Четвер, 16 Липня, 2026

35 суден за 96 годин: українські безпілотники завдали удару по російському флоту

Важливі новини

Фінансування будівництва та ремонтних робіт у Києві: вересневі результати 2025 року

У вересні 2025 року Київ уклав понад 6,5 тисяч договорів на загальну суму понад 5,3 мільярда гривень. Згідно з аналітичними даними BI.Prozorro, більшість коштів було направлено на будівництво та ремонтні роботи, як і в попередні місяці. Це свідчить про стратегічний акцент міської влади на покращення інфраструктури столиці.

Найбільший контракт вересня стосується капітального ремонту Харківського шосе, загальна вартість якого становить 1,25 мільярда гривень. Виконання робіт здійснює компанія ТОВ "Група компаній “Автострада”. Окрім цього, значні кошти були спрямовані на ремонтні роботи в інших районах міста. При цьому найбільшу частину з виділених коштів – майже 3 мільярди гривень, або 57,5% від загальної суми витрат – було витрачено саме на будівництво та реконструкцію існуючих об'єктів інфраструктури.

Ще 467 млн грн спрямовано на будівництво та ремонт укриттів. Найактивніше — районні управління освіти, житлово-комунальні компанії та окремі школи. Серед проєктів — нові укриття для ліцею №157 на Оболоні та школи №44 у Голосієві, а також добудова захисної споруди школи №130 ім. Данте Аліг’єрі.

КП “Київтеплоенерго” у вересні витратило 162 млн грн на ремонти й реконструкції тепломереж. Найдорожчий договір (79,5 млн грн) укладено на оновлення комунікацій на вул. Петлюри та Коцюбинського у Шевченківському районі. Ще 72 млн грн спрямовано на встановлення когенераційних установок, що мають підвищити енергоефективність підприємства.

Окрім Харківського шосе, на інші дорожні роботи витратили 111 млн грн. Серед об’єктів — проспект Василя Порика, вул. Зодчих, Привокзальна та Голосіївський проспект.

На медичне обладнання, ліки та гігієнічні засоби пішло 497 млн грн. Найбільші замовники — КП “Медичний центр Києва” (МРТ і КТ на 125,6 млн грн) та Київська міська клінічна лікарня №1 (рентген-комплекс за 89 млн грн).

Ще 471,7 млн грн місто витратило на паливо. Основні споживачі — “Київводоканал” (235 млн грн) і “Київпастранс” (191,6 млн грн).

Загалом у публічних закупівлях вересня брали участь майже 500 розпорядників коштів. Найактивнішим замовником стала КК “Київавтодор”, підпорядкована Департаменту транспортної інфраструктури КМДА. Після відсторонення директора департаменту Руслана Кандибора його обов’язки з 11 вересня виконує Роман Лелюк.

Підрядником місяця стала “Група компаній “Автострада”, яка реалізує контракти у столиці та по всій Україні, зокрема проєкти “Великого будівництва” та водогін у Дніпропетровській області після підриву Каховської ГЕС. Компанія також бере участь у будівництві Подільського мостового переходу та метро на Виноградар.

Рада хоче штрафувати чиновників за неявку на засідання і брехню в документах

Комітет Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності рекомендував ухвалити законопроєкт №11387, який значно посилює відповідальність посадовців перед парламентом. Що передбачає документ? Примусовий привід на засідання ТСК. Поліція зможе доставляти чиновників, які без поважних причин ігнорують виклики до тимчасових слідчих комісій. У разі спротиву передбачені заходи фізичного впливу. Штрафи за неявку. За ігнорування пленарних засідань, на […]

Телефонна розмова з Трампом: подробиці

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Трамп знову заявив Зеленському, що необхідно шукати дипломатичні шляхи вирішення конфлікту. Криваву війну необхідно закінчувати. Зеленський із Трампом погодився і сказав, що сподівається, нова адміністрація візьме до уваги українську формулу миру. Трамп проігнорував цей посил. На цьому й закінчили.

Розмову з Трампом організували через Орбана.

За це Зеленський обіцяв щось Орбану.

Цікаво що?

Невже тепер для Банкової Орбан став «найкращим другом», а не «ізгоєм»?

Макрон: Росія не може вирішувати, чи прийматиме Україна миротворців

Президент Франції Еммануель Макрон заявив, що Москва не має права вирішувати, чи будуть на території України розміщені миротворчі сили. В інтерв’ю газеті Le Parisien французький лідер наголосив, що це питання виключно в компетенції України та її міжнародних партнерів. “Україна є суверенною державою, і якщо вона просить союзницькі війська перебувати на її території, то це не […]

The post Макрон: Росія не може вирішувати, чи прийматиме Україна миротворців first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Протягом останніх чотирьох діб сили безпілотних систем Збройних сил України здійснили одну з найбільш значних морських операцій з початку повномасштабного конфлікту. В ході цієї акції українські дрони уразили 35 російських суден, які виконували перевезення пального, нафтопродуктів і військових вантажів у Азовському морі та поблизу анексованого Криму. Про це повідомив командувач Сил безпілотних систем Роберт Бровді, відомий за позивним «Мадяр».

За словами Бровді, лише в ніч на 9 липня українські оператори дронів вразили 45 цілей у тилу російських військ на території Криму та на південноокупованих територіях України. Водночас під удар також потрапили 14 суден російського «тіньового флоту» в Азовському морі, що довело кількість уражених плавзасобів до 35.

Командувач СБС розповів, що операція була організована новоствореним Центром глибинного ураження, який забезпечував синхронізацію атак на морські та наземні цілі з використанням різних типів ударних дронів. Серед цілей, вражених у ніч на 9 липня, не лише танкери, але й стратегічні об'єкти: Сакська ТЕЦ, склади паливно-мастильних матеріалів, бази матеріально-технічного забезпечення, станція радіоелектронної боротьби «Житель» та вузли зв'язку.

Особливу увагу привернули удари по російським танкерам, які вже потрапили під міжнародні санкції та використовувалися для обходу обмежень на експорт нафти. Операція тривала безперервно чотири дні, починаючи з 6 липня, коли українські дрони вразили два танкери – «Капітан Бармін» і «Санар-3». У наступну ніч було знищено ще десять суден, серед яких «Венера-3», «Санар-1», «Санар-17» та інші.

Продовжуючи операцію, у ніч на 8 липня українські дрони атакували дев’ять суден, включаючи танкери «Ефросинья В» і «Мария». Загалом за перші три дні були підтверджені 21 уражене судно, з яких 19 – танкери, один суховантаж і один пором. Наймасштабніша атака відбулася 9 липня, коли було вразено ще 14 суден, зокрема танкери «Челси-6» та «Аура».

Ці удари по морській логістиці є частиною ширшої стратегії, спрямованої на порушення постачання пального до Криму та російських військ на півдні України. Бровді зазначив, що більшість атакованих танкерів перевозили дизель із Таганрога до портів Криму.

Операція проходить паралельно з атаками на російську паливну інфраструктуру, про що 9 липня заявив Президент Володимир Зеленський. Він підтвердив ураження нафтобаз у Тверській та Ставропольській областях, що є частиною стратегії «далекобійних санкцій», метою якої є зниження економічного потенціалу Росії.

Експерти вважають, що систематичні удари по танкерам та паливній інфраструктурі ускладнюють постачання пального до російських військ на окупованих територіях, а також створюють труднощі для експорту російської нафти. Станом на 9 липня російська сторона офіційно не підтвердила інформацію про уражені судна, проте в мережі з’являються відео атак, а незалежні аналітики продовжують ідентифікувати пошкоджені плавзасоби.

Останні новини