30 січня 2026 року: духовне, професійне та суспільне поєднання подій в Україні

З метою підтримки наших військовослужбовців та поліцейських, які непоодиноко стикаються зі складними та небезпечними завданнями на передовій, прийнято важливе рішення про надання їм заслуженої винагороди. Згідно з недавніми змінами до постанови "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім’ям під час дії воєнного стану", затвердженими Кабінетом міністрів, тепер нашим героям на фронті буде надаватися одноразова винагорода за кожні 30 днів активної діяльності у розмірі 70 000 гривень.

Ця ініціатива спрямована на підтримку та визнання мужності та самопожертви тих, хто стоїть на захисті нашої країни. Військовослужбовцям, які активно діють на передовій та здійснюють бойові (спеціальні) завдання, надається ця винагорода за виконану роботу в умовах воєнного конфлікту, включаючи операції на лініях зіткнення з противником, а також на тимчасово окупованих територіях.

Таким чином, наші захисники матимуть можливість отримати не лише зарплату за військову службу, але й додаткову винагороду, яка визначається тривалістю та характером їхньої діяльності. Велике значення приділяється не лише фінансовій підтримці, а й моральному визнанню внеску кожного воїна у збереження миру та безпеки в Україні.

У висновку слід відзначити, що внесені зміни до постанови "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім’ям під час дії воєнного стану" є кроком у напрямку вдосконалення системи підтримки та стимулювання наших військових та поліцейських, які знаходяться на передовій. Винагорода у розмірі 70 000 гривень за кожні 30 днів активної діяльності відображає високу оцінку їхнього внеску у забезпечення безпеки країни та свідчить про важливість їхньої ролі у суспільстві. Це також сприяє моральному підтримці та визнанню мужності та самовідданості наших захисників, що має велике значення для підтримки їхньої бойового духу та впевненості в перемозі.

Українська фармацевтична компанія “Дарниця” опинилася в серйозній економічній кризі, яка суттєво вплинула на її фінансові результати. Впродовж 2025 року виробничі потужності компанії зупинялися двічі, що призвело до значних збитків та скорочення обсягів виробництва. Перша зупинка відбулася в березні і тривала три тижні, друга — в червні-серпні, коли завод не працював цілих шість тижнів. Це стало наслідком численних внутрішніх та зовнішніх проблем, зокрема складної економічної ситуації в країні та на фармацевтичному ринку.

В результаті таких зупинок компанія зазнала серйозних фінансових втрат: до серпня 2025 року її продажі скоротилися на 50% порівняно з попереднім роком. Вже в червні падіння складало 30%, що стало суттєвим ударом по позиціях “Дарниці” на ринку. Після цього компанія втратила не лише частину доходів, а й статус лідера у своєму сегменті — вона опустилася з другого на четверте місце серед фармацевтичних компаній України.

Основною причиною кризи називають гострий конфлікт між виробниками ліків і найбільшими аптечними мережами. За даними Амеліна, нинішнє протистояння — це боротьба між “Дарницею”, яка ще донедавна була другим за величиною виробником фармпродукції, та п’ятьма ключовими мережами аптек, на які припадає близько 70% українського ринку.

Проблеми почалися наприкінці 2024 року, коли “Дарниця” підвищила ціни на свої препарати на 120%. Це викликало різке невдоволення аптечних мереж, особливо після того, як президент Володимир Зеленський 12 лютого 2025 року ввів у дію рішення РНБО про додаткові заходи для забезпечення доступності ліків. Документ передбачав зниження цін на топ-100 найпопулярніших препаратів на 30% і заборону маркетингових платежів між виробниками та аптеками.

Як наслідок, з 1 березня 2025 року п’ять найбільших аптечних мереж України — АНЦ, Подорожник, Аптека 9-1-1, Бажаємо здоров’я та Доброго дня — різко скоротили закупівлі продукції “Дарниці”. Це стало додатковим ударом по компанії, яка й без того втратила частину ринку через скорочення виробництва та падіння попиту.

Економісти попереджають, що ситуація навколо “Дарниці” може мати серйозні наслідки для всього фармацевтичного сектору країни, зокрема вплинути на доступність вітчизняних ліків для населення.

Правоохоронні органи повідомили про резонансну подію — затримання колишнього очільника Верховного суду України Всеволода Князєва. Інцидент стався на Закарпатті, в безпосередній близькості до державного кордону з Румунією.

Екс-голова Верховного суду Князєв вийшов із СІЗО в січні під заставу у 8 млн гривень.

Князєв їхав в авто Volkswagen із номером АО1794YA як пасажир.

Наразі Князєв перебуває у відділі прикордонної служби “Солотвино”. Уточнюють мету його перебування поблизу державного кордону та перевіряють версію про можливу спробу незаконного перетину кордону України.

Адвокат Всеволода Князєва, коментуючи його затримання, повідомив, що екс-голова Верховного суду прямував до санаторію на Закарпатті.

“Питань від прокурорів САП і детективів НАБУ до Князєва щодо цієї ситуації немає”, – резюмував він.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Згідно з поданими деклараціями за червень та липень, Порошенко заробив понад 38 мільйонів 200 тисяч гривень. Це викликало хвилю критики у ЗМІ та суспільстві, оскільки раніше з’явилася інформація про інші фінансові махінації, пов’язані з Порошенком та його партією.

Один з найбільших скандалів стосується інвестицій Порошенка в облігації через його власний банк. Згідно з повідомленнями ЗМІ, Порошенко інвестував 156 мільйонів гривень, які були зібрані українцями для його фонду на підтримку Збройних Сил України (ЗСУ), в облігації державного боргу. Ця інвестиція принесла Порошенку прибуток у 50 мільйонів гривень, який залишився неоподаткованим.

Крім того, аналітичний звіт YouControl вказує на те, що депутати від “Європейської солідарності”, яких у парламенті всього 27 з 401, під час війни збагатилися на суму більшу, ніж усі інші депутати разом узяті. У 2022 році, попри військовий стан та економічні труднощі в країні, Порошенко задекларував майже 1,5 мільярда гривень заробітків, що в 20 разів більше, ніж до війни. Таким чином, він увійшов у трійку найзаможніших олігархів України.

У 2023 році, порівняно з 2022 роком, статки Порошенка зросли ще на 224 мільйони доларів, і наразі оцінюються майже в 1 мільярд доларів.

Додатково, згідно з повідомленнями ЗМІ, кошти, які були зібрані фондом Порошенка та пов’язаною з ним громадською організацією “Справа громад” на підтримку ЗСУ, використовувалися для внесення застав підозрюваним у кримінальних справах, а також для отримання прибутку на купівлі-продажу державних облігацій.

Ще один скандал стосується того, що за даними НАЗК, “Європейська солідарність” Порошенка вивела з державного бюджету на власний рахунок 35 мільйонів гривень. Ці кошти, які мали бути використані для фінансування політичних партій, були привласнені через схему з купівлею державних облігацій.