрульної поліції", – зазначили в поліції.

Загибель молодого поліцейського Максима Зарецького у результаті нападу на патрульну машину у Гайсинському районі Вінницької області стала тяжкою втратою для суспільства. За словами поліції, Максим був відданий своїй службі та проходив навчання у Національній академії внутрішніх справ, що підкреслює його високий професіоналізм та зобов'язаність.

Відомості про трагічну подію, яка призвела до загибелі поліцейського, розголошуються й деталізуються в соціальних мережах та засобах масової інформації. Підтвердженням статусу військовослужбовців підозрюваних у цьому нападі є інформація від командування Сухопутних військ. Заявлення про готовність допомогти у розслідуванні цієї події вказує на серйозне ставлення до встановлення правди та притягнення винних до відповідальності.

Ця трагедія нагадує про важливість безпеки та захисту правоохоронців у виконанні їхніх обов'язків. Напад на поліцейських підкреслює необхідність посилення заходів безпеки та розкриття подібних злочинів для забезпечення правопорядку та безпеки громадян.

3 жовтня столична прокуратура повідомила про підозри 14 особам у причетності до значних фінансових зловживань у комунальній сфері Києва. За даними слідства, загальний розмір збитків бюджету міста, спричинених махінаціями, сягає майже 73 мільйони гривень. Серед фігурантів справи — 12 посадових осіб комунальних підприємств та районних адміністрацій, а також два керівники підрядних організацій.

Одним із найбільш серйозних порушень, за інформацією прокуратури, є випадок на підприємстві «Київпастранс». Згідно з даними слідства, начальниця управління цього КП не провела належний моніторинг цін на електроенергію перед закупівлею, що призвело до переплати міста на суму 47,2 мільйона гривень. Така некомпетентність чи, можливо, навмисне порушення процедур, завдало істотної шкоди бюджету та, врешті-решт, киянам.

У КП «Київзеленбуд» слідство виокремлює кілька епізодів: колишньому генеральному директору, головному агроному та керівнику підрядного товариства інкримінують розтрату 4,8 млн грн під час робіт із ліквідації амброзії. Окрім того, ексначальник відділу та підрядник підозрюються у розтраті 800 тис. грн під час благоустрою парку «Орлятко» в Солом’янському районі.

У Солом’янському КП «ШЕУ» встановлено переплату близько 2 млн грн при закупівлі дорожньої солі; схожий інцидент у КП «ШЕУ Голосіївського району» призвів до збитків у 1,4 млн грн через поставки солі неналежної якості. Колишньому начальнику КП «ШЕУ Подільського району» інкримінують закупівлю антипаркувальних стовпчиків на 1,5 млн грн, які не відповідали вимогам ДСТУ.

У сфері охорони здоров’я, за версією слідства, начальник служби КО «Київмедспецтранс» разом із підрядниками заволодів 1,9 млн грн, виділених на запчастини для машин швидкої допомоги. Також повідомлено про підозру начальнику управління Голосіївської РДА у розтраті майже 1 млн грн під час ремонту паркінгу, а в Солом’янській РДА — керівнику управління і представнику підрядної організації — через завищену вартість робіт з ремонту даху школи (понад 500 тис. грн збитків).

Окремо розслідується епізод у Святошинському психоневрологічному інтернаті: посадовцю інкримінують розтрату майже 700 тис. грн під час капітального ремонту гібридної сонячної електростанції.

Кожен випадок, як наголошують правоохоронці, розслідується в рамках окремих кримінальних проваджень; підозри оголошені за різними статтями Кримінального кодексу, зокрема за розтратою майна, службовою недбалістю та підробленням документів. Тривають слідчо-оперативні заходи з метою встановлення всіх причетних і визначення розміру завданих збитків та шляхів їх відшкодування.

Прокурорка Хмельницької обласної прокуратури Ольга Веселовська потрапила у центр дисциплінарного розгляду після того, як відмовилась від проходження повторного медичного огляду. Вона заявила, що більше не вважає себе особою з інвалідністю, хоча раніше була офіційно визнана інвалідом другої групи, що підтверджувалося рішенням місцевої медико-соціальної експертної комісії (МСЕК). Справа набула особливої уваги через обставини, що оточують можливі зловживання при оформленні інвалідності посадовцям, і яка була безпосередньо пов'язана з діяльністю цієї МСЕК.

У 2019 році Веселовська отримала групу інвалідності саме через рішення комісії, якою керувала Тетяна Крупа. Після того, як була викрита схема неправомірних дій з боку керівництва комісії, кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокуратури почала ретельне розслідування щодо порушень і можливих зловживань. Ситуація загострилась, коли Веселовська відмовилась від подальших перевірок свого здоров'я, що стало додатковим фактором для вивчення її поведінки та намірів.

Проте прокурорка ігнорує вимогу та заявляє, що строк її інвалідності вже завершився, а нині вона не потребує підтвердження. У КДКП вважають, що така поведінка дискредитує прокурора та шкодить авторитету прокуратури, адже посадовець має демонструвати прозорість та відповідальність.

Веселовська працює в органах прокуратури з 2005 року, а з 2021 року очолює відділ у сфері земельних відносин. Наразі вона не визнає за собою порушень та наполягає, що мова йде про її приватні обставини.

Цей випадок уже порівнюють з іншою дисциплінарною справою — щодо прокурорки Черкаської області Наталії Лєнкової, яку покарали за ухилення від вимог комісії. Експерти наголошують: такі інциденти можуть вплинути на довіру суспільства до органів правосуддя.