Вівторок, 1 Вересня, 2026

35 суден за 96 годин: українські безпілотники завдали удару по російському флоту

Важливі новини

Медики назвали симптоми отруєння після вживання запліснявілої їжі

Вживання запліснявілої їжі може мати серйозні наслідки для здоров’я, попереджають лікарі. За словами дієтологині, грибки цвілі є всюди, однак активно розмножуються лише у вологому середовищі, створюючи небезпеку для людини. Фахівчиня зазначає, що міцний імунітет дозволяє організму витримати невелику кількість патогенів. Наприклад, шматок хліба, який лише почав вкриватися пліснявою, не стане смертельним для здорової людини. Однак […]

Створення пошукових груп в Україні: відновлення зниклих безвісти під час воєнних дій

Уряд затвердив поправки до статті 11 закону “Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин”, які мають велике значення для пошуку зниклих безвісти осіб під час воєнних дій. Про це повідомив представник уряду у Верховній раді Тарас Мельничук у Telegram.

Згідно з нововведеннями, під час воєнного стану та протягом року після скасування повноважень Генерального штабу ЗСУ щодо створення пошукових груп, такі групи будуть формуватися за згодою Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими. Це дозволить ефективно координувати зусилля з пошуку та реабілітації зниклих безвісти осіб.

Додатково, передбачено, що Координаційний штаб матиме право на проведення переговорів з гуманітарними місіями, громадськими об’єднаннями та фізичними особами, які здійснюють діяльність на тимчасово окупованих територіях з метою пошуку зниклих безвісти осіб.

Варто зауважити, що в Україні з травня 2023 року діє Єдиний реєстр зниклих безвісти осіб, в який включено близько 23 тисяч осіб, вважаних безвісти зниклими за особливих обставин – через воєнні дії. Загальну інформацію про військовослужбовців, яких розшукують, додають до реєстру збройні сили України.

У вересні 2023 року Кабінет Міністрів прийняв постанову про передачу функцій уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти, до Міністерства внутрішніх справ, Міністерства оборони та Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими. Це крок у напрямку оптимізації та покращення системи пошуку та реабілітації зниклих безвісти осіб в Україні.

У результаті аналізу вищезгаданої статті можна зробити наступні висновки:

• Затверджені урядом поправки до закону "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин", що передбачають створення пошукових груп під час воєнного стану та протягом року після скасування повноважень Генерального штабу ЗСУ. Це сприятиме більш ефективному пошуку та реабілітації зниклих безвісти осіб.

• Уповноважений з питань осіб, зниклих безвісти, перейшов під відповідальність Міністерства внутрішніх справ, Міністерства оборони та Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, що сприятиме покращенню координації зусиль у цій сфері.

• Діє Єдиний реєстр зниклих безвісти осіб, який включає інформацію про близько 23 тисячі осіб, зниклих безвісти внаслідок воєнних дій. Цей реєстр створений для забезпечення централізованого обліку та координації дій з їх пошуку та реабілітації.

Усі ці кроки свідчать про серйозність держави у вирішенні проблеми зниклих безвісти осіб та забезпеченні їхнього пошуку та відновлення в суспільстві. Однак важливо продовжувати працювати над вдосконаленням законодавства та системи пошуку, щоб забезпечити максимально ефективний захист прав та інтересів цих осіб.

Мер Кличко лідирує в опитуваннях попри скандали навколо його команди

Соціологічні опитування, проведені напередодні можливих виборів у Києві, демонструють дивовижний парадокс: чинний мер Віталій Кличко впевнено очолює рейтинг із 40% підтримки, тоді як рівень довіри до його команди — мізерний. На другому місці в рейтингу кандидатів у мери — Сергій Притула із 15,9%, третім іде Максим Жорін із 8,9%. Решта кандидатів не дотягують і до […]

Зростання смертності на дорогах України: трагедії та шляхи вирішення проблеми

Офіційна статистика за дев'ять місяців 2025 року вказує на тривожне зростання смертності на дорогах України. За період з січня по вересень загинула 1 968 осіб, що на 2,5% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Про це під час офіційного брифінгу повідомив перший заступник начальника Департаменту патрульної поліції Олексій Білошицький. Згідно з даними, за той самий період на українських дорогах сталося 16 423 дорожньо-транспортні пригоди з постраждалими, внаслідок яких понад 20 тисяч людей отримали травми та поранення різного ступеня тяжкості.

Основною причиною цієї негативної динаміки, на думку правоохоронців, є порушення правил дорожнього руху, зокрема перевищення швидкості, що є однією з головних причин аварій з фатальними наслідками. Крім того, велика частина ДТП трапляється через неуважність водіїв, недотримання дистанції та порушення правил обгону.

Упродовж року приладами TruCAM зафіксували майже 500 тисяч випадків перевищення швидкості. Автоматичні камери зафіксували близько 3 мільйонів порушень, а всього по країні винесено приблизно 3,5 мільйона постанов за порушення ПДР. За словами Білошицького, саме масове виявлення порушень камерами зумовлює як зростання адміністративних стягнень, так і необхідність системних змін у підходах до безпеки дорожнього руху.

Верховна Рада вже зареєструвала законопроєкт №13314, який пропонує істотне посилення відповідальності водіїв за перевищення швидкості. Зокрема, документ передбачає скасування нинішнього допуску на перевищення «менше ніж 20 км/год» і вводить нову шкалу штрафів: за перевищення понад 10 км/год — 340 грн; понад 20 км/год — 680 грн; понад 30 км/год — 1 360 грн; понад 40 км/год — 1 700 грн; понад 60 км/год — 2 720 грн; понад 80 км/год — 3 400 грн. Окремим положенням законопроєкт передбачає позбавлення водійських прав на термін від 6 до 12 місяців у разі створення аварійної ситуації через перевищення швидкості.

Представники патрульної поліції наголошують, що такі зміни мають на меті підвищити ефективність превентивних заходів і зменшити кількість летальних випадків. Водночас у відомстві визнають: для довгострокового зниження смертності потрібні комплексні заходи, включно з оновленням дорожньої інфраструктури, профілактичною роботою з водіями й модернізацією систем фіксації.

Окремо Білошицький спростував інформацію, яка раніше ширилася в мережі, щодо нібито штрафів, які камери виписують за відсутність автоцивілки. Він пояснив, що наразі немає законодавчих підстав для автоматичного стягнення штрафів камерами за відсутність полісу «автоцивілки», і такі повідомлення є хибними.

Трагедія на Рівненщині: після 10 днів пошуків було знайдено тіло другого хлопчика

На Рівненщині завершилася одна з найбільших пошукових кампаній останнього...

Протягом останніх чотирьох діб сили безпілотних систем Збройних сил України здійснили одну з найбільш значних морських операцій з початку повномасштабного конфлікту. В ході цієї акції українські дрони уразили 35 російських суден, які виконували перевезення пального, нафтопродуктів і військових вантажів у Азовському морі та поблизу анексованого Криму. Про це повідомив командувач Сил безпілотних систем Роберт Бровді, відомий за позивним «Мадяр».

За словами Бровді, лише в ніч на 9 липня українські оператори дронів вразили 45 цілей у тилу російських військ на території Криму та на південноокупованих територіях України. Водночас під удар також потрапили 14 суден російського «тіньового флоту» в Азовському морі, що довело кількість уражених плавзасобів до 35.

Командувач СБС розповів, що операція була організована новоствореним Центром глибинного ураження, який забезпечував синхронізацію атак на морські та наземні цілі з використанням різних типів ударних дронів. Серед цілей, вражених у ніч на 9 липня, не лише танкери, але й стратегічні об'єкти: Сакська ТЕЦ, склади паливно-мастильних матеріалів, бази матеріально-технічного забезпечення, станція радіоелектронної боротьби «Житель» та вузли зв'язку.

Особливу увагу привернули удари по російським танкерам, які вже потрапили під міжнародні санкції та використовувалися для обходу обмежень на експорт нафти. Операція тривала безперервно чотири дні, починаючи з 6 липня, коли українські дрони вразили два танкери – «Капітан Бармін» і «Санар-3». У наступну ніч було знищено ще десять суден, серед яких «Венера-3», «Санар-1», «Санар-17» та інші.

Продовжуючи операцію, у ніч на 8 липня українські дрони атакували дев’ять суден, включаючи танкери «Ефросинья В» і «Мария». Загалом за перші три дні були підтверджені 21 уражене судно, з яких 19 – танкери, один суховантаж і один пором. Наймасштабніша атака відбулася 9 липня, коли було вразено ще 14 суден, зокрема танкери «Челси-6» та «Аура».

Ці удари по морській логістиці є частиною ширшої стратегії, спрямованої на порушення постачання пального до Криму та російських військ на півдні України. Бровді зазначив, що більшість атакованих танкерів перевозили дизель із Таганрога до портів Криму.

Операція проходить паралельно з атаками на російську паливну інфраструктуру, про що 9 липня заявив Президент Володимир Зеленський. Він підтвердив ураження нафтобаз у Тверській та Ставропольській областях, що є частиною стратегії «далекобійних санкцій», метою якої є зниження економічного потенціалу Росії.

Експерти вважають, що систематичні удари по танкерам та паливній інфраструктурі ускладнюють постачання пального до російських військ на окупованих територіях, а також створюють труднощі для експорту російської нафти. Станом на 9 липня російська сторона офіційно не підтвердила інформацію про уражені судна, проте в мережі з’являються відео атак, а незалежні аналітики продовжують ідентифікувати пошкоджені плавзасоби.

Останні новини